8 віршів Тумаса Транстрьомера

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
ПОВОРОТ ДОБИ

Лісова мураха тихо чатує —
вдивляється в ніщо. Лиш краплі з листу
темного чути — й гул нічний глибоко в
                    каньйоні літа.

Ялина, наче стрілка годинника,
колюча. Мураха жевріє в тіні
гори. Птах скрикнув! Й нарешті! Котиться
                    поволі віз хмар.

Пер. Лев Грицюк

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
ПАРА

Вони вимикають лампу, і її білий дашок мигтить
якусь мить перед тим, як розчинитись,
як таблетка в склянці темряви. Тоді — вгору.
Готельні стіни злітають у небесну темряву.

Рухи кохання стихли, вони сплять,
а найпотаємніші їхні думки зустрічаються,
як зливаються одна з одною дві фарби
на мокрому папері школяревого малюнка.

Темно, тихо. Та місто нині вночі ривком
підібралося ближче. З погашеними вікнами прийшли будинки.
Стоять дуже близько в стлумленім очікуванні —
юрмище з безвиразними лицями.

Пер. Лев Грицюк

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
ОБЛИЧЧЯМ ДО ОБЛИЧЧЯ

У лютому життя стояло нерухомо.
Птаство літало нерадо, душа ж
шкреблась об ландшафт, як човен
пришвартований — об причал.

Дерева стояли, обернувшись до мене спинами.
Глибина снігу вимірювалася стернею.
Сліди від ніг старіли на насту.
Під брезентом слабшала мова.

Одного дня щось підійшло до вікна.
Праця спинилась, я підвів очі.
Горіли барви. Усе обернулося.
Земля і я стрибнули одне до одного.

Пер. Лев Грицюк

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
LAMENTO

Він відклав ручку.
Вона нерухомо лежить на столі.
Вона нерухомо висить у порожнечі.
Він відклав ручку.

Забагато всього — чого ні написати, ні замовчати!
Він паралізований чимось, що відбувається десь далеко,
хоча пречудова валізка й гупає, як серце.

Надворі — раннє літо.
Із зелені долинає свист: люди а чи птахи?
І заквітчані вишні голублять вантажівки, які приїхали додому.

Минають тижні.
Поволі настає ніч.
Молі сідають на шибку:
бліді телеграмки зі світу.

Пер. Лев Грицюк

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
ІЗ БЕРЕЗНЯ 1979 РОКУ

Стомлений од усіх, хто приходить зі словами, — слова, лиш не мова, —
я подався на засніжений острів.
Дикість слів не має.
Несписані сторінки стеляться навсібіч!
Натрапляю на сліди косулених копит у снігу.
Мова, лиш не слова.

Пер. Лев Грицюк

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
ВОГНЯНІ НОТАТКИ

Під час похмурих місяців моє життя зблискувало лише тоді, коли я кохався з тобою.
Як світляк загоряється й гасне, загоряється й гасне, — мигцем можна простежити його шлях
у нічній пітьмі між оливами.

Під час похмурих місяців душа лежала скорчена й безживна,
тіло ж ішло прямісінько до тебе.
Нічне небо мукало.
Потай доячи космос, ми вижили.

Пер. Лев Грицюк

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
РОМАНСЬКІ АРКИ

У напівтемряві величезної романської церкви юрмилися туристи.
Склепіння зяяло за склепінням, загальний вид — неосяжний.
Мерехтіло кілька свічок.
Безликий янгол обійняв мене
і зашепотів крізь ціле тіло:
“Не соромся, що ти — людина, будь гордий!
У тобі нескінченно відкриваються склепіння за склепінням.
Ніколи не станеш завершеним — і так тому й бути.”
Засліпленого слізьми,
мене виштовхали на п’яцу, що сонцем кипіла,
разом із містером та місіс Джонсами, паном Танакою і синьйорою Сабатіні,
і в них усіх нескінченно відкривалися склепіння за склепінням.

Пер. Лев Грицюк

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
НАЦІОНАЛЬНА НЕБЕЗПЕКА

Замміністра схиляється і рисує хрестик,
і її сережки дзвенять, мов дамоклові мечі.

Як пістрявий метелик стає невидимим на тлі землі,
зливається демон із розкритою газетою.

Владу посів шолом, якого не носить ніхто.
Черепаха-мати летить — рятується втечею під водою.

