>>>W H Y T R A N S L A T O R F A C E B O O K

неділя, 25 грудня 2011 р.

"Як перекладати авторів на рідну мову" Григорія Сковороди


Якщо окремі латинські слова ти висловиш тими самими німецькими, то вийде нісенітниця. Бо про один і той самий предмет латинянин говорить так, а німець інакше. Напр[иклад], у Теренц[ія] сказано: коней або собак годувати (аlеrе) для полювання. Якщо ти в цьому разі захочеш “equos alere” (годувати коней) перекласти через «Pferde nähren» (годувати коней), то ти передаси значення дієслова “аlеrе”, але відступиш від правил і традицій німецької мови: німці говорять не “ein Pferd nähren”, а “еіn Pferd halten”. Таким чином, коли ми що-небудь перекладаємо з латини, завжди слід враховувати традиції та властивості мови, не обмежуючись передачею смислу й значення слова (Бухнер, том II, лист 28).


Література корисна для теології та для інших занять. Чим більше успіхів досягнеш у вивченні літератури, тим кращі успіхи будеш потім здобувати в теології чи в іншій науці (він-таки, там-таки).


Читати й перечитувати слід небагатьох авторів, але найкращих. Слід також дотримуватись порядку й вибору: варто читати не так багато щодо кількості, як багато щодо якості. Якщо не пережуєш їжі зубами, то буде використана лише невелика частина її, бо вона пройде в непереробленому вигляді; таким же чином, якщо не будеш брати від авторів того, що тобі потрібно, і не будеш старанно та пильно їх читати, то ніколи їх не перетвориш у сік і кров.

З філологічних виписок

*

вівторок, 13 грудня 2011 р.

Моніка Транстрьомер про перекладачів

Nobel Laureate Tomas Tranströmer (left) with his wife Monica and Peter Englund, Permanent Secretary of the Swedish Academy (right).

"Special thanks to all the translators, who work so hard for so little reward.
Your motivation is your curiosity and commitment.
It should be called love - the only realistic basis for translating poetry."

From Monica Tranströmer's speech on behalf of Nobel Laureate Tomas Tranströmer at the Nobel Banquet, 10 December 2011.

неділя, 11 грудня 2011 р.

"В'язниця" Тумаса Транстрьомера


Приватна премія для перекладачів поезії та есеїстики METAPHORA прийняла на конкурс мій переклад циклу хайку Тумаса Транстрьомера "В'язниця". Див. тут.

пʼятниця, 9 грудня 2011 р.

Нобелівський тиждень


Отже, завтра в Стокгольмі вручають Нобелівські премії. 7 грудня вже відбулася Нобелівська лекція Тумаса Транстрьомера, її можна подивитися тут (програма текстів шведською та англійською тут і тут). Завтра у Львові читаємо вірші Транстрьомера у Львові.

середа, 7 грудня 2011 р.

Читання віршів Тумаса Транстрьомера у Львові


10 грудня у Стокгольмі вручають Нобелівські премії. З такої нагоди у львівській книгарні «Є» (просп. Свободи, 7) відбудуться читання Нобелівського лауреата-2011 із літератури Тумаса Транстрьомера (Швеція).

Перекладачі зі шведської мови Лев Грицюк та Юлія Мусаковська запропонують власні переклади віршів поета, прочитають їх в оригіналі та розкажуть про творчий шлях лауреата.

Початок о 17.00

*

понеділок, 5 грудня 2011 р.

Нобелівська лекція Тумаса Транстрьомера


Завтра о 18:30 (український час) у Шведській Академії в Стокгольмі Нобелівська лекція Тумаса Транстрьомера. Цього року вона відбудеться у формі програми з текстами Транстрьомера в присутності лауреата. Участь у програмі візьмуть актори, музиканти, хористи та інші. Нобелівську лекцію транслюватимуть онлайн на Nobelprize.org.

неділя, 4 грудня 2011 р.

Літературний клуб листувань


Літературний клуб листувань – проект, який базується на міжнародному листуванні між поет(-к-)ами та перекладач(-к-)ами з різних країн, в основному з Німеччини та України. Теми листування стосуються літератури, перекладів, видавництв, упорядкувань, сприйняття текстів у різних країнах, культурних відмінностей з одного боку, а також – з іншого – буднів літературної справи та письменницького життя. Прозвучать нові імена, будуть названі корифеї та заголовки настільних книг, відбудеться обмін досвідом. Листи по два регулярно публікуватимуться на блозі. Через кожні два місяці з’являтиметься новий(а) поет(-ка) або перекладач(-ка), якому(якій) адресуватимуться питання. Листування зберігатиме традиційну форму листа та відсилатиме до епістолярного стилю («Листи молодому поету» Райнера Марії Рільке либонь чи не найпопулярніший зразок такого штибу).

Кожне листування складатиметься з чотирьох листів і чотирьох відповідей, які представлятимуть собою свого роду розлоге інтерв’ю, у якому адресат(-к-)и матимуть також змогу ставити питання. Листи та відповіді будуть перекладені на українську, а всі адресати додатково представлені. Проект курує Василь Лозинський.

пʼятниця, 2 грудня 2011 р.

середа, 30 листопада 2011 р.

Про Бекета і Ґейлінкса


Світове бекетознавство йде семимильними кроками. Так наступного року в престижній серії "Historicizing Modernizm" видавництва "Continuum" вийде перше книжкове дослідження про Самюеля Бекета та фламандського філософа XVII ст. Арнольда Ґейлінкса (1624-1669), чия "Етика" мала значний вплив на письменника. Саме з Ґейлінкса Бекет почерпнув вислів "Ubi nihil vales, ibi nihil velis" ("Where you are worth nothing, there you should want nothing"). 2006 року нідерландське видавництво "Brill" опублікувало Ґейлінксову "Етику" з примітками Самюеля Бекета.

