>>>W H Y T R A N S L A T O R F A C E B O O K

вівторок, 31 серпня 2010 р.

Новий Гіні


2 вересня виходить 13 збірка поезій Шеймаса Гіні Human Chain ("Живий ланцюг").

четвер, 26 серпня 2010 р.

Pop Poetry: "Odd Tymes" by Green Gerry


Альбом Odd Tymes від Green Gerry "живе" в моєму плеєрі вже місяця півтора. Крім прекрасної музики, там ще й чудові lyrics — справжнісінька pop poetry. Ось, наприклад, "Saved By Dogs Acid Eyes (Drunkenly Peeing Off A Cliff)":

so i go out
cant find nothin now
so i go out
cant find nothin now

as you you wait
as you scream out my name
as the fingers touch places ive never known before
you scream out
you scream in
you say wow
then i begin to let go

stay at home
stay at home
stay at home
stay at home

now i go out
find a new place to call home
and then you lose your mouth
you fade out to god knows where as

i think i try tried to hard
and you think you got it goin on and on and on
but you see i know the game you work
and your played down like a joke drugged out

cant find myself again
im all backwards
and into what i know
i cant find out

so i go back home
there i get HIGH
HIGH HIGH
all alone
all alone
all alone


you know where i am

*

Усі lyrics можна знайти на greengerry0.bandcamp.com

середа, 25 серпня 2010 р.

New Release: "Втеча і перетворення: Неллі Закс, письменниця, Берлін/Стокгольм" Аріса Фіоретоса


Один із найважливіших сучасних шведських письменників Аріс Фіоретос написав ілюстровану біографію Нобелівської лауреатки Неллі Закс. Книжка містить багато раніше не опублікованих фотографій та документів, а знаючи стиль Фіоретоса можна сподіватися захоплюючого чтива. "Втеча і перетворення: Неллі Закс, письменниця, Берлін/Стокгольм" виходить у жовтні у видавництві "Ersatz".

вівторок, 24 серпня 2010 р.

Новий вірш

ЛІНА ЕКДАЛЬ
ПЕРШИЙ КАВАЛОК

У холоді матимете вогонь. У темряві — світло. Якщо засвітло — тінь. У голоді — хліб. У спразі — воду. У горі — розраду. У нудьзі — гумор. У бездомності — дім. У безколірності — колір. У неспокої — спокій.

Чисті простирала — у гарячці.
Відкриті рани обробляються невідкладно.
Утрачені руки та діти — компенсуються.
Після виконаної роботи — відпочинок.
Після закінченого відпочинку — робота.
Велика літера після крапки.
Крапка після закінченого речення крапка.

Чи є запитання. Чи є запитання з цього першого кавалка.
Пер. Лев Грицюк

субота, 21 серпня 2010 р.

"Хто плаче за Єммою Бломгофф": сучасна шведська поезія під акордеон


«Хто плаче за Єммою Бломгофф»:
сучасна шведська поезія під акордеон

КИЇВ: 14 вересня, 19:00, Центр Леся Курбаса (вул. Володимирська, 23-В)
ЛЬВІВ: 17 вересня, 21:00, Львівський академічний театр імені Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3)

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Створений двома поетками з Швеції, Ліною Екдаль та Лінн Гансéн, та акордеоністкою Анною Ґуставсон сентиментальний музично-поетичний перформанс з елементами відеоарту “Хто плаче за Єммою Бломгофф” буде продемонстровано в Україні за підтримки Шведського Інституту. 

Прем’єра поетично-акордеонної постановки відбулася навесні в Гетерборгу і мала неабиякий успіх. Перформанс зрежисовано в такий спосіб, що сам процес його створення стає частиною кінцевого результату. На прем’єрі та подальших показах у Швеції щоразу на сцені був присутній спеціально запрошений гість. В Україні такими гостями, що долучаться грою і текстами до творення перформансу, стануть літераторки Катерина Бабкіна та Юлія-Ванда Мусаковська

Прес-конференція у Києві: 13 вересня о 13:30 “Книгарня “Є” (вул.Лисенка, 3)
Прес-конференція у Львові: 16 вересня о 13:30 “Книгарня “Є” (пр. Свободи, 7)

*

Ліна Екдаль (нар. 1964 р.) —поетка і драматург. Авторка п’яти поетичних збірок. Виступала в Україні в рамках проекту «SWIЖЕ» (2007) та на Третьому міжнародному літературному фестивалі в рамках XV Форуму видаців у Львові (2008). 2008 року в Україні вийшла збірка вибраних віршів «Про бажання стати виразною як людина» (переклав Лев Грицюк). Мешкає в Гетеборгу (Швеція).

Лінн Гансéн (нар. 1983 р.) —поетка. Дебютувала 2008 року збіркою поезій «Постукати по дереву». Входить у літературний колектив G=T=B=R=G. Мешкає в Гетеборгу (Швеція).

Анна Ґуставссон (нар. 1967 р.) — акордеоністка, музикантка, композиторка. Освіту здобувала в Гетеборзькій консерваторії. Виступала у В’єтнамі, де грала на вібрафоні в костюмі тирольської дівиці, грала на бас-барабані в Гетеборзькій опері, робила звукові інсталяції з повітряними скульптурами та гойдалками. Брала участь у низці театральних та танцювальних постановок у Швеції, а також у Осло, Рейк’явіку та Орхусі. Мешкає в Гетеборгу (Швеція).

Бйорн Гелльстрьом (нар. 1962 р.) — працює переважно з фотографією (часто — документального характеру) та відео (анімація/колаж). Фотографії публікувались у газетах та журналах, на виставках. Працює також із графічним дизайном. Співавтор мистецької відеопрограми "CMYK-TV".Мешкає в Гетеборгу (Швеція).

Катерина Бабкіна (нар. 1985) – авторка поетичної книги «Вогні святого Ельма» (Лілея-НВ, 2002), прозової – «Лілу після тебе» (Факт, 2008). Займається відеопоезією, Відеороботи брали участь у кінофестивалях та літературних фестивалях в Києві, Львові, Сумах, Луганську, Москві, Вільнюсі, Валенсії, Кракові

Ванда-Юлія Мусаковська (нар. 1982 р.)  — поетка, прозаїк. Дебютувала 2010 року збіркою поезій «На видих і на вдих».

Переклад шведських текстів: Лев Грицюк. 

*

Виступ у Львові відбудеться в рамках П’ятого міжнародного літературного фестивалю та XVII Форуму видавців.

пʼятниця, 20 серпня 2010 р.

Impromptu Translation: "Сíсу" Лавінії Ґрінлоу


ЛАВІНІЯ ҐРІНЛОУ
«СÍСУ»

Не здаватись — у надії на літо.
Адаптуватись до його порушеної обіцянки.
Любити зиму.

Спати.

Любити зиму.
Адаптуватись до її порушеної обіцянки.
Не здаватись — у надії на літо.
Зі збірки "Minsk" (2003)
Пер. Лев Грицюк

*


середа, 18 серпня 2010 р.

"18 поетів із Гетеборга": антологія сучасної гетеборзької поезії - 17. Памела Ясков'як




Памела Ясков’як (Pamela Jaskoviak) народилася 1966 року, мешкає в Гетеборгу. Пише вірші, прозу, драматургію. Як поетка дебютувала 1995 року збіркою поезій «Чорний Тюльпан» («Svart Tulpan»).


*

«18 поетів із Гетеборга» — антологія сучасної поезії, представлена вісімнадцятьма поетами та поетками з другого за величиною міста Швеції.

Більше про антологію тут.


*


18 Poets from Gothenburg is a contemporary poetry anthology featuring eighteen male and female poets from the second largest city in Sweden (translated by Lev Hrytsyuk).

The poet from Gothenburg in this volume is Pamela Jaskoviak.

