>>>W H Y T R A N S L A T O R F A C E B O O K

вівторок, 23 жовтня 2012 р.

Bussi, "Protoplastykon" (2012)


Сергій Савченко виставив у себе на ФБ книжку поезій Piotra Bussolda (BUSSI) "Protoplastykon" (художник: Сергій Савченко, опрацювання до друку: Арт Студія "Аграфка", надруковано за підтримки: Stowarzyszenie Przyjaciół Nowicy 2012).

понеділок, 22 жовтня 2012 р.

Кіяновська про переклад


Перекладаю лише поезію і не роблю цього на замовлення. Моя донька каже, що це форма колекції, тому мені так важко переклади «віддавати». А все почалося з того, що у школі я почала колекціонувати різні переклади одного й того самого вірша, наприклад, переклади сонетів Шекспіра.

Переклади, які викладаю в мережі, — не остаточна версія, це «спроби». Багато разів повертаюся до одного й того самого тексту. Опублікований переклад — це так само, як опублікований вірш, а неопублікований — це те, чого я ще можу «торкатися». Коли перечитую ці речі, в мене завжди є потреба щось змінити, покращити. Повертаюся до них — аж доки не опублікую.

Коли я говорю, що перекладаю з мови, якої не знаю, це означає, що в перекладі беруть участь також підрядник і професійний перекладач, який володіє мовою оригіналу вірша й принаймні двома мовами, за допомогою яких ми можемо порозумітися. Але на певному рівні перекладу навіть найбільша допомога співперекладача закінчується. Починається тіло тексту, яке ти або відчуваєш, або ні. Думаю, в мене є особливість, якою дуже дорожу, яку намагаюся розвивати, — здатність сильно і глибоко поринати в текст. При цьому я працюю не зовсім із підрядниками, я працюю з цілим текстом — завжди маю перед собою звукозапис вірша. Мені вдається бачити не поверхню вірша, а його «дно», тому в процесі перекладу його тіло вдається ніби перенароджувати. Скажімо, було дуже важко перекладати Лінор Горалік, Лєну Елтанг… Попри позірну близькість української та російської мов, у нас по-різному працюють емоції. У нас інакше працює іронія. Іншою є культурна символіка. На перший погляд, такі переклади не потрібні, адже всі українці можуть прочитати ці вірші в оригіналі. Але я таку поезію перекладаю насамперед тому, що дуже цікаво гратися з кодами, з неперекладністю.

Є культурна місія перекладача — приносити в мову певні нові види «матерії». Це так, як, приміром, постачальник тканин привозить тридцять нових сувоїв, причому лише кілька з них потім входять у моду. Але ж у мови мусить бути вибір! Переклади дають мені можливість щось писати з користю для інших, бо потурати власній графоманії не хочеться. Після певного віку стає все важче сказати щось нове, тоді як потреба писати залишається. І раптом ти починаєш розуміти, що можеш говорити за посередництвом чогось або будучи посередником для чогось.

четвер, 18 жовтня 2012 р.

Free Download: "Сапфо: пісні з Лесбосу" (пер. Андрій Содомора)


[Read More]

*

UPD: Щойно Стронґ закинув інфу на ЛітАкцент, як лінк убили. :-(

вівторок, 16 жовтня 2012 р.

Інтерв'ю з перекладачем: 40. Ігор Карівець


Інтерв'ювованого рекомендувала Катерина Гордієнко

Як Ви стали перекладачем?

Я не є професійним перекладачем. Для мене переклад – це різновид служіння людям. Я перекладаю, бо українською мовою немає дуже багато книг, які є вартими того, щоб бути перекладеними. Переклад – це мій спосіб бути корисним українській культурі. Прикро дивитися на те, що наші сусіди, наприклад поляки чи росіяни, мають перекладене майже усе, а українці – ні. Чим більше буде перекладачів в Україні, тим краще для української культури.

З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?

Я перекладаю з англійської та польської. Англійська найпоширеніша мова. Англосакси створили цілу окрему цивілізацію. Тому знання англійської мови є ознакою цивілізованості людини у найзагальнішому значенні цього слова. Перекладаю з польської, бо сам Бог велів. Моя бабця була полькою, з дитинства я слухав польське радіо на довгих хвилях. Львів пов'язаний з польською культурою. Тому читати польською і перекладати польською для мене – це природно.

Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?

