>>>W H Y T R A N S L A T O R F A C E B O O K

понеділок, 28 лютого 2011 р.

Нині двадцять п'ять років

РАҐНАР СТРЬОМБЕРҐ
НИНІ ДЕСЯТЬ РОКІВ

Нині схоже на вчора, як фоторобот —
на привида, себто, єдиний доказ
того, що воно існує, — це те, що воно не існує,
і все, що виростає за його відсутності, —
відсутність
усього, крім власне нього,
чиє зникання є його єдиною формою існування.

Сиджу біля вікна й бачу, як церковна вежа
приковує мою увагу до раннього
місяця пізнього пообіддя
і дитячого майданчика з гойдалками,
що роблять те, чого й очікується від гойдалок
(з дітьми чи без дітей),
потім — до дерев, що скриплять під укіс
у бік старої школи, що більше не є школою
і яку стає видно, щойно коли вона вкрита снігом,
так що форма проступає коштом вмісту.
Так виглядає школа.

Те повільне коливання,
не рухаючись із місця,
повторюється тут усередині, де простір наповнює пахощі
захололої кави й тютюну
єдиним, що уможливлює
розрізнити рухи випадкового
кімнатою, — часом

У газеті написано, що ми ніколи не дізнаємося,
хто був той самотній божевільний,
який убив Улофа Пальме.
Та якщо божевільний був самотній,
як можемо знати, чи божевільний був самотній,
і чи взагалі — божевільний?
Усе, що знаємо, — що ми самотні,
і це робить нас божевільними —
не знати цього.
Пер. Лев Грицюк

Зі збірки «Вартість перевезення скульптури
слона в натуральну величину» (1996)

неділя, 27 лютого 2011 р.

Янгол на ім'я Марінелла


Усім відома історія, як десь у Німеччині чи, скажімо, Швеції можна на вулиці загубити гаманець і, повернувшись через кілька днів, знайти його на тому самому місці. Так два дні тому відома шведська письменниця Буділь Мальмстен написала у себе в блозі, що загубила гаманець: «Маргінальна катастрофа, але гаманець зник. Посеред усього. Плачý за таксі, отримую чек, кладу його до гаманця, наступного разу, коли маю платити, — гаманця немає. Або наступний клієнт таксі — або я загубила біля вулиці Стуреґатан 26, де в салоні працює Ґустав, який мене стриже. Стільки разів я гадала, що загубила гаманець, і так і стається. Як-от зараз.»

І ось учора в блозі Мальмстен з’являється наступний допис — під назвою «Янгол на ім’я Марінелла»: «Мій гаманець знайшовся в сніговому місиві біля вулиці Стуреґатан 26! І ось зараз — цієї суботи 26 лютого 2011 року о 14:40 Марінелла Гольм заходить до Ґустава й залишає йому мій гаманець. Я не вірю ні в янголів, ані в дияволів, але те, що щось янгольське існує, — цим доведено. У мене немає слів».

*

Нині в Стокгольмі Буділь Мальмстен презентує свою постановку «Від Буділь Мальмстен»

субота, 26 лютого 2011 р.

Пісню "Лет у Лету" на слова Назара Гончара виконує група "Ґодо"

Лет у Лету by luapi

НАЗАР ГОНЧАР
ЛЕТ У ЛЕТУ

Гамлету

тобі чи не тобі
собі або особі
не першій — ліпшій (!) пробі
волати let it be
як приспів чи як гоббі
зловити лютий біль
воліти little beat
що в лоб а що по лобі
що в горб що по горбі
щоб долі далебі
забути про білет
в зворотній бік (голоблі)
бо ж бог — свій зомбі-лоббі —
лиш хвилі пригубитель
любительський гамбіт
невтомний шах всій грі (б...)
магічний вічний змаг
з собою бій в утробі
своїй в своєму гробі
це сіль let HAM

горе — грішне
горе — грішне
грішне-грішне
горе-горе
горе — мара
горе — мара
мара-мара
горе-горе безсилим!

пʼятниця, 25 лютого 2011 р.

Часопис «mTm»: Minor Translating Major – Major Translating Minor – Minor Translating Minor


Блог Three Percent привернув мою увагу до нового часопису «mTm» (що розшифровується як «Minor Translating Major – Major Translating Minor – Minor Translating Minor», себто переклади між «малими» та «великими» мовами). Часопис ставить собі за мету розпочати й підтримати дискусію про особливості перекладу між «мейджорами» та «майнорами». Виходитиме «mTm» раз на рік. Перше число очікується в листопаді. Наразі часопис приймає статті англійською, німецькою, французькою, іспанською та італійською мовами.

