>>>W H Y T R A N S L A T O R F A C E B O O K

субота, 29 червня 2013 р.

2 липня


2 липня у Львові буде несподівано вельми цікаво: о 14:30 — зустріч із Андрієм Содоморою, о 17:00 — вистава "Орестея" за текстами Есхіла, Рільке та Забужко, а о 18:00 — поезія Стуса і музика Баха. Побільше би таких насичених у літературному плані днів! :-)

пʼятниця, 28 червня 2013 р.

Вірш Ліни Екдаль


Тепер нас сім мільярдів людей
разом ми сильні
Пер. Лев Грицюк

середа, 26 червня 2013 р.

"Правда" Ліни Екдаль


ЛІНА ЕКДАЛЬ
ПРАВДА

Ти негарна Марґарето
ти теж негарна Ліннеє
ти теж Азаре
і ти
Гансе-Кристіане
ти негарний

ти негарний Оке
і ти Сюсанн
і ти Дієго
ти негарний
і ти теж Лейфе

Бритто
ти негарна
і ти Гокане
і ти Рут
і ти Ево
ти негарна
і ти негарна Алісіє
і ти теж Єспере і ти Клаусе і ти Сьорене
і ти Катарино і ти Мері і ти Юркі і ти Йорґене
і ти Понтусе
ти негарний
ти негарний Понтусе

ти негарний Алехандро
і ти негарний Тареку
і ти негарна Беатрисо
і ти
Аннелі
ти негарна

Óсо ти негарна
Уве ти негарний
і ти Джеймсе ти негарний
і ти Тоні і ти Карле і ти Патриціє
і ти Фатімо ти негарна
і ти Май ти негарна
і ти Íсаку ти негарний
і ти негарний Хамісі
ти негарний Бенґте
ти Фанні
ти негарна
і ти Юліє
ти негарна
і ти Аллане і ти Карлосе і ти Ельсо і ти Ренате
Монсе ти негарний

і ти Улло
ти негарна
ти негарний Арі
і ти негарний Джухо
і ти негарний Діку
і Хадіє
ти негарна

Інґрід ти негарна
і Сандро ти негарна
і Ульфе ти негарний і Ґедо ти негарний
і Фарібо ти негарна і Ліно ти негарна

ти негарна Каріно
ти негарна Ільво
ти негарний Петере і ти негарний Карле-Югане і ти також Маґнусе
і ви теж
ви негарні
Петтере Торкелю Сабат Еріко Вікторе Мар’ям Еббо Рональде Таню Яано
і ти теж Гаррі ти негарний
і ти теж Веґо ти теж негарна
і Кемін ти негарна
Ліндо ти негарна
Маріко ти негарна
і ти негарна Інес
і ти Йоганно
ти негарна Йоганно

Бахар ти негарна
і Лайло ти негарна
і ти Іване негарний і ти Хосе
і ти Сольбритт негарна і ти Ґюнтере
і ти Лукасе і ти Фінн
і ти Амандо і ти Ярле
ти негарний
і бідний
бідний і негарний

негарні заробляють менше грошей
гарні більше

ти гарний Крістере
і ти гарний Стівене
і ти гарна Маріє
і ти
ти Янне ти гарний
справді гарний
справді-справді гарний Янне
і вільний
ти вільний Янне!
Пер. Лев Грицюк

вівторок, 25 червня 2013 р.

Декілька віршів Олега Перковського


Учора в "Дзизі" відкрився проект Олега Перковського "Щось тут не так". Вище і нижче — декілька віршів із галерейного простору. Enjoy! :-)








понеділок, 24 червня 2013 р.

"Приріст" Ліни Екдаль


ЛІНА ЕКДАЛЬ
ПРИРІСТ

Усе йде добре тепер
ми на підйомі тепер
ніщо не може нас зупинити тепер
не встромляйте палиці в колеса тепер
не зістрибуйте тепер
усе йде як по маслу тепер
безхмарні обрії тепер
прикольно тепер
розпливаємося в усмішці тепер
обрані ми тепер
приріст-бо якнайкращий
економіка тепер
добре тепер
свобода тепер
любов тепер
щастя тепер
зайнятість тепер
круто-круто тепер
усе ж бо йде як по маслу
тепер
обрані ми тепер
вони ж бо могли піти десь-інде
купити ж бо літак десь-інде
та вони ж бо цього не зробили
вони ж бо пішли до нас
так воно є
одне ж бо дає друге
і в нас усе йде добре тепер
не саботуйте тепер
отримуйте задоволення тепер
ми на підйомі тепер
прикольно тепер
круто-круто тепер
Таїланде
щасти тепер!
Пер. Лев Грицюк

У зв’язку з продажем Швецією Таїланду літака-винищувача. Опубліковано в газеті “Даґенс-нюгетер” 21 жовтня 2007 року.