Я спеціалізуюся на перекладі філософської, езотеричної літератури. Такої літератури бракує українській культурі. Це не художня література. Переклад філософсько-езотеричної літератури потребує не лише філологічної освіти, але й філософської. Я закінчив філософський ф-т Львівського національного університету імені Івана Франка, захистив кандидатську роботу з соціальної філософії. Знання історії філософії, знання езотеризму, необхідні для перекладу такого виду книг. Щодо «методу» перекладу, то я спершу перечитую оригінальну працю того чи іншого автора, щоб зрозуміти її. Коли я читаю, то я таким чином «вживляюся у текст». Повне «вживляння» у текст – означає його розуміння. Коли відбувається подія розуміння, тоді беруся за переклад. Під час такого перекладу буває, що «мурахи бігають по шкірі». Має бути якесь відчуття, що переклад не те що точний, буквальний, а що він передає глибину слів, те, що знаходиться «за» словами. У мене про це свідчать «мурахи по шкірі».

Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?

Жодних замовлень я не отримую. У 2007 році був започаткований проект під назвою «Логос традиції». Започаткували його я, Андрій Забава та Катерина Гордієнко. На цьому сайті ви можете ознайомитися з його цілями: http://7promeniv.org.ua/index.php/pere-klady-v/perekladatskyi-proekt-lohos-tradytsii. З тих пір було видано в антологіях та окремими книгами праці наступних авторів: Олени Блаватської, Аліси Бейлі, Свамі Вівекананди, Мейбл Коллінз, Шрі Ауробіндо, Льва Толстого, Шрі Рамана Махарші, Рабіндраната Тагора, Джидду Крішнамурті та інших. Ми самі перекладаємо і пропонуємо видавництву видати наші переклади. Співпрацюємо з такими львівськими видавництвами як «Аверс» та «ЗУКЦ». Переклад здійснюється на добровільних засадах як служіння людям.

Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?

Як вже було сказано вище, для мене і для інших членів проекту «Логос традиції», переклад не є способом заробляння грошей. Переклад філософо-езотеричної літератури дозволяє відчути і пережити співзвучне твоїй душі. Співзвучність захоплює. Для того, щоб перекладати таку літературу, треба бути налаштованим на даного автора і розуміти суть філософії, езотеризму. Я особисто перекладаю Джидду Крішнамурті та Рабіндраната Тагора. Перекладені та видані праці Джидду Крішнамурті «Початки навчання», «Свобода від відомого», «Перша й остання свобода». Перекладена, але ще не видана, праця Рабіндраната Тагора «Творча єдність». Збираюся перекласти Махатму Ганді «Всі люди – брати. Думки та життя Махатми Ганді».

Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?

Тим авторам, яких я перекладаю, вже не поставиш запитання. Але у їхніх працях присутня їхня душа. Я це відчуваю, тому, коли я перекладаю, я веду бесіду з даним автором. Я читаю і кажу собі: «Це саме так! Я погоджуюся!».

Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?

Для перекладу філософсько-езотеричної літератури необхідний відповідний досвід, а також розуміння суті філософії та езотеризму. Людина, що береться за переклади такої літератури, повинна бути людиною, яка шукає істину, яка не задовольняється готовими відповідями, яка вже вийшла на шлях духовного навчання. Крім цього, вона повинна мати теоретичну підготовку, тобто мати щонайменше філософську освіту, розумітися на езотеричних вченнях, знати їхню термінологію. До цього додається знання мови, з якої буде здійснено переклад.

Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.

Звичайно, що існує. Наприклад, переклад книги Джидду Крішнамурті «Перша й остання свобода». Найбільше мене вразив переклад наступного уривку з цієї книги: «Істина, Бог – називайте це як завгодно – не є тим, що можна пережити на досвіді, бо носій досвіду є продуктом часу, пам’яті, минулого, і доки існує носій досвіду, доти немає реальності. Реальність є тоді, коли розум повністю свобідний від “аналітика”, від того, хто переживає досвід і від того, що переживається у досвіді. Тоді ви знайдете відповідь, тоді ви побачите, що зміна приходить без вашого прохання; це і є стан творчої порожнечі, який не можна культивувати. Він приходить загадково, без жодного запрошення, і лише тоді в цьому стані можливе оновлення, можлива новизна та революція».

Аби уривок з книги Рабіндраната Тагора «Творча єдність»: «Мені нічого не вартує відчувати, що я є. Це не обтяжує мене. А все ж таки, якби ментальні, фізичні, хімічні та безліч інших фактів, пов'язаних із всіма гілками знань, які я об'єднав у собі, можна було б роз'єднати, їх виявилося б нескінченно багато. В мені присутня деяка невисловлена таємниця єдності, яка володіє простотою нескінченного і зводить неосяжну різноманітність до однієї точки. Це Одне в мені знає всесвіт різноманітного. Але в тому, що воно знає, воно знає Єдине у різних аспектах. Воно знає цю кімнату лише тому, що ця кімната є єдиною для нього, незважаючи на очевидну суперечність нескінченних фактів, які містяться в одиничному факті кімнати. Його знання дерева є знанням єдності, яка з’являється в аспекті дерева».