середа, 23 лютого 2011 р.

"Ukrainsk utflykt - Bruno Schulz och alla dessa kvinnor i päls": Ulrika Knutson reser till Galizien i västra Ukraina

Kvinna i päls av Leon Koppelmann

Programmet sänds i Sveriges radios P1 idag onsdag kl 14.03 och torsdag kl 18.15 (och sedan kan man lyssna en månad på webben).

Lviv är huvudstad i Galizien i Ukraina. Kulturernas korsväg sedan medeltiden. Här bodde judar och tyskar och polacker, rutener, ukrainare och ungrare. Och ryssar och rumäner. I karpaternas bergsbyar levde hutsulerna i höga stövlar och yxa i hand. I byarna på slätten fanns berömda chassider. I Lviv fanns vackra damer i päls. Och det kryllade av författare: Joseph Roth, Herbert Zbignew och Stanislaw Lem kom alla från Lviv. Poeten Paul Celan från Tjernivtsi, och så mannen med det dåliga ryktet, som var så svag för kvinnor i päls, Leopold Sacher- Masoch, som kittlade dom alla, och påverkade dom alla.

Teckningsläraren och författaren Bruno Schulz sköts av en frustrerad nazist den 19 november 1942 i Drohobytj. I västra Ukraina liknas han vid Kafka och Proust, i östra Ukraina vet ingen vem han var. Och inte vill de veta det heller. 

När den polske poeten Adam Zagajewski i en av sina dikter reser till Lwow söker han sin barndoms förlorade platser. I flera hundra år hade släkten bott där, men de deporterades till polska östersjökusten efter kriget, då Sovjet tog över. Under Hitlers ockupation deporterades stans stora judiska befolkning. Och det är till alla dessa deporterade och mördade, med eller utan väska, som Zagajewski skriver i sin dikt. Lwow heter stan på polska. Lvov på ryska, idag heter den Lviv, på ukrainska. Och länge hette den Lemberg, och var en pärla i det habsburgska riket.

Ulrika Knutson reser till Galizien i västra Ukraina, på spaning efter nationalismens rötter, Taras bittra tårar och Sacher-Masochs coola kvinnor i päls. Och så träffar vi Bruno Schulz allra sista elev, den skönsjungande Herr Schreier.

I programmet medverkar Jurij Andruchovytj, Andrij Pavlysjyn, Alfred Schreier, Mats H. Andersson, Yvonne Westerman, Anders Franzén och Ulrika Knutson. Tolk är Lev Hrytsyuk.

Uppläsningar ur: Vasilij Grossman: Reporter i krig (övers. Hans Magnusson), Leopold von Sacher-Masoch: Venus i päls, Bruno Schulz: Kanelbutikerna, kapitlet Fåglarna (övers. Johan Malm), Sanatoriet Timglaset, kapitlet Fars sista flykt (övers. Johan Malm) och Adam Zagajewski: Resa till Lwów (övers. Anders Bodegård).

вівторок, 22 лютого 2011 р.

Good Read: "Divisadero" by Michael Ondaatje (2007)


When I come to lie in your arms, you sometimes ask me in which historical moment do I wish to exist. And I will say Paris, the week Colette died.. . . Paris, August 3rd, 1954. In a few days, at her state funeral, a thousand lilies will be placed by her grave, and I want to be there, walking that avenue of wet lime trees until I stand beneath the second-floor apartment that belonged to her in the Palais-Royal. The history of people like her fills my heart. She was a writer who remarked that her only virtue was self-doubt. (A day or two before she died, they say Colette was visited by Jean Genet, who stole nothing. Ah, the grace of the great thief...)
     ‘We have art,’ Nietzsche said, ‘so that we shall not be destroyed by the truth.’ The raw truth of an incident never ends, and the story of Coop and the terrain of my sister’s life are endless to me. They are the sudden possibility every time I pick up the telephone when it rings some late hour after midnight, and I wait for his voice, or the deep breath before Claire will announce herself.
     For I have taken myself away from who I was with them, and what I used to be. When my name was Anna.

неділя, 20 лютого 2011 р.

