СЄРҐЄЙ ТІМОФЄЄВ
ПОПЕРЕДНІМ КУРСОМ
Старі німецькі підводні човни
Періоду першої світової,
Скрегочучи й завиваючи, прориваються
Крізь товщу вод Балтійського моря.
Їхні торпеди начинені важким піском,
І вони завжди готові до пострілу.
Їхні капітани у формі, що завжди мокра,
Кашляючи, дають уривчасті накази.
Вони не повернулися до своїх портів,
І їхня імперія виявилась іржавим папером.
Портрет кайзера розмовляє сам із собою
У кают-компанії, і його вже ніхто не слухає.
Матроси пишуть листи, грають у карти,
Розповідають анекдоти про гувернанток
І візників, поки круппівська сталь
Понівечених корпусів несе їх
Повз курорти й острови, рибальські
Шхуни, маяки й моли. Вони пливуть,
Вони завжди пливуть, невіддільні від моря,
Його солі та байдужості. І ґвинти, що розпанахують
Глибоководну ніч, ніколи не зупиняться,
Поки не досягнуть мети — не запеленгують
І не зустрінуть пострілом саму Матір-пітьму, глибінь
Глибіні, чорну хмару з рваними краями,
Уперше помічену близько сотні років тому
Приблизно в цих широтах.
ПОПЕРЕДНІМ КУРСОМ
Старі німецькі підводні човни
Періоду першої світової,
Скрегочучи й завиваючи, прориваються
Крізь товщу вод Балтійського моря.
Їхні торпеди начинені важким піском,
І вони завжди готові до пострілу.
Їхні капітани у формі, що завжди мокра,
Кашляючи, дають уривчасті накази.
Вони не повернулися до своїх портів,
І їхня імперія виявилась іржавим папером.
Портрет кайзера розмовляє сам із собою
У кают-компанії, і його вже ніхто не слухає.
Матроси пишуть листи, грають у карти,
Розповідають анекдоти про гувернанток
І візників, поки круппівська сталь
Понівечених корпусів несе їх
Повз курорти й острови, рибальські
Шхуни, маяки й моли. Вони пливуть,
Вони завжди пливуть, невіддільні від моря,
Його солі та байдужості. І ґвинти, що розпанахують
Глибоководну ніч, ніколи не зупиняться,
Поки не досягнуть мети — не запеленгують
І не зустрінуть пострілом саму Матір-пітьму, глибінь
Глибіні, чорну хмару з рваними краями,
Уперше помічену близько сотні років тому
Приблизно в цих широтах.
Пер. Лев Грицюк
*
Немає коментарів:
Дописати коментар