Ці уривки не потребують коментарів.

Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?

Я вважаю, і учасники проекту «Логос традиції», можливо, мене підтримають, що перекладач повинен сам вибирати те, що він хоче перекладати, і не перекладати на замовлення. Це особливо стосується перекладу філософсько-езотеричної літератури. Переклад такої літератури може тривати досить довго: рік і більше. Наша перевага полягає в тому, що ми якраз повністю вільні у своєму виборі авторів та книг для перекладу. В Україні відчувається брак такого роду книг – ця ніша не зайнята. Тому ми намагаємося заповнити цю нішу своїми силами. У моїх планах перекласти і видати праці Махатми Ганді, Джеймса Аллена, Казимира Твардовського (засновника Львівської філософської школи).

*

Ігор Карівець – к. філос. н., доцент кафедри філософії Національного університету «Львівська політехніка», перекладач

*

Попередні інтерв'ювовані:


9. Дмитро Дроздовський
10. Іван Лучук
11. Віталій Кейс
12. Наталка Сняданко
13. Андрій Маслюх
14. Михайло Найдан (Michael Naydan)
15. Уйям Блекер (Uilleam Blacker)
16. Юрій Садловський
17. Завен Баблоян
18. Юрій Зуб
19. Олександр Ірванець
20. Роман Гамада
21. Наталя Трохим
22. Рита Кіндлерова
23. Віктор Морозов
24. Вікторія Наріжна
25. Роман Скакун
26. Ірина Шувалова
27. Сергій Снігур
28. Юрій Завгородній
29. Ярослава Шекера
30. Дмитро Чистяк
31. Андрій Антоновський
32. Катерина Міщенко
33. Юрій Завадський
34. Єлєна Марінічева
35. Анна Багряна
36. Володимир Чернишенко
37. Неля Ваховська
38. Катерина Калитко
39. Олег Король

субота, 13 жовтня 2012 р.

Free Download: "Чекаючи на Ґодо"/"Остання стрічка Краппа" Самюеля Бекета (пер. Богдан Бойчук)


Андрій Савенець скинув лінк на сайт Diasporiana.Org.Ua, де, серед інших раритетів, можна безкоштовно завантажити у форматах .pdf та .djvu "Чекаючи на Ґодо" та "Останню стрічку Краппа" Самюеля Бекета в перекладах Богдана Бойчука.

четвер, 11 жовтня 2012 р.

2012 Nobel Prize: Mo Yan


"who with hallucinatory realism merges folk tales, history and the contemporary"

вівторок, 9 жовтня 2012 р.

New Release: "Бюстгальтер" Андрія Антоновського (2012)

Галина Пагутяк у "Кабінеті" (Львів)


МО "Дзиґа" представляє літературні зустрічі 
у кав'ярні-книгарні "Кабінет" 
(Львів, Винниченка, 12)

Спеціальний проект зустрічей із авторами серії Василя Ґабора "Приватна Колекція"

11 жовтня, четвер, 18:00
ГАЛИНА ПАГУТЯК 

автор майже двадцяти романів та повістей, лауреат Шевченківської
премії з літератури 2010 року.

Координатор "Кабінетних" зустрічей 
Юрій Кучерявий 0503799961 

субота, 6 жовтня 2012 р.

New Release: "Божественний вітер" Ігоря Римарука (2012)


запишемо вірша кохана без крапок і ком
ікона зникає в німих попелищах кохана
про що розповів тобі перевантажений комп
про вікна поблідлі про те що не гоїться рана

ти гостра як шабля я голий мов шабля тому
вклонились короні мої незагнуздані коні
та вершники знову почули небесну сурму
й летять через колії сонні хмільні й безборонні

і знов похитався крізь північ зелений вагон
сліпий мов циклоп а числом він здається четвертий
він жалібно кряче як вóрон з чужинських сторон
він жадібно плаче на поминках віршів і смерти й...

*

четвер, 4 жовтня 2012 р.

Нині — день пам'яті Франциска Ассізького :-)


ЛІНА ЕКДАЛЬ
ФРАНЦИСК

Він має таку маленьку долоню Франциск
таку маленьку долоню
двадцять шість пташачих горл тягнуться до його маленької долоні
до їжі з його маленької долоні
за Франциском стоїть монах
злегка очікувальний
злегка запитливий

якби себе я розміщувала
то
перед гусьми
не очікувальна
не запитлива
горло моє було би довше за горло лебідки

витягнуте

тягнеться до Францискової долоні
тягнеться до Францискової руки
тягнеться до Францискової ніжної голови
довкола Францискової ніжної голови

монах позаду не мав би жодного шансу
злегка очікувальний
злегка запитливий
Пер. Лев Грицюк

середа, 3 жовтня 2012 р.