1982
Працюючи новинкою, важко не побажати
прежності. Леоніде Іллічу Прежнєве,
де ваші сіді слова? Ви викладали
їх на трибуну неспішно, як бабуся
викладає з гаманця дріб’язок. І
тихо трясли бровами як осінній гай.
Звістка про ваше відбуття вразила нас
на уроці малювання, де ми старанно
зображали принади листопаду.
І довго вчителька стражденно
м'яла крейду, наштовхуючи її на дошку,
аби написати просте рішення
усім вийти геть.
Пер. Лев Грицюк
*
Немає коментарів:
Дописати коментар