понеділок, 28 листопада 2011 р.

Translations by Oksana Maksymchuk


Fans of contemporary Ukrainian poetry should definitely check out Oksana Maksymchuk's blog with "poems and other things". Her own translations of poems by Kostyantyn Moskalets, Ostap Slyvynsky, Taras Fedirko, Kateryna Kalytko, Albina Pozdnyakova, Oleh Romanenko, etc., are beautifully laid out on her blog. Check out the "Translations" category!

субота, 26 листопада 2011 р.

Good Read: "The Marriage Plot" by Jeffrey Eugenides (2011)


"They stood at the subway entrance, one of those hugging, crying couples in New York, ignored by everyone passing by, granted perfect privacy in the middle of a teeming city on a hot summer night. Madeleine said nothing because she didn't know what to say. Even "I love you" seemed inadequate."


*

вівторок, 22 листопада 2011 р.

"Сябрам па той бок мяжы" Тумаса Транстрэмэра

Тумас Транстрьомер і Володимир Арлов. Фото: Maria Söderberg

У цього перекладу прецікава історія. На початку листопада білоруська делегація в складі Валерії Кустави (Валерыя Кустава), Володимира Арлова (Уладзімір Арлоў) та Віри Бурлак (Вера Бурлак), перебуваючи в Стокгольмі в рамках турне на підтримку антології "Språket som svalan bor i dess hjärta", побували в гостях у цьогорічного Нобелівського лауреата Тумаса Транстрьомера. Під час розмови за келихом доброго іспанського вина мова зайшла про його вірш "Друзям потойбіч кордону" ("Till vänner bakom en gräns") зі збірки "Stigar" (1973). Очевидно, дорогою на північ Швеції (а після Стокгольма білоруси відвідали Паялу, Лулео та Умео) виникла ідея перекласти цей вірш білоруською, адже, як пише Марія Сьодерберґ, у Лулео "[п]ісля читань перекладачка Лана Вілебранд і Володимир Арлов довго сидять і щось клацають на своїх телефонах — перекладають Тумаса Транстрьомера білоруською". Зі сцени в Умео зачитали вже готовий переклад...

ТУМАС ТРАНСТРЭМЭР
СЯБРАМ ПА ТОЙ БОК МЯЖЫ

          І

Я напісаў вам скупыя словы. А тыя, што ня змог сказаць,
разьдзьмуваліся й разьдзьмуваліся, як мангальф’еры,
каб узьняцца ў начное неба.

          ІІ

Зараз мой ліст на стале ў цэнзара.У цьмяным мігценьні ягонае лямпы
мае словы скачуць, як малпы за кратаванкай,
калоцяць яе, тады заміраюць, ашчэрыўшы зубы!

          ІІІ

Чытайце між радкамі. Ведаю: сустрэнемся праз 200 гадоў,
калі мікрафоны ў сьценах гатэляў будуць забытыя
і мы нарэшце спакойна засьнем ракавінкамі ў вапняку.
Пер. Лана Вілебранд

*

неділя, 20 листопада 2011 р.

"Червона книга" Романи Романишин

понеділок, 14 листопада 2011 р.

Інтерв'ю з перекладачем: 37. Неля Ваховська


Як Ви стали перекладачем?

Раптово. Після одного літературознавчого семінару із сучасної німецької літератури мене «понесло», і я за два тижні, запоєм переклала Бірґіт Вандербеке «Альберта приймає коханця». Потім через місяць перечитала, зрозуміла, що все читабельно, і понесла у «Всесвіт».

Хоча насправді літературою я марила всеньке життя, просто не могла визначитися, що ж я в ній хочу робити: читати, писати чи перекладати. Якщо чесно, то й досі відповіді на це не знаю.

З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?

Перекладаю з німецької, бо досить добре нею володію, на українську. Німецьку вчила зі шкільної лави, потім в університеті, адже за фахом я – германістка.

Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?

Незалежно від того, що я перекладаю, завжди відкладаю першу більш-менш прийнятну версію перекладу на 2-4 тижні, а потім перечитую «свіжим» поглядом. З великими текстами завжди «кружляю» навколо окремих епізодів, порівнюю різні місця, шукаю наскрізні мотиви тощо. Короткі тексти, особливо есе, зачитую вголос, пробую «на смак». До речі, й перекладати їх завжди намагаюся за один присіст, на одному подиху. Натомість перекладаючи великі тексти, витрачаю багато часу на пошук додаткової інформації.

Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?

Пропозиції від видавців я отримувала лише двічі у своєму житті, проте вони були мені нецікаві, я не працюю з тривіальною літературою. Переважно я сама приходжу до видавництва з пропозицією тексту, який я хотіла б перекласти, десятком перекладених сторінок з нього і – пардон, таке наше життя – інформацією про те, чи може видавництво десь отримати грант на цю книжку.

Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?

Інтимність. Іноді маю відчуття, що це єдина шпарина, через яку я тікаю до себе самої, нехай навіть через чужий текст. Відчуття самовідчуження під час перекладу, з одного боку, повна концентрація на рідній мові, на своєму перебуванні в ній – з іншого; таке собі самозаперечення і -ствердження водночас. Може, це і є сублімація?

Самотність. Аж дивно іноді стає, як починаю радіти простому натовпу на вулиці чи безкінечним телефонним розмовам із друзями. Ну і жалюгідна оплата праці, звісно.

Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?

Можливо. Проте мій єдиний досвід спілкування з авторкою, навколо темних місць тексту якої я вже встигла була вибудувати складну інтерпретацію, закінчився розчаруванням: текст виявився глибшим, ніж безпосередній авторський задум. Ось так вчишся не створювати кумирів )))

Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?

Колись мені, шалено невпевненому в собі початківцю, Марк Бєлорусець сказав, що перекладачеві потрібне нахабство – раз наважитися і зробити. Я би сьогодні говорила про чесність із собою як ознаку гарного перекладача: звичку перевіряти себе, критикувати, перечитувати і перероблювати зроблені переклади, розширювати свій літературознавчий горизонт. І готовність знову і знову дивуватися з того, наскільки ж ти не знаєш не лише іноземну, але й рідну мову, і щоразу відкривати в ній щось нове.

Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.

Швидше за все це «Левіафан» Арно Шмідта. В цей текст я входила дуже повільно й болюче – такими сконденсованими емоціями він сповнений, – зате увійшовши, впадала в якийсь майже медитативний стан, з якого мене викидала лише потреба шукати інформацію про реалії ІІІ Рейху, приховані цитати, неевклідову геометрію, астрономію і так до безкінечності. Цей текст досі уявляється мені складнючою музичною партитурою з разючою лакуною-тишею в кінці.

Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?

Мені важко назвати лише одне ім΄я. Швидше, це була би низка письменників-інтелектуалів др.пол. ХХ ст. (Кьоппен, Г.Мюллер, Їрґль, Відмер, Бахманн, інші).

*

Попередні інтерв'ювовані:


9. Дмитро Дроздовський
10. Іван Лучук
11. Віталій Кейс
12. Наталка Сняданко
13. Андрій Маслюх
14. Михайло Найдан (Michael Naydan)
15. Уйям Блекер (Uilleam Blacker)
16. Юрій Садловський
17. Завен Баблоян
18. Юрій Зуб
19. Олександр Ірванець
20. Роман Гамада
21. Наталя Трохим
22. Рита Кіндлерова
23. Віктор Морозов
24. Вікторія Наріжна
25. Роман Скакун
26. Ірина Шувалова
27. Сергій Снігур
28. Юрій Завгородній
29. Ярослава Шекера
30. Дмитро Чистяк
31. Андрій Антоновський
32. Катерина Міщенко
33. Юрій Завадський
34. Єлєна Марінічева
35. Анна Багряна
36. Володимир Чернишенко

субота, 12 листопада 2011 р.

З сучасної американської поезії: "Похвала методові" Метью Остапчука


МЕТЬЮ ОСТАПЧУК
ПОХВАЛА МЕТОДОВІ

Бабця пояснювала мені,
як деформувалася віконна рама,
коли крізь неї проштовхували рояль
чоловіки з біцепсами завбільшки
із залізничні вагони, тому що простір
між вхідними дверима й сходами
був завузький для голіафів і геніїв.

Вона розповідала мені, як дівчинкою
спостерігала за злетом і падінням
імперії, яка звила собі гніздо на спині
черепахи; як діти
шикувалися на вулиці з палицями, мов
рушницями, на плечах, і крокували,
а те створіння, виснажившись, пішло на дно

морське під власною вагою. Вона
розповідала мені, як старість стерла
її вірші на порох, літери
скам’яніли, і як поставали містечка
на рештках кожної крапки, розливались
океани навколо трупа кожної
коми, а якщо вона прислухалась,

то чулося святкування. Розпорядник
квартири знайшов її тіло, вбране
у колись гарний одяг, її мереживо тепер —
«шотландка» з пороху й плям
плісняви. До її улюбленого капелюшка,
того, що виглядав, як Слонова нога*,
була пришпилена така записка:

Я була свідком століття гниття
з хробакової точки зору.
Прибираючи після похорону,
під старовинною шератоновою отаманкою
я знайшов її скарби: пляшку з-під бренді;
половинки квитків до театру, який ніколи
не існував; чорну перлину; двох мертвих пташок.
Пер. Лев Грицюк


Dioscorea elephantipes. — Прим. пер.

*

середа, 9 листопада 2011 р.

Інтерв'ю з перекладачем: 36. Володимир Чернишенко | Перекладацьким інтерв'ю - 2 роки! :-)


Як Ви стали перекладачем?

Завжди мріяв писати. А оскільки фантазії на оригінальні твори забракло, довелося перекладати :) Якщо серйозно, воно якось саме сталося. Ніби так мало бути.

З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?

Перекладаю з англійської на українську. Українська моя рідна, вважаю, що перекладач може перекладати з багатьох мов, але лише на одну, бо саме знання отої однієї мови є вирішальним для якості його роботи. Намагався перекладати вірші з білоруської та хорватської, за допомогою підрядників – з татарської.

Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?

Для перекладу прозового твору – хай це буде повість чи оповідання – потрібно сидіти, а для перекладу віршів – бігати. Маю на увазі, для перекладу взагалі потрібен особливий настрій, стан внутрішньої рівноваги. Для перекладу поезії усе це ще більше відчувається. Перекладаючи прозу, ви можете обмотати голову рушником, нажлуктитися кави і цілу ніч чапіти над комп’ютером і все рівно зробити якісний продукт. Для перекладу віршів вам краще лягти спати, а на ранок ловити нірвану, тоді може (але не напевно!) щось вийде.

Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?

Переважно я сам шукаю цікаві книги і пропоную їх видавцю. Інколи уже готовий переклад, якщо я певен, що текст продасться. Кілька разів видавці робили замовлення на ту чи іншу книгу – так сталося, приміром, з «Томасіною» Ґелліко.

Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?

Найприємніше тримати в руках готову книгу, мов первістка. Найприкріше – неспівмірні праця і оплата.

Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?

Так, звісно. Якщо є змога. Жодного разу ще не вдавалося. Хоча під час роботи намагаюся бути у постійному діалозі з автором тексту :)

Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?

Потрібно читати більше, ніж перекладаєш. Читати рідною. Тією мовою, на яку перекладаєш. Ще слухати, як Велике Вухо, персонаж зі старого мультика. Отак ідеш вулицею – і слухаєш…

Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.

Усі переклади є важливими. Мабуть, перша робота над повістю Джаклін Вілсон запам’яталася найкраще. Я тоді був під таким враженням від книги, що не хотів ні їсти, ні пити, ні спати. Переклав менш як за місяць на одному подиху. З іншого боку, згадуються оповідання Дж.Р.Кіплінґа, на які пішло страшенно багато часу, майже як у тій «Чумі» А.Камю – «струнка амазонка їхала лісом…». Зате тепер є чудова книга «Легенди з Книги Джунґлів», якою я пишаюся.

Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?

Дивно, але я цілком вільний обирати, з чим працювати. За це я плачу своїм часом, своїми грошима і своєю репутацією. Але не жалкую.

*

Попередні інтерв'ювовані:


9. Дмитро Дроздовський
10. Іван Лучук
11. Віталій Кейс
12. Наталка Сняданко
13. Андрій Маслюх
14. Михайло Найдан (Michael Naydan)
15. Уйям Блекер (Uilleam Blacker)
16. Юрій Садловський
17. Завен Баблоян
18. Юрій Зуб
19. Олександр Ірванець
20. Роман Гамада
21. Наталя Трохим
22. Рита Кіндлерова
23. Віктор Морозов
24. Вікторія Наріжна
25. Роман Скакун
26. Ірина Шувалова
27. Сергій Снігур
28. Юрій Завгородній
29. Ярослава Шекера
30. Дмитро Чистяк
31. Андрій Антоновський
32. Катерина Міщенко
33. Юрій Завадський
34. Єлєна Марінічева
35. Анна Багряна

*

Нині минає рівно 2 роки з того дня, коли я опублікував перше з цілої серії інтерв’ю з перекладачами художньої літератури. За перший рік назбиралось аж 30 перекладацьких інтерв’ю, за другий — лише 6.

Принагідно прошу читачів WhyTranslator рекомендувати, кого ще можна опитати в цій серії (найкраще — відразу з контактами).

*

На початку 2009 року Salongen.De (шведський Інтернет-часопис про європейську художню літературу, що спеціалізується на неангломовних письменниках) почав серію інтерв'ю з низкою перекладачів художньої літератури. В цих інтерв'ю — кілька цілей. З одного боку — зазирнути до перекладацької майстерні та привідкрити світові, над чим б'ється перекладач під час своєї праці, з іншого боку — з допомогою відповідей на деякі із запитань укласти "банк ідей", з якого зацікавлені видавництва могли б брати твори для перекладу. А також, зрозуміло, наголосити на важливій ролі перекладача як культурного посередника та споруджувача мостів між різними мовами та країнами.


З люб'язного дозволу Salongen.De таку серію інтерв'ю з перекладачами художньої літератури в Україні веду я. Мірою надходження відповідей на запитання від запрошених перекладачів публікую інтерв'ю на блозі WhyTranslator (LevHrytsyuk.BlogSpot.Com).

понеділок, 7 листопада 2011 р.

New Release: "Вибрані вірші" Поля Елюара (2011)


До вибраних творів видатного французького поета  Поля Елюара (1895—1952), одного з найяскравіших представників сюрреалізму, ввійшли загалом поезії, які українською мовою не перекладалися. Основу збірки становлять ліричні твори, які справедливо вважаються перлинами світової лірики.

*

пʼятниця, 4 листопада 2011 р.

"Був у безмежному часі" Раґнара Стрьомберґа


РАҐНАР СТРЬОМБЕРҐ
БУВ У БЕЗМЕЖНОМУ ЧАСІ

був у безмежному часі
часі долонь
бачив усе на світі
чорт забирай це правда
така ж правда як оце я стою тут
бачив землі розкриту долоню
у небесних лініях життя
і птаство
туди-сюди між пальцями дерев

я, це — я
це — долоня моя
це — ти
за долонею — я
перед долонею все — ти
ось я забираю долоню
і зовнішній світ
розкривається всередину — до того що мною є
Пер. Лев Грицюк

Зі збірки "У часі долонь: вірші 1971-1991"

середа, 2 листопада 2011 р.

Берлінська стіна в об'єктиві Бьорґе Бяртманна Бєрка


Project DISINTEGRATE THE BERLIN WALL by BØRGE BJARTMANN BJERCK | Make Your Own Book

Бьорґе Бяртманн Бєрк (Børge Bjartmann Bjerck), який відповідав за мікрозйомку в "Проекті Прип'ять", видав чудову книжку про Берлінську стіну в рамках проекту "Disintegrate". Як завжди, митця цікавить естетика розпаду й нових форм життя після катастрофи.

New Release: "Лексикон інтимних міст" Юрія Андруховича (2011)



*

вівторок, 1 листопада 2011 р.

"Кабінетна" зустріч з Мар'яною Прокопович


МО "Дзиґа" представляє

літературні зустрічі у кав'ярні-книгарні "Кабінет" (Львів, Винниченка, 12)

3 листопада, четвер, 18 год.

