Цього року вибрані вірші польського поета Марціна Свєтліцького вийдуть окремою книжкою в перекладах Андрія Бондаря, Сергія Жадана та Остапа Сливинського. Є книга заклять, але слова
затерлися, зникли. Є невиразні сліди,
та сором гадати. Давно не читана,
лежить у шухляді. Засинаючи, хочу
відтворити в уяві її первісну форму.
Бо були часи, роки героїчні,
коли стояв я на сонці, в самому центрі,
опівдні, цілячись язиком
у саму середину, в ядро. А тепер прокидаюся,
щойно заснувши. Прокидаюся і не знаю.
Шукаю ту книгу, хоч лежить ніби поруч,
в шухляді. Шукаю у пам’яті.
Шукаю у собі. Всі конституції разом узяті
не можуть із нею зрівнятись,
є мертвим світлом, не конституюють.
Я кажу літери. Мовлю шифром, до якого
давно немає ключа. Були часи, коли я
сам був ключем, і був шифром.
Прокидаюся і не знаю. Засинаючи, був я
отут, був деінде.
Питаю:
куди витекло життя?
Питаю:
куди?
Люди в автах, люди в брамах, люди в передмістях, люди на візочках, люди в темних залах, люди в третій дії, люди у палатах, у зачинених салонах, люди в оманах, лахманах, в опалі, люди в потребі, в порічках, у безкраях, люди на страйку, на протязі, на виборах, на шпалерах, люди людям, немає чого виходити з дому.
Питаю:
куди витекло життя?
Куди?
– питаю.
Клумак повертається! Велике, у великому стилі
повернення клумака! Клумак, що сходить
із потяга й рушає до центру, у центрі
не знаходить нічого, декілька трішки
знайомих облич, але непривітних достатньо,
аби йти далі, не підсідати.
А я сплю тим часом, і сниться мені клумак,
що містом мандрує. А клумак і дійсно
містом мандрує, але про дійсність
сперечатись не будемо. Події останніх
днів моє туманне поняття про дійсність
остаточно поруйнували. Клумак,
що повертається вічно. Вічно хитким
маршрутом. Клумак повертається! А я сплю й ворушу
ногами крізь сон.
Хаотичне незв’язне суперечливе блудне
позиції тіл душ розклад розпад розмитий
образ це комікс який слід розглядати зсередини
у всі боки все псується з середини
самі чорні картинки самі порожні балуни
переклади собі сам це не твоя мова
це есперанто брайлем це ніч і не вір
у те що кажу і не вір що це кажу я
це говорить радіо північ говорить радіо прірва
говорить радіо пустка говорить радіо страх
не буде новин не буде прогнозу
погоди буде один однозначний гімн
Зі збірки «Nieczynny», 2003
Переклав О.Сливинський
*
This year, a book of selected poems by Polish poet Marcin Swietlicki will be published in Ukraine. The translators include Andriy Bondar, Serhiy Zhadan, and Ostap Slyvynsky. The poem above is called "Night" (translated by O.Slyvynsky).
Немає коментарів:
Дописати коментар