Шведська поетично-акордеонна постановка "Хто плаче за Єммою Бломгофф" - проект двох поеток із Гетеборга Ліни Екдаль та Лінн Гансéн і музикантки Анни Ґуставссон. Від сьогодні всі тексти Екдаль і Гансéн у постановці в моєму перекладі можна почитати/завантажити/роздрукувати тут (а нижче подаю також "титульний" вірш Екдаль). Нагадаю, у вересні "Хто плаче за Єммою Бломгофф" приїде до Києва та Львова.
*
ЛІНА ЕКДАЛЬ
ХТО ПЛАЧЕ ЗА ЄММОЮ БЛОМГОФФ
Двісті гринд і сім дельфінів
викинулися на берег пляжу Наракупа
— Чути, як вони плачуть, — каже Ємма Бломгофф
місцеві мешканці та приїжджі відпочивальники поливають холодною водою
обгортають гринд мокрими простиралами
гринди плачуть
дельфіни плачуть
місцеві мешканці плачуть
приїжджі відпочивальники плачуть
плачуть і поливають холодною водою
плачуть і обгортають мокрими простиралами, рушниками, покривалами
усім що можуть дістати
студенти витягають
плачуть і витягають
вдається їм винести гринденя
у море
двічі
гринденя повертається
двічі
студенти поливають і обгортають
плачуть і поливають
гринденя повертається
гринденя плаче
дельфіни плачуть
гринди плачуть
студенти плачуть
хто плаче за студентами
хто плаче за приїжджими відпочивальниками
хто плаче за місцевими мешканцями
на пляжі Наракупа
хто плаче за металістами
хто плаче за текстильницями
ткачами
прядильниками
хто плаче за шевцями
за аптекарями
хто плаче за ковалями
за мельниками
хто плаче за дільничим
за лоцманами
за моряками
за машинобудуванням
хто плаче за машинобудуванням
багато
багато хто плаче за машинобудуванням
хто плаче за плакальницями
хто плаче за вчительками
за шкільними медсестрами
за слідчими
прибиральниками
вахтерами
хто плаче за «Правом всіх людей»
хто плаче за «Законом про захист пляжів»
хто плаче за літом
хто плаче за селянином
за селянами
хто плаче за матерями
за матерями матерів
Кара-Су сімнадцятого травня дві тисячі п’ятого року
Майже рік минув із того часу, коли шведська поетично-акордеонна постановка "Хто плаче за Єммою Бломгофф" побувала в Україні. Днями я знайшов кілька оригінальних треків із постановки на SoundCloud.Com. Нижче подаю 2 треки разом із текстами в моєму перекладі зі шведської, спільний трек Анни Ґуставссон із Юлією Вандою-Мусаковською та інструментальну композицію. Тексти з постановки "Хто плаче за Єммою Бломгофф", нагадаю, можна почитати тут.
Давненько бачилося морських левів
морських левів із м’ячем
морських левів без м’яча
червоний м’яч
синій м’яч
стілець
трюки з м’ячем
трюки без синього м’яча
оберт на стільці
оберт на носі
оберт із червоним м’ячем
оберт із перекидом
оберт без музики
оберт із музикою
труби
вуса
оберт на холодному носі на канаті
оберт із синім м’ячем на трапеції
холодний ніс синій м’яч труба трапеція
трюк із червоним м’ячиком
оберт перекид на стелі
ззаду спереду на стільці на м’ячі
без спідниць
дуже-дуже давненько бачилося морських левів у спідницях
плісируваних спідницях
немає за чим тужити
немає за чим шкодувати
морські леви
три морські леви можливо
тирса
танцівниця
прикрашені перами коні без спідниць
плечі
танцівниця на коні
російські плечі піраміда з плечей
переповнене шатро
немає
немає за чим шкодувати
розпиляна пані
якийсь кріль
Вона жила десь, але важливо, коли вона жила.
Вона жила під час війни. Вона жила в серпні.
Ймовірніше, що собака вб’є курча у воєнний час, аніж у мирний час.
Сподіваюсь, у дев’ятнадцятому сторіччі було тепло.
Сподіваюся, під час Відроження гуляли собі.
У Середньовіччі. Сподіваюсь, у Середньовіччі зранку ніжились у ліжку.
Сподіваюсь, у п’ятдесятих було добре кіно.
Сподіваюся, німецькі чоловіки добре ставилися до німецьких дітей, німецькі чоловіки добре ставилися до німецьких жінок, німецькі жінки добре ставилися до німецьких дітей, німецькі діти добре ставилися до німецьких собак. Ні, добре вони не ставилися.
Важливо знати, як вона жила, але цікавіше — коли.
Коли жила вона?… вона жила під час кризи.
Ймовірніше, що дитина потягне іншу дитину за волосся, коли впаде біржа.
Сподіваюся, під час класицизму люди організувалися.
Сподіваюся, люди бачилися.
Історична особа може сказати іншій особі, що отепер — починається, але коли мається на увазі?
Усі країни важливі, лише не водночас. Франція була важлива, але чи важлива вона тепер? Ні.
Усі мусять бути вільні, це відбувається не водночас, не в усіх країнах, але, сподіваюсь, так було раніше.
Є різниця між — убити когось і взяти й забути підтримувати життя комусь.
Забувають підтримувати життя собаці.
Забувають підстригати дітям волосся.
Це легко стається і це цікаво, але — не продовжується.
Сумно те (і це стосується чого завгодно), що все закінчується.
Солдат є солдатом в один час, але шевцем — у інший.
Сподіваюся, спочатку він швець, потім солдат, а потім поляже на війні. Ні, сподіваюся, він солдат, потім поляже на війні, потім врятується і стане шевцем.
