У квітні вісімдесят п'ятого, // того самого дня, коли Сашко з Віктором // вже третю годину кружляли навколо львівського Оперного // у пошуках один одного, але перш усього — мене, // котрий мав забезпечити їхнє знайомство, // звести їх докупи, зіштовхнути дружньо лобами, а сам // попередньої ночі провалився в гарячку ліжка // з вироком «тридцять вісім і вісім», // тож до ніякого Львова так і не вирушив, // хіба що потаємними стежками галюцинацій, // про що ані Віктор, ані Сашко ще не знали, // вже третю одину кружляючи навколо львівського Оперного // з єдиним бажанням і прагненням — з'їздити поміж брів // цьому Андруховичу мудакові, щойно він з'явиться, // але той, тобто я, не з'являвся навіть з галюцинацій, // тож на четвертій годині кружлянь вони котре зіткнулися, // зіткнулися поглядами. // Так дивляться лише поети, подумав кожен з них. //«Ви — Ігор Неборак?» — запитав // Сашко. «А Ви — Андрій Ірванець?» — не втримався Віктор.
--Ю. Андрухович,
початок поемки «Двадцять років по чому?»
*
The literary performance group Bu-Ba-Bu (Yuri Andrukhovych, Oleksandr Irvanets, Viktor Neborak) celebrates its 25 anniversary today!
Немає коментарів:
Дописати коментар