Торік видавництво Faber & Faber "розфарбувало" Бекета, а цього року маємо барвистого Кафку. Тренд додавати яскравого кольору "похмурим" письменникам поки дає прекрасні результати. На черзі — "кислотний" Камю? ;-)
понеділок, 31 січня 2011 р.
неділя, 30 січня 2011 р.
"Покоління 87": збірки поезій М. Томахів і Н. Голодюк
Тернопільське видавництво "Крок" робить одну важливу справу: у наші катастрофічні часи, коли великі "українські" "видавництва" не хочуть навіть чути за сучасну поезію, а закордонних поетів не бажають видавати, навіть коли є фінансова підтримка (мовляв, "хай не валяється на складі"), воно видає дебютні збірки поезій молодих поетів і поеток із Тернополя. Молодих — себто "двадцятирічних": серія називається "Покоління 87". Книжки якісні — з добрими версткою і дизайном. Найсвіжіше видання з серії — книжка без назви Марти Томахів. А торік вийшла "Шовк. Варіації матерії" Наталі Голодюк.
пʼятниця, 28 січня 2011 р.
"Вірші для пісень"
UPD: Про Off The Charts: The Song-Poem Story написали й на Altered Zones.
четвер, 27 січня 2011 р.
Інтерв'ю з перекладачем
На ЛітАкценті опублікували інтерв'ю з перекладачем із латиської, білоруської, польської, словацької мов Юрієм Завгороднім:
— Пам’ятаєте свій перший поетичний переклад? Що вдавалося найважче?
— Чи навряд зможу пригадати. Я виростав і закінчив семирічку в російській глибинці, в «дєрєвєнькє», що загубилася між лісів і боліт. Забав там не було ніяких окрім читання, я мене з дитинства привчали батьки ще й до вивчення різних мов. Ніщо так не допомагає у вивчені якоїсь мови, як читання віршів уголос. От, я і намагався відтворювати вірш із якоїсь мови своєю, аби він зазвучав так само природньо. Відтоді нічого не збереглося, лишилися тільки відчуття радощів пошуку. А найважчим при перекладі я вважаю намагання повністю зберегти своєю мовою специфіку чужої, щоб читачеві було зрозуміло, що він ознайомлюється з іншою культурою, але водночас не порушувати правил своєї.
*
середа, 26 січня 2011 р.
New Release: "Мерзенна сила" К. С. Люїса (2011)
Вийшла друком остання частина “Космічної трилогії” К. С. Люїса — “Мерзенна сила”. Переклав трилогію Андрій Маслюх. Авторську передмову і перший розділ "Мерзенної сили" можна почитати тут.
вівторок, 25 січня 2011 р.
Скресання поетичного льоду: «Переклад | Вірш» Дáвіда Вікґрєна «A N T I K E K S I S K V Ä D E» (2010)
Наприкінці минулого року Дáвід Вікґрєн видав книжку перекладів турнедальського епосу «Вірша Антті Кексі про скресання льоду на річці Турне-Ельв року 1677» ("Keksis kväde om islossningen i Torneälven år 1677"). Оригінал цієї вірші (kväde) турнедальською фінською мовою став об’єктом чотирьох перекладів, кожен із яких виконувався за різними принципами. Найбільш читабельною є «Колективна версія», в якій оригінал поділили й роздали перекладацькому колективові. Решту перекладів Вікґрєн виконав, керуючись іншими принципами: в одному кожне слово перекладається за своїм протилежним значенням («Атонімічна версія»), в іншому — використовується Інтернет-програма для анаграм («Анаграматична версія»), а в третьому — програма, що за звуковою подібністю перекладає фінські слова шведською мовою («Гомофонічна версія»). Останній згаданий переклад закінчується так: «Nä mätt nej till tappa tovan, / Tar ni ån jo eller då till ses till…»
Анна Галльберґ у своїй рецензії на «A N T I K E K S I S K V Ä D E» наводить ще приклади перекладу одного й того самого речення:
Колективна версія: «Här fanns vatten överflödigt / Lättare går kvarnens stenar / Pello skakas om i grunden / Ladorna vid sjön bortsopas.»
Атонімічна версія: «Här finns lite mindre torka, / tyngre stod den lilla blomman. / Öknen trippar Pello pankas, / upp ur havet kom containrar.»
Гомофонічна версія: «där oljig vette vilje mälte, / givet jävigt kepsen smälte / Be lån på rak is berättig, / lagd åt djärv där laga isig.»