Previously published poets include (to be continued):


понеділок, 16 серпня 2010 р.

Інтерв'ю з перекладачем: 27. Сергій Снігур



Як Ви стали перекладачем?


Якось воно саме так сталося. Начебто не ставав, а був завжди. У ранньому дитинстві разом з батьками жив у Росії, тобто вже тоді часом мусив вдаватися до перекладу, хоч і несвідомого.


Закінчив спеціалізовану мовну школі, в 9-10 класах мав дисципліну «Технічний переклад» - 2 уроки на тиждень, в 10-му додався «Військовий переклад». В університеті також викладали переклад (за дипломом я «філолог, викладач, перекладач»). Батьки мали непогану бібліотеку, передплачували «Иностранную литературу», тож про існування перекладацького фаху знав з дитинства.


Перші спроби робив ще класі у 9-му, брався чомусь за переклад любовного французького роману ХІХ ст., але, через те, що французької не знав (і досі не знаю) та спроба провалилась. Потім на 3-му курсі перекладав фантастичні оповідання, навіть в журнали відсилав, відповіді отримував.


З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?


Починав перекладати російською, дебютував у художньому перекладі романом Є. Косинського The Painted Bird. Мав таку основну роботу, що дозволяла максимально віддатися перекладу і за сім місяців я зробив пристойну чернетку, яку потім довів до такого стану, що редактори московського журналу, де 1994 року вийшло близько третини цього перекладу, майже його не правили і визнали найкращим текстом номера. Цією оцінкою пишаюсь і досі.


Чому російською? Таке було переважно оточення, мова навчання, словники. Коли в середині 1990-х свідомо почав віддавати перевагу перекладам на українську, мав Шкільний англо-український словник М. Подвезька 1955 року на 25 тис. слів і Орфографічний словник тисяч на 60, зелений такий. Ним користувався коли брали сумніви, чи існує в українській мові те, чи інше слово, чи це мій винахід.


Критично важливими були перші публікації в журналі „Всесвіт”, де, власне, і дебютував в українському художньому перекладі. Вони видали мої перші, часом неоковирні тексти у професійно зробленій редакції. На них і вчився.


(У „Всесвіті” ж, між іншим, вийшов мій останній за часом переклад – „Клуб веселощів і удачі” американської письменниці китайського походження Амі Тан, авторки в Україні невідомої, бо ж російською її не видавали і широкий читач про неї не знає.)


З цих мов часом роблю переклади англійською, але серйозно до них не ставлюся (попри серйозний підхід до самої роботи), бо англійська не рідна, за кордоном я подовгу не бував, тому це так, якийсь заробіток.


Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?


Перекладаю прозу.


Раніше, коли думку про переклад якогось твору виношував певний час, йшлося переважно про вже про/перечитаний твір.


Тепер боюся „розхлюпати” яскравість вражень від першого прочитання, тому, після декількох сторінок можу книжку відкласти, щоб прочитати до кінця вже коли перекладатиму. Бо ж справжній, вартий перекладу твір, видно одразу.


Якщо ж це замовлення, то також не читаю до кінця, одразу перекладаю, швидко „набиваю” чернетку, даю їй відлежатись якийсь час, потім роблю чистовик.


Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?


Ніяк. Видавництва про мене не знають, а я до них і не звертаюся – щиро кажучи, побоююся редакторів. Навіть досвідчені іноді можуть такого навиправляти, а важелів впливу на них не існує.


А вони ж у нас переважно самі якщо не письменники, то поети. Навикреслює і допише від себе така панна і йде пити каву з колежанками з відчуттям виконаного обов’язку. А те, що, приміром, перекладач якесь слово тиждень підбирав, щоб уникнути повтору, або точніше передати оригінал її не цікавить, або ще гірше – вона цього не розуміє. І читаєш потім свої-не свої переклади.


Хоча мав і позитивний досвід редакторської співпраці з блискучим перекладачем Марією Габлевич.