Цикл зустрічей із перекладачами "Третій Світ", модерований Наталією Трохим


Мар'яна Прокопович

"МАЯТНИК ІМЕН"


Зустріч із видатною перекладачкою Джойса, Кальвіно, Еко, Павезе, Владіміра Соловйова, Аскольда Мельничука, Піранделло, Льюіса, Івана-Павла ІІ, Феліні...

Координатор "Кабінетних" зустрічей
Юрій Кучерявий 0503799961

понеділок, 31 жовтня 2011 р.

субота, 29 жовтня 2011 р.

Подкаст із Тер'є Геллесеном


На сайті Літературного подкасту "Кабі.net" з'явився запис зустрічі з норвезьким письменником Тер'є Геллесеном, який був гостем цьогорічного Літературного фестивалю в рамках Форуму видавців у Львові. Послухати й завантажити подкаст можна тут.

*

середа, 26 жовтня 2011 р.

Презентація "18 поетів із Гетеборга" в Тернополі


29 жовтня 2011 року о 17:00 в барі Коза
презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
у перекладах українською мовою львів’янина Лева Грицюка.
Книга видана у Тернополі видавництвом “Крок”.
Проект здіснено за підтримки Шведської Культурної Ради.

*

"Кабінетна" зустріч з Марією Габлевич


МО "Дзиґа" представляє

Літературні зустрічі у кав'ярні-книгарні "Кабінет"

27 жовтня, четвер, 18 год.

Цикл зустрічей з перекладачами "Третій Світ", модерований Наталією Трохим

Марія Габлевич

ТРОЯНДА КРАСИ

Розмова торкнеться "Сонетів" Вільяма Шекспіра, дослідженню яких Марія Габлевич присвятила все життя, проблемам перекладу з англомовної прози, драматургії та поезіїї і не тільки...

Вхід вільний.

Коротко про перекладача:

Народилася 1950 року в м. Вольську Саратовської області (Росія). Cередню освіту закінчила у м. Львові, вищу здобула у Львівському державному університеті імені Івана Франка. Працювала технічним перекладачем, вчителем і викладачем англійської мови та літератури. Паралельно перекладала та редагувала художню й науково-гуманітарну літературу для видавництв “Дніпро“, НТШ у Львові та Львівської Богословської академії. Зараз редагує перекладну художню прозу для різних видавництв та займається дослідженнями в галузі шекспірознавства. Керівник проекту “Перекладацька майстерня 2000-2001“.

Перша публікація — переклад повісті Джека Керуака Малий Пік (журнал Всесвіт, 1979, вид-во “Веселка“, 1982). Інші улюблені тексти: повість Малькольма Лаурі “Лісова стежка до джерела“ (у  виданні Сучасна канадська повість, “Дніпро“, 1984), переклад драм Шекспіра Генріх VIII та редакція Антонія і Клеопатри (Вільям Шекспір, Твори в шести томах, “Дніпро“, 1985, 1986), романи Джона Апдайка Кентавр і Ферма (“Дніпро“, 1988), Чарльза Діккенса Домбі і син (“Дніпро“, 1991) та ін. До наукових публікацій відносяться коментарі й післямова до Сонетів Вільяма Шекспіра (переклад Дмитра Павличка, вид-во “Літопис“, 1998), шекспірознавчі, перекладознавчі та мовознавчі статті у різних журналах від 1994р.

Також про Марію Габлевич

Координатор "Кабінетних" зустрічей
Юрій Кучерявий 0503799961

вівторок, 25 жовтня 2011 р.

New Release: "Мілош підказаний" (2011)


Робота над українською антологією Чеслава Мілоша відбувалась у два етапи. Спочатку польські літератори складали список своїх улюблених віршів автора, що дало змогу показати його сучасну рецепцію в польській культурі. Потім за роботу взялися українські літератори, які переклали ці твори своєю мовою. Проект став діалогом не тільки польських та українських авторів, а й літераторів різних поколінь. І все – завдяки поезії Чеслава Мілоша.

Перекладачі: Сергій Жадан, Тарас Прохасько, Костянтин Москалець, Юрій Андрухович, Остап Сливинський, Дзвенислава Матіяш, Богдана Матіяш, Олег Коцарев, Юлія Стахівська, Маріанна Кіяновська, Олександр Ірванець, Андрій Бондар. Редактор: Андрій Бондар.

Польські літератори, задіяні в проекті: Анджей Сосновський, Томаш Ружицький, Даріуш Фокс, Адам Заґаєвський, Яцек Подсядло, Адам Відеманн, Ізабелла Філіпяк, Богдан Задура, Аґнєшка Вольни-Гамкало.

*

неділя, 23 жовтня 2011 р.

20 хайку Тумаса Транстрьомера

Фото: Ulla Montan

Попільна тиша.
Проходить синій велет.
Зимний з моря бриз.

Божий вітер у
спину. Безгучний постріл:
надто довгий сон.

Сцена на пероні.
Який дивний спокій:
внутрішній голос.

Щось сталося. Місяць
освітив кімнату. Бог
відав про це.

Мур безнадії…
Голуби ходять туди-
сюди — безликі.

Клітка з темряви.
Я зустрів велику тінь
у парі очей.

Людиноптахи.
Яблуні заквітчані.
Вічна загадка.

Одкровення. Вид
старенької яблуні.
Море — десь близько.

Смерть схиляється
й пише по морю. Церква
золотом диха.

Загадковий ліс,
де Бог живе без грошей.
Мури — сяяли.

Він пише, пише...
Клей лелíв у каналах.
Пором через Стікс.

Бронзове листя —
цінне, як і Сувої
Мертвого Моря.