Анаграматична версія: «Olästa likvidera tälja, / tittut olinjära utkast / Lilly Sätila volymen tippa / tillverkarens Ove i koj.»
*
*
понеділок, 24 січня 2011 р.
The Very Thing
'See you later' she said.
There was no controverting this. Belaqua cast about wildly for a reply that would please her and do him justice at the same time. Au plaisir was of course the very thing, but the wrong language. Finally he settled on I suppose so and discharged it at her in a very half-hearted manner, when she was more than half out of the door. He would have been very much better advised to let it alone and say nothing.
—Samuel Beckett, "Yellow"
неділя, 23 січня 2011 р.
Pop Poetry: "Ocean Bed" by Zoo Kid
Zoo Kid: I wrote this in a flood of ecstasy. WH Auden's 'Victor' inspired some lyrics despite both having very different meanings. The aggression and the emotions involved however makes for a very heart pouring tone.
пʼятниця, 21 січня 2011 р.
Comparative Translations: "Спіноза" Хорхе Луїса Борхеса в перекладах С. Борщевського і Г. Латника
Study room of Spinoza
*
ХОРХЕ ЛУЇС БОРХЕС
СПІНОЗА
Юдея руки спритні і тонкі
скло обробляють у вечірній тиші.
Конає днина ця — така ж, як інші
(всі дні страшні, холодні та важкі).
І власні руки, й бляклий гіацинт
там, на краєчку гетто, в ці хвилини,
здається, не існують для людини,
котра із мрій творить свій лабіринт.
Відбита в мріях іншого свічада
йому байдужа слава і дівчата,
від міфів і метафор вдалині
скло обробляють руки ці прозорі:
безмежну мапу, світ Того, хто зорі
розсіяв у небесній вишині.
Пер. С. Борщевський
*
ХОРХЕ-ЛУЇС БОРХЕС
СПІНОЗА
Напівпрозорі іудея руки
у сутінках скляні шліфують лінзи,
а вечір мре від холоду й розпуки.
(Всі інші вечори — це подобизна.)
Ці руки, як і простір гіацинта,
який блідніє у провулках ґето,
навряд чи ще існують для аскета,
вчарованого світлим лабіринтом.
Для нього слава — то не є принада,
то відблиск мрії з іншого свічада;
не вабить і любов дівчат ляклива.
Свобідний від метафори і міту,
він скло крихке шліфує трудовито:
мапу Того, Хто зоряним є дивом.
Пер. Г. Латник
*
четвер, 20 січня 2011 р.
Nicely Put, That: Тарас Прохасько про українців і афроамериканців
"Сумні прекрасні пісні. Сміття всюди, де не слід. Барвистий безглуздий одяг. Мальовничі сідниці i груди. Щуплі хлопці, череваті дядьки і висушені діди. Жирна їжа. Шкідливі звички. Покалічена мова. Експресивна мова. Багато вишуканих прокльонів. Не треба відкладати на завтра те, що можна відкласти на післязавтра. Монотонні моторні коломийки. Химерні казки. Мрія про Сіон. Рабство i бунт. Терпіння i старання. Гарні очі й голоси. Голі діти. Багато дітей. Відсутність філософів. Повільне пробудження. Расові теорії. Правічні орнаменти, зведені до кічу. Занедбані туалети. Свячена вода в пластикових фляшках від кока-коли. Замовляння хвороб. Спухлі на плантаціях ноги. Постійні трагічні випадки. Незбагненна прив'язаність до зброї. Золоті зуби i прикраси. Інстинктивний соціалізм. Перше покоління адвокатів, священиків, лікарів i народних вчителів. Знищені архіви.
Найгордіші у світі найкращі рабині. Вроджений фемінізм. Служба у всіх арміях i участь у обох таборах громадянських війн у суспільстві не для себе. Могти зробити все i нічого порядно не вміти зробити. Спроби прорватися у парламент i радість життя у ґетто. Надлітература для власного вжитку. Корупція i шарлатанство."
Тарас Прохасько, "Моя Україна"
(з циклу "Тільки на експорт")
середа, 19 січня 2011 р.
New Release: "Творча еволюція" Анрі Берґсона
«Якби ця книжка не потрапила мені до рук саме в ту мить, я, можливо, втратив би глузд. Ця книжка трапилася мені, коли інший великий світ розсипався на моїх очах» – писав про Берґсонову «Творчу еволюцію» Генрі Міллер. З’явившись у 1907 році, ця праця справді була сприйнята як інтелектуальний переворот на рівні з Ейнштейновою теорією відносности та вченням Фройда про підсвідомість.
