>>>W H Y T R A N S L A T O R F A C E B O O K

суботу, 11 жовтня 2008 р.

Два хайку Тумаса Транстрьомера

Орхідеї. Повз

Пропливають танкери.

Місячна повня.

*

Дуби та місяць.

Світло й тихі сузір’я.

Холодне море.



Ліна Екдаль


шапка

 

 

Можеш собі взяти шапчину мою

якщо можу собі взяти піджака твого

подарунки можемо поділити порівну

можеш собі позичити капці мої

якщо можу потримати круглу голову твою

 

а ти

ти можеш співати та вальсувати

вальсувати та співати

 

щоки мої — повні кульбаби

руки мої — товсті та теплі

ти зачесав волосся своє

 

зніми з себе білі шкарпетки свої та йди землею

шапка твоя — з Туреччини

я якраз був у Варберґу

маю коробку карамельок

у когось — день народження

був день народження

можливо в тебе

 

штани наші —

доброї якості

а голова твоя — наче місяць

подарунки мають шнурки

маєш китичку на шапці своїй

 

ніхто не знає скільки нам виповнюється

може бути три

може також бути сімнадцять

може з таким самим успіхом бути сорок чотири

хай залежить

 

вуха твої одпочинуть собі

я співатиму та спатиму

спатиму та співатиму

триматимуся за рученята наші

а потім — танцюватимемо

 

ти прийшов сюди перший

або ж це був я

або ж це був ти

ти довго чекав

загубив капці

та розщепив піджака

можливо тобі важко дихати

 

може бути осінь

чи рання весна

 

березень

 

хай залежить

 

либонь є ми тим кого шукаємо

либонь — пообіддя

*

Зі збірки "Що виконуватиметься" (2005)

"Перекладач зі шведської Степан"

Полотно, олія (2008).

Автор - Мар'ян Пирожок.

*

"Stepan, Translator from Swedish".

Oil on canvas (2008).

By Maryan Pyrozhok.

понеділок, 6 жовтня 2008 р.

ТІННІ РЯДКИ КЕННЕТА КЛЕМЕТСА

Із страху та — у Страх

Кров тече без спротиву

прямими визначеними венами

Графіті, банки з-під коли, долоня

що простягається до неба

Не можемо нести свої долі самі,

це — нелюдяно,

проте — так і живемо,

ніби можемо нести свої долі самі

Циган-румун перед крамницею

грає й усміхається, грає й усміхається

Синовіальна рідина, хрящ

Is there cancer in the throat?

Скрегочу зубами, мілі-

метр за міліметром

Траси, хайвеї, автостради

Постійно повертаюся до поезії, наче хотіла вона

з/м/о/л/о/т/и  м/е/н/е

Укуси кохання, сильна сверблячка

Також і ці назви забудемо:

Atocha, El Pozo, Santa Eugenia

Макроскопічним чином збільшені волосини

Пах поту сильний, тваринний

Я чую тебе а-л-е ти не чуєш мене

Очі, що покинули цей світ

та ввійшли в інтенсивність

Укінці

            залишаться тільки відчуття

Низькоінтенсивна війна

Темний язик полум’я на спині

Обличчя виглядають крізь дощ

Із ким говоритиму тепер?

На трансформаторі: «b ware of da little people»

Hang-ups, здригання плоті

День як дзеркало

що нічого не зображує

Сплю глибоко та по-душевнохворому, на руках

своєї власної ненародженої дитини

Свобода — найбільше, найсолодше

та при-тя-гу-єть-ся до обличчя

Я випишу цього покидька ЗІ СВОГО ТІЛА

Чекаю на щось

що можу собі тільки дати

(сподіваючись, — із

ефектом розслаблених м’язів)

Озонова діра розкривається та закривається, неначе дихає

Тут — перемикач, там — акселератор

Співаю дедалі гучніше, світліше

Каскадне блювання, важкі діареї

Нові очі всього тільки за годину

THIS IS YÖÜR CÄPTÅIN SPEÄKING YÖÜR ØÅPTÅIN IS DEÄD

Той рядок хилиться

Nordea як економічний партнер

крізь ціле життя

Хочеш потрахатися/Ні дякую,

ідіоте/Тоді певно хочеш посмоктати члена

Ось і знову прийшло те відчуття що —

можу бути ким-завгодно, коли-

завгодно, тепер

Синє; Холод; Планета

Не що інше як тонка шкіра

аби захистити голову

Коли я показав дорогу напитому бомжеві

він намагається мене обійняти

Одна стіна — зводиться, одна стіна — зноситься

Холодний матеріал із кожної пори

дРобиться/переРобляється/одне в одного

Голова сорому, не більша за мушаче лайно

(що не робить справу легшою)

Знаряддя для болю

Трахаюся цілу ніч, у всіх можливих

різноманітних позиціях

Вивільнитись у своєму власному єстві

Свинячий клапан, пара механічних рук

Усмоктую в себе всі твої мрії

і стаю ними

Ведеться відеоспостереження

Body Mass Index

Машини беззвучно течуть уперед

Десь у вірші є вірш

По-справжньому огидні потреби

Курва, негайно в саму що не є спекоту!