Work in Progress: Ганс Арп у перекладі Наталки Сусяк

Hans Arp
ГАНС АРП
КОНФІГУРАЦІЯ ІІ

1
яйце з вогню. яйце з води. яйце з вітру у шовковому мішку. яйце з повітря.
стоїть чоловік і стоїть жінка. сидить чоловік і сидить жінка. лежить чоловік і лежить
жінка.
драбина з кісток, сперта на стовбур із м’яса.
чоловік має палицю з кісток. жінка має палицю з м’яса.
стоїть яйце. сидить яйце. лежить яйце.
Пер. Наталка Сусяк

пʼятниця, 18 лютого 2011 р.

"18 поетів із Гетеборга": прес-реліз


18 поетів із Гетеборга /Переклад зі шведської Лева Грицюка. – Тернопіль: Крок, 2011. – 244 с.

«Еммануїл Сведенборґ вважав, що Рай виглядає, як Гетеборг, тим часом як Пекло він відвів Еребру» — пише гетеборзький поет Раґнар Стрьомберґ. І розповідає одну історію, що з гумором описує різницю між Стокгольмом та Гетеборгом: на автобусній зупинці зустрічаються молодий поет та старша пані. Між ними зав’язується розмова. Пані запитує, чим займається молодик. «Я — поет», — відповідає він дещо засоромлено, але не без гордості. У Стокгольмі пані вигукує: «Як же цікаво! Де мені знайти щось із того, що Ви написали?» У Гетеборгу ж усе виглядає інакше: «Он воно як. Жити з цього можна?»

Гетеборг — друге за величиною місто Швеції, один із основних промислових центрів країни, порт, шведське «торгове вікно» на захід. А також «культурний антагоніст» столиці — Стокгольма, місто зі своєю окремою культурою та мистецькою тусовкою.

«У цьому місті ніхто не сховається, у цьому місті до всього, крім серйозності, ставляться серйозно. У Гетеборгу поет мусить довести протилежне, тут є тільки те, що є, і ніхто не завоює чиїсь поваги або навіть чийогось зацікавлення, просто назвавши себе поетом. Тут близько до моря й до самозневаги й далеко до неба й завищеної самооцінки. Може, до неба не так уже й далеко, адже світло завжди йде з провінції.» (Р. Стрьомберґ)

Серед поетів та поеток, які ввійшли до антології сучасної гетеборзької поезії «18 поетів із Гетеборга», — Йоганнес Анюру, Давід Вікґрєн, Сара Галльстрьом, Лінн Гансéн, Ліна Екдаль, Гелена Ерикссон, Еліза Інґварссон, Кеннет Клеметс, Йорґен Лінд, Анна Маттссон, Ульф Карл Улов Нільссон, Фредрик Нюберґ, Раґнар Стрьомберґ, Маурітц Тістельо, Крістіна Фалькенланд, Атена Фаррохзад, Кристофер Фолькгаммар і Памела Ясков’як.

«Захід — найкращий», казав колись Джим Моррісон, якого цитує Стрьомберґ. Захід Швеції — особливий, а Гетеборг — унікальний. Маємо надію, з допомогою поезії це місто тепер стане ближчим і нам.

Лев Грицюк – скандинавіст, перекладач зі шведської та англійської.

Переклад отримав підтримку Шведської ради з питань культури.
Переклад зі шведської: Лев Грицюк
Оформлення обкладинки: стронґовський
Макет і верстання: Юрій Завадський
2011, 244 c.

Для преси: Прес-реліз

*

середа, 16 лютого 2011 р.

Eliash Strongowski on his cover art for "18 Poets from Gothenburg"


Head over to Eliash Strongowski's Behance to see more cover art for 18 Poets from Gothenburg and read what the designer has to say about his work: "Cover was inspired by typical swedish street signs and is fully hand-drawn (lettering too). I tried to be minimalistic and show that these book is exploring new territories for ukrainian poetry."

18 Poets from Gothenburg is a contemporary poetry anthology featuring eighteen male and female poets from the second largest city in Sweden (translated into Ukrainian by Lev Hrytsyuk).

вівторок, 15 лютого 2011 р.

Обкладинка "18 поетів із Гетеборга" | Cover Art for "18 Poets from Gothenburg"


"18 поетів із Гетеборга" — антологія сучасної поезії, представлена вісімнадцятьма поетами та поетками з другого за величиною міста Швеції. Переклад зі шведської — Лев Грицюк.

2011
244 с.
ISBN 978-966-2362-49-9
Дизайн обкладинки: стронґовський
Видавництво: Крок

неділя, 13 лютого 2011 р.

