>>>W H Y T R A N S L A T O R F A C E B O O K

четвер, 29 березня 2012 р.

Pop Poetry: "Red Arrow (John)" by Gem Club


i watched you as you slept 
red arrows fell around us 
and before the sea came in 
i knew you were the one 
we are turning in the circle of the sun 
we are falling into our new forms 
i feel light i feel sent 
catch me racing 
across the skyline

*

субота, 24 березня 2012 р.

«Переклад прикрасити можна, але чи варто?»: інтерв'ю Юлії Мусаковської для газети «День»


Прикрасити можна, але чи варто? Одного разу я віддала в ювелірну майстерню срібний браслет ручної роботи північноамериканських індіанців, бо з нього трохи викришилася чорна емаль. Коли прийшла забирати, виявила, що ювелір вирішив додати кілька смужок матового покриття зверху на глянцеву поверхню. На моє неймовірне обурення майстер образився, мотивуючи свою ініціативу тим, що хотів «прикрасити», на його думку, «непоказну» річ. Так само можна скалічити текст перекладом.

четвер, 22 березня 2012 р.

Об'єднані перекладачі


Проблематика сфери художнього перекладу зазвичай охоплює два, на перший погляд, окремі напрямки: художньо-рефлексивний та цехово-політичний. У першому йдеться про осмислення фігури художнього перекладача, викликів оригіналу, рівня та якості критики перекладу, у другому — про умови оплати, праці й у цілому співпраці з видавництвом, можливості впливу на структури книговидавничого й літературного процесу в країні. Такі проблемні поля не марковані географічно і наявні скрізь, де перекладають книжки. Звісно, проявленість та рівень розв'язання цих проблем у кожній країні свої. В Україні з цих питань проводяться круглі столи, дискусії, зустрічі з перекладачами, з'являються публікації. Вочевидь, первинне осмислення ситуації відбулося, що дозволяє визначити орієнтири подальших дій і здійснювати їх.

Почати, певно, варто з того, що згадувані у перших рядках два аспекти “труднощів" художнього перекладу взаємопов'язані. Серед усіх перекладачів літературні складають особливу спільноту зі специфічними завданнями, не лише власне перекладацькими, але й культурно-посередницькими, співтворчими. Однак така професійна ідентичність в жодному разі не повинна елітизувати художній переклад, зокрема зводячи професійний образ до рівня піднесеного, не обтяженого матеріальними питаннями творця чи творчині. Умови та оплата праці, як і видавнича інфраструктура, безпосередньо витворюють культурний контекст, в якому з'являється і перебуває книжка. І художні перекладачі мають усвідомити свою співвідповідальність за цей контекст та необхідність говорити не лише про перекладацькі стратегії, але й про ганебні умови праці, в яких часто доводиться творити. Треба пам'ятати, що художній переклад — це прекаризована праця, тобто ненормована, така, що не передбачає жодних соціальних гарантій, здійснюється в умовах дерегуляції трудових відносин та конкуренції, що впливає на оплату.

Умови праці перекладачів прямо пов'язані із загальним економічним тлом книговиробництва. Багато в чому це тло зумовлюється комунікативним прогалинами, скажімо, між книготорговцями й видавництвами, між ними обома та читачами, часто між перекладачами й видавцями, і не в останню чергу із грантодавцями — як наслідок, книжка не є продуктом спільної праці й відновідальності й не доходить до свого адресата. Саме порушена комунікація й економічна інтеракція, як-от: нефіксовані ціни на книжки, ускладнена реалізація книжок, відсутність публічної репрезентації книжки як інтелектуального медіума, невідстежувані, фантомні кількості накладів – неминуче відбиваються на ситуації перекладачів. Їм як досить незахищеній у цьому процесі ланці доводиться матеріально відшкодовувати витрати на створення книжки, що не виправдали себе через відсутність спільної книговиробничої стратегії.

Гарним прикладом тут може слугувати грантова підтримка перекладів. Неспроможність видавництва продати цілий наклад для перекладу книжки означає: використання перекладацького гранту на видавничі витрати, непрозоре залучення до перекладу низькооплачуваного студентства, радикальне зменшення накладу. Чому б не надавати грант безпосередньо перекладачам без посередництва видавця? Чому не зобов'язати видавництво підтвердити наявність цілого книжкового накладу? Чому б не проконтролювати наявність та оплату літературної редакції? Ці вимоги грантодавцям і видавцям повинні висунути самі перекладачі.