Величезний вплив «Творчої еволюції» на літературу ХХ століття. Життєвий порив, тривалість, становлення, інтуїція, як спосіб пізнання, безперервна творчість – цими ідеями живилися маніфести футуристів, сюрреалістів, кубістів, абстракціоністів, абстрактних експресіоністів, завдяки яким постала література «потоку свідомости», а після Другої світової війни її французький різновид – «новий роман». Ґрандіозна картина еволюції життя, блискуча поетично-наукова мова, нові філософські ідеї принесли Анрі Берґсону світове визнання.
вівторок, 18 січня 2011 р.
SWE/ENG/UKR: "Konflikten är löst" av Lina Ekdahl | "Conflict Resolution" by Lina Ekdahl | "Конфлікт розв'язано" Ліни Екдаль
LINA EKDAHL
KONFLIKTEN ÄR LÖST
Nu säger jag det för allra sista gången.
Sluta nu.
Om jag ser någon av er skjuta en gång till
då blir det ingen efterrätt.
Hör ni inte vad jag säger?
Då tar jag pistolerna
och gevären och granaterna och kanonerna.
Då kan ni inte ha dom
om ni bara håller på och skjuter på varandra hela tiden.
Nu får det vara slut.
Jag bryr mig inte om vem det var som började.
Det spelar ingen roll.
Sluta döda nu.
Sluta kriga.
Nu räcker det.
Nu får det vara slut.
Titta här vad tråkigt det ser ut,
trasiga hus, ensamma barn, döda människor överallt.
Ingen mat finns det, allt är förstört.
Nu får det vara nog. Nu får ni säga förlåt.
Gör det.
Säg förlåt till varandra.
Ja.
Ja gärna.
Jag förlåter dig gärna säger man när någon säger förlåt.
Nu får vi hjälpas åt att bygga upp städerna,
ta hand om dom övergivna människorna,
läka såren
och aldrig, aldrig göra om sådana här dumheter igen.
Nu äter vi risalamalta.
Ur "Människan pratar" (1997)
*
LINA EKDAHL
CONFLICT RESOLUTION
I’m telling you for the last time now.
Stop it!
If I see any of you shoot one more time
there will be no dessert.
Didn’t you hear what I said?
I’ll take your pistols, your rifles,
hand grenades and cannons.
You just can’t keep them
if you’re going to shoot at each other all the time.
Enough is enough.
I don’t care who started it.
That doesn’t matter.
Stop killing now.
Stop making war.
I’ve had it.
Just look what a mess you’ve made,
houses destroyed, children abandoned, dead bodies all over.
There’s nothing to eat, everything’s in ruins.
Enough is enough. You’ve got to say sorry.
Do it.
Say sorry to each other.
Yes.
Yes of course I forgive you, is what you say when someone says sorry.
Now we’ll work together to build up the cities,
take care of those who’ve lost their loved ones,
heal the wounds,
and never, never, do such stupid things again.
Now let’s have our rice pudding.
Translated by Linda Schenk
*
ЛІНА ЕКДАЛЬ
КОНФЛІКТ РОЗВ'ЯЗАНО
Востаннє кажу.
Перестаньте.
Якщо побачу, що хтось із вас вистрілить ще раз,
десерту не отримаєте.
Не чуєте, що кажу?
Тоді заберу пістолети,
рушниці, гранати, гармати.
Вам їх не можна мати,
якщо ви тільки стріляєте одне в одного цілий час.
Годі вже.
Мені однаково, хто почав.
Це не має жодного значення.
Перестаньте вбивати.
Перестаньте воювати.
Досить уже.
Годі.
Погляньте-но, як зле це виглядає,
зруйновані будинки, самотні діти, мертві люди скрізь.
Їжі немає, все знищено.
Досить. Просіть пробачення.
Давайте.
Просіть пробачення одне в одного.
Так.
Так, пробачаю.
«Пробачаю тобі» — кажуть, коли хтось просить пробачення.
Тепер слід одне одному допомогти, щоб відбудувати будинки,
заопікуватися покинутими людьми,
залікувати рани
і ніколи-ніколи не робити такої дурості.
Їмо пудинг.
Пер. Лев Грицюк
Зі збірки «Людина говорить» (1997)
*
понеділок, 17 січня 2011 р.
