>>>W H Y T R A N S L A T O R F A C E B O O K

субота, 30 листопада 2013 р.

Лейф Ульссон святкує 50-річчя дiяльностi на сценi


Сьогодні Лейф Ульссон святкує 50-рiччя своєї дiяльностi на сценi. Тиждень тому, нагадаю, він із читанням поезії Тумаса Транстрьомера виступив у Києві, а 2012-го відвідав Форум Видавців у Львові. Нижче - фото з київського виступу.

субота, 9 листопада 2013 р.

Трек від шведської поетки Гелени Естерлюнд і групи "Covenant"


Шведська поетка Гелена Естерлюнд записала трек "Jag är fullständigt tung" разом із культовою групою "Covenant". Нижче - ембед. Трек має понад 76 хвилин. :-)


До речі, Естерлюнд має й Саундклауд: https://soundcloud.com/helena-osterlund

пʼятниця, 1 листопада 2013 р.

Нова поетична хвиля від "Bonniers"! :-)

Обкладинка книжки Марі Сількеберґ та Ґаята Алмадуна "Дорога в Дамаск"

Як слушно зауважив Пер Берґстрьом, каталог "Весна-2014" від видавництва "Albert Bonniers" містить величезну кількість поетичних книжок. Зокрема, новинки від Іди Бьор'єль, Юана Йонсона, Анни Галльберґ, Єспера Свенбру, Леннарта Шьоґрєна, Пера Ліндберґа, Марі Сількеберґ та Ґаята Алмадуна. Нова хвиля! :-)

середа, 30 жовтня 2013 р.

2014 року вийде нова збірка поезій Раґнара Стрьомберґа!


2014 року вийде чотирнадцята збірка поезій Раґнара Стрьомберґа "I ditt hjärtas sista slag" ("В останньому ударі твого серця"). Поет мовчав 14 років (збірка поезій "En förort till Kärleken" ("Передмістя Кохання") вийшла 2000 року). Вітаємо Стрьомберґа й усіх нас! :-)

Раґнара Стрьомберґа перекладають російською!


Раґнара Стрьомберґа запросили на Московську поетичну бієнале! Спеціально для цієї події організували перекладацьку майстерню, на якій переклали низку найновіших поезій письменника (незабаром їх обіцяють розмістяти на сайті бієнале). Нагадаю, торік українською вийшла збірка поезій Раґнара Стрьомберґа "Жовтоока" в моєму перекладі. :-)

неділя, 27 жовтня 2013 р.

Impromptu Translation: "1982" Сєрґєя Тімофєєва

СЄРҐЄЙ ТІМОФЄЄВ
1982

Працюючи новинкою, важко не побажати
прежності. Леоніде Іллічу Прежнєве,
де ваші сіді слова? Ви викладали
їх на трибуну неспішно, як бабуся
викладає з гаманця дріб’язок. І
тихо трясли бровами як осінній гай.
Звістка про ваше відбуття вразила нас
на уроці малювання, де ми старанно
зображали принади листопаду.
І довго вчителька стражденно
м'яла крейду, наштовхуючи її на дошку,
аби написати просте рішення
усім вийти геть.
Пер. Лев Грицюк

*

понеділок, 21 жовтня 2013 р.

Impromptu Translation: "96-а серія" Сєрґєя Тімофєєва

СЄРҐЄЙ ТІМОФЄЄВ
96-А СЕРІЯ

Краплі дощу на даху авто,
припаркованого біля двоповерхового будинку
на узбережжі. В авто увімкнене радіо,
що передає найкращі мелодії жовтня
1959-го. За кермом чоловік коло сорока,
він вдивляється в мокру сутінь за вікном
і його губи ворушаться, ніби він вимовляє
чиєсь ім’я чи виправдовується. У вікні будинку
на другому поверсі запалюється вікно й потім
гасне. Дощ продовжує падати, музику
іноді переривають перешкоди, чоловік
продовжує сидіти.
Пер. Лев Грицюк

*

понеділок, 14 жовтня 2013 р.

Інтерв'ю з перекладачем: 43. Олександр Фразе-Фразенко


Як Ви стали перекладачем?

Думаю, я ним не став. Це дуже абстрактна ситуація – перекладач віршів, майже те саме, що стати поетом. Але перекладаю давненько.

З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?

Перекладаю українською з англійської, ще кілька віршів колись переклав з російської. Цікаво, що до того, як став перекладати, англійська мова мені дуже не подобалася (зрештою, майже всі речі, які я раніше не робив, дуже мені не подобаються), я її практично не переварював. Але це кардинально змінилося, як тільки почав «вгризатися в тіло тексту». Зараз мені здається що вона найрозвиненіша і найбільше розроблена. Це й очевидно, скільки славетних літератур працює в її межах, скільки людей нею говорять.

Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?

Обравши що перекладати, читаю кілька разів, вголос і мовчки. Якщо є можливість – слухаю, як це читає автор, а якщо є можливість це побачити – супер! Мимоволі вчу це, як улюблену пісню, повторюю слова за голосом, як фанат рок-групи. Навіть не думаю тоді про переклад. Потім слова ходять за мною, що б не робив, потім переслідують, наздоганяють, проникають у мене зі спини і виходять з рота, повторюю їх, навіть вимовляю їх, наслідуючи манеру автора, якби пам’ятав свої сни, то знав би, що мені сниться, ніби я і є автором цих слів. Потім в одну мить я розумію, що переклад вже мені надіслано, я його записую і почуваюся чудово, не конче в позитивному сенсі. Напевно так почуваюся, ніби сам це написав.

Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?

Так виходить, що в один момент, переглядаючи якийсь фільм, чи читаючи якусь книжку, розумію, що ось ці вірші – мої. Тоді я хочу поділитися цим з друзями, або навпаки, нікому не показувати і зберігати це приватне відкриття приватним. Так чи так, я чомусь дуже хочу мати ці вірші українською мовою. Шукаю переклад. Якщо не знаходжу, або знайдений мене не задовольняє, вирішую перекладати. Так працює моя голова, що мушу бачити певну цілісність елементів, тож намагаюся перекладати певними завершеними конструкціями, тобто циклами, чи книжками. Першою метою для мене не є видання книги, але це обов’язково мусить ставатися. Це, є такий шанс, може працювати на українську культуру, може в ній щось змінювати, як відкривання нових рівнів у комп’ютерній грі. Ти це робиш, перемагаєш дракона, і тільки тоді можеш іти далі. Зрештою, всі нездані іспити рано чи пізно ти мусиш здати.

Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?

Мені подобається через свій голос говорити чужими голосами, або цим самим робити їх своїми. Це перевага. Недолік – те, що ці чудові (на мою скромну і приватну думку) твори написав не я, а хтось встиг це зробити раніше.

Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?

О! Це просто мрія для мене! Хіба ви б не хотіли почути голоси своїх улюблених поетів? А уявляєте, почути голос Вергілія, чи Овідія!.. Я обираю твори, які неймовірно сильно зачепили мене, тому я просто мріяти хіба можу про зустріч з їхніми авторами. Але такі зустрічі можуть статися тільки в мріях, чи якихось снах, бо поети, яких я намагаюся перекладати, вже померли. Стільки всього я б хотів у кожного з них запитати, стільки питань. Деколи мені здається, що ми б могли навіть потоваришувати, отак сидіти собі, спілкуватися, чи робити разом якісь буденні речі. Таке неймовірне життя. «Алло, о, привіт, що робиш? – Та так». Фантастика.

Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?

Щоб перекладати певного поета, треба бути практично його інкарнацією, треба бути ним, принаймні на якомусь рівні молекул. Ти просто влазиш йому під шкіру, і якщо ти – не він (чи вона), то «оригіналові» дуже боляче, бо ти незграбний всередині, поміж м’ясом і шкірою, ти мусиш входити в плоть, як до себе додому. Також ти мусиш бути майстром у своїй мові. Хотілося б бути таким, але це дуже важка праця. Завдання ускладнене ще й тим, що українська мова дуже нерозпрацьована і просто не готова приймати більшість речей, які в інших мовах, наприклад англійській, є цілком природніми, і вже давно.

Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.

Мені одразу згадується Пауль Целан в перекладі Мойсея Фішбейна, здається він починається так: найбіліший голуб злетів, я хочу тебе любити. Колись я прочитав цей переклад і він мене вразив неймовірно. Я не читав оригіналу, але цей вірш українською дуже мене хвилює й досі. Щодо моїх перекладів, то дуже пишаюся віршами, в яких вдається наблизитися до складної ритмічної системи і фонетики, зберігши при цьому текстовий зміст оригіналу. Скажімо, в Джеймса Дугласа Моррісона дуже багато раптових сценаріїв у текстах.

Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?

Я і є цілком вільний обирати, що не може не тішити. Якось так виходить, що поети яких я мимоволі обираю, мають дуже схожі долі. Їхнє життя пов’язане з драмою болісного виходу в літературу з якогось більш поширеного виду мистецтва. Це стосується Джона Уїлмота Рочестера, який все життя хотів грати в театрі й писати для театру, вільно писати вірші, але не міг робити це відкрито через свій графський титул. Те ж певною мірою стосується і його побратимів, Джорджа Етеріджа, Джона Драйдена і Кера Скруппа, яких я теж трохи перекладав. Це стосується Джеймса Дугласа Моррісона, який наважився заявити про себе, як про поета, вже тоді, коли був визнаним рок-ідолом, і літературна критика просто не сприйняла його. Я теж маю стосунок до візуального мистецтва і музики, але найдавніше з цього всього пишу віршики. Мрію також перекласти вірші Пазоліні і Кокто, зараз це поза межами мов, які я можу розуміти. Але попрошу когось про підрядник, чи почну вчити мови. Зрештою, французька тече в мені. Андрій Содомора колись сказав мені, що я зобов’язаний вивчити французьку, я тоді навіть пішов і купив навчальні книжки, словники… Лінь робить своє. До речі, Сенека писав, що треба обрати собі когось як взірець, і що б не робив, завжди уявляти, що цей чоловік скаже про тебе. Я колись таким взірцем обрав для себе Содомору. Маю велику надію, що хоч трішки кращим став з того часу, в чому дуже сумніваюся, але Содомора – не тільки велика людина, але й великий перекладач, і це, можливо, не просто збіг обставин для мене.

*

Попередні інтерв'ювовані:

9. Дмитро Дроздовський
10. Іван Лучук
11. Віталій Кейс
12. Наталка Сняданко
13. Андрій Маслюх
14. Михайло Найдан (Michael Naydan)
15. Уйям Блекер (Uilleam Blacker)
16. Юрій Садловський
17. Завен Баблоян
18. Юрій Зуб
19. Олександр Ірванець
20. Роман Гамада
21. Наталя Трохим
22. Рита Кіндлерова
23. Віктор Морозов
24. Вікторія Наріжна
25. Роман Скакун
26. Ірина Шувалова
27. Сергій Снігур
28. Юрій Завгородній
29. Ярослава Шекера
30. Дмитро Чистяк
31. Андрій Антоновський
32. Катерина Міщенко
33. Юрій Завадський
34. Єлєна Марінічева
35. Анна Багряна
36. Володимир Чернишенко
37. Неля Ваховська
38. Катерина Калитко
39. Олег Король
40. Ігор Карівець
41. Катерина Міхаліцина
42. Андрій Савенко

неділя, 13 жовтня 2013 р.

"МАЙ БУТНЄ (форми)" Назара Гончара


НАЗАР ГОНЧАР
МАЙ БУТНЄ
(форми)

будеш будитися і будуватися
будитимешся і будуватимешся
бутимеш будитися і будуватися
збудишся і збудуєшся
збудешся і здобудешся
здубишся і збздуєшся

пʼятниця, 4 жовтня 2013 р.

Подія в українській скандинавістиці: "Монтекор: унікальний тигр" Юнаса Гассена Хемірі (пер. С. Волковецька)


"«Монтекор: унікальний тигр» — це прекрасна, меланхолійна, проте водночас надзвичайно весела книжка, що зображає Швецію в унікальному світлі." Так висловилося журі Шведського радіо, що вручило Юнасу Гассену Хемірі літературну премію за найкращий шведський роман 2007 року. Тепер ця книжка з'явилася в українському перекладі Софії Волковецької (Косарчин)! І це надзвичайна подія в українській скандинавістиці! Хемірі — один із найкращих сучасних шведських письменників, а "Монтекор" — один із найкращих шведських романів усіх часів. Переклад читається на одному подиху, за що величезна подяка Софії Волковецькій! :-)

пʼятниця, 27 вересня 2013 р.

Читання віршів Транстрьомера в Києві

Тумас Транстрьомер і Лейф Ульссон

21 листопада 2013 року о 19:00 Лейф Ульссон читатиме вірші Тумаса Транстрьомера в Центрі Леся Курбаса в Києві. Не пропустіть! (Via.) :-)

середа, 25 вересня 2013 р.

Вірш Семена Ханіна

тут хтось мене вкусив чи я обпікся
тут я впав із гойдалки
затягнулось, але іноді свербить
ні, не тут, трохи вище
там якийсь висип
можливо алергія
тут ось напився побився
це апендицит
тут я не пам’ятаю що
краще не рухай
Пер. Лев Грицюк

субота, 21 вересня 2013 р.

Акростих Маріанни Кіяновської


Під час Форуму Маріанна Кіяновська натхненно писала й дарувала учасникам власні акростихи про них. Пощастило й мені: вище можна побачити акростих, написаний Маріанною під час читання Тадеуша Домбровського та Василя Лозинського, де я був модератором. :-)

пʼятниця, 20 вересня 2013 р.

"Світ має тисячу кіл" - до 10 жовтня у Львові!


Як я вже писав, творча майстерня "Аґрафка" люб'язно виклала в Інтернет повну версію книжечки до проекту "Світ має тисячу кіл" (див. вище). Виставка триватиме до 10 жовтня. Ласкаво просимо! :-)

четвер, 22 серпня 2013 р.

"Світ має тисячу кіл": поезія та графіка на Форумі Видавців-2013


СВІТ МАЄ ТИСЯЧУ КІЛ
Поезія та графіка

Творчість художника Романа Романишина пронизана поезією.

Графіка, скульптура та живопис цього митця “вражаючі, живі, вишукані та мудрі” (за словами мистецтвознавця Генрі Кляйна).

Ми запросили десятьох поетів і поеток написати тексти, натхненні твором чи творами на виставці “Графіка” Романа Романишина, що відбувалась у березні 2013 року в одній із львівських галерей.

Поети й поетки мали змогу працювати і в галерейному просторі, і з виставковим каталогом.

Написалися тексти сімом із десяти.

Це Ярина Бурбан, Андрій Воронов-Зимний, Маріанна Кіяновська, Катерина Міхаліцина, Юлія Мусаковська, Остап Сливинський та Наталя Трохим.

Написані тексти додають ще одного виміру творчості Романа Романишина, водночас залишаючись унікальними поетичними творами.