Одначе самотній голос творця-трудівника навряд чи буде почуто тими, до кого він звертається, ба більше, він не спричинить жодних реакцій. Голос має бути спільний, представлений колективним суб'єктом, що бере на себе свіввідповідальність і за якість книжки, і за надання колегіальної підтримки перекладачам. В Україні сьогодні вкрай необхідна організація, яка б, з одного боку, діяла як профспілка гетерогенної професійної групи без єдиного роботодавця, тобто відстоювала би трудові права перекладачів, могла надати юридичну підтримку, сформулювати стандарти трудових відносин перекладачів та роботодавців і нарешті консолідувати перекладачів як трудівників. З іншого боку, нам бракує платформи, яка б дбала про професіоналізацію, інтелектуальний обмін перекладачів та взяла б на себе роль ініціатора й реалізатора комунікації з іншими причетними до літературного процесу. Ця платформа посприяла б підвищенню рівня критики перекладів і, відповідно, літературної критики.

Говорячи політичною мовою, нам потрібне професійне й символічне лобі, яке б, серед іншого, запобігало демпінгу перекладацьких гонорарів і водночас стежило за обов'язковим зазначенням імені перекладача в рецензіях на книжки, анотаціях, під час публічних презентацій або читань.

Зростання професійної свідомості перекладацтва, безумовно, підвищить стандарти й вимоги до якості перекладу й книжки загалом. Зняття з перекладачів мимовільного економічного тягаря неприбуткового книговидавництва може стати імпульсом до активності видавництв, що ініціюють вироблення механізмів фіксації цін на книжки, оновлять рекламні стратегії поширення, переосмислять значення візуального оформлення книжки тощо.

Тому сьогоднішня спільнота перекладачів повинна стати спілкою, дієвим, живим об'єднанням на засадах взаємопідтримки, обміну досвідом та колективної репрезентації художнього перекладу в культурі, а також активної участі в інтелектуальному й громадському житті України. І насамкінець, мабуть, важливо додати, що цій спілці слід буде опанувати словник, завдяки якому можна говорити про експлуатацію та боротьбу з нею, що може стати серйозним викликом у ситуації ярликування такої риторики як пережитку безславного минулого.
—Катерина Міщенко

*

вівторок, 20 березня 2012 р.

субота, 10 березня 2012 р.

середа, 7 березня 2012 р.

"On Being Kind to Horses" by Félicia Atkinson: 25 mns of snowy drones inspired by a poem by Vladimir Mayakovsky


Hooves drummed, 
Seeming to say, 
Clip, 
Clop, 
Crop, 
Crap. 

Drink with wind, 
Shod in ice, 
the street slipped. 
The horse 
Collapsed 
On its cropper, 
Crowds of gapers 
Gathered, crowds 
Of trousers coming to a crotch 
on Kuznetsky Street. 
Gathered in a seam, 
Laughter tittered and spluttered. 
"A horse down, 
A horse has slipped," 
Snickered the whole Kuznetsky. 
I alone 
Failed to add my voice to its howl. 
I went up 
And saw 
The horse'sgreat eyes... 
The street upturned 
And floating, 
The way he saw it... 

I went up and saw 
Tear after large tear 
Dripping down his muzzle 
And onto his coat... 
And a moaning 
And animal-like grief 
Burst out in a flood, 
And, rustling, spread. 
"Horse, don't you cry. 
Horse, listen. 
What do you think! Are you worse than them? 
My child, we are all 
To some extent horses. 
All of us have in us 
Some of the horse." 
The horse my have been old 
And needed no nursing, 
What said might have seemed trite 
But nevertheless 
It lurched 
To its feet, 
Whinned and 
Moved off again. 
It went back to its stable, 
Stood content in its stall. 
Ans it thought it was 
A young colt again, 
That it is worthwile living 
And it wasn't bad working.

Vladimir Mayakovsky

*

вівторок, 6 березня 2012 р.

понеділок, 5 березня 2012 р.