SWE/ENG/UKR: "Morgon och infart" av Tomas Tranströmer | "Morning Approach" by Tomas Tranströmer | "Ранок і в'їзд" Тумаса Транстрьомера


TOMAS TRANSTRÖMER
MORGON OCH INFART

Havstruten, solskepparen, styr sin väg.
Under honom är vattnet.
Nu slumrar ännu världen som en
mångfärgad sten i vattnet.
Outtydda dag. Dagar –
som aztekernas skrivtecken!

Musiken. Och jag står fångad
i dess gobeläng, med
höjda armar – lik en figur
ur allmogekonsten.

*

TOMAS TRANSTRÖMER
MORNING APPROACH

The black-backed gull, the sun-captain, maintains his course.
Beneath him is the water.
The world is still sleeping like a
multicoloured stone in the water.
Undeciphered day. Days –
like aztec hieroglyphs.

The music. And I stand trapped
in its Gobelin weave with
raised arms – like a figure
out of folk art.
Translated by Robin Fulton

*

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
РАНОК І В'ЇЗД

Морська чайка - шкіпер сонця - керує своїм польотом.
Під нею – вода.
Зараз світ іще дрімає,
наче багатоколірний камінь у воді.
Незрозумілі дні. Дні –
наче письмо ацтеків!

Музика. І я стою, ув’язнений
у цьому гобелені,
з піднятими руками – як фігура
з народної творчості.

*


*

[More: Here & Here]

субота, 12 лютого 2011 р.

Хайку Тумаса Транстрьомера


Люблю хайку Транстрьомера. 2001 року він опублікував написану ще 1959 року збірку «В’язниця» (Fängelse). У ній Транстрьомер у формі японських тривіршів описав свої враження від відвідин підліткової в’язниці в Гелльбю, що біля Ескільстуни. Всього в збірці 9 хайку. Я спробував перекласти третє з них:

Не такі життя:
краса виживає у
татуюваннях.
Пер. Лев Грицюк
Оригінал:

Felstavade liv –
skönheten kvarlever som
tatueringar.

(Перший рядок «felstavade liv» означає «wrongly spelt/misspelt lives».)

*

Ще хайку Транстрьомера: тут і тут.

*

пʼятниця, 11 лютого 2011 р.

New Release: "Бунт покоління" — чеською


Vzpoura generace. Rozhovory s ukrajinskými intelektuály
Bogumiła Berdychowska a Ola Hnatiuk
překlad: Petruška Šustrová, vyd. Ruta, Praha

Kniha přináší sérii rozsáhlých rozhovorů s pěti předními ukrajinskými intelektuály, kteří se podíleli na vytvoření a vývoji první vlny opozičního hnutí na Ukrajině v 60. a na počátku 70. let 20. století. Vybrány byly osoby reprezentující východní (kyjevské) i západní (lvovské) centrum disentu. Práce představuje základní pramen pro pochopení procesů, které se odehrávaly v ukrajinské společnosti nejen v uvedeném období, ale v podstatně širším časovém okruhu, který přesahuje zpět až do doby těsně před začátkem druhé světové války. Jde o soubor textů, který pomůže orientovat se ve složitých reáliích moderních dějin Ukrajiny.

Zájemci si ji mohou objednat v redakci Ukrajinského žurnálu.
Poštovní adresa:
RUTA, Pod Jiráskovou čtv.14, 140 00 Praha 4
E-mail: ukrzur@seznam.cz,
Tel.: +420 774 236 916

четвер, 10 лютого 2011 р.

середа, 9 лютого 2011 р.

"Скринька для пожертв" Шеймаса Гіні



ШЕЙМАС ГІНІ
СКРИНЬКА ДЛЯ ПОЖЕРТВ

Складеш долоню чашею — і відчувається
Бряжчання скриньки для збору пожертв,
По кришку зі щілиною заповненої мідяками, —

Пенні й півпенні, офірувані для
«Закордонних місій»… З картону зроблена,
З клиноподібним дашком, немов капличка, —

Ти ніс її, обходячи кожнісінький поріг,
І їй ніде не відмовляли; за кожне ж подаяння
Голкою проколювалося дірочку на картці —

Спосіб для всіх побачити шлях на небеса,
Так само, як коли крізь дірочку в камері-
Обскурі ясно бачилося затемнене сонце.
Пер. Лев Грицюк

(Human Chain, 2010)

*

вівторок, 8 лютого 2011 р.

