>>>W H Y T R A N S L A T O R F A C E B O O K

четвер, 29 вересня 2011 р.

З Міжнародним днем перекладача! :-)


Усіх вітаю з Міжнародним днем перекладача! І запрошую перечитати ВСІ 35 перекладацьких інтерв'ю, які я веду з 2009 року! ;-) Пам'ятаймо: "[п]ереклад можна вважати найповільнішим і найуважнішим способом читання з усіх можливих" (Андрій Бондар)! :-)

вівторок, 27 вересня 2011 р.

Good Read: "У чужій красі" Адама Загаєвського (2008)


Купив на Форумі чудові "120 віршів" Загаєвського. А, виявляється, 2008 року вийшла збірка есеїв цього польського письменника - у перекладах того ж Віктора Дмитрука. Книжка називається "У чужій красі" і, судячи з поезії (і попри обкладинку), має бути просто бомбовою. :-)

понеділок, 26 вересня 2011 р.

"Вірші в Метро – Поезія з Польщі"


Нині в Києві стартує чудовий проект - "Вірші в Метро – Поезія з Польщі". Відразу запрошую на українську сторінку проекту, де можна знайти більше інформації: http://www.poetryfrompoland.com/2011/EN//Home/. Там справді багато цікавого: ось, наприклад, - конкурс хайку, а ось, власне, - вірші. :-)

неділю, 25 вересня 2011 р.

Криворізький "LitZeppelin"


Одним із часописів, який узяв інтерв'ю в Тер'є Геллесена про "Проект Прип'ять" під час Шостого літературного фестивалю в рамках 18 Форуму видавців у Львові, був криворізький "LitZeppelin". На Issuu доступні вже 9 номерів цього Інтернет-журналу. Інтерв'ю з Геллесеном (а також, імовірно, данським поетом Клаусом Анкерсеном) – у черговому "Літературному цепеліні".

пʼятницю, 23 вересня 2011 р.

New Release: "Ґолем" Ґустава Майрінка (2011)


Ще за життя автора твір здобув широку популярність і був двічі екранізований у Франції та Німеччині. Сюжет цієї філософсько-поетичної притчі побудований на леґенді про юдейського рабина, який створив живу істоту під назвою Ґолем із глини та оживив її за допомогою каббалістичного закляття. Вперше українською мовою роман «Ґолем» переклав у 30-х рр. ХХ ст. Василь Софронів-Левицький, але давно вже назріла потреба нової версії перекладу цього світового шедевру, що і здійснила з високою майстерністю Наталя Іваничук.


*

понеділок, 19 вересня 2011 р.

Трішки Форуму-2011

неділю, 11 вересня 2011 р.

"Перекладач" Вернера Аспенстрьома


ВЕРНЕР АСПЕНСТРЬОМ
ПЕРЕКЛАДАЧ

Зимові й весняні рахунки за електроенергію він заплатив.
Оце залишився борг сонцю.
Темно не можна сказати що було,
але й не досить світло, аби починати
новий переклад Ехнатонового гімну сонцю.
Тоді з озера Іммельн прибув трищогловик,
завантажений тутешніми променями.
Дедалі світлішало.
Напливали замовлення від різних істот,
які хотіли, щоб розтлумачили їхні звуки.
Рибки осяйні, з верховодкою включно, вимагали,
щоб із збереженим блиском їх написати.
Пер. Лев Грицюк

пʼятницю, 9 вересня 2011 р.

