«Екзистенційний вимір людини в поезії Юрія Тарнавського» (Львів, 2009) для мене — одна з тих книжок, що заявивши тему, є водночас про «все». Грубо кажучи, вона про те, як навколо поезії обертається світ. (Десь так само мені читалася «Zone of Evaporation: Samuel Beckett’s Disjunctions» Пола Стюарта.) Висока якість письма, іменник покажчик, де Бекет сусідить із Бахом, а Воргол — із Вордсвортом, управний та багатий авторський стиль. Автор монографії — поет, прозаїк, літературознавець Ігор Котик. (До слова, «Екзистенційний вимір людини в поезії Юрія Тарнавського» — випуск 14 у серії «Літературознавчі студії», яку видає Національна академія наук України та Львівське відділення Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка. Цікаво, де знайти інформацію про попередні випуски?)
*
Немає коментарів:
Дописати коментар