Сонце зникає.
Бульдожою мордою
дивиться буксир.

Орхідеї. Повз
Пропливають танкери.
Місячна повня.

Дуби та місяць.
Світло й тихі сузір’я.
Холодне море.

Сонце заходить.
Наші тіні — велетні.
Скоро тінь — усе.

Ніч тече собі
зі сходу на захід у
темпі місяця.

Дві бабки, одна
із одною зчеплені,
продзижчали повз.

Біле сонце до
синьої гори смерті
самотньо біжить.

Твердині, чуже
місто, холодні сфінкси,
пусті арени.
Пер. Лев Грицюк

*

пʼятниця, 21 жовтня 2011 р.

Вірш Раґнара Стрьомберґа


пригорщ голоду
пригорщ неба

Пер. Лев Грицюк

*

середа, 19 жовтня 2011 р.

Вірш прозою Тумаса Транстрьомера


ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
ВІДПОВІДІ НА ЛИСТИ

У найнижчій шухляді бюро знаходжу листа, що вперше прийшов двадцять шість років тому. Лист, що все ще дихає панікою, приходячи вдруге.
     Будинок має п’ять вікон: крізь чотири ясно й тихо світить день. П’яте виходить на чорне небо й грозу. Стою біля п’ятого вікна. Лист.
     Іноді розверзається прірва між вівторком і середою, але двадцять шість років можуть минути за мить. Час — не пряма, а радше лабіринт, і якщо притиснутися до стіни в правильному місці, то можна почути квапливі кроки й голоси, можна почути, як ти сам проходиш десь там потойбіч.
     Чи на цей лист коли-небудь була відповідь? Не пам’ятаю, це було давно. Незліченні пороги моря продовжували прибувати. Серце продовжувало здійснювати свої стрибки з секунди на секунду, як жаба в мокрій траві серпневої ночі.
     Листи без відповідей нагромаджуються високо вгорі, як перисто-шаруваті хмари, що віщують негоду. Сонячні промені вони роблять тьмянішими. Колись я відповім. Колись, коли помру й нарешті зможу сконцентруватися. Або, принаймні, буду настільки далеко звідси, що зможу віднайти себе. Коли йтиму, щойно прибувши, великим містом, 125-ю вулицею, на вітрі, вулицею, де танцює сміття. Я, котрий любить блукати й зникати в юрбі, літера “Т” у нескінченній масі тексту.
Пер. Лев Грицюк

Зі збірки “Дика площа” (1983)

*



понеділок, 17 жовтня 2011 р.

Алкеєва строфа Тумаса Транстрьомера


ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
АЛКЕЄВОЮ СТРОФОЮ

Травневий ліс. Ціле моє життя тут
блука примарою: невидимий віз-
          перевіз. Спів пташиний. Знаки
питання комариних личинок.

Утікаю до тих самих місць і слів.
З моря — холодний бриз, дракон крижаний
          карк мені лиже, сонце — пече.
Перевіз полум’ям зимним горить.

*

субота, 15 жовтня 2011 р.

четвер, 13 жовтня 2011 р.

Сапфічна строфа Тумаса Транстрьомера


На середині життя смерть приходить
знімати мірку з людини. Візит цей
забувається, життя триває. Стрій
          шиється в тиші.
Пер. Лев Грицюк

"Чорні листівки", строфа ІІ

Зі збірки "Дика площа" (1983)

*

вівторок, 11 жовтня 2011 р.

Тексти Ганса Йорґена Валліна-Вейє

Ганс Йорґен Валлін-Вейє (Hans-Jørgen Wallin Weihe)

У той чи інший спосіб ми всі учителі. Кожна взаємодія поміж людськими істотами
на якусь дещицю також і навчання. Ми, люди, здобуваємо освіту, бачачи, як щось роблять інші, роблячи щось разом з іншими, наслідуючи один одного, слухаючи, дивлячись, пробуючи щось на запах і на дотик, відчуваючи та роблячи щось на власну руку. Годі, просто неможливо взаємодіяти один з одним та зі своїм довкіллям так, щоб це не впливало на наші навики й знання. Ось чому вчитися так складно - і так просто. Адже люди вчаться постійно, невпинно набуваючи якихось знань і вмінь.

Чимало знань, здобутих за життя, можна навчитися тільки одним способом -
проживши саме це життя.

Порубані, поколені дрова обігріють дім, але не зможуть навчити про дерево, яке росте на природі, і як ще це дерево можна б ужити, коли воно стане деревиною. 

Знання окрушин, трісок і шматків часто засліплює настільки, що не вміємо угледіти цілості, а далі вже й не знатимемо, як розпиляти дерево на дрова і як обігріти ними свій дім.
Ганс Йорґен Валлін-Вейє, "Простота і складність навчання"

*

Топос (місця), Тропос (ідеї) та Антропос (люди) 
в інтелектуальній біографії Ганса Йорґена Валліна-Вейє:

Урок з Лавоньярґи 

У середині сімдесятих я працював і звідував околиці на фйорді Тана у Фінляндії геть на північному кордоні з Норвегією. На пару ночей я спинився у невеликій спільноті рибалок та селян що звалася Лавоньярґа. Під ту пору в Лавоньярзі жило три родини: переважно люди середнього віку, одна молодиця років двадцяти та її п’ятирічна донечка.

Лавоньярґа зовсім відрізана від світу, без жодної гавані. Лише скелястий берег над водами великої ріки Тана. Напровесні бистра ріка несе в море кригу, так що до Лавоньярґи й зовсім не дістатися. Узимку вітер і хвилі можуть взяти це місце в облогу на кілька тижнів. 