Просто щось що — причиною того що відчуваю

що маю право жити

Чисто хімічний процес

Осад сентименту

Ха-ха-ха-ха-ха

Навколо землі за вісімдесят наносекунд

Укінці знаходиш те що тобі потрібно

Це — цілком ясно (Шо?)

Ти бачиш мене а-л-е я не бачу тебе

Коли читатиму ці рядки

то бачитиму їх

як передвістя

або саму причину

хвороби

Сполучна ланка між тілом та головою

Сині немовлята, смуги світла

Неначе р о з ч и н я є т ь с я всередині

Дев’ять мільйонів богів

які мучать себе до смерті

Перегородка, діафрагма

Неділя 12.55 (заледве встигаю

це написати перед тим як його немає вже

Витягається з-під завалів

у кожному телевізорі, по цілому світу

Проекційні площі

великі як універмаги

Чинити завжди так само аби добратися

до сміливості робити щось інше

Ескалатори, ліфти

Стрімкіше; блядь, стрімкіше!

Жодних опіній, просто бути рецептором

Дуже довге та повільне сп’яніння

Бути допитливим, не судити, хіба має це

бути так важко?

Jet lag, целюліти

Паралізуюся від талії та вниз

Холодний матеріал із кожної пори

Нічого не запам’ятовується

Дитинство як порушення

Мультивітамін, із додаванням мінералів

Пиздуй нахуй із тією сокирою!

За Адамом Смітом ринок

функціонує якщо є двійко завад: Одна —

що людина не хоче

обдурити свого сусіду, друга —

що людина не хоче осоромитися перед Богом

Голос — холодний а óбрази —

вузько обрізані, є

щось дуже гарного в цьому

Омертвлені тварини як духовна їжа

90% із нас були би «попутниками» — щонайменше

Щілина куди все поступає

та перетворює мене

Тихі сигналізації що блимають.......

Чи несвідомі агресії —

причиною того що

не знаходжу слів (себто

що власне

хочу сказати щось інше?)

Доппельґанґер що поглинає всю енергію

Не приходь і не кокетуй

маленьким своїм членом!

Щоранку заново завойовую мозок

Допоміжні автобуси, просвітлення в хмарності

Народ падає направо та наліво

Із страху та — у Страх

Під тридцятку

слово «я» стало як третя особа

(Огляди? Похватне?)

Два удари в ту саму рану

Квадратні метри заповнені текстом що своєю чергою

заповнений сплетеними простиралами

ЦЕ — моя надія, це — ЦЬОГО

тримаюсь я

Власні слова вбивці про вбивство:

Ein g r o s s e r

graublauer Vogel

Ландшафт довершений

із висоти тисяча метрів,

як Історія, як усі оповідання,

гарні абстракції без сенсу

Запах сперми, сон

Маленьке дуже, готове стертись і забутись

Раптом просто приходять —

утопії сформульовані в матці

Курва, негайно в саму що не є спекоту!

Об’єкти наступу, революційні машини

Текст відмовляється прийняти мене

(Падає та продовжує падати ...

... від смародження до нерті)

Пахне міжнародним лайном у «Міській місії»,

кричить хтось ДУЖЕ схвильовано

Наклони корпуса, відтискання на руках

Неврози допомагають мені функціонувати

Дзвонить: це — смерть КІНЧЕНИЙ ІДІОТЕ

Звичайне патріархальне

понеділкове пообіддя

Велетенські блоки влади та безсилля

Спалююся зсередини

не/можу дихати

Тут — перемикач, там — акселератор

Дуже амбіційний менеджер середньої руки

який хоче щоби його розрізали та з’їли

Писати короткі окремі вірші

більше не діє, навіть — читати

Зм’якшувач навколо рота

Людина — людини гриф/радість

Енергійні човникові рухи, стрибко-

подібно, без попередження

Господь — то моя хвойда

Серце мерехтить, б’ється занадто сильно

Усе про що прошу —

дірка в яку — понапихати речей

ТЕ хотів я сказати (а тут

приходить та свиня

та дублює мене)

Пральня, приміщення для сміття

Іменувати, відчуття контролювання

Кожний рядок закінчується нудотою

Стрімкіше, стрімкіше!

Крайня плоть Христова навколо пальця

І не знав

що маю селезінку

а тепер її видалили операційним шляхом

ATemporaryAutonomousZone

Дайте мені щось КОНКРЕТНЕ

Shock treatment?

Гране слово для гарного

Автомати Калашникова що вивергають конфетті

Щось діється на обличчі

Глибокий вдих і потім наступне:


*


Зі збірки "Акселератор" (2005)


Текст перекладався для виступу Клеметса на літературному фестивалі в рамках Львівського Форуму Видаців-2008.


Ukrainian translation of Kennet Klemets's text SKUGGRADERNA from his book of poetry Accelerator (2005).


Enjoy!