>>>W H Y T R A N S L A T O R F A C E B O O K

середа, 30 листопада 2011 р.

Про Бекета і Ґейлінкса


Світове бекетознавство йде семимильними кроками. Так наступного року в престижній серії "Historicizing Modernizm" видавництва "Continuum" вийде перше книжкове дослідження про Самюеля Бекета та фламандського філософа XVII ст. Арнольда Ґейлінкса (1624-1669), чия "Етика" мала значний вплив на письменника. Саме з Ґейлінкса Бекет почерпнув вислів "Ubi nihil vales, ibi nihil velis" ("Where you are worth nothing, there you should want nothing"). 2006 року нідерландське видавництво "Brill" опублікувало Ґейлінксову "Етику" з примітками Самюеля Бекета.

понеділок, 28 листопада 2011 р.

Translations by Oksana Maksymchuk


Fans of contemporary Ukrainian poetry should definitely check out Oksana Maksymchuk's blog with "poems and other things". Her own translations of poems by Kostyantyn Moskalets, Ostap Slyvynsky, Taras Fedirko, Kateryna Kalytko, Albina Pozdnyakova, Oleh Romanenko, etc., are beautifully laid out on her blog. Check out the "Translations" category!

субота, 26 листопада 2011 р.

Good Read: "The Marriage Plot" by Jeffrey Eugenides (2011)


"They stood at the subway entrance, one of those hugging, crying couples in New York, ignored by everyone passing by, granted perfect privacy in the middle of a teeming city on a hot summer night. Madeleine said nothing because she didn't know what to say. Even "I love you" seemed inadequate."


*

вівторок, 22 листопада 2011 р.

"Сябрам па той бок мяжы" Тумаса Транстрэмэра

Тумас Транстрьомер і Володимир Арлов. Фото: Maria Söderberg

У цього перекладу прецікава історія. На початку листопада білоруська делегація в складі Валерії Кустави (Валерыя Кустава), Володимира Арлова (Уладзімір Арлоў) та Віри Бурлак (Вера Бурлак), перебуваючи в Стокгольмі в рамках турне на підтримку антології "Språket som svalan bor i dess hjärta", побували в гостях у цьогорічного Нобелівського лауреата Тумаса Транстрьомера. Під час розмови за келихом доброго іспанського вина мова зайшла про його вірш "Друзям потойбіч кордону" ("Till vänner bakom en gräns") зі збірки "Stigar" (1973). Очевидно, дорогою на північ Швеції (а після Стокгольма білоруси відвідали Паялу, Лулео та Умео) виникла ідея перекласти цей вірш білоруською, адже, як пише Марія Сьодерберґ, у Лулео "[п]ісля читань перекладачка Лана Вілебранд і Володимир Арлов довго сидять і щось клацають на своїх телефонах — перекладають Тумаса Транстрьомера білоруською". Зі сцени в Умео зачитали вже готовий переклад...

ТУМАС ТРАНСТРЭМЭР
СЯБРАМ ПА ТОЙ БОК МЯЖЫ

          І

Я напісаў вам скупыя словы. А тыя, што ня змог сказаць,
разьдзьмуваліся й разьдзьмуваліся, як мангальф’еры,
каб узьняцца ў начное неба.

          ІІ

Зараз мой ліст на стале ў цэнзара.У цьмяным мігценьні ягонае лямпы
мае словы скачуць, як малпы за кратаванкай,
калоцяць яе, тады заміраюць, ашчэрыўшы зубы!

          ІІІ

Чытайце між радкамі. Ведаю: сустрэнемся праз 200 гадоў,
калі мікрафоны ў сьценах гатэляў будуць забытыя
і мы нарэшце спакойна засьнем ракавінкамі ў вапняку.
Пер. Лана Вілебранд

*

неділя, 20 листопада 2011 р.

"Червона книга" Романи Романишин

понеділок, 14 листопада 2011 р.

Інтерв'ю з перекладачем: 37. Неля Ваховська


Як Ви стали перекладачем?

Раптово. Після одного літературознавчого семінару із сучасної німецької літератури мене «понесло», і я за два тижні, запоєм переклала Бірґіт Вандербеке «Альберта приймає коханця». Потім через місяць перечитала, зрозуміла, що все читабельно, і понесла у «Всесвіт».

Хоча насправді літературою я марила всеньке життя, просто не могла визначитися, що ж я в ній хочу робити: читати, писати чи перекладати. Якщо чесно, то й досі відповіді на це не знаю.