Пер. Лев Грицюк

"Свіже відчуття дійсності": стаття про Нобелівського лауреата-2011 Тумаса Транстрьомера

ЛітАкцент опублікував мою статтю про цьогорічного Нобелівського лауреата Тумаса Транстрьомера "Свіже відчуття дійсності". Транстрьомер, нагадаю, отримав найвищу літературну відзнаку світу за те, що "дає нам свіже сприйняття дійсності" через "насичені образи, що просвічуються".

*

Тумас Транстрьомер @ WhyTranslator

Хайку Тумаса Транстрьомера

Anstalten Hällby

Люблю хайку Транстрьомера. 2001 року він опублікував написану ще 1959 року збірку «В’язниця» (Fängelse). У ній Транстрьомер у формі японських тривіршів описав свої враження від відвідин підліткової в’язниці в Гелльбю, що біля Ескільстуни. Всього в збірці 9 хайку. Я спробував перекласти третє з них:

Не такі життя:
краса виживає у
татуюваннях.

Пер. Лев Грицюк

Оригінал:

Felstavade liv –
skönheten kvarlever som
tatueringar.

(Перший рядок «felstavade liv» означає «wrongly spelt/misspelt lives».)

*

Ще хайку Транстрьомера: тут і тут.

*

Тумас Транстрьомер у перекладі Юлії-Ванди Мусаковської

Cf.: Транстрьомер/Загаєвський

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
ЧОРНІ ЛИСТІВКИ

[...]

II

На середині життя смерть приходить
знімати мірку з людини. Візит цей
забувається, життя триває. Стрій
          шиється в тиші.

Пер. Лев Грицюк

*

АДАМ ЗАГАЄВСЬКИЙ
У ЧУЖІЙ КРАСІ

[...]

А чим же скінчилося – я постарів, мені стало більше років; незабаром навіть п'ятдесят буде лиш приємним спогадом, почнуться перші переговори з шістдесятьма, перші примірки у того суворого кравця, який усіх нас обшиває і не заспокоїться, поки не подарує нам останній костюм, чорний як ніч.

[...]

Пер. Віктор Дмитрук

"Мадригал" Тумаса Транстрьомера (1931-2015)

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
МАДРИГАЛ

Я успадкував темний ліс, куди рідко ходжу. Та настане день, коли мертві й живі поміняються місцями. Тоді ліс зарухається. Ми — не без надії. Найважчі злочини залишаться нерозкритими, попри старання багатьох поліцейських. Так само десь у наших життях є велика нерозкрита любов. Я успадкував темний ліс, але нині йду іншим лісом — світлим. Усе живе — що співає, звивається, махає й повзає! Весна — і повітря вельми насичене. Я закінчив університет забуття й зараз я — із такими ж порожніми руками, як рукави сорочки на мотузці для прання.

Пер. Лев Грицюк

Моніка Транстрьомер про перекладачів

Nobel Laureate Tomas Tranströmer (left) with his wife Monica and Peter Englund, Permanent Secretary of the Swedish Academy (right).

"Special thanks to all the translators, who work so hard for so little reward.

Your motivation is your curiosity and commitment.

It should be called love - the only realistic basis for translating poetry."

From Monica Tranströmer's speech on behalf of Nobel Laureate Tomas Tranströmer at the Nobel Banquet, 10 December 2011.

Вірш прозою Тумаса Транстрьомера

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
ВІДПОВІДІ НА ЛИСТИ

У найнижчій шухляді бюро знаходжу листа, що вперше прийшов двадцять шість років тому. Лист, що все ще дихає панікою, приходячи вдруге.
     Будинок має п’ять вікон: крізь чотири ясно й тихо світить день. П’яте виходить на чорне небо й грозу. Стою біля п’ятого вікна. Лист.
     Іноді розверзається прірва між вівторком і середою, але двадцять шість років можуть минути за мить. Час — не пряма, а радше лабіринт, і якщо притиснутися до стіни в правильному місці, то можна почути квапливі кроки й голоси, можна почути, як ти сам проходиш десь там потойбіч.
     Чи на цей лист коли-небудь була відповідь? Не пам’ятаю, це було давно. Незліченні пороги моря продовжували прибувати. Серце продовжувало здійснювати свої стрибки з секунди на секунду, як жаба в мокрій траві серпневої ночі.
     Листи без відповідей нагромаджуються високо вгорі, як перисто-шаруваті хмари, що віщують негоду. Сонячні промені вони роблять тьмянішими. Колись я відповім. Колись, коли помру й нарешті зможу сконцентруватися. Або, принаймні, буду настільки далеко звідси, що зможу віднайти себе. Коли йтиму, щойно прибувши, великим містом, 125-ю вулицею, на вітрі, вулицею, де танцює сміття. Я, котрий любить блукати й зникати в юрбі, літера “Т” у нескінченній масі тексту.