Єдиний шлях назовні – спинатися вгору крутим стрімчаком, а далі миля за милею долати безконечні скелі й бескиди. День-два такої ходи – і можна дістатися до тракту, що перетинає цю височину. У другій світовій війні всі будинки Фінляндії було спалено – всі, крім Лавоньярґи. Це місце стояло таким недоступним, що ані радянський наступ, ані німецький відступ ніколи туди не дійшов.

Якось рано-вранці я розговорився з літньою господинею. Була вона загартованою жінкою років шістдесяти, що ціле життя пропрацювала біля землі. Ми розмовляли про її родину. У цій розмові я збагнув, що всі чоловіки родини втонули в морі. Жоден не дожив до старості. Море і рибальство було основним джерелом доходу в Лавоньярзі.

Літня жінка сказала мені, що чоловіки завжди зникають у морі – така доля всіх чоловіків. Ще вона сказала, що серед її найближчих – лише інші жінки в Лавоньярзі. Чоловіки проживали своє життя на морі, а жінки проживали своє – на землі. Жінки помирали тільки на березі і найтісніші емоційні стосунки жінки завжди будуть серед жінок, а найтісніші емоційні стосунки чоловіка все будуть з іншими чоловіками.

Вітрильником через Атлантику 

Пару років тому я поплив невеликим вітрильником з Європи до Америки. То був непростий заплив та й погода ставала подеколи загрозлива й холодна. Нас було троє і всі ми повністю один від одного залежали, позмінно стернуючи, сплячи і знову стернуючи. Часом це була тяжелезна праця, часом ми сумирно пропливали довгі години по долинах хвиль.

Міцні емоційні взаємини на морі, спільна праця, залежність один від одного у просторі кількох квадратних метрів – це випробування людських стосунків. Три тижні запливу – це значить пізнати всі риси один одного і все-таки залишатись собою.

Доглядаючи старого чоловіка 

Надцять років тому мій батько помер по недовгій недузі. У нього був рак у пізній стадії, але він залишився вдома до самої смерті. Доглянути свого рідного батька у хворобі аж до самої смерті – це було випробування сили і витривалості куди більше за ті, що я коли-небудь досвідчував у довгих виправах по Арктиці чи в підготовках до іспитів.

По смерті батька моя мама лишилась сама. Старша пані, що живе на сільському хуторі. Якоюсь мірою наступні роки дали мені нагоду по-іншому пізнати свою маму. Ми чимало робимо разом: чистимо гриби, збираємо ягоди, вирощуємо картоплю, зрештою, доглядаємо дім, худібку, разом проводимо вечори і ділимо навпіл щоденні клопоти зими, літа, осені й весни.

Це особливий досвід по-новому пізнати старшу пані – коли вона ділиться своєю мудрістю і знанням про минуле, коли вона живе у теперішньому і будує плани на майбутнє. Вечорами ми читаємо книги і я обговорюю з нею те, над чим працюю, а вона пише листи усім своїм друзям і подругам – довгі листи, – вона писала листи все своє життя і любить слова на папері: сплітати речення і повідомляти про всі вагомі в житті речі. Чимало її листів про квіти й рослини, про сніг та погоду, про кота і курей, про кольори неба, про птахів у лісі і про стежки великої звірини, що переходить попри наш дім.

Пані вся в теперішньому, і її все ще тішать ті самі речі, якими вона втішалась молодою дівчиною. І все-таки їй багато років – їй дев’яносто, – вона потребує помочі, щоб підкинути дров і розвести вогонь, їй щораз більше подобається, коли це я готую страву, і їй вже не під силу довгі прогулянки, як то було колись.

*

понеділок, 10 жовтня 2011 р.

Ганс Йорґен Валлін-Вейє у Львові


У четвер перекладатиму Ганса Йорґена Валліна-Вейє у львівській книгарні "Є" (див. афішу вище). А напередодні, в середу 12 жовтня, відомий скандинавський антополог, соціолог та есеїст виступить у ЛНУ ім. І. Франка з лекцією "Квіти, краєвид, література".

субота, 8 жовтня 2011 р.

Вибрані поезії Тумаса Транстрьомера на "Просторах"


"Простори" опублікували вибрані поезії Тумаса Транстрьомера в перекладах Юлії Мусаковської і моїх. Юлія надала для публікації вірші в новій редакції перекладу, а я — 7 хайку.

пʼятниця, 7 жовтня 2011 р.

"Свіже відчуття дійсності": стаття про Нобелівського лауреата-2011 Тумаса Транстрьомера


ЛітАкцент опублікував мою статтю про цьогорічного Нобелівського лауреата Тумаса Транстрьомера "Свіже відчуття дійсності". Транстрьомер, нагадаю, отримав найвищу літературну відзнаку світу за те, що "дає нам свіже сприйняття дійсності" через "насичені образи, що просвічуються".

*

четвер, 6 жовтня 2011 р.

2011 Nobel Prize: Tomas Tranströmer


"because, through his condensed, transluscent images, he gives us fresh access to reality"

середа, 5 жовтня 2011 р.

понеділок, 3 жовтня 2011 р.