субота, 22 червня 2013 р.

"Маємо чотири..." Ліни Екдаль


Маємо чотири
чотири пори року
чотири зернові культури
чотири сторони світу
чотири елементи
чотири пальці на кожній руці
ніхто не прийде й не відбере цього в нас
Пер. Лев Грицюк

четвер, 20 червня 2013 р.

"Спільнота" Ліни Екдаль


ЛІНА ЕКДАЛЬ
СПІЛЬНОТА

Тут люблять світло
тут усі люблять світло
немає нікого хто тут не любить світла
усі люблять світло
ясно що люблять світло
чому не любити світла

*

Тут дякують за відвідини
тут усі дякують за відвідини
немає нікого хто тут не дякує за відвідини
усі дякують за відвідини
ясно що дякують за відвідини
чому не дякувати за відвідини

*

Тут їдять
тут усі їдять
немає нікого хто тут не їсть
усі їдять
ясно що їдять
чому не їсти

*

Тут працюють
тут усі працюють
немає нікого хто тут не працює
усі працюють
ясно що працюють
чому не працювати

*

Тут займаються спортом
тут усі займаються спортом
немає нікого хто тут не займається спортом
усі тут займаються спортом
ясно що займаються спортом
чому не займатися спортом

*

Тут знають чого хочуть
тут усі знають
немає нікого хто тут не знає чого хоче
усі знають
ясно що знають
чому не знати

*

Тут трахаються
тут усі трахаються
немає нікого хто тут не трахається
усі трахаються
ясно що трахаються
чому не трахатися

*

Тут не сигналять
тут ніхто не сигналить
немає нікого хто тут сигналить
ніхто не сигналить
ясно що не сигналять
чому сигналити

*

Тут нічого не отримали задарма
тут ніхто нічого не отримав задарма
немає нікого хто тут щось отримав задарма
ніхто нічого не отримав задарма
ясно що нічого не отримали задарма
чому ви гадаєте що ми би мали щось отримати задарма
ми нічого не отримали задарма
ми ніколи нічого не отримали задарма
тут
Пер. Лев Грицюк

вівторок, 18 червня 2013 р.

Передслово до "якщо дерева" Вільде Геґґем


ПЕРЕД | СЛОВО | ПЕРЕ | КЛАДАЧА

Уперше поезію Вільде Геґґем я почув. Відбулося це наприкінці травня 2012 року в Ліллегаммері під час Норвезького літературного фестивалю. Геґґем виступала разом із ще двома авторками на вечорі «Молода поезія» в місцевій галереї «Zink». Виступала останньою. І її виступ заворожував. Геґґем володіє унікальною здатністю тримати публіку в благодатному заціпенінні й змушувати слухачів ловити кожне слово, більше того — кожну паузу, адже тиші в її віршах чи не більше, ніж власне слів чи звуків. Я відразу подумав про шведську письменницю Гелену Ерикссон, чиї тексти перекладав раніше: та сама поезія недомовленості, поезія несказанності (в бекетовому сенсі), поезія «про-те-про-що-не-можна-сказати-треба-мовчати». Геґґем у своєму дослідженні мови пішла ще далі, ніж Ерикссон. Стало безмежно цікаво побачити ці тексти на папері.