З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?

Перекладаю з німецької, бо досить добре нею володію, на українську. Німецьку вчила зі шкільної лави, потім в університеті, адже за фахом я – германістка.

Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?

Незалежно від того, що я перекладаю, завжди відкладаю першу більш-менш прийнятну версію перекладу на 2-4 тижні, а потім перечитую «свіжим» поглядом. З великими текстами завжди «кружляю» навколо окремих епізодів, порівнюю різні місця, шукаю наскрізні мотиви тощо. Короткі тексти, особливо есе, зачитую вголос, пробую «на смак». До речі, й перекладати їх завжди намагаюся за один присіст, на одному подиху. Натомість перекладаючи великі тексти, витрачаю багато часу на пошук додаткової інформації.

Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?

Пропозиції від видавців я отримувала лише двічі у своєму житті, проте вони були мені нецікаві, я не працюю з тривіальною літературою. Переважно я сама приходжу до видавництва з пропозицією тексту, який я хотіла б перекласти, десятком перекладених сторінок з нього і – пардон, таке наше життя – інформацією про те, чи може видавництво десь отримати грант на цю книжку.

Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?

Інтимність. Іноді маю відчуття, що це єдина шпарина, через яку я тікаю до себе самої, нехай навіть через чужий текст. Відчуття самовідчуження під час перекладу, з одного боку, повна концентрація на рідній мові, на своєму перебуванні в ній – з іншого; таке собі самозаперечення і -ствердження водночас. Може, це і є сублімація?

Самотність. Аж дивно іноді стає, як починаю радіти простому натовпу на вулиці чи безкінечним телефонним розмовам із друзями. Ну і жалюгідна оплата праці, звісно.

Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?

Можливо. Проте мій єдиний досвід спілкування з авторкою, навколо темних місць тексту якої я вже встигла була вибудувати складну інтерпретацію, закінчився розчаруванням: текст виявився глибшим, ніж безпосередній авторський задум. Ось так вчишся не створювати кумирів )))

Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?

Колись мені, шалено невпевненому в собі початківцю, Марк Бєлорусець сказав, що перекладачеві потрібне нахабство – раз наважитися і зробити. Я би сьогодні говорила про чесність із собою як ознаку гарного перекладача: звичку перевіряти себе, критикувати, перечитувати і перероблювати зроблені переклади, розширювати свій літературознавчий горизонт. І готовність знову і знову дивуватися з того, наскільки ж ти не знаєш не лише іноземну, але й рідну мову, і щоразу відкривати в ній щось нове.

Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.

Швидше за все це «Левіафан» Арно Шмідта. В цей текст я входила дуже повільно й болюче – такими сконденсованими емоціями він сповнений, – зате увійшовши, впадала в якийсь майже медитативний стан, з якого мене викидала лише потреба шукати інформацію про реалії ІІІ Рейху, приховані цитати, неевклідову геометрію, астрономію і так до безкінечності. Цей текст досі уявляється мені складнючою музичною партитурою з разючою лакуною-тишею в кінці.

Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?

Мені важко назвати лише одне ім΄я. Швидше, це була би низка письменників-інтелектуалів др.пол. ХХ ст. (Кьоппен, Г.Мюллер, Їрґль, Відмер, Бахманн, інші).

*

Попередні інтерв'ювовані:


9. Дмитро Дроздовський
10. Іван Лучук
11. Віталій Кейс
12. Наталка Сняданко
13. Андрій Маслюх
14. Михайло Найдан (Michael Naydan)
15. Уйям Блекер (Uilleam Blacker)
16. Юрій Садловський
17. Завен Баблоян
18. Юрій Зуб
19. Олександр Ірванець
20. Роман Гамада
21. Наталя Трохим
22. Рита Кіндлерова
23. Віктор Морозов
24. Вікторія Наріжна
25. Роман Скакун
26. Ірина Шувалова
27. Сергій Снігур
28. Юрій Завгородній
29. Ярослава Шекера
30. Дмитро Чистяк
31. Андрій Антоновський
32. Катерина Міщенко
33. Юрій Завадський
34. Єлєна Марінічева
35. Анна Багряна
36. Володимир Чернишенко

субота, 12 листопада 2011 р.

З сучасної американської поезії: "Похвала методові" Метью Остапчука


МЕТЬЮ ОСТАПЧУК
ПОХВАЛА МЕТОДОВІ

Бабця пояснювала мені,
як деформувалася віконна рама,
коли крізь неї проштовхували рояль
чоловіки з біцепсами завбільшки
із залізничні вагони, тому що простір
між вхідними дверима й сходами
був завузький для голіафів і геніїв.