Пер. Лев Грицюк

Зі збірки “Дика площа” (1983)

*

Алкеєва строфа Тумаса Транстрьомера

Сапфічна строфа Тумаса Транстрьомера

Хайку Тумаса Транстрьомера

SWE/ENG/UKR: "Morgon och infart" av Tomas Tranströmer | "Morning Approach" by Tomas Tranströmer | "Ранок і в'їзд" Тумаса Транстрьомера

TOMAS TRANSTRÖMER
MORGON OCH INFART

Havstruten, solskepparen, styr sin väg.
Under honom är vattnet.
Nu slumrar ännu världen som en
mångfärgad sten i vattnet.
Outtydda dag. Dagar –
som aztekernas skrivtecken!

Musiken. Och jag står fångad
i dess gobeläng, med
höjda armar – lik en figur
ur allmogekonsten.

*

TOMAS TRANSTRÖMER

MORNING APPROACH

The black-backed gull, the sun-captain, maintains his course.

Beneath him is the water.

The world is still sleeping like a

multicoloured stone in the water.

Undeciphered day. Days –

like aztec hieroglyphs.

The music. And I stand trapped

in its Gobelin weave with

raised arms – like a figure

out of folk art.

Translated by Robin Fulton

*

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР

РАНОК І В'ЇЗД

Морська чайка - шкіпер сонця - керує своїм польотом.

Під нею – вода.

Зараз світ іще дрімає,

наче багатоколірний камінь у воді.

Незрозумілі дні. Дні –

наче письмо ацтеків!

Музика. І я стою, ув’язнений

у цьому гобелені,

з піднятими руками – як фігура

з народної творчості.

Пер. Юлія-Ванда Мусаковська

*

[About SWE/ENG/UKR]

*

[More: Here & Here]

"Сябрам па той бок мяжы" Тумаса Транстрэмэра

Тумас Транстрьомер і Володимир Арлов. Фото: Maria Söderberg

У цього перекладу прецікава історія. На початку листопада білоруська делегація в складі Валерії Кустави (Валерыя Кустава), Володимира Арлова (Уладзімір Арлоў) та Віри Бурлак (Вера Бурлак), перебуваючи в Стокгольмі в рамках турне на підтримку антології "Språket som svalan bor i dess hjärta", побували в гостях у цьогорічного Нобелівського лауреата Тумаса Транстрьомера. Під час розмови за келихом доброго іспанського вина мова зайшла про його вірш "Друзям потойбіч кордону" ("Till vänner bakom en gräns") зі збірки "Stigar" (1973). Очевидно, дорогою на північ Швеції (а після Стокгольма білоруси відвідали Паялу, Лулео та Умео) виникла ідея перекласти цей вірш білоруською, адже, як пише Марія Сьодерберґ, у Лулео "[п]ісля читань перекладачка Лана Вілебранд і Володимир Арлов довго сидять і щось клацають на своїх телефонах — перекладають Тумаса Транстрьомера білоруською". Зі сцени в Умео зачитали вже готовий переклад...

ТУМАС ТРАНСТРЭМЭР

СЯБРАМ ПА ТОЙ БОК МЯЖЫ

          І

Я напісаў вам скупыя словы. А тыя, што ня змог сказаць,
разьдзьмуваліся й разьдзьмуваліся, як мангальф’еры,
каб узьняцца ў начное неба.

          ІІ

Зараз мой ліст на стале ў цэнзара.У цьмяным мігценьні ягонае лямпы
мае словы скачуць, як малпы за кратаванкай,
калоцяць яе, тады заміраюць, ашчэрыўшы зубы!