"Квіти, краєвид, література": університетський діалог Ганса Йорґена Валліна-Вейє


Відомий скандинавський антрополог, соціолог, есеїст розповідатиме про:

• ідеологію краєвиду
• Карла фон Ліннея і його «Систему природи»
• культуру як другу натуру
• те, чому літераторам варто доглядати свій сад
• повагу до квітів у Дарвіна, Бйорнсона й Толстого
• неуникненність життя в пейзажі
• поетичне і політичне натхнення

*

Ганс Йорґен Валлін-Вейє / Hans-Jørgen Wallin Weihe:

народився 1951 р. у губернії Опплан поблизу Ліллегаммера (Норвегія)
професор соціології та соціальної роботи в університеті Ставанґера, у коледжах Бодо та Ліллегаммера, запрошений професор університету ім. Т. Масарика в Брно (Чехія) і Лундського університету (Швеція)
директор дослідницької частини Національного музею Майгауґен
встиг бути молодшим (може наймолодшим) другом Тура Хейєрдала
шість разів нелегально переходив кордон Норвегії з СРСР, сам на човні не раз перепливав Атлантику
жив у спільноті бітників і видав збірку поезій за редакцією Аллена Ґінзберга
захистив дисертацію про європейську історію «відкриття» та колонізації Нікобарських островів
автор восьми книг і двох виставок на теми історії повсякдення, взаємодії та протистояння традиційних і модерних культур, мов та ідентичностей
багатолітній дослідник корінного населення Півночі
упорядник більше десятка альбомних видань
визнання прийшло через книгу про сп’яніння, радість і страждання (2004) у соціальному розрізі 
батько трьох дорослих дітей
далекий нащадок Фрідріха Крістофа фон Вейє, полоненого шведського лейтенанта, учасника походу Карла ХІІ і літописця Полтавської битви 1709 р.

*

12 жовтня 2011 р. · 15:00 - 17:00

Дзеркальна зала Львівського національного університету ім. Івана Франка
вул. Університетська 1

*


*


субота, 1 жовтня 2011 р.

Impromptu Translation: "До виконання" Сєрґєя Тімофєєва

СЄРҐЄЙ ТІМОФЄЄВ
ДО ВИКОНАННЯ

Оператори спокою повинні постійно тримати
Руки на тумблерах регуляторів. У разі часткового
Завалу реальності та появи провалів ілюзорності,
Негайно почати вкидання концентрату сутності в зону
Ірреального гіатусу. Залишати свою варту можна лише
Повідомивши черговому із заміни та передавши йому тумблери
Регуляторів із рук до рук. Якщо ж якоїсь миті
Втомлена від постійної уваги свідомість надішле
Сигнал вашому сприйняттю про ілюзорність самого пульта
Генерального контролю, негайно натисніть на червоний ґудзик
У бильці крісла для ін’єкції дози стабілізатора.
І пам’ятайте – реальність вашого існування та існування
Ваших близьких і рідних, вулиць, на яких ви виросли,
Дерев, на яких ви вішали шпаківні, й птахів,
Які до них залітали, шкільних парт і доріжок
Районного стадіону, пальців і губ ваших коханих,
Неба над головами й землі під асфальтом залежить лише
Від вас, від вашої уваги, від вашої готовності діяти,
Викорінюючи будь-які спроби руйнації існування
З боку ураганів хаосу, мікробів небуття, прибульців
Із потойбіччя. Бажаю вам конкретності, детальності
І доладного спокійного розуму логічного перебування в тут
І тепер. Головнокомандувач силами контролю реальності,
Генерал-фельдмаршал Суховатов.
Пер. Лев Грицюк

*

четвер, 29 вересня 2011 р.

З Міжнародним днем перекладача! :-)


Усіх вітаю з Міжнародним днем перекладача! І запрошую перечитати ВСІ 35 перекладацьких інтерв'ю, які я веду з 2009 року! ;-) Пам'ятаймо: "[п]ереклад можна вважати найповільнішим і найуважнішим способом читання з усіх можливих" (Андрій Бондар)! :-)

вівторок, 27 вересня 2011 р.

Good Read: "У чужій красі" Адама Загаєвського (2008)


Купив на Форумі чудові "120 віршів" Загаєвського. А, виявляється, 2008 року вийшла збірка есеїв цього польського письменника - у перекладах того ж Віктора Дмитрука. Книжка називається "У чужій красі" і, судячи з поезії (і попри обкладинку), має бути просто бомбовою. :-)

понеділок, 26 вересня 2011 р.

"Вірші в Метро – Поезія з Польщі"


Нині в Києві стартує чудовий проект - "Вірші в Метро – Поезія з Польщі". Відразу запрошую на українську сторінку проекту, де можна знайти більше інформації: http://www.poetryfrompoland.com/2011/EN//Home/. Там справді багато цікавого: ось, наприклад, - конкурс хайку, а ось, власне, - вірші. :-)

неділя, 25 вересня 2011 р.

Криворізький "LitZeppelin"


Одним із часописів, який узяв інтерв'ю в Тер'є Геллесена про "Проект Прип'ять" під час Шостого літературного фестивалю в рамках 18 Форуму видавців у Львові, був криворізький "LitZeppelin". На Issuu доступні вже 9 номерів цього Інтернет-журналу. Інтерв'ю з Геллесеном (а також, імовірно, данським поетом Клаусом Анкерсеном) – у черговому "Літературному цепеліні".

пʼятниця, 23 вересня 2011 р.

New Release: "Ґолем" Ґустава Майрінка (2011)


Ще за життя автора твір здобув широку популярність і був двічі екранізований у Франції та Німеччині. Сюжет цієї філософсько-поетичної притчі побудований на леґенді про юдейського рабина, який створив живу істоту під назвою Ґолем із глини та оживив її за допомогою каббалістичного закляття. Вперше українською мовою роман «Ґолем» переклав у 30-х рр. ХХ ст. Василь Софронів-Левицький, але давно вже назріла потреба нової версії перекладу цього світового шедевру, що і здійснила з високою майстерністю Наталя Іваничук.


*