>>>W H Y T R A N S L A T O R F A C E B O O K

середа, 21 травня 2008 р.

NATALKA BILOTSERKIVETS
LE VIN DU SOLITAIRE

Till Antanas A. Jonynas

Efter att på minnet ha lagt platsen och tiden kom
de hit och blev varandras,
för gemensamma var deras rum och tid.
Varken hästens skugga eller hundens skugga drog

en gräns mellan deras ensamhet.
De
andades varandras andning,
men inte visste om varandra,
för de inte hade hittat avstånden: för att få veta.

De mogna maskrosornas fjun och stjälkens saft
rann i deras vener. På hjärtan låg
gamla nässlas utsökta blad.

En berusad fjäril flög
i deras låsta kroppar från den ena ändan till den andra,
men inte kunde tränga fram till den gröna ängen.
---


Till svenska av Lev (Läwkå) Hrytsyuk (18 maj 2008)

Dikten är rimmad i originalet

Ur Pidzemnyj vogonj (»Underjordisk eld«, 1984)
i Hotel Central. Vybrani virsji (»Hotel Central. Valda dikter«, Lviv, 2004)

понеділок, 19 травня 2008 р.

En dikt av Nazar Gontjar


sova kan jag inte
men i stället kan jag skriva dikter
och medan jag kan skriva
verkar det: wow wow wow
och på morgonen
ser jag:
ha ha ha


Till svenska av Lev (Läwkå) Hrytsyuk
(18 maj 2008)

Ur Zakon vsesvitnjogo merechtinnja ("Världstindrandets lag")
i Objektyvnist kanonu ("Kanonens objektivitet", Lviv, 2007) [LUGOSADs verk]
СІҐІТАС ПАРУЛЬСКІС
СУБ'ЄКТИВНА ХРОНІКА

"Усі - вже мертві."
Сесар Вальєхо


Наймит Юліус - мертвий, бики забили його рогами до смерті,
п'яній тварині не подобаються люди, які тікають зі своїх стійл
Дактаріунас - мертвий, його називали Паном "Клубки диму",
коли він запалював вогонь у печі, то завжди ставав цілком чорним
Вітаутас Норкунас - мертвий, він жив сам, і влітку
і взимку він ходив у гумовцях
кривий Людвікас Трумпа - мертвий, молодим він не хотів
до армії, йому попав цвях у колінний суглоб
Валєрка - мертвий, він їхав на мотоциклі та розбився, можна
усе ще побачити відбитки ніг на стовпі
мій кузен Відас - мертвий, він любив риболовлю, поховали його,
коли мали садити картоплю, озером плавали два лебеді
гирьовик Валдас - мертвий, він мав звичай
сідати на товарний потяг, коли мав кудись їхати, він попав під
колеса
син мого товариша - мертвий, він народився неживим
і син Бога - мертвий, він помер так само неживим
мертві також - ті, кого я не знав, із якими не вітався
або не підозрював навіть, що вони існують
мертві - доми та храми, насіння та фрукти
книжки, молитви, мертві - співчування до ближнього
та співчуття до самих себе
мертві - усе важливо
мертві - не означає нічого

Переклад 18.05.08

субота, 17 травня 2008 р.

Моряцький двір Ліни Екдаль


Священик
Моряцького двору
має звичай
виходити
до
людей

це добре

але не він несе найбільше радості
Анетт
завжди Анетт

якось я прийшла туди
я якраз була в сусідній крамниці
і мала лише зайти й охолонути
і я сідаю з чашкою кави й роздивляюсь
і бачу священика
який вийшов
до
людей
і чую
Анетт

і я майже цілком упевнена
що я переживу цей день знову
ніби як відчуття дежа вю
хоч я й не пережила першого разу
як називається коли знаєш що щось станеться знову
як коли знаєш що хтось дзвонить
що це саме той дзвонить хто дзвонить

це називається якось цілком інакше

і я бачу священика який є серед людей
тепер я бачу
що й він
несе певну радість

не тільки Анетт
часто є хтось хто цілий час намагається



--



"П'ятниця" зі збірки Sprid gjädje på Sjömansgården Anette ("Неси радість Моряцькому двору Анетт", 2007)


--


Моряцький двір (Sjömansgården) — це кафетерій у тій частині міста, де я живу (Majorna). Кафетерій, що, власне кажучи, належить Моряцькій церкві (Sjömanskyrkan), що також там знаходиться. Усередині там — вельми особлива атмосфера, усе — наче все ще в 30-40-х, там можна з’їсти дуже дешевий шведський обід або просто випити кави. Чимало людей, які туди ходять, — це люди, які, можливо, не завжди по-справжньому знаходять своє місце в суспільстві: пенсіонери, бездомні, засмучені, безробітні тощо. Тобто, це ніяке не “круте” сучасне кафе. Проте, власне кажучи, не грає надто великої ролі, — чи відомо, що таке Моряцький двір, чи ні.