Потрібно довго думати про німецьких чоловіків, німецьких жінок та їхніх собак, німецьких собак та їхню шерсть, німецькі сім’ї та їхнє здоров’я. Їхнє дуже погане здоров’я. Їхнє дедалі гірше здоров’я. Їхнє гарне вбрання та їхнє погане здоров’я.
Тому що була війна.
Не тому, що була війна, війна завжди десь є, а тому, що війна наближалася.
Бо чекали на війну.
Тому, що чекали на війну, тягли одне одного за волосся.
Потрібно традицію, свободу, близькість, — і хто завгодно каже це, але більше людей каже це у воєнний час.
Більше людей каже це у двадцятому сторіччі.
Чудові й спокійні, німецькі чоловіки й жінки — чудові й спокійні, а особливо — у мирний час.
Сподіваюся, під час модернізму уникли сумніву.
Сподіваюсь, у вісімдесятих сиділи за столиками з картатими скатертинами.
Сподіваюся, французькі сім’ї добре ставилися до німецьких сімей, німецькі сім’ї були більші, ніж шведські сім’ї, шведські сім’ї не здавали своїх позицій норвезьким сім’ям, сподіваюся, норвезькі сім’ї пам’ятають французькі сім’ї. Великі прості французькі сім’ї.
Вона жила десь, це важливо, але важливіше — як.
Як жила вона?… вона жила як швачка, швачка, яка брала участь у війні і полягла на війні, але потім врятувалася.
Історична особа може сказати іншій, що оце — кінець, але коли мається на увазі?
КИЇВ: 14 вересня, 19:00, Центр Леся Курбаса (вул. Володимирська, 23-В)
ЛЬВІВ: 17 вересня, 21:00, Львівський академічний театр імені Леся Курбаса (вул. Леся Курбаса, 3)
ВХІД ВІЛЬНИЙ
Створений двома поетками з Швеції, Ліною Екдаль та Лінн Гансéн, та акордеоністкою Анною Ґуставсон сентиментальний музично-поетичний перформанс з елементами відеоарту “Хто плаче за Єммою Бломгофф” буде продемонстровано в Україні за підтримки Шведського Інституту.
Прем’єра поетично-акордеонної постановки відбулася навесні в Гетерборгу і мала неабиякий успіх. Перформанс зрежисовано в такий спосіб, що сам процес його створення стає частиною кінцевого результату. На прем’єрі та подальших показах у Швеції щоразу на сцені був присутній спеціально запрошений гість. В Україні такими гостями, що долучаться грою і текстами до творення перформансу, стануть літераторки Катерина Бабкіна та Юлія-Ванда Мусаковська
Прес-конференція у Києві: 13 вересня о 13:30 “Книгарня “Є” (вул.Лисенка, 3)
Прес-конференція у Львові: 16 вересня о 13:30 “Книгарня “Є” (пр. Свободи, 7)
*
Ліна Екдаль (нар. 1964 р.) —поетка і драматург. Авторка п’яти поетичних збірок. Виступала в Україні в рамках проекту «SWIЖЕ» (2007) та на Третьому міжнародному літературному фестивалі в рамках XV Форуму видаців у Львові (2008). 2008 року в Україні вийшла збірка вибраних віршів «Про бажання стати виразною як людина» (переклав Лев Грицюк). Мешкає в Гетеборгу (Швеція).
Лінн Гансéн (нар. 1983 р.) —поетка. Дебютувала 2008 року збіркою поезій «Постукати по дереву». Входить у літературний колектив G=T=B=R=G. Мешкає в Гетеборгу (Швеція).
Анна Ґуставссон (нар. 1967 р.) — акордеоністка, музикантка, композиторка. Освіту здобувала в Гетеборзькій консерваторії. Виступала у В’єтнамі, де грала на вібрафоні в костюмі тирольської дівиці, грала на бас-барабані в Гетеборзькій опері, робила звукові інсталяції з повітряними скульптурами та гойдалками. Брала участь у низці театральних та танцювальних постановок у Швеції, а також у Осло, Рейк’явіку та Орхусі. Мешкає в Гетеборгу (Швеція).
Бйорн Гелльстрьом (нар. 1962 р.) — працює переважно з фотографією (часто — документального характеру) та відео (анімація/колаж). Фотографії публікувались у газетах та журналах, на виставках. Працює також із графічним дизайном. Співавтор мистецької відеопрограми "CMYK-TV".Мешкає в Гетеборгу (Швеція).
Катерина Бабкіна (нар. 1985) – авторка поетичної книги «Вогні святого Ельма» (Лілея-НВ, 2002), прозової – «Лілу після тебе» (Факт, 2008). Займається відеопоезією, Відеороботи брали участь у кінофестивалях та літературних фестивалях в Києві, Львові, Сумах, Луганську, Москві, Вільнюсі, Валенсії, Кракові
Ванда-Юлія Мусаковська (нар. 1982 р.) — поетка, прозаїк. Дебютувала 2010 року збіркою поезій «На видих і на вдих».
Переклад шведських текстів: Лев Грицюк.
*
Виступ у Львові відбудеться в рамках П’ятого міжнародного літературного фестивалю та XVII Форуму видавців.
В Інтернеті з'явилося промоційне відео поетично-акордеонної постановки Ліни Екдаль, Лінн Гансéн та Анни Ґуставссон "Хто плаче за Єммою Бломгофф". Нагадаю, постановка приїде в Україну: у вересні на П'ятий літературний фестиваль у рамках 17 Форуму видавців у Львові, а перед тим побуває й у Києві. (Відео: Бйорн Гелльстрьом.)
Приємні новини зі Швеції: уже незабаром постановка "Хто плаче за Єммою Бломгофф" приїде в Україну! Більше про саму постановку - тут і тут! До слова, саме нині в Гетеборгу відбудеться її прем'єра!