12 текстів і 16 робіт:

1. Жінка як початок кінця (двічі)
2. Жінка як кінець початку (двічі)
3. Закохані в човні
4. Закохані на велосипеді
5. Закохані верхи на драконі (двічі)
6. Барселона
7. Ом Мані Падме Хум
8. Біле вино
9. Атлантида
10-16. 6 дружин Генріха VIII

У проекті, названому за рядком із вірша Катерини Міхаліциної, експонуємо обрані поетами й поетками оригінали робіт поряд із новонаписаними текстами, а також проводимо читання-презентацію разом із учасниками й учасницями проекту та художником.
.
Сподіваємося, ці поезії надихнуть і Романа Романишина на створення нових графічних, скульптурних чи живописних робіт.

Лев Грицюк, куратор
Романа Романишин та Андрій Лесів, творча майстерня “Аґрафка”

*

Відкриття заплановане на 10 вересня о 19:00 в "Кав'ярні Леваковського" (площа Катедральна 3)

вівторок, 20 серпня 2013 р.

неділя, 28 липня 2013 р.

Exclusive: "Гич Оркестр" виконує переклади Франка (відео)


Як обіцяли, хлопці з "Гич Оркестру" виконали вчора на "Франко.Фесті" в Нагуєвичах три прекрасні пісні, тексти яких є оригінальними перекладами Івана Франка: староісландську баладу "Як Христина княгинею стала", португальську народну "Три замки" та італійську народну "Смерть вояка".

неділя, 14 липня 2013 р.

"Солідарність" Ліни Екдаль


ЛІНА ЕКДАЛЬ
СОЛІДАРНІСТЬ

Лялька “Покахонтас” потребує нас
Гра “Покахонтас” потребує нас
Папка “Покахонтас” потребує нас
Заставка на робочий стіл “Покахонтас” потребує нас
Блузка з Покахонтас потребує нас
Штани з Покахонтас потребують нас
Піжама з Покахонтас потребує нас
Труси з Покахонтас потребують нас
Кальсони з Покахонтас потребують нас
Маленький іграшковий набір  “Покахонтас” потребує нас
Великий іграшковий набір “Покахонтас” потребує нас
Звичайний іграшковий набір “Покахонтас” потребує нас
Пазл “Покахонтас” потребує нас
Ілюстрація “Покахонтас” потребує нас
Розмальовка “Покахонтас” потребує нас
Настінний календар “Покахонтас” потребує нас
Ручки “Покахонтас” потребують нас
Кýльки “Покахонтас” потребують нас
Рюкзаки “Покахонтас” потребують нас
Фотоальбоми “Покахонтас” потребують нас
Щоденник “Покахонтас” потребує нас
Кошик для паперу “Покахонтас” потребує нас
Підставка для ручок “Покахонтас” потребує нас
Тека-реєстратор “Покахонтас” потребує нас
Листівки “Покахонтас” потребують нас
Настільний календар “Покахонтас” потребує нас
Гаманець “Покахонтас” потребує нас
Компакт-диск “Покахонтас” потребує нас
Піна для ванн “Покахонтас” потребує нас
Зубна щітка “Покахонтас” потребує нас
Рушники “Покахонтас” потребують нас
Пенал “Покахонтас” із бляхи потребує нас
Пенал “Покахонтас” із тканини потребує нас
Пенал “Покахонтас” із пластмаси потребує нас

Так
можливо
може бути так
може було так раніше
може було так раніше що Покахонтас потребувала нас
та є й інші які потребують нас
є й інші які потребують нас тепер
Людина-Павук наприклад
Людина-Павук потребує нас
Гаррі Поттер потребує нас
Арн
Атож
Арн
Арн потребує нас
Лялька “Арн” потребує нас
Пенал “Арн” із бляхи потребує нас
Пенал “Арн” із тканини потребує нас
Пенал “Арн” із пластмаси потребує нас
Рататуй потребує нас
Пенал “Рататуй” із бляхи потребує нас
Пенал “Рататуй” із пластмаси потребує нас
Маленький іграшковий набір “Рататуй” із тканини потребує мене
Великий іграшковий набір “Рататуй” із бетону потребує тебе
Пер. Лев Грицюк

середа, 3 липня 2013 р.

Мар'ян Пирожок про переклади Франка


Для того, щоб виступити на Франко.Місії, учасники повинні підготувати пісню на слова Франка, що ви готуєте?

Переклади Франка, бо цікаво перекладав чоловік. Два останні роки свого життя, рівно 99 років він у липні, серпні і вересні перекладав у Криворівні.

У нас є кілька текстів, на які музичка покладена, але будемо презентувати дві пісеньки, хоча їх є п’ять.

Відібрали дві староісландські балади, одну сербську народну пісеньку, португальську та італійську народну пісеньку, про яку Франко сказав, що вона схожа на українську Смерть козака.

Він використовував при перекладах слова з українських діалектів і ці тексти звучать, як наші народні пісні.

А твори Франка вам не такі цікаві?

Вони цікаві, але ми вибираємо несправедливо забутих. І хочеться інші таланти Франка більше відкривати.

Переспівувати, те, що було співане теж не хочеться. Я почитав переклади і мені сподобалось.

Франко показав, як можна об’єднувати культури багатьох країн. Подача українського перекладача цікава, адаптована на український мотив.

*

субота, 29 червня 2013 р.

2 липня


2 липня у Львові буде несподівано вельми цікаво: о 14:30 — зустріч із Андрієм Содоморою, о 17:00 — вистава "Орестея" за текстами Есхіла, Рільке та Забужко, а о 18:00 — поезія Стуса і музика Баха. Побільше би таких насичених у літературному плані днів! :-)

пʼятниця, 28 червня 2013 р.

Вірш Ліни Екдаль


Тепер нас сім мільярдів людей
разом ми сильні
Пер. Лев Грицюк

середа, 26 червня 2013 р.

"Правда" Ліни Екдаль


ЛІНА ЕКДАЛЬ
ПРАВДА

Ти негарна Марґарето
ти теж негарна Ліннеє
ти теж Азаре
і ти
Гансе-Кристіане
ти негарний

ти негарний Оке
і ти Сюсанн
і ти Дієго
ти негарний
і ти теж Лейфе

Бритто
ти негарна
і ти Гокане
і ти Рут
і ти Ево
ти негарна
і ти негарна Алісіє
і ти теж Єспере і ти Клаусе і ти Сьорене
і ти Катарино і ти Мері і ти Юркі і ти Йорґене
і ти Понтусе
ти негарний
ти негарний Понтусе

ти негарний Алехандро
і ти негарний Тареку
і ти негарна Беатрисо
і ти
Аннелі
ти негарна

Óсо ти негарна
Уве ти негарний
і ти Джеймсе ти негарний
і ти Тоні і ти Карле і ти Патриціє
і ти Фатімо ти негарна
і ти Май ти негарна
і ти Íсаку ти негарний
і ти негарний Хамісі
ти негарний Бенґте
ти Фанні
ти негарна
і ти Юліє
ти негарна
і ти Аллане і ти Карлосе і ти Ельсо і ти Ренате
Монсе ти негарний

і ти Улло
ти негарна
ти негарний Арі
і ти негарний Джухо
і ти негарний Діку
і Хадіє
ти негарна

Інґрід ти негарна
і Сандро ти негарна
і Ульфе ти негарний і Ґедо ти негарний
і Фарібо ти негарна і Ліно ти негарна

ти негарна Каріно
ти негарна Ільво
ти негарний Петере і ти негарний Карле-Югане і ти також Маґнусе
і ви теж
ви негарні
Петтере Торкелю Сабат Еріко Вікторе Мар’ям Еббо Рональде Таню Яано
і ти теж Гаррі ти негарний
і ти теж Веґо ти теж негарна
і Кемін ти негарна
Ліндо ти негарна
Маріко ти негарна
і ти негарна Інес
і ти Йоганно
ти негарна Йоганно

Бахар ти негарна
і Лайло ти негарна
і ти Іване негарний і ти Хосе
і ти Сольбритт негарна і ти Ґюнтере
і ти Лукасе і ти Фінн
і ти Амандо і ти Ярле
ти негарний
і бідний
бідний і негарний

негарні заробляють менше грошей
гарні більше

ти гарний Крістере
і ти гарний Стівене
і ти гарна Маріє
і ти
ти Янне ти гарний
справді гарний
справді-справді гарний Янне
і вільний
ти вільний Янне!
Пер. Лев Грицюк

вівторок, 25 червня 2013 р.

Декілька віршів Олега Перковського


Учора в "Дзизі" відкрився проект Олега Перковського "Щось тут не так". Вище і нижче — декілька віршів із галерейного простору. Enjoy! :-)








понеділок, 24 червня 2013 р.

"Приріст" Ліни Екдаль


ЛІНА ЕКДАЛЬ
ПРИРІСТ

Усе йде добре тепер
ми на підйомі тепер
ніщо не може нас зупинити тепер
не встромляйте палиці в колеса тепер
не зістрибуйте тепер
усе йде як по маслу тепер
безхмарні обрії тепер
прикольно тепер
розпливаємося в усмішці тепер
обрані ми тепер
приріст-бо якнайкращий
економіка тепер
добре тепер
свобода тепер
любов тепер
щастя тепер
зайнятість тепер
круто-круто тепер
усе ж бо йде як по маслу
тепер
обрані ми тепер
вони ж бо могли піти десь-інде
купити ж бо літак десь-інде
та вони ж бо цього не зробили
вони ж бо пішли до нас
так воно є
одне ж бо дає друге
і в нас усе йде добре тепер
не саботуйте тепер
отримуйте задоволення тепер
ми на підйомі тепер
прикольно тепер
круто-круто тепер
Таїланде
щасти тепер!
Пер. Лев Грицюк

У зв’язку з продажем Швецією Таїланду літака-винищувача. Опубліковано в газеті “Даґенс-нюгетер” 21 жовтня 2007 року.

субота, 22 червня 2013 р.

"Маємо чотири..." Ліни Екдаль


Маємо чотири
чотири пори року
чотири зернові культури
чотири сторони світу
чотири елементи
чотири пальці на кожній руці
ніхто не прийде й не відбере цього в нас
Пер. Лев Грицюк

четвер, 20 червня 2013 р.

"Спільнота" Ліни Екдаль


ЛІНА ЕКДАЛЬ
СПІЛЬНОТА

Тут люблять світло
тут усі люблять світло
немає нікого хто тут не любить світла
усі люблять світло
ясно що люблять світло
чому не любити світла

*

Тут дякують за відвідини
тут усі дякують за відвідини
немає нікого хто тут не дякує за відвідини
усі дякують за відвідини
ясно що дякують за відвідини
чому не дякувати за відвідини

*

Тут їдять
тут усі їдять
немає нікого хто тут не їсть
усі їдять
ясно що їдять
чому не їсти

*

Тут працюють
тут усі працюють
немає нікого хто тут не працює
усі працюють
ясно що працюють
чому не працювати

*

Тут займаються спортом
тут усі займаються спортом
немає нікого хто тут не займається спортом
усі тут займаються спортом
ясно що займаються спортом
чому не займатися спортом

*

Тут знають чого хочуть
тут усі знають
немає нікого хто тут не знає чого хоче
усі знають
ясно що знають
чому не знати

*

Тут трахаються
тут усі трахаються
немає нікого хто тут не трахається
усі трахаються
ясно що трахаються
чому не трахатися

*

Тут не сигналять
тут ніхто не сигналить
немає нікого хто тут сигналить
ніхто не сигналить
ясно що не сигналять
чому сигналити

*

Тут нічого не отримали задарма
тут ніхто нічого не отримав задарма
немає нікого хто тут щось отримав задарма
ніхто нічого не отримав задарма
ясно що нічого не отримали задарма
чому ви гадаєте що ми би мали щось отримати задарма
ми нічого не отримали задарма
ми ніколи нічого не отримали задарма
тут
Пер. Лев Грицюк

вівторок, 18 червня 2013 р.

Передслово до "якщо дерева" Вільде Геґґем


ПЕРЕД | СЛОВО | ПЕРЕ | КЛАДАЧА

Уперше поезію Вільде Геґґем я почув. Відбулося це наприкінці травня 2012 року в Ліллегаммері під час Норвезького літературного фестивалю. Геґґем виступала разом із ще двома авторками на вечорі «Молода поезія» в місцевій галереї «Zink». Виступала останньою. І її виступ заворожував. Геґґем володіє унікальною здатністю тримати публіку в благодатному заціпенінні й змушувати слухачів ловити кожне слово, більше того — кожну паузу, адже тиші в її віршах чи не більше, ніж власне слів чи звуків. Я відразу подумав про шведську письменницю Гелену Ерикссон, чиї тексти перекладав раніше: та сама поезія недомовленості, поезія несказанності (в бекетовому сенсі), поезія «про-те-про-що-не-можна-сказати-треба-мовчати». Геґґем у своєму дослідженні мови пішла ще далі, ніж Ерикссон. Стало безмежно цікаво побачити ці тексти на папері.

Наприкінці липня Генрик Франке з Aschehoug Agency люб’язно надіслав мені дві збірки Геґґем: «якщо дерева» (2011) (з якої поетка й читала в Ліллегаммері) та її дебютну «боляче — акурат тут» (2007). Отож, удруге поезію Геґґем я побачив. І знову був заворожений. Жодних вертикалей (як можна було очікувати): лінеарний текст Геґґем, як вдало зауважили норвезькі критики, схожий на поетичну партитуру чи типографічну (візуальну) поезію: горизонтальні рядки від берега до берега помережані вертикальними рисочками («|») та комами з пробілами до і після, що певною мірою правлять за метрономи поетичного тексту. Кульмінацією стає порожня сторінка, де розкидано лише сім рисочок, слова ж — відсутні (але вони там є: незаповнені місця не порожні). Одні критики побачили в цих білих плямах темні біль та смерть, що прагнуть знайти свою мову; ще хтось пропонує читачеві самотужки заповнити прогалини. На іншій сторінці, крім вертикальних рисочок, — лиш одне слово: «heart». Загалом, дужки, двокрапки, коми відіграють у тексті Геґґем важливу роль. Коми, наприклад, стають своєрідними ритмічними маркерами, де можна перевести подих (або ж наголосами неіснуючих слів).

Друга книжка Геґґем набагато сконденсованіша: якщо вже в «боляче — акурат тут» поетка була небагатослівною, то в «якщо дерева» вона дає ще більше місця лакунам, порожнечі та тиші. На початку довідуємося, що «я» є дівчинкою між двома сестрами, «середущою». Ідентичність «я» є непевною, вона сповнена порожнечі. Критики відзначають присутність монтажної чи колажної техніки в обох збірках Геґґем: вертикальні рисочки є схожими на ті місця, що з’єднують колажі. Авторка спирається на літературну традицію, використовуючи інтертекстуальність як прийом: від прямого цитування Ґертруди Стайн «троянда є троянда є троянда...» з вірша «Sacred Emily» до розкиданих у тексті алюзій та ремінісценцій.