Замовлення останніх років – це пропозиції «понегритянити» на знайомих. І то – якщо текст нічого, чому б і ні. Платять вони вчасно, їхньому смаку довіряю. Шкода лише, що жоден не прислав готової книжки, було б цікаво подивитися, як там мої шматки виглядають.


Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?


Нічого не приваблює. Це ж доля – або ти перекладач, або ні, вибору немає. Певне прокляття – доля людини, що намагається зробити нездійсненне – якнайповніше передати чужі думки/óбрази/асоціації/тощо засобами власної мови.


Переваги над чим? Недолік – неможливість на це жити, якщо не знайдеш постійного видавця. В Одесі я таких не бачу, а видавництва в інших містах мають своїх перекладачів.


Хоча недооціненість праці художнього перекладача (бо ж йдеться саме про цей переклад), це світове явище. Правда в Україні ситуація особливо жалюгідна.


Чергова активізація інтересу до машинного перекладу призводить до кумедних ситуацій. Якось отримав листа в якому йшлося про потребу перекласти англійською вірші Блока, бо „в мене є переклад зроблений програмою, але там є помилки”. Ще добре, що в цьому випадку потенційний замовник це зрозумів, але, на загал, маємо ще один потужний удар саме по художньому перекладу.


Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?


Гадаю, що так, але далеко пускати його в свій текст перекладу не можна, бо буде неминуча війна.


Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?


Досвід – життєвий. Потрібно бути допитливим, пхати скрізь свого носа, заглядати в енциклопедії, ходити на концерти/виставки, спілкуватися з різними людьми, читати класику.


На загал, по-справжньому братися за цю роботу можна років після 30-ти. Але починати з якихось дрібніших творів можна з дитинства.


Також, зрозуміло, що без відповідного хисту перекладача художньої літератури не буде.


Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.


Це, безумовно, дебют – The Painted Bird Є. Косинського, те як його оцінили, приємно, що був першим перекладачем цього письменника російською, пам’ятаю те відчуття власної перекладацької спроможності. Ще тоді намагався зв’язатися з автором, але він, на той момент, якраз вчинив самогубство. Переклав би його українською, але оригінал „зачитали”.


Між іншим, тоді гонорар за українськими мірками (навіть сучасними!) був дуже значним, а в Москві вибачалися, що видання перебуває в скрутному становищі і вони не можуть пристойно віддячити за роботу.


Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?


А я вже вільний, бо ж не друкуюсь, маю декілька початих, але недочитаних книжок, які б хотілося перекласти, декілька чернеток в різному стані, які і доводити немає бажання, бо – див. вище. На своєму сайті http://odes-transl.com/ щось викладаю у вільний доступ.


Це вся класика, також сучасна література – у нас же майже нічого нового не виходить. Ще люблю перекладати тексти, які потребують заглиблення в тему, нотаток, пояснень перекладача.


*


Попередні інтерв'ювовані:


неділя, 15 серпня 2010 р.

Неділя, 15-те: "Впусти мене" Юна Айвіде Ліндквіста


Хто пережив п'ятницю, 13-те, та суботу, 14-те, неділю, 15-те, можливо, захоче провести з унікальним для шведської літератури жанром — романом жахів у середовищі шведського передмістя. "Впусти мене" ("Låt den rätte komma in") — дебютний роман Юна Айвіде Ліндквіста. Російською його можна почитати тут (пер. Н. Банке), а тут — подивитися знятий за його основою фільм.

субота, 14 серпня 2010 р.

Repost: "Тіло людини в підконтрольному просторі" Тараса Федірка


Одне за одним швидко встають сонця і оточують горизонт,

все меншає, коли за ним ведуть спостереження, і стерниста тиша заходить в пустоти, вивільнені від тіл, і колихається, накочуючись на зморшкувате каміння лиць, на зім’ятих людей, що не можуть видихнути слово, яке розперло гортань. Слово заплутане в довгі стебла з випатраним колоссям.