Поетична серія видавництва “Крок”. Перші три книги: Раґнар Стрьомберґ, Селіна Тусітала Марш, Енрік Казасес

Дизайн книг: стронґовський
Концепція: Юрій Завадський

*

Раґнар Стрьомберґ. Жовтоока
Переклад зі шведської Лева Грицюка


*


Селіна Тусітала Марш. Tusitala
Переклад з англійської Ганни Яновської


*

Енрік Казасес. Фосфоресцентні канарки
Переклад з каталонської Каталіни Джірони і Андрія Антоновського


*

пʼятниця, 2 березня 2012 р.

"Кількасот грамів іти до": Ігор Котик про "18 поетів із Гетеборга"


Поезія – це найлітературніший жанр, це згусток словесної творчості, а тому ключовими в ній є питання форми і мови. Пригадуєте, що писав 16-річний Артюр Рембо у своєму листі-маніфесті? Він писав, що треба «знайти мову». І його «Сезон у пеклі» та особливо «Ілюмінації» («Осяяння») стали тією поетичною мовою, яка багатьом відкрила очі на те, що таке поезія. Хоча мистецьку вартість тих шедеврів було оцінено не одразу. Не знаю, наскільки доречна тут паралель із антологією «18 поетів із Гетеборга» – не обіцяю творам, уміщеним у ній, аж такої слави, – але у плані пошуків мови ця книжка може бути для молодих українських поетів певним орієнтиром...

четвер, 1 березня 2012 р.

Перекладацький конкурс для молодих богемістів-2012

Irena Dousková

Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові разом з Чеським центром у Києві за підтримки Національного туристичного управління Чеської Республіки – CzechTourism в Україні,оголошують Другий перекладацький конкурс для молодих українських богемістів. Конкурс відкритий для всіх, хто зацікавлений у літературному перекладі з чеської мови на українську і хто відповідатиме критеріям конкурсу. Учасник може вибрати один із двох текстів:

1)    оповідання Úchyl , автор: Irena Dousková (1964)
1)    5 віршів : Ladislav Dvořák (1920–1983)

Найкращий переклад оповідання та найкращий переклад віршів буде опублікований у журналі Кур’єр Кривбасу.
Абсолютний переможець конкурсу буде відзначений ваучером на вихідні в Празі ( з проживанням та сніданком) на дві особи та квитками на літак у зворотному напрямі Київ-Прага.
Друге і третє місця будуть нагороджені книжними та іншими цінними призами.
Організатори та журі залишає за собою право надати місце кільком особам, або ж взагалі не надавати його, якщо результат не відповідає рівню. Крім того, організатори залишають за собою право присудити приз іншому абсолютним переможцем у випадку, якщо переможець не має змоги повноцінно використовувати приз (наприклад через тривале проживання в Чеській Республіці).

Умови участі:
1) Учасник повинен бути молодшим 35 років (на час завершення конкурсу 31.05.2012) і бути громадянином України.
2) Оригінальний чеський текст можуть учасники отримати звернувшись за електронними адресами: lvov@embassy.mzv.cz або cckiev@czech.cz. (зацікавленим особам, що не будуть представлятися, тексти не надсилатимуться).
3) Переклад та необхідні особові данні (ім’я та прізвище, дата народження, постійне місце проживання, № паспорту) конкурсант має прислати на електрону адресу: lvov@embassy.mzv.cz або cckiev@czech.cz.
4) Учасник зобов’язується дотримуватися вимог законодавства про авторські права: оригінальний текст і переклад не буде ніяким способом поширювати, публікувати або іншим чином публічно використовувати.
5) Наданням всього перекладу на конкурс учасник тим самим погоджується з подальшим публікуванням чи використанням тексту перекладу в рамках некомерційних проектів Чеського центру в Києві та Генерального консульства у Львові.
6) Термін закінчення конкурсу: 31. 05. 2012 р.
7) Переможець буде виголошений на Форумі видавців у Львові. Разом з тим буде опублікований весь список конкурсантів, без вказування місць, чиї роботи відповідають вимогам конкурсу.

Переклади буде судити журі у складі:
Рита Кіндлерова – перекладачка, ЧР
Галина Крук – поетеса і перекладачка
Галина Петросаняк – поетеса та перекладачка
Людмила Таран – письменник і поетеса
Антон Санченко – письменник

Уся інформація знаходяться на: www.mzv.cz/lvov або www.czechcentres.cz/kiev.

*