--Ліна Екдаль


--


2008 року - збірка вибраних віршів "Про бажання стати виразною як людина" Ліни Екдаль (Видавництво "Факт").
KOSTYANTYN MOSKALETS
***

en kall november dimmans fuktiga lockar
basunen hörs över de förbannade vattnen; och bron;
långt borta i himmelen lyser det
praktfulla förlorade roms ametist

långt borta är hembygden dess välväxta katedraler
och långt borta är snön – den rena guldsnön –
och målets treenige förkroppsling
och barnens eviga röster utifrån

du har återigen förhastat dig att återuppstå; och:
det för tidiga sökandet av ett utvalt folk
har inte burit förväntade frukt
utan ökt antalet jordiska fåfängligheter

nåväl, uppamma sömnlösheten och fira
det tämliga till-ingen-tillhörandet
och bevara oförbrukade ömhet
i väntan på din bittra död


--


Till svenska av Lev (Läwkå) Hrytsyuk
Dikten är rimmad i originalet

Ur
Nitjni pastuchy buttya (»Tillvarons nattherdar«, Lviv, 2001)
NATALKA BILOTSERKIVETS
STEN


I hopen bland mänskor, där det finns stoj och skratt,
köttets och glädjens röst –
som en sten i öknen: öppen för alla –
kommer jag att stå tyst.

Under hudens och ärrens och fläckarnas yta
hörs svarta susningar.
Magmans och formens impuls har där tryckts in:
med fast hand.

Där – från ögonfransarnas spetser till benens –
finns dom jag drömt om på nätterna;
till och med du, som är den sista i mina listor –
med dina ringar.

Stjärnorna man ryckt av från himmelen är
som knapparna man ryckt av från de fåfänga kläderna.
Med fast hand är åtbörden riktad
in i mig själv.
--


Ur Kaminj (»Sten«, 2004)
i
Hotel Central. Vybrani virsji (»Hotel Central. Valda dikter«, Lviv, 2004)

Till svenska av Lev (Läwkå) Hrytsyuk (22.03.08)
ДЕРЕК УОЛКОТТ
МОРЯЦЬКА ПІСНЯ

Là, tout n’est qu’ordre et beauté,
luxe, calme et volupté.
Бодлер


Анґилья, Адина,
Антиґуа, Каннель,
Андрей, усі ці „л”,
Голосівки, — летких Антильських островів,
Назви тремтять, наче стрілки
Заякорених фрегатів,
Яхти спокійні, мов лілії, —
У портах із тихого корала, —
Гнучкі ебенові каркаси
Шхун-зшивальниць,
Голки їхніх матч,
Що нанизують архіпелаги,
Заломлена вишивка
У бурхливих водах
Островів мореплавця,
Їхні підрізані похилі пальми, —
Спис Одіссея,
Циклопічні вулкани, —
Скрегочуть власні історії
У спокої зелених місць якірних стоянок;
Утеча — і Філліда,
Яка повернулась із Ґренадин,
Назви, внесені цього дня відпочинку
До списку портової адміністрації;
Їхні назви, дані під час хрещення,
Леткі букви моря,
Repos donnez à cils…
І їхні пломенисті вантажі
Деревного вугілля й апельсинів;
Стих — шал їхніх снастей,
Розвиднюється —
На хромово-зеленій воді,
Причащаються —
Білі чаплі яхт,
Шепочуться в коралі —
Історії шхун,
Їхні вантажі губок
На пересипах острівців,
Барки, білі, мов столова сіль
Із їдкого острова Святого Мартіна,
Каркаси, вкриті ракушняком,
Трюми, що смердять гігантськими черепахами,
Чиї корабельні хлопчики бачили
Синє виринання левіафана,
Мореплавний, християнський
І безстрашний народ.

Ось учень умивається
Водою соленою і сонячним світлом.

Посеред гавані
Рибина порушує день одпочинку
Стрибком сріблястим.
Луска опадає з неї
Дзвенькотом церковних дзвонів.
Вулиці міста — оранжеві
Сонячним світлом тижневої доспілості,
Балансуючи на бушприті
Молодий моряк грає
Дідову моряцьку пісню
На тремтячій гармоніці.
В’ється музика — розвіюючись,
Наче дим із синіх галер,
Аби біля гір — розчинитися.
Розсотується музика:
М’якими голосними заток,
Хрещенням суден,
Назвами волоків,
Кольорами морського винограду,
Терпкістю морського мигдалю,
Алфавітом церковних дзвонів,
Супокоєм білих коней,
Пасовищами портів,
Літанією островів,
Розарієм архіпелагів,
Анґилья, Антиґуа,
Мати Божа Ґваделупська,
І біла, мов камінь, Ґренада
Сонячного світла і голубів,
Амінь тихих вод,
Амінь тихих вод,
Амінь тихих вод.


--


Переклад цього вірша (Sea-Chantey) ніколи не з'явився б, якби в лютому 2008-го під час перебування в Гетеборгу біля самого що не є "оспіваного" Ліною Екдаль Моряцького двору (Sjömansgården) я не купив за 20 крон книжку вибраних віршів Уолкотта в перекладі шведською (де є переклад "Моряцької пісні"), і якби якийсь час тому мені не прислали з Америки Rattle Bag за редакцією Гіні та Г'юза (де є оригінал).