Наївістична графіка Стіне Бельден Рьоед на обкладинці – також ключ до прочитання поезій: це кілька облич, які сходяться в одне, проте ніколи — ідеально. Так і людина шукає свою ідентичність: «я» має багато облич, жінка — багато втілень (зокрема, поколіннєвих). «я — дитина, бо я була дитиною», — пише Геґґем. Контури зникають — з’являється щось нове. Порожні очі, німі роти: матір, дитина, жінка.

Лев Грицюк

понеділок, 17 червня 2013 р.

Інтерв'ю з перекладачем: 42. Андрій Савенко


Як Ви стали перекладачем?

Мені подобається читати, оскільки читання є одним з найбільш надійних способів розширити або навіть вийти за межі горизонту власної свідомості. Читаючи, ти завжди, окрім спостереження за текстом, спостерігаєш за собою. Це захоплюючий процес. Рано чи пізно кожен читач стикається з проблемою обмеженого поля комунікації, зокрема через обмеженість власних знань та умінь. Він починає шукати практики, що змогли б подолати цю недосконалість. Переклад – є однією з таких практик. Також важливим моментом є те, що переклад в певному сенсі є символічним актом дарування. Цей даток, можливо, є вираженням глибинної потреби до солідарності, згуртування, що є важливою рисою людського єства. Я мав досвід роботи в самочинних перекладацьких ініціативах і вважаю його одним з своїх найважливіших соціальних надбань.

З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?

Я перекладаю з старо- та новогрецької, англійської, латини (спорадично). Я маю фах класичного філолога. Вибір грецької мови був чимось таким, що було неможливо оминути. Важливим моментом було і те, що я маю міцний емоційний зв’язок з Грецією, насамперед, через багатьох друзів. Менталітет, темперамент новогрека має щось від трунку гомерівських лотофагів, скуштувавши по-справжньому його раз, ти потрапляєш у полон, в якому насправді ніхто нікого не тримає. Варто згадати хоча б Генрі Міллера та його «Колос Марусійський».

Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?

Для мене взірцевим є підхід, про який я почув в одному з виступів А.Содомори. Андрій Олександрович сказав, що переклад поезії Вергілія забрав у нього порівняно небагато часу, однак до цього перекладу він готувався 40 років. Власне працюючи над Сеферисом я зрозумів важливість такого методу. Я був змушений перечитати крізь призму Сефериса твори, що за аргументованим твердженням критиків справили на нього враження, аби відчути серцебиття «30-х років» в Греції. Зробити це виявилося складніше, ніж подумати про таку акцію. Кожне коло читання змушувало вдаватися до правок поетичного тексту. З іншого боку, ідея перекладача як архіваріуса мені чомусь зовсім не імпонує.

Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?

Я перекладаю те, чим хотів би поділитися з українськомовним читачем. Оскільки я викладаю грецьку мову, маю достатньо контактів з різними грецькими установами, що опікуються гуманітарними програмами. Відтак більшість видань, у яких я брав участь, відбувається за рахунок грантів. Ми самі шукаємо видавництва, потім самі поширюємо книжки (бібліотеки, культурні осередки). Існує велика проблема з видавництвами, які у кожному виданні бачать лише свій матеріальний зиск. Наприклад, практично зруйновано інститут літредагування, автор має редагувати книжку на свій смак, а це ще одна перешкода в розвитку культури читання (і книговидання).

Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?

Я не вважаю переклад своїм фахом. Скоріш, це для мене є життєво необхідним хобі, в чому, власне, і полягає проблема. Багато людей, що займають перекладом в Україні, розуміють, що займатися ним фахово є невигідним в економічному плані. В сфері перекладу капіталізм навряд чи є найкращою альтернативою. З цього, маємо багато бід: вкрай низький рівень перекладів в сферах можливого економічного інтересу перекладачів (реклама, технічна, юридична документація); широка «сіра» зона перекладів на замовлення, що дозволяє замовникам (агенціям) хитрувати з цінами, насамперед, через те, що перекладач часто не має уявлення про свої права та можливості їхнього захисту.

Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?

І так, і ні. Цікавий експеримент проводить У.Еко у «…Досвіді перекладу». З одного боку, сократична бесіда з автором може посприяти вжитися в оригінал, побачити його з іншого ракурсу, по-іншому почути. Однак, скоріш за все, вона разом з тим нав’яже перекладачеві авторське світовідчуття, що ніколи цілком не збігається з тим, що народжує і текст, і його переклад. Гадаю, є сенс ставити запитання іншому читачеві.

Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?

Перекладачу варто уявити, що Ітака не одна, як у вірші К.Кавафіса, їх багато. Це означає, що він ніколи не досягне мети, однак разом з тим це зовсім не означає, що мети взагалі не було досягнуто. А.Лосєв казав, що античній людині притаманне почуття героїчного фаталізму, можливо, на щось таке має інтуїтивно опертися перекладач, починаючи свою мандрівку (або облогу ворожого міста). І те, й інше належать до борхесівських архетипних сюжетів.

Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.

Робота у спільноті chomsky_ua. Цілком незалежна, волонтерська, грасс-рутова перекладацька ініціатива.

Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?

Джеймс Джойс
Даріо Фо (для цього, правда, слід досконало опанувати італійську)
Дилан Томас
Йоргос Йоанну
Костас Тахцис
Никос Гавриїл Пендзикіс
Маро Дука
Візантійська історіографія (Прокопій Кесарієць, Теофілакт Сімокат(т)а, Анна Комніна, Нікіта Хоніят)
Наом Чомськи
Корнеліус Касторіадис
Ерих Фромм
Генрі Міллер
К.П. Кавафіс (зараз проект в роботі)


*

Попередні інтерв'ювовані:

9. Дмитро Дроздовський
10. Іван Лучук
11. Віталій Кейс
12. Наталка Сняданко
13. Андрій Маслюх
14. Михайло Найдан (Michael Naydan)
15. Уйям Блекер (Uilleam Blacker)
16. Юрій Садловський
17. Завен Баблоян
18. Юрій Зуб
19. Олександр Ірванець
20. Роман Гамада
21. Наталя Трохим
22. Рита Кіндлерова
23. Віктор Морозов
24. Вікторія Наріжна
25. Роман Скакун
26. Ірина Шувалова
27. Сергій Снігур
28. Юрій Завгородній
29. Ярослава Шекера
30. Дмитро Чистяк
31. Андрій Антоновський
32. Катерина Міщенко
33. Юрій Завадський
34. Єлєна Марінічева
35. Анна Багряна
36. Володимир Чернишенко
37. Неля Ваховська
38. Катерина Калитко
39. Олег Король
40. Ігор Карівець
41. Катерина Міхаліцина

субота, 15 червня 2013 р.

"Ланка" Ліни Екдаль


ЛІНА ЕКДАЛЬ
ЛАНКА

У цім житловім районі порядкуватимеш
замгосподарів більше немає
Ти
будеш господарем у цім житловім районі
це твій житловий район
за кожними дверима ховається інший світ
і ви
Ви
порядкуватимете в цім житловім районі
і цей житловий район стане ніби вашим
і цей житловий район порядкуватиме
стане прикладом
прототипом
ланкою до наступного
і Ти
будеш тією ланкою
жоден житловий район не є сильнішим за свою найслабшу ланку
Пер. Лев Грицюк

пʼятниця, 14 червня 2013 р.

"Свобода" Ліни Екдаль


ЛІНА ЕКДАЛЬ
СВОБОДА

Не мати дому
не нагромаджувати
не мати човна
складів не мати
запасів не мати
книжкових полиць не мати
рослин не мати
собаки не мати
морської свинки
пташок у клітках
не мати літніх батьків
не мати дружини
не мати коханки
не мати дітей
Пер. Лев Грицюк

середа, 12 червня 2013 р.

Вірш Ліни Екдаль


Осліпла
що осліпла б ти тут надворі
поза центром міста й підключенням
оглухла
що оглухла б ти
оглухішала б

сконцентрована ти схоже
бачити — бачиш
вісімдесят осіб у малесенькім гумовім човні
махають

не оглухла ти
бачиш ти

не махають вони
бачиш
тонуть
ідуть під воду
тут у твоїм власнім саду
Пер. Лев Грицюк

Натхненний віршем Стіві Сміт “Not waving but drowning”

понеділок, 10 червня 2013 р.

Вірш Ліни Екдаль


А ви чули а ви чули а ви чули
оце про тромбоністку
яка гадала що не може стояти
стояти так
і грати на тромбоні
оце коли було як воно є зі світом

а ви чули а ви чули а ви чули
того дня світ утратив тромбоністку
та чи ви чули що гірше було
що гірше є
того дня тромбоністка втратила цілий світ

а ви чули оце про тромбоністку яка втратила цілий світ
Пер. Лев Грицюк

пʼятниця, 7 червня 2013 р.

"Ніч" Ліни Екдаль


ЛІНА ЕКДАЛЬ
НІЧ

Махни
гукаю так із вікна спальні
їжачисі яка знаю не спить
обіцяю що зможеш стати моєю сестрою
якщо махнеш — назву тебе сестрою
це було би прикольно мабуть

я довго роздумувала як має бути написаний цей вірш
починала кілька разів
зараз ніч
стою у вікні й дивлюся за їжачихою
помах означав би стільки

мається не тільки права
мається також обов’язки
щось таке я хотіла би сказати

четверта ніч уже

також хочу сказати що високо ціную
і що знаю що вона рідкісна й під загрозою вимирання

можливо стане вимогливим оце
задушливим просто-таки —
сестритися

додумалась я сьогодні вночі

усе стає таким напруженим
перебільшеним уночі
здушеним
здушеним атож
тому я й подумала сестро
сестро просто
махни сестро
подумала я

гукнула я атож

невже ж так важко
невже ж так важко підняти лапку
підняти лапку й махнути сестрі
Пер. Лев Грицюк

четвер, 6 червня 2013 р.

"Новорічний вечір 1984 року" Раґнара Стрьомберґа

РАҐНАР СТРЬОМБЕРҐ НОВОРІЧНИЙ ВЕЧІР 1984 РОКУ Знаю що знаю Знаю що тіла й світи мчать нерухомі з шаленою швидкістю від сну до сну від статі до статі Знаю що бачу Бачу що любов — не сліпа Вона — невидима й існує замість того чого немає як свобода Знаю про що думаю Думаю про немислиме що врешті-решт розбудить нас як мати, виштовхне нас на прямовисне з прорізами світло і ганятиме наші тіла й тіні туди-сюди вулицями зі скла серед скоцюрблених будинків у місті майбутнього Знаю Знаю чого хочу Хочу мати дитинство попереду і смерть позаду Знаю що вмію Вмію торкатися зірок поглядом і вмію чути як кров шумить у деревах коли заплющую очі Знаю Знаю
Пер. Лев Грицюк

понеділок, 20 травня 2013 р.

пʼятниця, 10 травня 2013 р.

"Відкритий мікрофон за Білорусь": прийди та прочитай вірші! :-)


Під час Білорусько-шведських літературних днів у Львові 17-19 травня 2013 року в театрі Курбаса відбуватиметься акція "Відкритий мікрофон за Білорусь" - будь-хто охочий зможе прочитати вірші українською, шведською чи білоруською! Подробиці - тут! :-)

середа, 8 травня 2013 р.

Остаточна програма Білорусько-шведських літературних днів у Львові 17-19 травня 2013 року



ОСТАТОЧНА ПРОГРАМА БІЛОРУСЬКО-ШВЕДСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДНІВ У ЛЬВОВІ 17-19 ТРАВНЯ 2013 РОКУ

ВХІД НА ВСІ ЗАХОДИ ВІЛЬНИЙ!

П'ятниця 17 травня

10:00-11:00
Січових Стрільців 19, Шведський кабінет
Зустріч шведських письменників зі студентами-скандинавістами

12.00–13.00
Прес-конференція в книгарні "Є" (Проспект Свободи 7)
Світлана Алексієвич (Мінськ)
Оксана Забужко (Київ)
Єнні Вранґборґ (Стокгольм)
Даніель Ґуставссон Пех (Стокгольм, Шведський Інститут)

12:00-12:50 Чи має Пеппі шведський характер у Східній Європі? Білорусько-шведський письменник і перекладач Дмитро Плакс розповідає про переклад Астрід Ліндґрен "Пеппі Довгапанчоха" іноземними мовами. За сприяння Шведського Інституту в рамках Львівського міжнародного дитячого фестивалю 2013. L'UFT, цокольний поверх.

13:00-13:50 Даніель Ґуставссон Пех розповідає про дитячі книжки, які викликали дискусії у Швеції через питання гендеру, расизму та ін. За сприяння Шведського Інституту в рамках Львівського міжнародного дитячого фестивалю 2013. Палац мистецтв, Навчабава.

14:00-14:25 "Відкритий мікрофон за Білорусь" Бажаєте взяти участь? jana.frolen@gmail.com (2-4 хвилини для кожного/кожної)

14.30–17.00
Семінари в Театрі Леся Курбаса
Володимир Арлов: "Письменник і режим. Цензура в країні, яка стверджує, що не має цензури" (45 хв.)
Барис Пятровіч: "Сучасна білоруська література" (45 хв.)
Світлана Алексієвич: "Голоси з великої Утопії" (45 хв.)

19.00
"За Білорусь!" Літературно-музичний вечір у Театрі Леся Курбаса
Промова-відкриття: Барыс Пятровіч, керівник Незалежної спілки письменників
Промова-відкриття: Мирослав Маринович, президент Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу
Письменниці Світлана Алексієвич та Оксана Забужко, поетка Єнні Вранґборґ, поет Андрій Хаданович, поет і перекладач Дмитро Плакс та посол Стефан Ерикссон
Музиканти Даніель Вікслунд та Зьміцер Вайцюшкевіч
n.kurbas.lviv.ua (контактна особа: Микола Береза)

Субота 18 травня

9.30-11.00
Екскурсія літературним Львовом або екскурсія Личаківським цвинтарем. (Тільки для учасників)

12:00-12:45
"Поезія в тюрмі" за участю Оксани Забужко, Дмитра Плакса та Лева Грицюка
Тюрма на Лонцького (вул. Степана Бандери 1)
Читання віршів ув'язнених письменників у Білорусі — Володимира Някляєва та Алеся Бяляцького

13:00-13:50 Лялькова вистава "Mama Mu" за участі Вероніки Фоміної та Світлани Бень (Білорусь). За сприяння Шведського Інституту в рамках Львівського міжнародного дитячого фестивалю 2013. Палац мистецтв, Навчабава.

14:00-14:25 "Відкритий мікрофон за Білорусь" Бажаєте взяти участь? jana.frolen@gmail.com (2-4 хвилини для кожного/кожної)

Семінари в Театрі Леся Курбаса
14.30–15.15 Наталка Бабіна: "Брестщина — край переплетених коренів: Білорусь та Україна в історії та людських долях"
15.30–16.15 Андрій Хаданович: ”Літературний переклад та його місце в сучасній білоруській літературі”
16-30–17.00 Дискусія (більше інформації — незабаром)

16:00-16:50 Шведський етнічний музикант Даніель Вікслунд розповідає музичні історії про шведських лапландців для українських дітей. За сприяння Шведського Інституту в рамках Львівського міжнародного дитячого фестивалю 2013. Палац мистецтв, хол, 2 поверх.

