"Якби вмер я під іншими небесами" Йоганнеса Анюру

Ніч перед Новим Роком, над островом Гісінґен падає дощ палаючих паперових літачків. Френсіс, успішний молодий митець, якому, одначе, дедалі важче самовиражатися, дивиться, як вони розпадаються на язички полум’я та розвіюються над висотними будинками. Зараз він — удома. Йому здається, що всередині нього є якась печаль — «море піску»; він постійно хоче бути кимось іншим, десь інде, в іншому місті.


Френсіс  Він їде до Мадрида, де зустрічає Ніну — також мисткиню. Він гадає, що всередині неї є відстороненість. Водночас вона має щось, що Френсіс завжди шукав, навіть якщо він не може точно сказати, що це. Можливо, це — вона. Ніна.


«Якби вмер я під іншими небесами» — роман про те прагнення зрозуміти, що проривається крізь кожне літо та кожне життя, поетична, проте все одно пронизливо чиста розповідь про кохання та дружбу, про пошук життєвої необхідності та водночас переслідування власною тінню.

Йоганнес Анюру дебютував 2003 року збіркою поезій «Тільки боги — нові». За нею вийшла збірка поезій «Омега» (2005). Торік Анюру видав збірку поезій «Міста всередині в’язниці», номіновану на престижну літературну премію Augustpriset. Роман «Якби вмер я під іншими небесами» виходить у серпні.

*

Вірші Анюру можна почитати тут, а також у моїй антології сучасної гетеборзької поезії «18 поетів із Гетеборга».