          ІІІ

Чытайце між радкамі. Ведаю: сустрэнемся праз 200 гадоў,
калі мікрафоны ў сьценах гатэляў будуць забытыя
і мы нарэшце спакойна засьнем ракавінкамі ў вапняку.

Пер. Лана Вілебранд

*

Келіх гішпанскага з нобэлеўскім ляўрэатам

Читання віршів Транстрьомера в Києві

Тумас Транстрьомер і Лейф Ульссон

21 листопада 2013 року о 19:00 Лейф Ульссон читатиме вірші Тумаса Транстрьомера в Центрі Леся Курбаса в Києві. Не пропустіть! (Via.) :-)

Інтерв'ю для "ЛітАкценту" :-)

Олег Коцарев зробив зі мною інтерв'ю для "ЛітАкценту":

"— Твої улюблені шведські поети?

— Багато хто з “18 поетів із Гетеборга”: Рагнар Стрьомберґ, Ліна Екдаль, Давід Вікґрєн, Гелена Ерикссон, Лінн Гансéн, Йоганнес Анюру, Кристіна Фалькенланд, Памела Ясков’як… Продовжую слідкувати за розвитком їхньої творчості, і це дуже захопливо!

Потім, скажімо, Бруно К. Ойєр (зірка шведської поезії — він збирає стадіони!), Осе Берґ (фантастична критик та поетка!), Аріс Фіоретос (дуже мудрий та чуттєвий поет!), Кристофер Фленсмарк (дебютна книжка якого “Календар” була скрупульозним відтворенням щоденника його вмираючої бабусі), Лукас Мудіссон (усесвітньо відомий кінорежисер — але також і чудовий поет!), Маґнус Вільям-Ульссон (черпає натхнення з античної традиції, але залишається ультрасучасним), Тумас Тідгольм (Ліна Екдаль рекомендує!), Марі Сількеберґ, Пер Ганссон, Лінус Ґордфельдт.

А також мертві та живі класики: Ґуннар Екельоф, Соня Окессон, Йоран Сонневі, Крістіна Люґн, наприклад! Тумас Транстрьомер, очевидно, потребує всебічного вивчення також.

Щодо найновішої сучасної шведської поезії, то можу рекомендувати томисько “32/2011”."

Алкеєва строфа Тумаса Транстрьомера

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
АЛКЕЄВОЮ СТРОФОЮ

Травневий ліс. Ціле моє життя тут
блука примарою: невидимий віз-
          перевіз. Спів пташиний. Знаки
питання комариних личинок.

Утікаю до тих самих місць і слів.
З моря — холодний бриз, дракон крижаний
          карк мені лиже, сонце — пече.
Перевіз полум’ям зимним горить.

*

Алкеєва строфа

"Еспресо" Тумаса Транстрьомера

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
ЕСПРЕСО

Чорна кава на столиках просто неба,
де стільці яскраві, немов комахи.

Це коштовні підхоплені краплі,
сповнені тією ж силою, що «Так» і «Ні».

Його виносять із темних кав’ярень,
і воно незмигно вдивляється в сонце.

У денному світлі — точка цілющої чорноти,
що швидко вливається в гостя блідого.

Воно нагадує краплі чорної глибокодумності,
що іноді підхоплюються душею,

що дають цілющий поштовх: «Іди!»
Натхнення розплющити очі.

Пер. Лев Грицюк

IV частина "Шубертіани" Тумаса Транстрьомера

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
ШУБЕРТІАНА

[...]

IV

На стільки всього мусимо покладатися, аби могти прожити наш насущний день не запавши крізь
     землю!
Покладатися на сніги, що міцно тримаються за схил гори над селом.
Покладатися на обіцянки мовчати й усмішку взаєморозуміння, покладатися на те, що телеграми,
     які повідомляють про нещастя, нас не стосуються і що раптовий удар сокири зсередини нас
     не спіткає.
Покладатися на осі коліс, що несуть нас на трасі серед збільшеного в триста разів бджолиного
     рою зі сталі.
Та нічого з того, власне, не варте нашої довіри.
П’ять смичків кажуть, що можемо покладатися на щось інше.
На що? На щось інше, і вони ведуть нас якусь частинку шляху туди.
Як коли на сходах гасне світло й рука веде – довірливо – сліпим бильцем, що орієнтується в
     темряві.

[...]

Пер. Лев Грицюк