17:15-18:00 "Відкритий мікрофон за Білорусь" Бажаєте взяти участь? jana.frolen@gmail.com (2-4 хвилини для кожного/кожної)

18:30 Презентація Конкурсу молодіжної поезії на Брестщині в 2003–2012 рр.

19.00
"За Білорусь!" Літературно-музичний вечір у Театрі Леся Курбаса
Вероніка Фоміна та Світлана Бень, Барис Пятровіч, Наталка Бабіна, Алеся Башаримава та Володимир Арлов
Музиканти: Даніель Вікслунд та Зьміцер Вайцюшкевіч

Неділя 19 травня

9.30
Автобус зі Львова. Екскурсія літературним Дрогобичем "У пошуках Бруно Шульца" (екскурсію проведуть Андрій Павлишин та Леонід Ґольберґ). (Тільки для учасників)
17.00
Виїзд до Львова
20.00
Музичний вечір "Зустріч шведської Лапландії та українських Карпат"
Музиканти Даніель Вікслунд (Швеція) та Петро Петрович (Україна)
Арт-кав’ярня "Квартира 35" ("Дзиґа") (вул. Вірменська 35)

(У програмі можливі незначні зміни)

Більше інформації — незабаром
Продюсер — Марія Сьодерберґ (info@mariafoto.se) у співпраці з Левом Грицюком, а також білоруськими партнерами та Театром Леся Курбаса. Спонсори — Шведський Інститут та Шведська рада з питань культури.


*


З часу попереднього посту про Білорусько-шведські літературні дні у Львові 17-19 травня 2013 року до переліку знаменитостей, які завітають до "міста Лева", додались Андрій Хаданович та Барыс Пятровіч, а також Алеся Башаримава. Раніше стало відомо, що на подію приїдуть Наталка Бабіна та Уладзімір Арлоў, а також лауреатка "Ангелуса"-2011 Світлана Алексієвич та зірка білоруської музики Зміцер Вайцюшкевіч. На відвідувачів Білорусько-шведських літературних днів у Львові чекатиме ще багато несподіванок — слідкуйте за повідомленнями на WhyTranslator! :-)

*

Нагадаємо, у травні Львів прийматиме справжнісінький "десант" білоруських, шведських та українських письменників: до України прибуде Litteraturresan: Belarus/Vitryssland ("Літературна подорож: Білорусь"). Через проблеми з білоруськими візами для шведських організаторів і напружену дипломатичну ситуацію між Білоруссю та Швецією, проект подорожує сусідніми з Білоруссю країнами. На львів'ян та гостей міста чекатимуть два літературні вечори (п'ятничний і суботній) у Театрі Леся Курбаса, семінар про сучасну літературу в Білорусі й Україні, семінар про дитячу літературу в Білорусі, Швеції й Україні та багато інших літературних подій. Перший вечір у Театрі Леся Курбаса відкриє шведський посол у Білорусі Стефан Ерикссон. Уже погодилися приїхати шведська поетка Єнні Вранґборґ, білорусько-шведський поет і перекладач Дмитро Плакс, титулований шведський музикант Даніель Вікслунд; очікується ще більше гостей.

*


Афіша білорусько-шведських літературних днів у Львові (травень 2013 року)

DESIGN: AGRAFKA

*

пʼятниця, 26 квітня 2013 р.

"Вікно" Белли Лі

БЕЛЛА ЛІ
ВІКНО

До кімнати заходиш через двері в кінці довгого коридору.
Двері — фарбовані на червоно, кімната ж — синя.
Тіло чоловіка сидить за столом у дальньому кутку
праворуч. Воно не рухається. Скручений шнур,
який піднімаєш із долівки біля його лискучих
чорних мештів, — такий же міцний, як і
солодове віскі, і такий же добрий. На
столі — радіо. На столі — радіо, яке
грає Кеґні, який грає Боґарта, який
грає себе. Радіо слухає тебе. Ти
слухаєш, що доноситься через
відчинене вікно, хоч воно й не
видає ні звуку, хоч воно й
таке ж тихе, як і чоловік
на кріслі. Через вікно
щось доноситься, і
відчуваєш, як на
шиї ворушаться
волосинки,
і виходиш
(адже, за-
йшовши,
мусиш
вийти)
через
вік
н
о.

У кімнаті рухаються фіранки.
У кімнаті рухаються фіранки.
Пер. Лев Грицюк

*

четвер, 25 квітня 2013 р.

New Release: "Пташині клітки ребер" Лариси Радченко (2013)


Радченко Л. М.
Пташині клітки ребер. – Львів:
Видавець Позднякова А. Ю., 2013. – 80 с.
ISBN 978-966-97224-1-6

*

«Пташині клітки ребер» – це скринька з потрійним дном, історія дорослішання вже дорослої жінки. Підлітковий надрив метафорично багатих віршів Лариси Радченко ховає під собою хитросплетіння глибших смислових шарів. Не тільки авторка є значно зрілішою і мудрішою за свою ліричну героїню – але часто й лірична героїня випадково чи зумисне розкриває карти, виявляючися дорослішою сама за себе. Ця книга – інтригуюче запрошення для читача стати співучасником захоплюючого, хоч і болючого, процесу виростання.

*

Лариса Радченко

Народилась 16 лютого 1985 року у Львові. Закінчила Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького за спеціальністю «внутрішні хвороби».

Переможець 5-го хмельницького слему (Хмельницький, 2007), лауреат гран-прі фестивалю «Ан Т-Р-Акт» (Херсон, 2008), лауреат конкурсу видавництва «Смолоскип» (Київ, 2008) та конкурсу Романа Скиби «Неосфера» (Київ, 2008), переможець поетичного фестивалю «Ватерлінія» (Миколаїв, 2011). Учасниця літературних заходів та поетичних фестивалів у різних містах («Кефір», «Жилізко», «МамаДеЯ», «Каштановый дом», «Творча валіза», «Підкамінь», «Свірж», «Малахитовый носорог», «Пожежна драбина», «Kinder. Küche. Kirche», «8 поеток на 8 березня», «Писатель в интернет-пространстве», міжнародний літературний фестиваль Форуму видавців).

Вірші публікувались у часописі «Соты», збірнику «100 молодих поетів України», альманахах «АН Т-Р-Акт», «СПАМ», «Степ», «Голоси», антологіях «Березневі коти», «Ляляк», «Червоне і чорне: Сто українських поеток XX ст.», а також у багатьох мережевих виданнях.


понеділок, 15 квітня 2013 р.

Лінор Горалік у перекладі Маріанни Кіяновської



***
Як по молоко чи так, у старому, до кіоску, спідничка в складки,
можна дівчинку стріти — вісім пасочок, дві лопатки —
при під’їзді, де розбиті маленькі грядки.

Тіло в неї худесеньке, голова пуста.
Вся вона, наче смерть, рідна і золота,
наче смерть, звичайна, проста, —
і коса, і коса густа.

Ось вона вибирає пасочку і до мене йде несміливо,
так бере документики, наче це страшенно важливо.
Фотографія, біографія, біопсія, копія.
Це ж бо я, дівчинка, це ж бо я.

Голова у мене пуста,
совість чиста,
ти моя, золота.