"Мої" заходи на Літфесті-2011



Виставка Відкриття фотовиставки "Project Pripyat"   14.09 17:00-18:00 60хв. КМЦ "Дзига" (вул. Вірменська, 35). Галерея Тер'є Гелессен; Левко Грицюк;


Презентація Презентація  I-го кластеру проекту «More countres more books/Більше країн більше книжок»: «Перекладацькі студії: Україна-Норвегія & Норвегія-Україна». Пройшло дуже небагато часу після проведення пілотного проекту «Україно-норвезьких літературних днів» в Осло, але є вже план наступних дій в скандинавському напрямку проекту «Європейська література в українському контексті &Українська література в європейському контексті» – розпочинають роботу «Перекладацькі студії: Україна-Норвегія & Норвегія-Україна». На цьогорічному етапі студій в серпні-вересні запланована поїздка норвезьких перекладачів в Україну для участі в Літературному фестивалі та  Форумі Видавців у Львові, їх стажування на базі Центру країн Північної Європи Львівського університету ім. Івана Франка та підготовка до кінця року за їх результатами Альманаху перекладів фрагментів творів сучасних українських письменників норвезькою мовою. На наступному етапі, в травні 2012 року, заплановано перебування  перекладачів з України в Норвегії з відвідуванням Norsk Litteraturfestival (Ліліхаммер). В серпні 2012 року учасники стажування повинні підготувати Альманах перекладів фрагментів сучасних норвезьких авторів українською мовою. Координатором заходів виступає фонд NORLA — Норвезька література закордоном. Для відбору українських учасників на поїздку в Норвегію буде ініційовано перекладацький конкурс за результати якого і буде відібрано кращих. 15.09 12:45-13:00 15хв. Палац Потоцьких Дзеркальна зала Кальварія, м. Київ Ерленд Лу; Діна Ролл-Гансен; Даґфінн Фольдьой; Геґе Сюсанн Берґан; Тер’є Геллесен; Тіна Омудт; Геннінґ Г. Берґсваґ; Наталя Іваничук; Левко Грицюк;


Дискусія Дискусія  «Слова без кордонів»: «Норвезький шлях в українську літературу». Пройшло дуже небагато часу після проведення «Україно-норвезьких літературних днів» в Осло, але є вже план наступних дій в скандинавському напрямку проекту «Європейська література в українському контексті &Українська література в європейському контексті» – розпочинають роботу «Перекладацькі студії: Україна-Норвегія & Норвегія-Україна». На цьогорічному етапі студій в серпні-вересні запланована поїздка норвезьких перекладачів в Україну для участі в Літературному фестивалі та  Форумі Видавців у Львові, їх стажування на базі Центру країн Північної Європи Львівського університету ім. Івана Франка та підготовка до кінця року за їх результатами Альманаху перекладів фрагментів творів сучасних українських письменників норвезькою мовою. На наступному етапі, в травні 2012 року, заплановано перебування  перекладачів з України в Норвегії з відвідуванням Norsk Litteraturfestival (Ліліхаммер). В серпні 2012 року учасники стажування повинні підготувати Альманах перекладів фрагментів сучасних норвезьких авторів українською мовою.Координатором заходів виступає фонд NORLA — Норвезька література закордоном. Для відбору українських учасників на поїздку в Норвегію буде ініційовано перекладацький конкурс за результати якого і буде відібрано найкращих. 15.09 13:00-13:30 30хв. Палац Потоцьких Дзеркальна зала Кальварія, м. Київ Діна Ролл-Гансен; Даґфінн Фольдьой; Геґе Сюсанн Берґан; Тер’є Геллесен; Тіна Омудт; Геннінґ Г. Берґсваґ; Наталя Іваничук; Левко Грицюк;


Авторська зустріч Тер’є Геллесен (Норвегія). Модератор Левко Грицюк. Авторська зустріч   15.09 19:00-20:30 90хв. Кав'ярня-книгарня "Кабінет" (вул. Винниченка, 12). Тер’є Геллесен; Левко Грицюк;


Авторська зустріч Клаус Анкерсен (Данія). Модератор Левко Грицюк. Авторська зустріч   16.09 11:45-13:15 90хв. ЛІБС УБС НБУ (вул. Коперніка, 14) Подвір'я Клаус Анкерсен; Левко Грицюк;


Читання-тандем Тіна Омудт і Геннінґ Г. Берґсваґ (Норвегія) Модератор Левко Грицюк. Читання-тандем   17.09 14:00-16:00 120хв. КМЦ "Дзига" (вул. Віременська, 35). галерея Вілла Деціуша Тіна Омудт; Геннінґ Г. Берґсваґ; Левко Грицюк;


Читання-тандем Клаус Анкерсен (Данія) та Катерина Бабкіна (Україна). Модератор Левко Грицюк. Читання-тандем   17.09 16:00-17:30 90хв. Фестиваль-ресторація "Лівий берег" (пр. Свободи, 28). Клаус Анкерсен; Катерина Бабкіна; Левко Грицюк;


Авторська зустріч "18 поетів Гетеборга". Розповідає Левко Грицюк. Авторська зустріч   17.09 19:00-20:30 90хв. Кав'ярня-книгарня "Кабінет" (вул. Винниченка, 12). Левко Грицюк;


*

середу, 7 вересня 2011 р.

Відкриття виставки "Project Pripyat: поетичні розкопки" у Львові: середа 14 вересня о 17:00 в галереї "Дзиґа"


Відкриття виставки "Project Pripyat: поетичні розкопки" відбудеться в середу 14 вересня о 17:00 в галереї "Дзиґа". (У рамках Шостого міжнародного літературного фестивалю під час 18 Форуму видавців у Львові.)

*

понеділок, 5 вересня 2011 р.

Інтерв'ю з перекладачем: 35. Анна Багряна


Як Ви стали перекладачем?   

Колись я вивчала польську мову. У 2007 році познайомилася з кількома сучасними польськими авторами і спробувала перекласти їхні твори. Завдяки цьому мені вдалося налагодити літературну співпрацю з Польщею. З часом почала вчити інші мови й перекладати з них.

З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?

З польської, болгарської, македонської, трохи – з сербської і хорватської. Мені цікаво відстежувати розвиток слов’янських мов та літератур, порівнювати їх між собою, відкривати для себе нові слова, значення, образи, а відтак – і особливості менталітету кожного з цих, по-своєму близьких до українського, народів. Віднедавна почала перекладати і з української на македонську. Щоправда, потім віддаю свої переклади на редагування македонським колегам.

Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?

По-перше, кілька разів уважно перечитую оригінал, намагаючись проникнути у внутрішній світ автора. По-друге, завжди тримаю біля себе словники, аби можна було швидко перевірити потрібне слово. Досі я переклала три книги поезій, понад тридцять поетичних добірок, п’ять оповідань і дві п’єси. Перекладати поезію мені значно цікавіше. Ця робота так само творча, як і написання власних текстів, щоправда, вимагає більшої відповідальності і посидючості, особливо ж, якщо йдеться про класичний вірш.

Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?

Книги двох видатних болгарських поетес ХХ ст. Елисавети Багряної та Дори Габи, а також добірку поезій Дімчо Дебелянова я перекладала на замовлення видавництва Слов’янської літературно-мистецької Академії (м.Варна), але й не без власної ініціативи. Ідея видавництва була видати переклади разом з оригіналами, аби ці книги могли читати як болгари, так і українці. Переклад книги “Храм, справді, храм” македонського поета Рісто Василевскі я сама запропонувала видавництву “Твердиня”. Із сучасними авторами часто домовляюся про взаємні переклади. Це зараз дуже розповсюджена серед поетів практика. Щоправда, найчастіше подібні переклади здійснюються через англійські або російські підрядники. Я ж завжди ставлю собі за мету максимально відчути оригінал і відтворити його засобами своєї мови. Добірки перекладених мною творів були опубліковані в українських часописах “Всесвіт”, “Київ”,  “Дніпро”, “Українська літературна газета”, “Мистецькі грані” та ін. З виданням книг значно важче, для цього авторам потрібно брати участь у різних конкурсах або самотужки шукати спонсорів. На жаль, видавці не завжди готові ризикувати, вкладаючи кошти в нерозкрученого автора, тим паче, якщо йдеться про поезію.

Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?

Перекладацька робота розширює мій світогляд, дає можливість постійно вдосконалювати знання мов – не лише чужих, а й рідної. Поет, який займається перекладами, має більше шансів встановити літературні зв’язки з іншими країнами, брати участь в різних міжнародних фестивалях, знайти нових колег і друзів. Недолік цієї справи лише у тому, що вона неприбуткова у фінансовому плані, а якщо й перетворюється на професію, то не завжди перекладач має змогу перекладати саме те, що йому подобається.

Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?

Коли виникають запитання, краще їх вчасно поставити, аби потім не виникло непорозумінь. Якщо автор – живий, якщо з ним є зв’язок, і якщо він бодай трохи розуміє мову, якою його перекладають, тоді навіть є сенс узгоджувати з ним свої переклади. Адже завжди знайдуться в тексті такі мовні нюанси, об які можна легко спіткнутися. Слов’янські мови мають дуже багато спільної лексики, але не завжди ця лексика має однакову семантику. Міжмовна омонімія – пастка для перекладача, який недостатньо знає мову оригіналу. Коли ми з польським поетом Войчехом Песткою працювали над взаємними перекладами для книги «Мандрівка линвою», узгоджували по інтернету буквально кожен рядок. Переклади класиків болгарської поезії я здійснювала з допомогою друзів – поетів з Болгарії, також консультувалася з відомими українськими перекладачами.

Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?

Побутує думка, що для перекладу поезії важливо самому бути поетом, для перекладу ж прози достатньо бути просто хорошим філологом. Частково з цим погоджуюся, але, як на мене, перекладач художніх текстів завжди повинен мати добрий естетичний смак, вміти мислити образно і розумітися на усіх тонкощах художньої мови, іншими словами кажучи – бути поетом, незалежно від того, з яким літературним жанром має справу.

Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.

З усіх перекладів, які я зробила до цього часу, найціннішою для мене є книга Елисавети Багряної “Вічна і свята”. Це – перше україномовне видання поезій відомої болгарської поетеси. Цікаво те, що поки я працювала над цією книгою (а працювала більше, ніж півроку), вивчила на пам'ять не лише власні переклади, а й оригінали болгарською, адже внутрішній світ авторки виявився мені дуже близьким. Між іншим, завдяки роботі над перекладом книги “Вічна і свята” я познайомилася з онукою Елисавети Багряної, теж поетесою, Елисаветою Шапкаревою.

Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?

Дякувати Богу, я цілком вільна у своєму виборі, тож робота над перекладами завжди приносить мені задоволення.

*

Попередні інтерв'ювовані:


9. Дмитро Дроздовський
10. Іван Лучук
11. Віталій Кейс
12. Наталка Сняданко
13. Андрій Маслюх
14. Михайло Найдан (Michael Naydan)
15. Уйям Блекер (Uilleam Blacker)
16. Юрій Садловський
17. Завен Баблоян
18. Юрій Зуб
19. Олександр Ірванець
20. Роман Гамада
21. Наталя Трохим
22. Рита Кіндлерова
23. Віктор Морозов
24. Вікторія Наріжна
25. Роман Скакун
26. Ірина Шувалова
27. Сергій Снігур
28. Юрій Завгородній
29. Ярослава Шекера
30. Дмитро Чистяк
31. Андрій Антоновський
32. Катерина Міщенко
33. Юрій Завадський
34. Єлєна Марінічева

*

Анна Багряна
(Багрянцева Ганна Юріївна)

Поет, прозаїк, драматург, перекладач.
Народилася 24 березня 1981 року в м.Фастів Київської області. 
Закінчила Інститут філології Київського національного університету ім. Т.Шевченка (спеціальність: українська мова та література).  Працювала журналістом на телебаченні та радіо. 
2006-2008 рр. - Голова Всеукраїнської Ліги українських жінок.  
2006-2009 рр. - Секретар Ради Національної Спілки письменників України.
Член Національної спілки письменників України, Асоціації Українських Письменників, Міжнародної Асоціації письменників і публіцистів.