Давид Ван Рейбрук у Львові

David Van Reybrouck

Післязавтра у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи відбудуться дебати на тему "Роз'єднання? Повернення націоналізмів у Європі" між Андрієм Шевченком (Україна) і Давидом Ван Рейбруком (Бельгія). Останній цікавий для нас особливо, оскільки "є [...] засновником Брюссельського поетичного колективу, а 2009 р. ініціював найамбіційніший проект колективу – Європейська Конституція у віршах."

понеділок, 7 лютого 2011 р.

Катерина Міщенко про досвід співпраці з українськими видавництвами

Фото: Євгенія Бєлорусець

Перекладач і редактор Катерина Міщенко написала про свій перший досвід співпраці з українськими видавництвами: "На індивідуальному рівні кожному з нас, а особливо молодим перекладачам слід порадитися з юристом до підписання трудової угоди. Треба чітко визначити володіння правом на переклад, на перевидання книги, умови і час оплати праці. Важливо й те, хто платить податки з гонорару. [...] На колективному рівні перекладацькій спільноті давно вже час об'єднуватися. Бодай для спільного обговорення проблем і для визначення стратегії поліпшення власних умов роботи. Давно вже на часі створення гільдії чи профспілки перекладачів. Потрібна структура, яка би озвучувала їхню спільну позицію."

*

неділя, 6 лютого 2011 р.

Work in Progress: Янус Кодал


Одним із закордонних гостей минулорічного Літфесту був поет із Данії Янус Кодал. У нього з українським поетом і перекладачем Тарасом Федірком була літературна тандем-зустріч, яку випало модерувати мені. З того часу ми з Тарасом заприязнилися з Янусом, почали переписуватись і вирішили перекласти дещо з його найсвіжішої збірки «Саботаж» (2010). У планах — цикл із десяти поезій. Наразі пропонуємо для ознайомлення найперший вірш збірки та циклу. (Переклад із данської.)

*

(1)

Кульмінація нескінченних причин. Живим потрапляю
до Раю. Враження від місця — хитке й припорошене.
Хаос, оснащений скриньками для голосування. Цей хаос може бути
фікцією чи помилкою. Моє знання не є необмежене.

Тут закінчується уявлення про моє знання. Місце
займає «гостра актуальність». Новини й далі надходять.
Граматичні твердження про початок. «Тут завжди завтра.»
Кістки миють дочиста й забувають. Прийняття — безцеремонне.

Тут закінчується уявлення про прийняття. Істина
і краса. Однослівно. Добро. Позаду мене. Тут
закінчується уявлення про добро. Слідом виступає
змія в образах. Вбрана в новий моральний одяг.

Усі образи людей — це зображення Мони Лізи.
Розумова рутина шукає підсилювачі смаку.
Щось, із чим спарувати обличчя. Історію. Тло.
«Клята діра, в якій скотина прожила своє життя.»
Пер. Лев Грицюк і Тарас Федірко

*

пʼятниця, 4 лютого 2011 р.

"4 стіни": Юлія-Ванда Мусаковська читає вірш під акомпанемент Анни Ґуставссон

4 Walls by levhrytsyuk

Відлуння поетично-акордеонної постановки "Хто плаче за Єммою Бломгофф": Юлія-Ванда Мусаковська читає свій вірш "4 стіни" під акомпанемент Анни Ґуставссон.

*

ЮЛІЯ-ВАНДА МУСАКОВСЬКА
ЧОТИРИ СТІНИ

чотири стіни і глухо
                              неначе в танку
і це фіолетове плаття старе як світ
воно пам’ятає перші наші світанки
де липи немов обурені пуританки
до нас простягали кістляві долоні віт

чотири стіни,
                    і фото заплющить очі,
бо парко, бо тисне у скроні йому картон
і я забуваюся
                     просто забути хочу
неголені щоки   зовсім дитячий почерк
на шиї родимку,
                         погляд
                                    зухвалий тон

чотири стіни — коробка з-під черевиків,
з місцевої флори й фауни — цвіль та міль
і пилом осядуть спогади на повіки
нечувана річ —
                         довіритись чоловіку
і Шляхом Чумацьким
                                пустити його по сіль

четвер, 3 лютого 2011 р.

II International Poetry Festival MERIDIAN CZERNOWITZ: Press Release



II International Poetry Festival MERIDIAN CZERNOWITZ will be held in Chernivtsi, Ukraine from the 2d till the 4th of September 2011. The main aim and purpose of the Festival is bringing back Czernowitz onto the cultural map of Europe and the developing a dialogue between modern Ukrainian poets and their colleagues abroad. 