***
Ой лежали вони у норі з вовчком, —
зайчик на бочку, а вовчок товчком, —
        а над небом зіронька піднімалася.
Зайчик гладив вовчка: “Час іти в похід”,
а вовчок бурчав, — мов, підем засвіт, —
наче то лиш гра, гра і над, і під,
і нічого наче і не ставалося, —
          наче й зіронька зовсім не піднімалася.

Їм би встати час, визбирати дари —
грудня хащами побрести пора,
і корони згубити в його сніги,
сліпнути від завій, спльовувати цингу,
нести душі свої та й за світу край
і вмерзатись ночами мощами в рай
(так і тут Йордан вмерз би у береги),
накриватися снігом і пити сніги, —
лиш тому, що це відбувалося:
          бо над небом зіронька піднімалася.

Та вони все лежали, бочок в бочок:
зайчик все не спав, міцно спав вовчок,
          і над сном його зіронька піднімалася, —
і вві сні його мучила і карала вся, —
і вві сні до себе його забирала вся:
пішки йшов вовчок, зайчик верхи спав
і вві сні таке до вовчка казав:
          “Ся, — казав йому, — пекла глибина
          коло тебе тут не зляка мене.
          І нащо мені всі Його дари,
          коли тут, в норі, є тепло нори?
          Я лежу поміж — поміж твоїх вух.
          То нащо мені іспасати дух?
          Таж моя душа між твоїх зубів найбезсмертніша”.

Так вони і лежали, і корони їхні лежали,
вухами ворушили, надіялись, не дихали і мовчали,
і нікуди не йшли, і нічого не несли, і нікого на царствіє не вінчали,
і мріяли, щоби вічність їм не миналася,
щоби нічого не відбувалося, —
         та над небом зіронька піднімалася.

Тая клята зіронька піднімалася.

***
В пропотілій маршрутці дорогою до базару
вона уявляє собі аварію,
— як вони вдвох потраплять у рай,
де він любитиме її заново, —
так, що перестане боліти у грудях
від рекламних буклетів з дурними пальмами.
Вісім років подружжя;
все ще можна буде позбирати і склеїти, — міркує вона, —
під деревами золотолистими,
в яскріючому вогні,
поміж дивних плодів, що лежать при шуйці та при десниці.

Маршрутка різко смикається,
об’їжджає “Волгу”,
зупиняється коло вивіски з яблуками та апельсинами.

Він уявляє собі аварію, —
як він попаде у рай
і нарешті там виплачеться.

***
Пацієнти у хірургії верещать немов недорізані.
У лікарняному дворику між миршавих розанів
собачка щодня демонструє трюк:
їсть із рук
купу всякого-різного,
від сухої скоринки до дієтичного сирка.

Собачку всі підгодовують.
Пес походжає гордо
квадратами клумб, неначе пішак свавільний.
Опиняючись коло вікна, підвиває верескам божевільним.

Зрячі грають у шашки в очному відділенні,
“О, — кажуть, — чуєте, коти дебільні”.

***
Як умирають п’ятого числа?
Як умирають третього числа?
Як умирають в перший понеділок?
Лежать і думають: “Сьогодні всі музеї
закриті — всюди санітарний день.
Все неживе очищення жадає,
на вічність чучелам спокійніше чекати,
струсивши місячний із себе пил”.
Як умирають майже о четвертій —
у дитсадку в полуденок робочий?
А ближче до новин? А в шість секунд
на одинадцяту? А в п’ять секунд? А в три?
А зараз? Просто зараз?
Яких же то треба святців, щоб нікого з нас не пропустити...

***
Почалася осінь.
Пожовтіло листя.
Відлетіло птаство.
Почорніли трави.

Потемніло небо.
Посповзались хмари.
Опустіло поле.
Зачаїлись хижі.

Зайнялась калина.
Запалало віття.
Загорілись крони.
Чого це люди хочуть зі своєю немецькою, Яшо?
Що вони там викрикають?

***
Стрімко входить друга.
Бачить першу —
та вже нікуди не поспішає, вже зжилася
з густим цим теплом.
"Слава Богу, Наталю! Ходи-но скоріше до мене, Наталю!"
Друга завмерла, вагається,
мить або навіть дві.
Та спершу все-таки швидко проходить
до задньої стінки лівої легені,
зробивши малесенький отвір,
визирає назовні.
Ні, ні, там нічого доброго, — холодно, гуркіт і дощ.
Так поспішала сюди, що нічого і не розгледіла.
Все це так несподівано, тільки вранці ще були в обоймі —
і от вже дорослі.
Я так налякалася.
Так добре, що ти тут, Катю.
Ні, ні, я вже зігрілася.
Як же гарно, що ти тут, Катю.
Так несподівано, навіть не попрощались.
Думала, ніколи тебе не побачу.
Господи, дурненька, ну чого ти плачеш?
Ти ж бачиш — я нікуди не йду, ну чого ти?
Ми в теплі, ми разом, з нами нічого не станеться.
Ти ж знаєш маму, —
звісно, мама знайде нас.
Перестань, дурненька, бо інакше і я заплачу.

***
          Александрові Барашу

Як можна писати вірші після чотирнадцятого січня 1942 року?
Після 6 лютого 43-го? Після 11 березня 1952-го?
Як можна писати вірші після 22 червня 1917-го?
Після липня 1917-го? Після березня 1984-го?
Як можна писати вірші після 6 листопада 1974 року,
11 вересня 1965 року, 1 серпня 1902-го,
9 травня 1912-го?
Як можна писати вірші після 26-го числа минулого місяця?
Після 10 червня минулого року? Після 12 червня?
Після 14 грудня 1922 року?
Після оцього-ось четверга?
Після того, що сталося сьогодні о третій?
Жахливим, напевно, було тільки перше листопада 1972 року.
Хоча 12-го квітня сімдесят третього було, можливо, іще страшніше.
Чи шосте серпня 86-го. 4 вересня 1913-го. Чи, скажімо,
двадцять п’яте липня 1933 року. Чи двадцять шосте.
Хтось, звичайно, впав із приставної драбини в бібліотеці,
зламав хребта, назавжди залишиться нерухомим.
Хтось, напевно, загинув,
помилково підірвавши себе разом із заручниками.
У когось, ймовірно, дитина побігла по морозиво,
буквально за два квартали,
й більше ніколи не повернулася.
Ні, буквально за ріг. Ні, буквально в сусідній дім.
Ні, повернулася через вісімнадцять років, 25 березня.
Чи дванадцять років тому, 24 листопада, о 15:00.
Вмер 26-го числа минулого місяця.
Написав один-єдиний вірш, дуже поганий.

***
В четвер у пеклі звично і буденно.
Усе в цей день і звично, і буденно.
Ми ці тортури зносимо погано:
у когось різь у животі, в очах,
ми ледве доїжджаєм до роботи, -
а там субота, майже п’ята ранку
(у пеклі часто майже п’ята ранку),
й до нас в кватирку прилітає зяблик
й легені нам по зернятку клює.

***
Про тут маленький треба розуміти:
нога ходити, ротом цим кричати,
а ніс цим дихати, а так дивити,
а смерть холодний і недобрий.

***
Молочний брат свою сестру молочну
щипає за молочне передпліччя,
та так, що залишає жовтячок, -
мов ляпка масла на молочнім супі,
родима пляма невиразна, блякла
одна у всіх дітей у дитсадку.
Хто наших літ, той нам молочний брат:
ми пили молоко з одної кухні.
Про що ти, Саш, яка ще "Пепсі-кола".
Яка Вітчизна, що ти, фу ти, ну ти, га.
Пер. Маріанна Кіяновська
*