>>>W H Y T R A N S L A T O R F A C E B O O K

субота, 17 травня 2008 р.

ДЕРЕК УОЛКОТТ
МОРЯЦЬКА ПІСНЯ

Là, tout n’est qu’ordre et beauté,
luxe, calme et volupté.
Бодлер


Анґилья, Адина,
Антиґуа, Каннель,
Андрей, усі ці „л”,
Голосівки, — летких Антильських островів,
Назви тремтять, наче стрілки
Заякорених фрегатів,
Яхти спокійні, мов лілії, —
У портах із тихого корала, —
Гнучкі ебенові каркаси
Шхун-зшивальниць,
Голки їхніх матч,
Що нанизують архіпелаги,
Заломлена вишивка
У бурхливих водах
Островів мореплавця,
Їхні підрізані похилі пальми, —
Спис Одіссея,
Циклопічні вулкани, —
Скрегочуть власні історії
У спокої зелених місць якірних стоянок;
Утеча — і Філліда,
Яка повернулась із Ґренадин,
Назви, внесені цього дня відпочинку
До списку портової адміністрації;
Їхні назви, дані під час хрещення,
Леткі букви моря,
Repos donnez à cils…
І їхні пломенисті вантажі
Деревного вугілля й апельсинів;
Стих — шал їхніх снастей,
Розвиднюється —
На хромово-зеленій воді,
Причащаються —
Білі чаплі яхт,
Шепочуться в коралі —
Історії шхун,
Їхні вантажі губок
На пересипах острівців,
Барки, білі, мов столова сіль
Із їдкого острова Святого Мартіна,
Каркаси, вкриті ракушняком,
Трюми, що смердять гігантськими черепахами,
Чиї корабельні хлопчики бачили
Синє виринання левіафана,
Мореплавний, християнський
І безстрашний народ.

Ось учень умивається
Водою соленою і сонячним світлом.

Посеред гавані
Рибина порушує день одпочинку
Стрибком сріблястим.
Луска опадає з неї
Дзвенькотом церковних дзвонів.
Вулиці міста — оранжеві
Сонячним світлом тижневої доспілості,
Балансуючи на бушприті
Молодий моряк грає
Дідову моряцьку пісню
На тремтячій гармоніці.
В’ється музика — розвіюючись,
Наче дим із синіх галер,
Аби біля гір — розчинитися.
Розсотується музика:
М’якими голосними заток,
Хрещенням суден,
Назвами волоків,
Кольорами морського винограду,
Терпкістю морського мигдалю,
Алфавітом церковних дзвонів,
Супокоєм білих коней,
Пасовищами портів,
Літанією островів,
Розарієм архіпелагів,
Анґилья, Антиґуа,
Мати Божа Ґваделупська,
І біла, мов камінь, Ґренада
Сонячного світла і голубів,
Амінь тихих вод,
Амінь тихих вод,
Амінь тихих вод.


--


Переклад цього вірша (Sea-Chantey) ніколи не з'явився б, якби в лютому 2008-го під час перебування в Гетеборгу біля самого що не є "оспіваного" Ліною Екдаль Моряцького двору (Sjömansgården) я не купив за 20 крон книжку вибраних віршів Уолкотта в перекладі шведською (де є переклад "Моряцької пісні"), і якби якийсь час тому мені не прислали з Америки Rattle Bag за редакцією Гіні та Г'юза (де є оригінал).

Немає коментарів: