Одним із закордонних гостей минулорічного Літфесту був поет із Данії Янус Кодал. У нього з українським поетом і перекладачем Тарасом Федірком була літературна тандем-зустріч, яку випало модерувати мені. З того часу ми з Тарасом заприязнилися з Янусом, почали переписуватись і вирішили перекласти дещо з його найсвіжішої збірки «Саботаж» (2010). У планах — цикл із десяти поезій. Наразі пропонуємо для ознайомлення найперший вірш збірки та циклу. (Переклад із данської.)
*
(1)
Кульмінація нескінченних причин. Живим потрапляю
до Раю. Враження від місця — хитке й припорошене.
Хаос, оснащений скриньками для голосування. Цей хаос може бути
фікцією чи помилкою. Моє знання не є необмежене.
Тут закінчується уявлення про моє знання. Місце
займає «гостра актуальність». Новини й далі надходять.
Граматичні твердження про початок. «Тут завжди завтра.»
Кістки миють дочиста й забувають. Прийняття — безцеремонне.
Тут закінчується уявлення про прийняття. Істина
і краса. Однослівно. Добро. Позаду мене. Тут
закінчується уявлення про добро. Слідом виступає
змія в образах. Вбрана в новий моральний одяг.
Усі образи людей — це зображення Мони Лізи.
Розумова рутина шукає підсилювачі смаку.
Щось, із чим спарувати обличчя. Історію. Тло.
«Клята діра, в якій скотина прожила своє життя.»
Немає коментарів:
Дописати коментар