Там, в узгодженому мовчанні,

не поширюючись по всьому суспільному тілу, на зразок капілярів, покарання націлюється на стигматизоване населення, схоплене на дні ієрархії класів й просторів,



на що стали схожі руки, які стримують і примушують.

                                        

Непрозорі, з їх твердістю, тіла входять в тісне подвір’я, починаючи з радіальних нитей, його затоплюють довгі й короткі хвилі, як біла шкіра, невпинно.

(Речення, вірніше, система судин, переповнена чорними тільцями секунд, не знає про рот, який промовляє, з якого слова приходили групами, затинаючись, ніби жала в нервові вузли).



Що більше не цілісне, можна легко розбити, вплести в мережу відносин, яка насичує страхом світ,

завдяки якій співвласники наших тіл визначають місця надрізів - в громадському просторі, де позбавлене місць насильство накопичується по той бік стін – і слухняна плоть розкривається навстріч пальцям.



(Тріскає кристалічна ґратка, стиснута безпощадними кулаками).



Тут і там – частини.

Земля в зморшках мигдалин, з коренями стількох слів, які хтось носить з собою (щось гостре, аби дістатись до власного голосу), біль, флуктуації болю. Суб’єкт зникає, щоб дозволити знакам заповнити простір, де ховається неочевидне.



Людина - переселенець, вловимий лише в межах сторінки, потім в імпульсах, потім в міжряддях цифр;



потім зупинене тіло волого дихає, як структура, всією своєю вагою вмонтована в землю,

а пусте колосся біжить вниз по схилу, за вітром, те, що не має місця.

*


пʼятниця, 13 серпня 2010 р.

"Радіо Дощ" Памели Ясков'як


Памела Ясков’як, вірші якої ввійдуть до моєї антології сучасної гетеборзької поезії «18 поетів із Гетеборга», в червні цього року видала чудовий диск «Radio Regn» («Радіо Дощ»). За музику відповідав Ісак Ельд, який 2008 року грав на літфестівській Ночі поезії в рамках Форуму видавців у Львові (разом із Кеннетом Клеметсом). «Радіо Дощ» можна послухати тут.

четвер, 12 серпня 2010 р.

Прокопович перекладає Фелліні



Мар’яна Прокопович переклала українською три фільми Федеріко Фелліні — "Сатирикон", "Рим" та "Солодке життя". Україномовні прем'єри стрічок відбудуться в рамках Міжнародного фестивалю незалежного кіно "КіноЛев" (21-24 серпня). Озвучування було здійснено акторами театру ім. Леся Курбаса на львівській студії "Стрих".

*


вівторок, 10 серпня 2010 р.

Владімір Свєтлов на «Meridian Czernowitz»


Владімір Свєтлов (текст-гурт “Орбіта”, Латвія) — спеціальний гість і член журі Премії "БУК", вручення якої відбудеться в рамках Міжнародного поетичного фестивалю «MERIDIAN CZERNOWITZ»! Це перша в Україні премія в галузі у галузі поетичних візуалізацій. Перегляд конкурсної поезії номінантів відбудеться 3 вересня 2010 року о 19.00. Учасниками заходу стануть Катерина Бабкіна, Ксенія Жужа, Анета Камінська, Сергій Шашенок, Наталка Пасічник, Микола Леонович, Ганна Мінакова, Пьотр Спігель та ін.



Премія “БУК” надається у двох номінаціях: “Найкраща режисерська робота» та “Найкращий відеотекст». Мета конкурсу — популяризація жанру відеопоезії, а також продовження тривалої дискусії про те, що ж називається відеопоезією і наскільки це явище оформлене як окремий жанр.


Учасником конкурсу може стати будь-хто: від аматора до професійного режисера. Обмеження встановлено на час тривання сюжету (до 15 хвилин), але простір для творчого задуму — максимально широкий. Така відкритість спрямована на те, щоб побачити якомога більше різних поглядів та концепцій жанру. Уся надіслана поезія може бути мовою оригіналу, або у перекладі, проте обов’язковою умовою участі мають бути українські або російські субтитри перекладу (окрім поезії українською чи російською мовами).


Станом на зараз на конкурс уже надійшли роботи із України, Росії, Ізраїлю, Латвії, Сербії, Польщі.


Час прийому робіт продовжено до 15 серпня 2010 року.


Детальніші умови — на сайті: http://www.meridiancz.com/Meridian/Templates/ShowPage.asp?DBID=1&LNGID=3&TMID=84&FID=908.


*


Захід відбудеться у кафе «Стрімко” (м. Чернівці, пл. Соборна, 5). Вхід вільний.


*

Фестиваль «MERIDIAN CZERNOWITZ» організовано Чернівецькою обласною громадською організацією «Культурний Капітал» за фінансової підтримки Благодійного фонду Арсенія Яценюка «Open Ukraine», Німецького культурного центру Goethe-Institut Ukraine, Швейцарського культурного фонду Pro Helvetia Warszawa, Австрійського культурного форуму, Міжнародного Фонду «Відродження», Представництва OEAD у Львові, Чернівецької міської ради, Міністерства культури та туризму України, Федерального уряду землі Карінтія (Австрія), Посольства США в Україні, МТК Калинівський Ринок (Чернівці), Готелю «Буковина» (Чернівці), Комплексу «Цецино» (Чернівці), ТОВ «Проект-Інженерія» (Чернівці), Конгресу Національних громад України та особисто Івана Ринжука і Святослава Померанцева.

понеділок, 9 серпня 2010 р.

Айвін Гуфстад Ев'ємо — гість Літфесту-2010



мертвих виноситься з лісів,
кладемо їх рядами вздовж виходка,
виколупуємо кулі з ран, переплавлюємо їх
на цвяхи й мечі, даємо їм підвестись і вільно йти:
червоний корабельний прапор — міцно прикріплений до щогли й
стає все видимішим у сутінках на темно-зеленому
тлі, запах мокрого дерева й крові, ти сидиш на
підвіконні й морочишся з пластирем навколо великого пальця ноги,
не боляче стекти кров’ю до смерті, сказав я,
наші голоси ще досягали одне одного,
хто запитував, міг очікувати відповіді,
дітей відправляли до ліжка зі
спинами, повними писання

Пер. з норвезької
Соломія і Лев Грицюки

*

Айвін Гуфстад Ев'ємо народився 1983 року в Леванґері, мешкає в Осло. Вивчав літературу в Гетеборзькому університеті. 2009 року дебютував романом "Vekk meg hvis jeg sovner". Гість П'ятого міжнародного літературного фестивалю в рамках 17 Форуму видавців у Львові.

неділя, 8 серпня 2010 р.

субота, 7 серпня 2010 р.

Summer Reading: "Гуляш із турула" Кшиштофа Варґи


Це книжка про сучасну Угорщину. Автор з тонкою іронією і чуттям менталітету передає свою візію сучасної Угорщини. У книзі багато історичних екскурсів та роздумів над угорською культурою. Книга розрахована на культурологів, гунгарологів і всіх, кого цікавить запропонована тематика.


*

Переклад: Лесь Белей
Дизайн: Юрій Барабаш
Видавництво: "Темпора"

*


пʼятниця, 6 серпня 2010 р.

New Release: "Sleepwalkers: Ukrainian Writers' Dreams"


Sleepwalkers: Ukrainian Writers' Dreams is a new amazing book from A-Ba-Ba-Ha-La-Ma-Ha Publishers. 80 (!) contemporary Ukrainian writers (featuring one dead) tell us about their own dreams. Writers turn into sleepwalkers and dreams become fiction.

четвер, 5 серпня 2010 р.

