Косарку сіпнуло двічі; я приклякнув —
Між лезами застряг їжак, мною
Убитий. Він сидів у високій траві.
Я вже бачив його; якось навіть годував.
А тепер його ненав’язливий світ
Не вернуть. Не допоміг і похорон:
Наступного ранку я прокинувся, він — ні.
Першого дня по смерті нова відсутність
Завжди однакова; слід уважними бути
Одне до одного, добрими бути слід,
Поки ще є час.
Немає коментарів:
Дописати коментар