Наприкінці липня Генрик Франке з Aschehoug Agency люб’язно надіслав мені дві збірки Геґґем: «якщо дерева» (2011) (з якої поетка й читала в Ліллегаммері) та її дебютну «боляче — акурат тут» (2007). Отож, удруге поезію Геґґем я побачив. І знову був заворожений. Жодних вертикалей (як можна було очікувати): лінеарний текст Геґґем, як вдало зауважили норвезькі критики, схожий на поетичну партитуру чи типографічну (візуальну) поезію: горизонтальні рядки від берега до берега помережані вертикальними рисочками («|») та комами з пробілами до і після, що певною мірою правлять за метрономи поетичного тексту. Кульмінацією стає порожня сторінка, де розкидано лише сім рисочок, слова ж — відсутні (але вони там є: незаповнені місця не порожні). Одні критики побачили в цих білих плямах темні біль та смерть, що прагнуть знайти свою мову; ще хтось пропонує читачеві самотужки заповнити прогалини. На іншій сторінці, крім вертикальних рисочок, — лиш одне слово: «heart». Загалом, дужки, двокрапки, коми відіграють у тексті Геґґем важливу роль. Коми, наприклад, стають своєрідними ритмічними маркерами, де можна перевести подих (або ж наголосами неіснуючих слів).

Друга книжка Геґґем набагато сконденсованіша: якщо вже в «боляче — акурат тут» поетка була небагатослівною, то в «якщо дерева» вона дає ще більше місця лакунам, порожнечі та тиші. На початку довідуємося, що «я» є дівчинкою між двома сестрами, «середущою». Ідентичність «я» є непевною, вона сповнена порожнечі. Критики відзначають присутність монтажної чи колажної техніки в обох збірках Геґґем: вертикальні рисочки є схожими на ті місця, що з’єднують колажі. Авторка спирається на літературну традицію, використовуючи інтертекстуальність як прийом: від прямого цитування Ґертруди Стайн «троянда є троянда є троянда...» з вірша «Sacred Emily» до розкиданих у тексті алюзій та ремінісценцій.

Наївістична графіка Стіне Бельден Рьоед на обкладинці – також ключ до прочитання поезій: це кілька облич, які сходяться в одне, проте ніколи — ідеально. Так і людина шукає свою ідентичність: «я» має багато облич, жінка — багато втілень (зокрема, поколіннєвих). «я — дитина, бо я була дитиною», — пише Геґґем. Контури зникають — з’являється щось нове. Порожні очі, німі роти: матір, дитина, жінка.

Лев Грицюк

понеділок, 17 червня 2013 р.

Інтерв'ю з перекладачем: 42. Андрій Савенко


Як Ви стали перекладачем?

Мені подобається читати, оскільки читання є одним з найбільш надійних способів розширити або навіть вийти за межі горизонту власної свідомості. Читаючи, ти завжди, окрім спостереження за текстом, спостерігаєш за собою. Це захоплюючий процес. Рано чи пізно кожен читач стикається з проблемою обмеженого поля комунікації, зокрема через обмеженість власних знань та умінь. Він починає шукати практики, що змогли б подолати цю недосконалість. Переклад – є однією з таких практик. Також важливим моментом є те, що переклад в певному сенсі є символічним актом дарування. Цей даток, можливо, є вираженням глибинної потреби до солідарності, згуртування, що є важливою рисою людського єства. Я мав досвід роботи в самочинних перекладацьких ініціативах і вважаю його одним з своїх найважливіших соціальних надбань.

З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?

Я перекладаю з старо- та новогрецької, англійської, латини (спорадично). Я маю фах класичного філолога. Вибір грецької мови був чимось таким, що було неможливо оминути. Важливим моментом було і те, що я маю міцний емоційний зв’язок з Грецією, насамперед, через багатьох друзів. Менталітет, темперамент новогрека має щось від трунку гомерівських лотофагів, скуштувавши по-справжньому його раз, ти потрапляєш у полон, в якому насправді ніхто нікого не тримає. Варто згадати хоча б Генрі Міллера та його «Колос Марусійський».

Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?

Для мене взірцевим є підхід, про який я почув в одному з виступів А.Содомори. Андрій Олександрович сказав, що переклад поезії Вергілія забрав у нього порівняно небагато часу, однак до цього перекладу він готувався 40 років. Власне працюючи над Сеферисом я зрозумів важливість такого методу. Я був змушений перечитати крізь призму Сефериса твори, що за аргументованим твердженням критиків справили на нього враження, аби відчути серцебиття «30-х років» в Греції. Зробити це виявилося складніше, ніж подумати про таку акцію. Кожне коло читання змушувало вдаватися до правок поетичного тексту. З іншого боку, ідея перекладача як архіваріуса мені чомусь зовсім не імпонує.

Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?

Я перекладаю те, чим хотів би поділитися з українськомовним читачем. Оскільки я викладаю грецьку мову, маю достатньо контактів з різними грецькими установами, що опікуються гуманітарними програмами. Відтак більшість видань, у яких я брав участь, відбувається за рахунок грантів. Ми самі шукаємо видавництва, потім самі поширюємо книжки (бібліотеки, культурні осередки). Існує велика проблема з видавництвами, які у кожному виданні бачать лише свій матеріальний зиск. Наприклад, практично зруйновано інститут літредагування, автор має редагувати книжку на свій смак, а це ще одна перешкода в розвитку культури читання (і книговидання).

Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?

Я не вважаю переклад своїм фахом. Скоріш, це для мене є життєво необхідним хобі, в чому, власне, і полягає проблема. Багато людей, що займають перекладом в Україні, розуміють, що займатися ним фахово є невигідним в економічному плані. В сфері перекладу капіталізм навряд чи є найкращою альтернативою. З цього, маємо багато бід: вкрай низький рівень перекладів в сферах можливого економічного інтересу перекладачів (реклама, технічна, юридична документація); широка «сіра» зона перекладів на замовлення, що дозволяє замовникам (агенціям) хитрувати з цінами, насамперед, через те, що перекладач часто не має уявлення про свої права та можливості їхнього захисту.

Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?

І так, і ні. Цікавий експеримент проводить У.Еко у «…Досвіді перекладу». З одного боку, сократична бесіда з автором може посприяти вжитися в оригінал, побачити його з іншого ракурсу, по-іншому почути. Однак, скоріш за все, вона разом з тим нав’яже перекладачеві авторське світовідчуття, що ніколи цілком не збігається з тим, що народжує і текст, і його переклад. Гадаю, є сенс ставити запитання іншому читачеві.

Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?

Перекладачу варто уявити, що Ітака не одна, як у вірші К.Кавафіса, їх багато. Це означає, що він ніколи не досягне мети, однак разом з тим це зовсім не означає, що мети взагалі не було досягнуто. А.Лосєв казав, що античній людині притаманне почуття героїчного фаталізму, можливо, на щось таке має інтуїтивно опертися перекладач, починаючи свою мандрівку (або облогу ворожого міста). І те, й інше належать до борхесівських архетипних сюжетів.

Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.

Робота у спільноті chomsky_ua. Цілком незалежна, волонтерська, грасс-рутова перекладацька ініціатива.

Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?

Джеймс Джойс
Даріо Фо (для цього, правда, слід досконало опанувати італійську)
Дилан Томас
Йоргос Йоанну
Костас Тахцис
Никос Гавриїл Пендзикіс
Маро Дука
Візантійська історіографія (Прокопій Кесарієць, Теофілакт Сімокат(т)а, Анна Комніна, Нікіта Хоніят)
Наом Чомськи
Корнеліус Касторіадис
Ерих Фромм
Генрі Міллер
К.П. Кавафіс (зараз проект в роботі)


*

Попередні інтерв'ювовані:

9. Дмитро Дроздовський
10. Іван Лучук
11. Віталій Кейс
12. Наталка Сняданко
13. Андрій Маслюх
14. Михайло Найдан (Michael Naydan)
15. Уйям Блекер (Uilleam Blacker)
16. Юрій Садловський
17. Завен Баблоян
18. Юрій Зуб
19. Олександр Ірванець
20. Роман Гамада
21. Наталя Трохим
22. Рита Кіндлерова
23. Віктор Морозов
24. Вікторія Наріжна
25. Роман Скакун
26. Ірина Шувалова
27. Сергій Снігур
28. Юрій Завгородній
29. Ярослава Шекера
30. Дмитро Чистяк
31. Андрій Антоновський
32. Катерина Міщенко
33. Юрій Завадський
34. Єлєна Марінічева
35. Анна Багряна
36. Володимир Чернишенко
37. Неля Ваховська
38. Катерина Калитко
39. Олег Король
40. Ігор Карівець
41. Катерина Міхаліцина

субота, 15 червня 2013 р.