Вона розповідала мені, як дівчинкою
спостерігала за злетом і падінням
імперії, яка звила собі гніздо на спині
черепахи; як діти
шикувалися на вулиці з палицями, мов
рушницями, на плечах, і крокували,
а те створіння, виснажившись, пішло на дно

морське під власною вагою. Вона
розповідала мені, як старість стерла
її вірші на порох, літери
скам’яніли, і як поставали містечка
на рештках кожної крапки, розливались
океани навколо трупа кожної
коми, а якщо вона прислухалась,

то чулося святкування. Розпорядник
квартири знайшов її тіло, вбране
у колись гарний одяг, її мереживо тепер —
«шотландка» з пороху й плям
плісняви. До її улюбленого капелюшка,
того, що виглядав, як Слонова нога*,
була пришпилена така записка:

Я була свідком століття гниття
з хробакової точки зору.
Прибираючи після похорону,
під старовинною шератоновою отаманкою
я знайшов її скарби: пляшку з-під бренді;
половинки квитків до театру, який ніколи
не існував; чорну перлину; двох мертвих пташок.
Пер. Лев Грицюк


Dioscorea elephantipes. — Прим. пер.

*

середа, 9 листопада 2011 р.

Інтерв'ю з перекладачем: 36. Володимир Чернишенко | Перекладацьким інтерв'ю - 2 роки! :-)


Як Ви стали перекладачем?

Завжди мріяв писати. А оскільки фантазії на оригінальні твори забракло, довелося перекладати :) Якщо серйозно, воно якось саме сталося. Ніби так мало бути.

З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?

Перекладаю з англійської на українську. Українська моя рідна, вважаю, що перекладач може перекладати з багатьох мов, але лише на одну, бо саме знання отої однієї мови є вирішальним для якості його роботи. Намагався перекладати вірші з білоруської та хорватської, за допомогою підрядників – з татарської.

Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?

Для перекладу прозового твору – хай це буде повість чи оповідання – потрібно сидіти, а для перекладу віршів – бігати. Маю на увазі, для перекладу взагалі потрібен особливий настрій, стан внутрішньої рівноваги. Для перекладу поезії усе це ще більше відчувається. Перекладаючи прозу, ви можете обмотати голову рушником, нажлуктитися кави і цілу ніч чапіти над комп’ютером і все рівно зробити якісний продукт. Для перекладу віршів вам краще лягти спати, а на ранок ловити нірвану, тоді може (але не напевно!) щось вийде.

Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?

Переважно я сам шукаю цікаві книги і пропоную їх видавцю. Інколи уже готовий переклад, якщо я певен, що текст продасться. Кілька разів видавці робили замовлення на ту чи іншу книгу – так сталося, приміром, з «Томасіною» Ґелліко.

Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?

Найприємніше тримати в руках готову книгу, мов первістка. Найприкріше – неспівмірні праця і оплата.

Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?

Так, звісно. Якщо є змога. Жодного разу ще не вдавалося. Хоча під час роботи намагаюся бути у постійному діалозі з автором тексту :)

Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?

Потрібно читати більше, ніж перекладаєш. Читати рідною. Тією мовою, на яку перекладаєш. Ще слухати, як Велике Вухо, персонаж зі старого мультика. Отак ідеш вулицею – і слухаєш…

Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.

Усі переклади є важливими. Мабуть, перша робота над повістю Джаклін Вілсон запам’яталася найкраще. Я тоді був під таким враженням від книги, що не хотів ні їсти, ні пити, ні спати. Переклав менш як за місяць на одному подиху. З іншого боку, згадуються оповідання Дж.Р.Кіплінґа, на які пішло страшенно багато часу, майже як у тій «Чумі» А.Камю – «струнка амазонка їхала лісом…». Зате тепер є чудова книга «Легенди з Книги Джунґлів», якою я пишаюся.

Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?

Дивно, але я цілком вільний обирати, з чим працювати. За це я плачу своїм часом, своїми грошима і своєю репутацією. Але не жалкую.

*

Попередні інтерв'ювовані:


9. Дмитро Дроздовський
10. Іван Лучук
11. Віталій Кейс
12. Наталка Сняданко
13. Андрій Маслюх
14. Михайло Найдан (Michael Naydan)
15. Уйям Блекер (Uilleam Blacker)
16. Юрій Садловський
17. Завен Баблоян
18. Юрій Зуб
19. Олександр Ірванець
20. Роман Гамада
21. Наталя Трохим
22. Рита Кіндлерова
23. Віктор Морозов
24. Вікторія Наріжна
25. Роман Скакун
26. Ірина Шувалова
27. Сергій Снігур
28. Юрій Завгородній
29. Ярослава Шекера
30. Дмитро Чистяк
31. Андрій Антоновський
32. Катерина Міщенко
33. Юрій Завадський
34. Єлєна Марінічева
35. Анна Багряна

*

Нині минає рівно 2 роки з того дня, коли я опублікував перше з цілої серії інтерв’ю з перекладачами художньої літератури. За перший рік назбиралось аж 30 перекладацьких інтерв’ю, за другий — лише 6.

Принагідно прошу читачів WhyTranslator рекомендувати, кого ще можна опитати в цій серії (найкраще — відразу з контактами).

*

На початку 2009 року Salongen.De (шведський Інтернет-часопис про європейську художню літературу, що спеціалізується на неангломовних письменниках) почав серію інтерв'ю з низкою перекладачів художньої літератури. В цих інтерв'ю — кілька цілей. З одного боку — зазирнути до перекладацької майстерні та привідкрити світові, над чим б'ється перекладач під час своєї праці, з іншого боку — з допомогою відповідей на деякі із запитань укласти "банк ідей", з якого зацікавлені видавництва могли б брати твори для перекладу. А також, зрозуміло, наголосити на важливій ролі перекладача як культурного посередника та споруджувача мостів між різними мовами та країнами.


З люб'язного дозволу Salongen.De таку серію інтерв'ю з перекладачами художньої літератури в Україні веду я. Мірою надходження відповідей на запитання від запрошених перекладачів публікую інтерв'ю на блозі WhyTranslator (LevHrytsyuk.BlogSpot.Com).

понеділок, 7 листопада 2011 р.

New Release: "Вибрані вірші" Поля Елюара (2011)


До вибраних творів видатного французького поета  Поля Елюара (1895—1952), одного з найяскравіших представників сюрреалізму, ввійшли загалом поезії, які українською мовою не перекладалися. Основу збірки становлять ліричні твори, які справедливо вважаються перлинами світової лірики.

*

пʼятниця, 4 листопада 2011 р.

"Був у безмежному часі" Раґнара Стрьомберґа


РАҐНАР СТРЬОМБЕРҐ
БУВ У БЕЗМЕЖНОМУ ЧАСІ

був у безмежному часі
часі долонь
бачив усе на світі
чорт забирай це правда
така ж правда як оце я стою тут
бачив землі розкриту долоню
у небесних лініях життя
і птаство
туди-сюди між пальцями дерев

я, це — я
це — долоня моя
це — ти
за долонею — я
перед долонею все — ти
ось я забираю долоню
і зовнішній світ
розкривається всередину — до того що мною є
Пер. Лев Грицюк

Зі збірки "У часі долонь: вірші 1971-1991"

середа, 2 листопада 2011 р.

Берлінська стіна в об'єктиві Бьорґе Бяртманна Бєрка


Project DISINTEGRATE THE BERLIN WALL by BØRGE BJARTMANN BJERCK | Make Your Own Book

Бьорґе Бяртманн Бєрк (Børge Bjartmann Bjerck), який відповідав за мікрозйомку в "Проекті Прип'ять", видав чудову книжку про Берлінську стіну в рамках проекту "Disintegrate". Як завжди, митця цікавить естетика розпаду й нових форм життя після катастрофи.

New Release: "Лексикон інтимних міст" Юрія Андруховича (2011)



*

вівторок, 1 листопада 2011 р.

"Кабінетна" зустріч з Мар'яною Прокопович


МО "Дзиґа" представляє

літературні зустрічі у кав'ярні-книгарні "Кабінет" (Львів, Винниченка, 12)

3 листопада, четвер, 18 год.

Цикл зустрічей із перекладачами "Третій Світ", модерований Наталією Трохим


Мар'яна Прокопович

"МАЯТНИК ІМЕН"


Зустріч із видатною перекладачкою Джойса, Кальвіно, Еко, Павезе, Владіміра Соловйова, Аскольда Мельничука, Піранделло, Льюіса, Івана-Павла ІІ, Феліні...

Координатор "Кабінетних" зустрічей
Юрій Кучерявий 0503799961