The program includes poetry readings, discussions, lectures, photopoetry  and sculpture exhibitions connected to poetry, theatrical and musical performances, book presentations, videopoetry, poetry in multiplication, ska-punk poetry, jazz-rock poetry, electropoetry (drum and bass poetry) parties, video installations on the outer walls of buildings and many other diverse poetical events. 

The participants of the Festival are the most interesting and most famous poets, musicians, producers and artists from Germany, Austria, Switzerland, Poland, Romania, France, Israel, Moldova, Great Britain, USA and Ukraine. Many of the participants and special guests have already confirmed their coming to Chernivtsi in September 2011. Among them from Germany: Michael Augustin, Hans-Michael Speier - the publisher of "Celan-Jahrbuch", Uljana Wolf; from Austria: Robert Schindel, Milena Findeis; from Switzerland: Ilma Rakuza, Raphael Urweider, Erwin Messmer and Hans Ruprecht; from France: Emmanuel Moses and Bruno Geneste; from Israel: Hagit Grossman; from Poland: Bogdan Zadura; from Moldova: Grigore Chiper; from Ukraine: Yurii Andruchowytsch, Serhij Zhadan, Igor Pomerantsev,  Andrij Bondar, Oleksandr Irvnets, Ostap Slyvynski, Bogdana Matiash, Kateryna Babkina and others. 

Selected works of the authors participating in the Festival are going to be included in the collected volume.  Mark Bielorusets (Ukraine), Claudia Dathe (Germany), Stefania Ptashnyk (Germany), Petro Ryhlo (Ukraine) and others will do the translation of the poetry.

City authorities, Chernivtsi National University, Embassies of participating countries, German Cultural Centre ‘Goethe – Institute’, Austrian Cultural Forum, Pro Helvetia, Erste Stiftung and other cultural funds are partners of the event. 

The Festival is organized by the regional public organization “Cultural Capital”.

The events of the Festival will be performed in mass media of Germany, Austria, Switzerland, Ukraine, Poland, Romania, France and USA.

I International Poetry Festival MERIDIAN CZERNOWITZ 2010 was held during the first weekend in September last year and it was a success. Among the participants from Germany, Austria, Switzerland and Ukraine were the most famous modern poets (Julian Schutting, Andreas Saurer, Milena Findeis, Brigitte Oleschinski, Ingeborg Kaiser, Elke Erb, Hendrik Jackson, Gerhard Falkner, Igor Pomerantsev, Natalka Bilotserkivets, Serhii Zhadan, Yuri Andruchowytsch), translators (Mark Bielorusets, Claudia Dathe, Stefania Ptashnyk, Petro Ryhlo), musicians and photographers. Also, a special guest, the publisher of Paul Celan’s heritage, Barbara Wiedemann came to Chernivtsi.

The events of the Festival echoed in several biggest European newspapers: Frankfurter Allgemeine Zeitung, Salzburger Nachrichten, Berner Zeitung,  Neue Welt, World Service Radio “Liberty” and others.

середа, 2 лютого 2011 р.

"Німецькі щоденники Самюеля Бекета 1936-1937 рр." Марка Ніксона і "«More Pricks than Kicks» Самюеля Бекета" Джона Піллінґа


Поважне видавництво Continuum цього року поповнить бекетознавство двома дуже важливими книжками: Марк Ніксон видає "Німецькі щоденники Самюеля Бекета 1936-1937 рр.", а Джон Піллінґ — "More Pricks than Kicks Самюеля Бекета". Перша книжка досліджує шість зошитів-щоденників, які Бекет вів під час своєї подорожі нацистською Німеччиною, друга — аналізує кожнісінький аспект збірки оповідань More Pricks than Kicks 1934 року (це перша збірка художньої прози Бекета). Обидва автори — світила бекетознавства. Книжки вийдуть у серії "Historicizing Modernism".

вівторок, 1 лютого 2011 р.

"Лютий" Давіда Вікґрєна

ДАВІД ВІКҐРЄН
ЛЮТИЙ
  
Уві сні слово надбігає нестямно, а озеро —
замерзле до дна.
                          Завжди — ранній ранок у лютому,
   світло спадає,
мов у гніві, над умеблюванням.
Борюсь, аби знищити кімнатну географію, що витає.
                          Ранній ранок у лютому.
   Світло спадає,
мов у гніві, над умеблюванням.
Прокидаючись, знаходжу все знову на своїх початкових
місцях,
   задихано.
Пер. Лев Грицюк

Зі збірки "Для майбутнього антропологічного дослідження" (2002)

*