Автор поетичних книг: "Суцвіття слів" (Київ, 2000), "Поміж бузкових снів" (Київ, 2002), "Між богами і нами" (Киї, 2005), “Мандрівка линвою/Spacer po linie” (у співавторстві з В.Песткою, Львів, 2008), «Інші лінії» (Київ, 2009), “Замовляння із любові” (Луцьк, 2011); романів: “Етимологія крові” (Київ, 2008), «Дивна така любов» (Київ, 2010), книги для дітей “Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Олену Телігу, Вангу, Марію Приймаченко, Славу Стецько» (серія «Життя видатних дітей»). - Київ. - Грані-Т. – 2010; книжок перекладів поезій Елисавети Багряної та Рісто Василевскі.

Постановки вистав за п’єсами та лібрето А.Багряної:
“Над Часом” (драматична поема) – Драматичний театр “ЕРА” (Київ), 2006; Музично-драматична студія “Прем’єра” (Київ), 2009.
“Глорія” (мюзикл) – Донецький національний академічний український музично-драматичний театр, 2010.
“Рододендрон” (трагікомедія на 2 дії) – Український драматичний театр “Гомін” (Чикаго, США) 2010.

Твори перекладені польською, болгарською, російською, англійською, французькою, латиською, азербайджанською, македонською, сербською, хорватською та албанською мовами. В Польщі, Азербайджані та Болгарії виходили окремі поетичні книги, в Македонії – збірка п’єс.
Перекладає з польської, болгарської, македонської, сербської та хорватської мов.
           
Відзнаки, нагороди, премії:           
Лауреат конкурсів “Коронація слова” (ІІІ місце) та “Смолоскип” (ІІ місце). Міжнародна українсько-німецька премія ім. О.Гончара – 2008 р. (за роман “Етимологія крові”).
Міжнародна літературна відзнака “Срібне летюче перо” (Болгарія) – 2009 р. (за переклад книги поезій Елисавети Багряної).
Лауреат Літературного конкурсу СФУЖО ім. Марусі Бек (Канада) – 2009 р. (за оповідання «Зелений борщ»).

неділю, 4 вересня 2011 р.

New Release: "120 віршів" Адама Загаєвського (2011)


«120 віршів» у перекладі Віктора Дмитрука — українська книжкова поетична прем’єра одного з найвідоміших сучасних польських поетів Адама Загаєвського: «Я ніколи не буду кимось таким, хто пише тільки про спів птахів — і ні про що більше; хоча пташиний спів викликає у мене щире захоплення, та не настільки, щоб відсторонитися від світу історичного, адже історичний світ також зачаровує Що мене справді цікавить, так це переплетення світу історичного зі світом космічним, незмінним — точніше, змінним, але в абсолютно іншому ритмі. Я ніколи не знатиму, як ці світи співіснують. Вони конфліктують один з одним і доповнюють один одного — і лише це варте наших рефлексій».

суботу, 3 вересня 2011 р.

Четвертий "Радар"


*

четвер, 1 вересня 2011 р.

New Releases: "Вільшаний король" Мішеля Турньє і "Золотошукач" Жана-Марі Ґюстава Ле Клезіо (2011)


Один із найвизначніших сучасних французьких письменників, член «Ґонкурівського комітету». Мішель Турньє не лише входить до першої п'ятірки французьких прозаїків, але і впродовж останніх тридцяти років є одним із найпопулярніших сучасних авторів світової літератури — живим класиком. За роман «Вільшаний король» був удостоєний Ґонкурівськой премії. У 1996 році роман було екранізовано, головну роль у фільмі зіграв Джон Малковіч.

*


Роман лауреата Нобелівської премії 2008 року Жана-Марі Ґюстава Ле Клезіо «Золотошукач» – це розповідь про пошук своєї ідентичности у заплутаному жорстокому світі, це спроба відповіді на кричущі питання розгубленого людства, яке знемагає від невмотивованого духовного і фізичного насилля, що панує у так званому проявленому світі, насилля, що спричинює безкінечні конфлікти, втягує в них цілі народи і нищить життя на планеті і саму планету. Це також щира розповідь про справжню дружбу, велику любов і чисте кохання…

*