Як Ви стали перекладачем?
Сказати, що став, бо хотів, - то сказати неправду… Це сталося несподівано для мене. У свій час, року ще 1988, я мав честь бути запрошеним навчатися до Латвійського Університету з метою у майбутньому перекладати латиську літературу українською. Та ось і вся правда. Вже навчаючись, я почав перекладати спочатку латиських поетів, згодом, - англомовних, російських. Нещодавно почав перекладати Карля─Мікаеля Бельмана. Трохи важко, бо шведської мови не знаю…
З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?
Переважно з латиської. А оскільки багато працював з поетами «срібного віку», стало цікаво перекладати російських символістів та футуристів.
Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?
Нічого не здійснюю. Просто перекладаю. Намагаюся пережити, відчути, а від так переказати, зберігаючи форму і мелодику.
Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?
Жодних замовлень поки що я не отримував.
Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?
Переклад – це сила. Адже добрий перекладач може стати добрим поетом. А це вже не зле.
Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?
Нема.
Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?
Досвід життя. Також необхідно багато читати. Читати постійно, все життя. І будь-що. Ніколи і ні в чому себе не обмежувати. Навіть у їжі.
Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.
Так. Це переклад латиських народних пісень. Це дуже унікальні пісні. Такі собі мацюпи. Вони складаються з чотирьох рядків. Хоча може бути і більше. Кожну таку пісню можна сприймати як окрему поетичну мініатюру. Ця за обсягом маленька пісенька є надзвичайно багатогранна і різнобічна. Ось, наприклад,
Парубче, ти на мені,
Під тобою ж я лежу;
З Богом розмовляю я,
Ти ж у пекло заглядаєш.
Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?
А я і так вільний. Тому і обираю кого і що хочу.
Dr. philol. Юрій Садловський
Львів,
26 січня 2010 року
*
Юрій Садловський - поет, перекладач, доктор філології. Народився у Львові 6 травня 1970 року. З 1988 року і до 2009 рік навчався, жив й працював у Латвійській Республіці. Донедавна викладав української мову та літературу на Філологічному факультеті Латвійського Університету, а також був вчителем латиської мови та літератури у ризьких середньо-освітніх закладах.
Член Спілки письменників Латвії та Асоціації українських письменників, а також член Міжнародної асоціації франкознавців та член Правління Об’єднання українських товариств. У минулому редактор літературного-мистецького журналу “Стоки” та дитячого часопису “Ляля” (м. Рига). Ініціатор та організатор проведення усіляких міжнародних конференцій, семінарів, літературних заходів в Латвії та Україні. Є автором багатьох поетичних збірок, а також автором першого „Українсько-латиського розмовника”.
Зараз живе і працює у Львові.
*
Попередні інтерв'ювовані:
1 коментар:
Юця, ти пуця.
Іван
Дописати коментар