Вірш Йоганнеса Анюру зі збірки "Омега" (2005)
Найжирніше — тут на початку перед барабанами й
рештою, ось зараз, коли грає тільки піаніно, наче
повільне й уривчасте світло Телоніуса
Монка в спогадах, чи ніби світло
в інших віддалених місцях: океани супутника
Європа, вісімдесяті, Не-Шенґен… це якийсь
семпл, тільки чотири тони, що наче падають одне
на одного, брлі-клінґ-блі-клінґ, нічого більше, і все одно
останній устигне оплакати всіх
інших? Можливо… Keep It Real, із першого альбому
Джамала, продюсував Ерик Сермон, здається
мені —
У кожному разі вона тобі дуже подобалася, коли ти жив
Брлі-клінґ-блі-клінґ: це — мир. Потім —
барабани, які є війною, і голос, який також є
війною
Пер. Лев Грицюк
Зі збірки "Омега" (2005)
*
неділя, 16 січня 2011 р.
One Superb Pun
“In that connexion” he said “I recall one superb pun anyway:
‘qui vive la pietà quando è ben morta . . .’ ”
She said nothing.
“Is it not a great phrase?” he gushed.
She said nothing.
“Now” he said like a fool “I wonder how you could translate that?”
Still she said nothing. Then:
“Do you think” she murmured “it is absolutely necessary to translate it?”
—Samuel Beckett, "Dante and the Lobster"
пʼятниця, 14 січня 2011 р.
Work in Progress: Станіслав Бараньчак у перекладі Андрія Савенця
Український перекладач Шимборської Андрій Савенець не спочиває на лаврах, а готує до видання добірку віршів Станіслава Бараньчака — видатного польського поета, критика, перекладача й громадського діяча. (Книжка "Якесь ти" має вийти у видавництві "Крок".) З люб'язного дозволу Андрія Савенця публікую один із віршів, що ввійдуть до збірки.
*
СТАНІСЛАВ БАРАНЬЧАК
1.11.79: ЕЛЕГІЯ ПЕРША, ПЕРЕДЗИМОВА
Нас зима не заскочить. Нас, замерзлих, завмерлих зарання,
нас, що дмемо на жовтень студений, щоб пришвидшить морозу навалу.
Хто тут виріс у сні з вітровіїв, хто тут вріс у сніги витривалі,
тому літо, завжди закоротке, до кінця не розіпне убрання
беручкого морозу, що тріскає, наче вимкнена радіоточка.
Не заскочить зима нас. Научені кластись долі, стуляти долоні
в цім столітті і в цій стороні, де ніщо не заслонить
від протягів заворушень і віхол – ми тверезо спимо, остаточно
зцілені з марев про те, що життя нам ласкаво пошле
щось тривале. Купаних в ополонці, а не у літеплій зливі,
нас зима не заскочить, нас не одурять брехливі
і не занадто гарячими подані червнів і липнів суфле,
котрі тануть на язиці. Тут – більш-менш безперервно – зима.
Нам, зарання завмерлим і прижиттєво відмерлим, скроні
скроплює сивина дочасно, а сніг, мов у скромному схроні
ховає від часу сірість, неясність, бруд, а мороз трима
нас довго у ризах за вкутані шарфами лиця.
Нас не заскочить зима. Нас зими зуміли привчити
до нелегкого кравецтва; нам є чим палити до літа,
і зі скептичною міною дивимось, як чорниться
й маліє в очах замет, як святкує родюче багно перемогу,
як земля проколює проліском аркуш сніжний;
нам холодно від самої думки про те, що ніщо не бува ясніше
від снігу і смерти, які ще вернуть – більш тривкі та тверді, ніж до того.
Нас зима не заскочить. Нас – відмерлих, змарнілих на всяк випадок.
Тільки зводити нам уздовж хідників піраміди; пісок тільки нам
сипати під нищівні колеса, тільки винюхувати з-під білого полотна
вутлу пахощ ніщоти – безмежну, безбарвну пахощ.
Пер. Андрій Савенець
Зі збірки «Триптих із бетону, втоми та снігу» (1980)
четвер, 13 січня 2011 р.
Інтерв'ю з перекладачем: 33. Юрій Завадський
Як Ви стали перекладачем?
Від себе йдучи, шукав завжди вислову тих форм, які б дали мені задоволення, викликали те враження, яке мені особливо необхідне. Звідти — моя поетична творчість, моя викладацька робота, моє перекладацтво. Хоча в переклад не вірю, і переклад іґнорую. Намагаюся адаптувати текст, не без власних стильових орієнтацій. Не вірю в переклад, скажу ще раз, прошу вивчати мови, ставати вище свого походження, а коли це зайве — то байдуже, працюй, живи.
