20 хайку Тумаса Транстрьомера

Фото: Ulla Montan

Попільна тиша.
Проходить синій велет.
Зимний з моря бриз.

Божий вітер у
спину. Безгучний постріл:
надто довгий сон.

Сцена на пероні.
Який дивний спокій:
внутрішній голос.

Щось сталося. Місяць
освітив кімнату. Бог
відав про це.

Мур безнадії…
Голуби ходять туди-
сюди — безликі.

Клітка з темряви.
Я зустрів велику тінь
у парі очей.

Людиноптахи.
Яблуні заквітчані.
Вічна загадка.

Одкровення. Вид
старенької яблуні.
Море — десь близько.

Смерть схиляється
й пише по морю. Церква
золотом диха.

Загадковий ліс,
де Бог живе без грошей.
Мури — сяяли.

Він пише, пише...
Клей лелíв у каналах.
Пором через Стікс.

Бронзове листя —
цінне, як і Сувої
Мертвого Моря.

Сонце зникає.
Бульдожою мордою
дивиться буксир.

Орхідеї. Повз
Пропливають танкери.
Місячна повня.

Дуби та місяць.
Світло й тихі сузір’я.
Холодне море.

Сонце заходить.
Наші тіні — велетні.
Скоро тінь — усе.

Ніч тече собі
зі сходу на захід у
темпі місяця.

Дві бабки, одна
із одною зчеплені,
продзижчали повз.

Біле сонце до
синьої гори смерті
самотньо біжить.

Твердині, чуже
місто, холодні сфінкси,
пусті арени.

Пер. Лев Грицюк

*

http://levhrytsyuk.blogspot.com/search?q=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80