"18 поетів із Гетеборга": антологія сучасної гетеборзької поезії - 16. Фредрик Нюберґ




Фредрик Нюберґ (Fredrik Nyberg) народився 1968 року, мешкає в Гетеборгу. Поет, драматург, критик. Дебютував 1998 року збіркою поезій «En annorlunda praktik» («Інша практика»). Звідтоді видав ще 4 збірки поезій.



*

«18 поетів із Гетеборга» — антологія сучасної поезії, представлена вісімнадцятьма поетами та поетками з другого за величиною міста Швеції.

Більше про антологію тут.


*


18 Poets from Gothenburg is a contemporary poetry anthology featuring eighteen male and female poets from the second largest city in Sweden (translated by Lev Hrytsyuk).

The poet from Gothenburg in this volume is Fredrik Nyberg.

Previously published poets include (to be continued):


середа, 4 серпня 2010 р.

"Росіянка на Паризькій" Джастіна Квінна



Поет рекомендує поета. Девід Вітлі пише, що в свіжому "Нью-Йоркері" публікують вірш Джастіна Квінна "Russian Girl on Pařížská" (мається на увазі празька вулиця): вуаля!

вівторок, 3 серпня 2010 р.

New Release: "Винные лавки" Ігоря Померанцева



4 вересня 2010 року о 21.00 у рамках Міжнародного поетичного фестивалю «MERIDIAN CZERNOWITZ» відбудеться презентація книжки Ігоря Померанцева «Винарні» («Винные лавки»). Видання письменник впорядкував спеціально до фестивалю. Тексти, зібрані тут: есеї, проза, вірші про вино і винарну культуру, – писались автором впродовж майже сорока років.


Захід відбудеться у формі винно-поетичного вечора: тут прозвучать нові переклади українською деяких „винарних” віршів та фрагментів прози Ігора Померанцева, у тому числі – й з вуст самого автора, а також відбудеться дегустація вин.


Три розділи «Винарень» – це метафоричні три винарні крамниці, куди автор запрошує читачів, аби вони зрозуміли і відчули щось дивовижне. Стриманий, раціональний ерудит, який роздумує над історіями винарної культури ХІХ –ХХ століть, веселий гульвіса, який насолоджується винами і жінками Іспанії, мудрий і витончений поет чуттєвих роскошів, який врешті-решт між вином і творчістю обирає останнє. Такі різні альтер-его автора, який майстерно, граючись, змішує літературні жанри, ніби „підсвічені” візуальними образами – репродукціями картин  каталонця Хуліо Ромеро де Торреса, фотографіями Мілени Фіндайс із циклу "Trockener Roter", а також фото Пітера Померанцева "Батько і птаха".


Ігор Померанцев – поет, прозаїк, есеїст, драматург. Виріс у Чернівцях. З 1978 року живе у Західній Європі.


*


Захід відбудеться у ресторані «Карінтія» (м. Чернівці, вул. Ольги Кобилянської, 53). Вхід вільний.


*

Фестиваль «MERIDIAN CZERNOWITZ» організовано Чернівецькою обласною громадською організацією «Культурний Капітал» за фінансової підтримки Благодійного фонду Арсенія Яценюка «Open Ukraine», Німецького культурного центру Goethe-Institut Ukraine, Швейцарського культурного фонду Pro Helvetia Warszawa, Австрійського культурного форуму, Міжнародного Фонду «Відродження», Представництва OEAD у Львові, Чернівецької міської ради, Міністерства культури та туризму України, Федерального уряду землі Карінтія (Австрія), Посольства США в Україні, МТК Калинівський Ринок (Чернівці), Готелю «Буковина» (Чернівці), Комплексу «Цецино» (Чернівці), ТОВ «Проект-Інженерія» (Чернівці), Конгресу Національних громад України та особисто Івана Ринжука і Святослава Померанцева.

понеділок, 2 серпня 2010 р.

David Wheatley @ Poetry International Web


Девід Вітлі на Poetry International Web! На відомому поетичному сайті з'явилася добірка віршів цього чудового ірландського поета та критика. ("Лісову куницю" я пробував був перекладати тут.)

*