Фінський поет Тімо Хар’ю відбував свою обов’язкову державну громадянську службу працюючи в притулку для старих. Про цей досвід він написав свою першу збірку поезій. Книжка називається (здається) «Ми підливали їх великою кількістю кави» (Kastelimme heitä runsaasti kahvilla [We Watered Them Abundantly with Coffee], ntamo, 2009). «Хар’ю описує не пекло недбання, а звичайний добре утримуваний притулок для старих. Він досліджує не соціоекономічну проблематику, а — екзистенціальну» (Піа Інґстрьом у Hbl). Перекладач Девід МакДафф у себе на блозі публікує англійською чимало віршів зі збірки: ось тут — поезії з перших сторінок, тут — ще два вірші, а тут — останній (римований) вірш.
Немає коментарів:
Дописати коментар