LINA EKDAHL
KONFLIKTEN ÄR LÖST
Nu säger jag det för allra sista gången.
Sluta nu.
Om jag ser någon av er skjuta en gång till
då blir det ingen efterrätt.
Hör ni inte vad jag säger?
Då tar jag pistolerna
och gevären och granaterna och kanonerna.
Då kan ni inte ha dom
om ni bara håller på och skjuter på varandra hela tiden.
Nu får det vara slut.
Jag bryr mig inte om vem det var som började.
Det spelar ingen roll.
Sluta döda nu.
Sluta kriga.
Nu räcker det.
Nu får det vara slut.
Titta här vad tråkigt det ser ut,
trasiga hus, ensamma barn, döda människor överallt.
Ingen mat finns det, allt är förstört.
Nu får det vara nog. Nu får ni säga förlåt.
Gör det.
Säg förlåt till varandra.
Ja.
Ja gärna.
Jag förlåter dig gärna säger man när någon säger förlåt.
Nu får vi hjälpas åt att bygga upp städerna,
ta hand om dom övergivna människorna,
läka såren
och aldrig, aldrig göra om sådana här dumheter igen.
Nu äter vi risalamalta.
Ur "Människan pratar" (1997)
*
LINA EKDAHL
CONFLICT RESOLUTION
I’m telling you for the last time now.
Stop it!
If I see any of you shoot one more time
there will be no dessert.
Didn’t you hear what I said?
I’ll take your pistols, your rifles,
hand grenades and cannons.
You just can’t keep them
if you’re going to shoot at each other all the time.
Enough is enough.
I don’t care who started it.
That doesn’t matter.
Stop killing now.
Stop making war.
I’ve had it.
Just look what a mess you’ve made,
houses destroyed, children abandoned, dead bodies all over.
There’s nothing to eat, everything’s in ruins.
Enough is enough. You’ve got to say sorry.
Do it.
Say sorry to each other.
Yes.
Yes of course I forgive you, is what you say when someone says sorry.
Now we’ll work together to build up the cities,
take care of those who’ve lost their loved ones,
heal the wounds,
and never, never, do such stupid things again.
Now let’s have our rice pudding.
Translated by Linda Schenk
*
ЛІНА ЕКДАЛЬ
КОНФЛІКТ РОЗВ'ЯЗАНО
Востаннє кажу.
Перестаньте.
Якщо побачу, що хтось із вас вистрілить ще раз,
десерту не отримаєте.
Не чуєте, що кажу?
Тоді заберу пістолети,
рушниці, гранати, гармати.
Вам їх не можна мати,
якщо ви тільки стріляєте одне в одного цілий час.
Годі вже.
Мені однаково, хто почав.
Це не має жодного значення.
Перестаньте вбивати.
Перестаньте воювати.
Досить уже.
Годі.
Погляньте-но, як зле це виглядає,
зруйновані будинки, самотні діти, мертві люди скрізь.
Їжі немає, все знищено.
Досить. Просіть пробачення.
Давайте.
Просіть пробачення одне в одного.
Так.
Так, пробачаю.
«Пробачаю тобі» — кажуть, коли хтось просить пробачення.
Тепер слід одне одному допомогти, щоб відбудувати будинки,
заопікуватися покинутими людьми,
залікувати рани
і ніколи-ніколи не робити такої дурості.
Їмо пудинг.
Пер. Лев Грицюк
Зі збірки «Людина говорить» (1997)
*
Немає коментарів:
Дописати коментар