"Ланка" Ліни Екдаль


ЛІНА ЕКДАЛЬ
ЛАНКА

У цім житловім районі порядкуватимеш
замгосподарів більше немає
Ти
будеш господарем у цім житловім районі
це твій житловий район
за кожними дверима ховається інший світ
і ви
Ви
порядкуватимете в цім житловім районі
і цей житловий район стане ніби вашим
і цей житловий район порядкуватиме
стане прикладом
прототипом
ланкою до наступного
і Ти
будеш тією ланкою
жоден житловий район не є сильнішим за свою найслабшу ланку
Пер. Лев Грицюк

пʼятниця, 14 червня 2013 р.

"Свобода" Ліни Екдаль


ЛІНА ЕКДАЛЬ
СВОБОДА

Не мати дому
не нагромаджувати
не мати човна
складів не мати
запасів не мати
книжкових полиць не мати
рослин не мати
собаки не мати
морської свинки
пташок у клітках
не мати літніх батьків
не мати дружини
не мати коханки
не мати дітей
Пер. Лев Грицюк

середа, 12 червня 2013 р.

Вірш Ліни Екдаль


Осліпла
що осліпла б ти тут надворі
поза центром міста й підключенням
оглухла
що оглухла б ти
оглухішала б

сконцентрована ти схоже
бачити — бачиш
вісімдесят осіб у малесенькім гумовім човні
махають

не оглухла ти
бачиш ти

не махають вони
бачиш
тонуть
ідуть під воду
тут у твоїм власнім саду
Пер. Лев Грицюк

Натхненний віршем Стіві Сміт “Not waving but drowning”

понеділок, 10 червня 2013 р.

Вірш Ліни Екдаль


А ви чули а ви чули а ви чули
оце про тромбоністку
яка гадала що не може стояти
стояти так
і грати на тромбоні
оце коли було як воно є зі світом

а ви чули а ви чули а ви чули
того дня світ утратив тромбоністку
та чи ви чули що гірше було
що гірше є
того дня тромбоністка втратила цілий світ

а ви чули оце про тромбоністку яка втратила цілий світ
Пер. Лев Грицюк

пʼятниця, 7 червня 2013 р.

"Ніч" Ліни Екдаль


ЛІНА ЕКДАЛЬ
НІЧ

Махни
гукаю так із вікна спальні
їжачисі яка знаю не спить
обіцяю що зможеш стати моєю сестрою
якщо махнеш — назву тебе сестрою
це було би прикольно мабуть

я довго роздумувала як має бути написаний цей вірш
починала кілька разів
зараз ніч
стою у вікні й дивлюся за їжачихою
помах означав би стільки

мається не тільки права
мається також обов’язки
щось таке я хотіла би сказати

четверта ніч уже

також хочу сказати що високо ціную
і що знаю що вона рідкісна й під загрозою вимирання

можливо стане вимогливим оце
задушливим просто-таки —
сестритися

додумалась я сьогодні вночі

усе стає таким напруженим
перебільшеним уночі
здушеним
здушеним атож
тому я й подумала сестро
сестро просто
махни сестро
подумала я

гукнула я атож

невже ж так важко
невже ж так важко підняти лапку
підняти лапку й махнути сестрі
Пер. Лев Грицюк

четвер, 6 червня 2013 р.

"Новорічний вечір 1984 року" Раґнара Стрьомберґа

РАҐНАР СТРЬОМБЕРҐ НОВОРІЧНИЙ ВЕЧІР 1984 РОКУ Знаю що знаю Знаю що тіла й світи мчать нерухомі з шаленою швидкістю від сну до сну від статі до статі Знаю що бачу Бачу що любов — не сліпа Вона — невидима й існує замість того чого немає як свобода Знаю про що думаю Думаю про немислиме що врешті-решт розбудить нас як мати, виштовхне нас на прямовисне з прорізами світло і ганятиме наші тіла й тіні туди-сюди вулицями зі скла серед скоцюрблених будинків у місті майбутнього Знаю Знаю чого хочу Хочу мати дитинство попереду і смерть позаду Знаю що вмію Вмію торкатися зірок поглядом і вмію чути як кров шумить у деревах коли заплющую очі Знаю Знаю
Пер. Лев Грицюк