Поет Лукас Мудіссон

Лукас Мудіссон — не тільки всесвітньо відомий шведський кінорежисер (його Tillsammans («Разом») — один із моїх найулюбленіших фільмів), але й — поет. Маю три його книжки: збірку вибраного Mellan sexton och tjugosex («Між 16 і 26», 2001), «довгий вірш» vad gör jag här («що я тут роблю», 2002) та збірку Apo kryp hos, що можна приблизно перекласти як «Апо кри ф» (2006). Найбільше Мудіссон подобається своїми довгими-предовгими віршами про все на світі (у збірці Souvenir (1996) найулюбленіші — «Прогулянка», «Мальме», «День»). А ось, наприклад, ст. 11 із «що я тут роблю»:

[...]

вода смакує однаково

багаті тітки з техасу

виглядають наче багаті тітки з москви

ті самі хутра і ті самі зачіски

empire state building виглядає наче готель україна

та сама пропагандистська грандіозність

1989 року в московській книгарні я купив

збірку картинок улюбленців — героїв війни

які померли в афганістані

у нью-йорку 2001 року купую

іграшковий гелікоптер оздоблений іменами

героїв війни які померли у в'єтнамі

те саме фетишистське поклоніння зброї та війнам

я тільки половинна людина

я камчатка що прагне алеутських островів

я аляска що прагне чукотського півострова

печально тягнемось одне до одного

сиджу на бродвеї і тримаю табличку

повітря тепле і смердить сцяками

я голодний

не маю де жити

сам подорожую життям

турист зупиняється і дає мені три долари

[...]

*

A translation from Swedish into Ukrainian of an excerpt from the longer poem vad gör jag här by Lukas Moodysson (Wahlström & Widstrand, 2002).