неділя, 11 травня 2008 р.

2 Miniatures by Nazar Honchar

the
maid
did give
adam an
amorous
fuck

--

the
rhyme
did slam
shut the
door
up


--


Two versions of Nazar Honchar's classic miniatures а дама / адама / кох [a dAma / adAma / kokh] and а рима / дверима / гуп [a rYma / dverYma / hup].

четвер, 8 травня 2008 р.

The Deutsche Akademie fur Sprache und Dichtung will hold at least two most interesting events in Lviv. One on 15 May: German-Ukrainian literary readings (feat. Natalka Bilotserkivets, Viktor Neborak, Robert Schindel, Jan Wagner, Serhiy Zhadan, Joseph Zoderer, with YuriAndrukhovych as moderator), and another one on 17 May: literary readings by Andrukhovych and Christoph Ransmayr, with Yuri Prokhasko as moderator.

середа, 7 травня 2008 р.

Jeremiah's Cry by Hryhoriy Chubai

they’d just built the town and hadn’t yet
peopled it already did prophet
Jeremiah cry over it as over a long
deserted one

from his every tear then a sun
grew at every house saying to everyone
it was not a sun but a yellow dandelion

and hardly did the sun utter this than
grey birds clustered all around it
calling themselves dandelion children

but scarcely a whiff blew
than the birds flew away
and never returned

--

Translated by Lev Hrytsyuk
15:55 16.03.2004-20:12 12.11.06

Apoteket av Natalka Bilotserkivets

Du vaknar mitt i natten: som om telefonen ringde,
som om någon du älskar ber om hjälp:
vänd på timglaset, all sand är redan på bottnen,
gör någonting, säg någonting!

Ditt hjärta står i halsen och du kan inte hämta andan,
men en gränslös tystnad finns överallt, alla dina egna sover.
Kanske finns det någon annan – finns säkert.

I huset mittemot på bottenvåningen:
orange ljus, jourhavande apotekets skyltfönster.
Där försöker jourhavaren inte somna:
dricker svart kaffe, lyssnar på musik, surfar på nätet.
På hyllorna av glas i skåpet står vackra burkar
med latinska påskrifter, till exempel, MORPHINI;
rentav för skönhetens skull. För allt som behövs
förvaras i lådorna, askarna och kylskåpet:
sprutor, bindlar, instrument, piller, ampuller.

Han eller hon dricker svart kaffe, spelar dataspel
eller skriver en pjäs, en komedi, varför inte.
Datorn är på, och telefonen på bordet
är beredd att vilket ögonblick som helst rycka till och börja skrika:
nej, nej, nej, nej, nej.

--

Ur Kaminj (»Sten«, 2004)
i Hotel Central. Vybrani virsji (»Hotel Central. Valda dikter«, Lviv, 2004)

Till svenska av Lev (Läwkå) Hrytsyuk (22.03.08)

еуґеніюс алішанка - есей про литовську літературу

дедалі рідше можу відповісти на запитання чому я пишу
іноді здається: щоб писати
іноді я бачу світло
дедалі менше цікавлюся поезією (не кажучи вже про прозу)
іноді здається: я читаю щоб забувати
іноді здається: я потойбіч цієї вимушеної гри слів
дедалі частіше змушую себе перебувати серед литовських поетів
іноді вони щиросерді та сповнені болю як російська поезія
іноді п’яні та аґресивні як реп
іноді відсутні як я
дедалі скромніше думаю про литовську поезію
іноді пам’ятаю тільки окремі імена: вітаутас альфонсас сіґітас
іноді кажу: поезія може навчити мистецтву але не життю
іноді запитую: чи турбує життя поезію так як турбувало целяна
іноді мовчу: це неуцтво принесе мені нещастя


--


Переклад 11.10.2005

ФІЛІП ЛАРКІН - КОСАРКА

Косарку сіпнуло двічі; я приклякнув —
Між лезами застряг їжак, мною
Убитий. Він сидів у високій траві.

Я вже бачив його; якось навіть годував.
А тепер його ненав’язливий світ
Не вернуть. Не допоміг і похорон:

Наступного ранку я прокинувся, він — ні.
Першого дня по смерті нова відсутність
Завжди однакова; слід уважними бути

Одне до одного, добрими бути слід,
Поки ще є час.

Шеймас Гіні - Подорож назад

Ларкінова тінь мене здивувала. Він цитував Данте:

„«Світло дня щезало, і повітря кольору умбри
Угамовувало кожну земну істоту,
Звільняло їх од їхніх трудів скрізь.

Один я ладнався на свій спробунок
Нелегкий: на подорож і на обов’язок»,
І ніщо не змінилось; автобуси в час пік

Тягли містом заморених і стомлених людей.
Я міг би бути мудрецем, який собі вирушає
Попід світлами Різдвяними — якби не відчуття

Зазделегідь попередженої подорожі назад
У нутро звичайного.
Я ж — як і колись. Готовий перехилити чарчину.

Чоловік «із-дев’ятої-до-п’ятої», який бачив був поезію.”


--


Переклад 6.4.2007

Зі збірки Seeing Things (1991)