З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?
Вступивши на філологічний факультет Тернопільського педагогічного я став перед вибором: чи не обрати мені ще додаткову спеціальність, іноземну мову. Обирав між двома, англійську зіґнорував, польська була прийнятніша. Хоча до нині саме ці дві мови годують мене як теоретика, автора, трансформатора. Польська поезія мене виховувала, досі страждаю над Ружевичем, Бялошевським. Разом зі мною навчалася моя колега Наталя Лобас, з якою ми й досі працюємо в тандемі над перекладами з сучасної польської літератури, от, для прикладу, переклали, привезли та показали Україні вельми нестандартного польського поета Пйотра Мачєжинського, книга якого мала б з’явитися цього року українською та польською мовами. Давно мріяв перекласти щось із англійської, от маю невеликий доробок з Джима Моррісона, Езри Паунда, тепер зосередився на австралійських авторах.
Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?
Я не перекладав ще нічого суттєвого не-поетичного. Зазвичай цікавлюся поезією, збираю поетичну бібліотеку, пишу поезію, перекладаю поезію. Ненавиджу все інше. Може ця ненависть приведе мене до іншого. Радію з того, що сьогодні я можу тужити через те, що завтра мені принесе радість. Текст дозволяє мені стати співавтором, текст може бути і повинен бути знищеним, перерозкладеним, переписаним, наново промовленим. Я байдуже ставлюся до правди, точності, правил, принципів, — я автор, і я вищий за граматиків, хай якими отруйними не були б мої тексти й ідеї.
Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?
Працюю як видавець, координую тернопільське видавництво «Крок». Я сам обираю тексти, сам придумую їм перспективи, сам знаходжу перекладачів. Хоча все відбувається природнім чином. Наприклад, Пйотра Мацєжинського знаю років десять, коли ще видавав літературний самвидав ZВІРШІ. Я почав перекладати його давно, але віршів все ж таки було мало. Разом з Н. Лобас ми довершили великий шмат, і тепер видаватимемо. Приязнь або й інтимний зв’язок між автором та перекладачем — корисна річ, безперечно.
Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?
Переклад, підприємництво та сексуальні стосунки з одного ґатунку відносин. Це контакт з іншою істотою, коли обидві сторони отримують те, що їм потрібно. Взаємне дарування, якщо говорити католицькими термінами. Найприкріше, як і в будь-якій роботі, те, що автор часом намагається замовляти перекладачеві його роботу, тоді перекладач стає кріпаком. Я проти такого стану речей. Перекладач, спираючись на власну відповідальність і смак, трансформує текст, часом узгоджує, часом ні, але це його співтворчість, посттворчість, потворчість, спотворчість. Тоді це має сенс. Це мене й бере, я хочу співтворити текст, бабратися в ньому, розтинати його, вивчати його праґматику, синтезувати його та показувати іншим.
Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?
Так, часом у цьому є потреба, коли важко збагнути намір тексту. Колись таку ситуацію вважали проблемною, і текст, недостатньо відкритий до розуміння, можна було вважати неправильним, відтинати його від літератури, викидати у смітник. Ні, тепер все нормально, і література вільніша. І сучасний текст ставить безліч запитань перед читачем. Їх доводиться вирішувати перекладачеві. Лишень прикро, коли перекладений текст виявляється вирішеною задачею, яка здається простою, непотрібною.
Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?
Перекладач мав би вміти блювати з моста в річку, красти в дітей морозиво, матюкатися в театрі, утікати від поліцаїв, пити горілку в громадських місцях, маю на увазі, що він мусить бути вільним від умовностей. У багнюці норм він буде лише машинкою, яку невдовзі замінить комп’ютер. Кому він потрібен, без власного погляду на речі, на тексти, на самого себе?
Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.
Одного разу я дуже довго перекладав одного вірша Тадеуша Ружевича. Вірш «Warkoczyk». Я досі вважаю свою роботу незавершеною. Такі тексти ставлять перед перекладачем великий біл-борд з написом: «Дебіле, куди ти лізеш?» Розумієш, що такі тонкі значення не перекладеш, і плачеш, наче дитина, коли бачиш, яким пустотілим стає текст, творений тобою.
Якби Ви були цілком вільні обирати — яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?
Я б переклав те, над чим я працюю зараз, звичайно ж. Сьогодні я оберу одного, завтра — іншого, але я б краще стратив на смерть усіх перекладачів, так було б простіше. Тоді довелося б нам, як Шевченкові, читати більшість книг мовою ориґіналу.
*
Попередні інтерв'ювовані:
9. Дмитро Дроздовський
10. Іван Лучук
11. Віталій Кейс
12. Наталка Сняданко
13. Андрій Маслюх
14. Михайло Найдан (Michael Naydan)
15. Уйям Блекер (Uilleam Blacker)
16. Юрій Садловський
17. Завен Баблоян
18. Юрій Зуб
19. Олександр Ірванець
20. Роман Гамада
21. Наталя Трохим
22. Рита Кіндлерова
23. Віктор Морозов
24. Вікторія Наріжна
25. Роман Скакун
26. Ірина Шувалова
27. Сергій Снігур
28. Юрій Завгородній
29. Ярослава Шекера
30. Дмитро Чистяк
31. Андрій Антоновський
32. Катерина Міщенко
10. Іван Лучук
11. Віталій Кейс
12. Наталка Сняданко
13. Андрій Маслюх
14. Михайло Найдан (Michael Naydan)
15. Уйям Блекер (Uilleam Blacker)
16. Юрій Садловський
17. Завен Баблоян
18. Юрій Зуб
19. Олександр Ірванець
20. Роман Гамада
21. Наталя Трохим
22. Рита Кіндлерова
23. Віктор Морозов
24. Вікторія Наріжна
25. Роман Скакун
26. Ірина Шувалова
27. Сергій Снігур
28. Юрій Завгородній
29. Ярослава Шекера
30. Дмитро Чистяк
31. Андрій Антоновський
32. Катерина Міщенко
середа, 12 січня 2011 р.
Comparative Translations: "Дванадцять" Курта Швіттерса в перекладах Ю. Завадського і Л. Грицюка :-)
Kurt Schwitters, Mz 443 [?] / Untitled (Kao), 1922
ДВАНАДЦЯТЬ
Один Два Три Чотири П’ять
П’ять Чотири Три Два Один
Два Три Чотири П’ять Шість
П’ять Шість Чотири Три Два
Сім Сім Сім Сім Сім
Вісім Один
Дев’ять Один
Десять Один
Один Одинадцять
Десять Дев’ять Сім Вісім Шість
П’ять Чотири Три Два Один
Пер. Юрій Завадський
*
ДВАНАДЦЯТЬ
Один два три чотири п’ять
П’ять чотири три два один
Два три чотири п’ять шість
Шість п’ять чотири три два
Сім сім сім сім сім
Вісім один
Дев’ять один
Десять один
Одинадцять один
Десять дев’ять вісім сім шість
П’ять чотири три два один
Пер. Лев Грицюк
*
вівторок, 11 січня 2011 р.
"Мій монолог" Ліни Екдаль: камерна інтерпретація
Отак у Швеції інтерпретують ранню Ліну Екдаль. Лібрето — вірш "Мій монолог" із першої збірки поетки "Посеред дня" (1994). Нижче подаю свій переклад, що ввійшов до книжки вибраних віршів Ліни Екдаль "Про бажання стати виразною як людина" (2008).
*
ЛІНА ЕКДАЛЬ
МІЙ МОНОЛОГ
Атож, я сказала ж що хочу щоб ти
був такий як хочу я щоб було
так щоб вийшло по-моєму
так щоб вийшов діалог
Атож, я сказала ж що чи не міг би ти сказати щось
так щоб вийшло по-моєму,
по-моєму прекрасно, так що достукаємось одне до одного
так що люди з двору побачать хто ти
Чи не міг би ти показати себе, відповісти мені, порозмовляти зі мною
так що життя моє стане таким як хочу я
щоб життя моє було
так що ми отримаємо той контакт що його прагну я
Атож, я сказала ж що хочу
щоб ти обрав жити життя по-моєму
як знаю я
так щоб вийшов діалог
Пер. Лев Грицюк
понеділок, 10 січня 2011 р.
"Нова офіціантка-полька" Раґнара Стрьомберґа
РАҐНАР СТРЬОМБЕРҐ
НОВА ОФІЦІАНТКА-ПОЛЬКА
Досить побачити,
як нова офіціантка-полька
поправляє спідницю, щоб зрозуміти,
що краще бути
грішником у раю,
аніж святим у пеклі
Ресторан "Краків", 11 березня 2007 року
Пер. Тарас Федірко
*
RAGNAR STRÖMBERG
LA NUOVA CAMERIERA POLACCA
Basta vedere
la nuova cameriera polacca
lisciarsi la gonna, per capire
che è meglio essere
un peccatore nel paradiso
che un santo nell’inferno
[Оригінал італійською]
*
неділя, 9 січня 2011 р.
"Louis Armstrong" by Ernst Moerman (translated by Samuel Beckett)
ERNST MOERMAN
LOUIS ARMSTRONG
suddenly in the midst of a game of lotto with his sisters
Armstrong let a roar out of him that he had the raw meat
red wet flesh for Louis
and he up and he sliced him two rumplips
since when his trumpet bubbles
their fust buss
poppies burn on the black earth
he weds the flood he lulls her
some of these days muffled in ooze
down down down down
pang of white in my hair
after you're gone
Narcissus lean and slippered
you're driving me crazy and the trumpet
is Ole Bull it chassés aghast
out of the throes of morning
down the giddy catgut
and confessing and my woe slavers
the black music it can't be easy
it threshes the old heart into a spin
into a blaze
Louis lil' ole fader Mississippi
his voice gushes into the lake
the rain spouts back into heaven
his arrows from afar they fizz through the wild horses
they fang you and me
then they fly home
flurry of lightning in the earth
sockets for his rootbound song
nights of Harlem scored with his nails
snow black slush when his heart rises
his she-notes they have more tentacles than the sea
they woo me they close my eyes
they suck me out of the world
Translated by Samuel Beckett
*
пʼятниця, 7 січня 2011 р.
Мар'ян Пирожок: "Маленький хлопчик"
МАР’ЯН ПИРОЖОК
МАЛЕНЬКИЙ ХЛОПЧИК
Виліз собі на стовпчик
Смішний маленький хлопчик
Скрипку дістав та й грає
Христос ся рождає
А он ще менший смішніший хлопчик
Теж виліз собі на стовпчик
Дримбу дістав та й грає
Христос ся рождає
Маленький руденький хлопчик
Теж виліз собі на стовпчик
Кларнета дістав та й грає
Ягве ся рождає
Маленький космічний хлопчик
Теж виліз собі на стовпчик
Лютню дістав та й грає
Джедай ся рождає
Маленький п’яненький хлопчик
Теж ледве виліз собі на стовпчик
Чвертку дістав та й грає
Бахус ся рождає
Маленький Всевишній хлопчик
Теж виліз собі на стовпчик
Кванти дістав та й грає
Світ ся рождає
четвер, 6 січня 2011 р.
Перекладацька кухня
Олексій Гавриленко опублікував інтерв'ю зі мною (а також написав про "18 поетів із Гетеборга"). Оригінал інтерв'ю - у книжці "Перекладна література в часи незалежності". (Рисунок Світлани Власової з цьогорічного ЛітФесту.)
середа, 5 січня 2011 р.
'A Tissue of References': The Beckettian Translation
[That] fascinating complex of Beckettian practices that go under the general heading of ‘translation’. At their broadest, these are concerned to form a tissue of references which work loosely together within their own linguistic and cultural frame, rather than translating a different and antecedent ‘original’. Thus, in Lucky’s speech, where the French cites the period ‘depuis la mort de Voltaire’ (‘since the death of Voltaire’), the English prefers ‘since the death of Bishop Berkeley’. The disparity of the interval – Voltaire dying in 1778, the Irish philosopher Berkeley in 1753 – is immaterial.
Mary Briden in Preface to Faber & Faber's Waiting for Godot
вівторок, 4 січня 2011 р.
Один образ Шеймаса Гіні та Йоганнеса Анюру
Два поети.
Ірландець і швед.
Всесвітньо відомий Нобелівський лауреат і зірка сучасної шведської поезії.
Один і той самий образ.
*
Seamus Heaney: 'The experiment of poetry, as far as I am concerned, happens when the poem carries you beyond where you could have possibly expected to go. The image I have is from the old cartoons: Donald Duck or Mickey Mouse coming hell for leather to the edge of the cliff, skidding to a stop but unable to halt, and shooting out over the edge. A good poem is the same, it goes that bit further and leaves you walking on air.'
Stepping Stones, p. 408
*
ЙОГАННЕС АНЮРУ
[5.]
На невеличкій дошці оголошень біля таксофону на монети
хтось хоче продати велосипед, а ось папірчик
від чувака, який має мільйон поганих відеофільмів
по 40 крон за штуку, там навіть
вивішено телефонний номер
традиційного мага із заходу Африки, він захищає
від невдач, імпотенції, бідності, хвороби…
скрізь зводять люди свої фортеці.
Я йду додому, але згадую, що також хотів купити
морозиво, і тому повертаюся задки
тією самою дорогою, якою прийшов, униз сходами й надвір
через парадні двері, де стаю під
дашок і всмоктую дверний код
назад у пальці, в темряву, що є
глибоко в самому перебуванні, в самому Сотворінні, де
незрушність є, як обсидіан, а чорноволосі янголи
кланяються та скубуть рослину, таку ж ясну та ламку,
як перший лід… скільки себе
пам’ятаю, я жив у неабиякому відчутті
невідворотності, ніби існувала таємниця,
що пояснює ціле моє життя, і всі наші життя.
Може, був час, коли ми були вільніші? Ні, ми
ніколи не були вільні, але, може, була колись якась
така свобода, як у мультфільмі, коли Вовчик
вибігає над урвище й не падаючи продовжує
бігти аж доки він дивиться вниз і —
Пер. Лев Грицюк
Зі збірки «Омега» (2005)
понеділок, 3 січня 2011 р.
"Ріпорізка" Шеймаса Гіні
ШЕЙМАС ГІНІ
РІПОРІЗКА
Г’юї О’Доног’ю
В епоху голих рук
і чавуну,
м’ясорубки зі струбциною,
водяної помпи з двома маховиками,
вона грузла опорами між дерев’яних бочок
і корит із помиями,
гарячіша, ніж тепло тіла
влітку, взимку холодна —
бронежилет зими,
бочкоподібна кіраса,
стоячи на чатах
на чотирьох поножах-кріпленнях.
«Так життя бачить Бог», —
казала, — «від найпершого паростка — і до різки»,
і оберталася ручка,
а головки ріп падали, годуючи
просочені внутрішні леза, —
«Це — ріповий цикл», —
і вивалювалось із неї сире посічене місиво —
відро за лискучим відром.
Пер. Лев Грицюк
Зі збірки District and Circle (2006)
неділя, 2 січня 2011 р.
Бекет на британському Амазоні
Британський Амазон відкрив (обмежений) попередній перегляд деяких книжок із нової "фаберівської" серії видань Самюеля Бекета. Зокрема, можна погортати романи "Малон умирає", "Неназивальний", "Мерсьє й Камьє", п'єсу "Щасливі дні", книжку "«Тексти ні для чого» та інша коротша проза 1950-1976 рр.", а також More Pricks than Kicks. Видання цінні якісними передмовами від провідних бекетознавців, які на Амазоні можна прочитати повністю, а також прекрасним дизайном і академічним підходом до публікації текстів.
субота, 1 січня 2011 р.
"Опівнічне ковадло" Шеймаса Гіні
ШЕЙМАС ГІНІ
ОПІВНІЧНЕ КОВАДЛО
Хоча й не було мене,
Коли Барні Девлін гамселив
Об опівнічне ковадло,
Я все ж їх чую — дванадцять ударів
На честь тисячоліття.
*
Його небіж чув їх
У Едмонтоні, штат Альберта:
Стільниковий телефон
На висоті коневого вуха;
Барні всміхався до себе.
*
Згодом згадалося:
«Дзвін, чутний над зірками небосхилу»;
і я уявив собі, як
Барні каже мені:
«Може, вірша напишеш?»
*
А я натомість
зацитую кипучих
середньовічних ковалів:
«Гей, цоб, тр-р! Цабе!» «Такого шуму
Ночами не чував ніхто ніколи.»
*
І Оуена Руа
Прохання до Шеймаса МакҐералта —
Викувати йому лопату
«Гостру, добротну, легку
Й аби дзвінко лунала.»
Пер. Лев Грицюк
Зі збірки District and Circle (2006)
*
Примітка перекладача: Гіні цитує вірш «Молитва» Джорджа Герберта (український переклад Олени О’Лір), вірш середньоанглійською «Ковалі» (‘The Blacksmiths’) і свій переклад із ірландської «Поет — ковалеві» (‘Poet to Blacksmith’), що ввійшов до збірки District and Circle (2006). (Вірш «Опівнічне ковадло» йде відразу за віршем «Поет — ковалеві».) Оуен Руа — ірландський поет ХVIII ст. «Гей, цоб, тр-р! Цабе!» я взяв із української пісні «Куй-куй, ковалі» (в оригіналі — ‘Huf, puf! Lus, bus! Col!’).
Підписатися на:
Дописи (Atom)