>>>W H Y T R A N S L A T O R F A C E B O O K

вівторок, 30 червня 2009 р.

"Бог х 5" Юнаса Гассена Хемірі

Юнас Гассен Хемірі дебютував як драматург 2006 року п’єсою «Навала!». Торік Юнас Гассен Хемірі опублікував п’єсу «Бог х 5», що стала абсолютним успіхом на шведській театральній сцені. Починається «Бог х 5» так:

П’єса складається з репетиції п’єси, яку викладач драматичного мистецтва Рольф написав разом зі своїми чотирма учнями театрального мистецтва: Бланкою, Ідрісом, Олівією та Саноєм/Саноєю. Учні отримали завдання написати свою сцену сну виходячи з «Гри снів» Стріндберґа. Оскільки вони не читали п’єси, то тлумачать концепт «сну/мрії» буквально і відповідно використовують свої сцени радше для зображення власних мрій, а не Стріндберґових снів. У кожній сцені одна з ролей має владу: у першій — Рольф, потім по порядку — Бланка, Ідріс, Олівія та Саной. З першої по четверту сцени Саной — мовчазний/мовчазна та безвладний/безвладна. Усе змінюється в сцені п’ятій. Межі між відповідними сценами має бути розмито. У результаті виходить п’ять сцен, кожна з яких відповідає тим «версіям подій», які обирає кожний герой та кожна героїня.

Сцена стає інструментом для використання своєї влади, побудови свого образу, введення себе в самообман. Сцена стає шансом усіх пограти роль Бога.

З книжки п'єс, новел, текстів Invasion! [«Навала!»] (2008)

*

"Літературний портрет" Юнаса Гассена Хемірі можна знайти тут (під новелою "Наймані солдати").

*

My Ukrainian translation from Swedish of the beginning of play Fem gånger Gud by Jonas Hassen Khemiri.

пʼятниця, 26 червня 2009 р.

"Кайфаген": текст Юнаса Гассена Хемірі

Цікаво мені, чи комусь із вас відомий вираз «кайфаген»? Вочевидь, ні. Ми з кількома приятелями давним-давно використовували його, аби описати шик, пишноту, «круть». Було, отже, три стадії в житті: «будень», «кайф», ну й «кайфаген»… «Будень» був типово рутинний. Будильник. Мжичка. Урок географії. Перекуска. Домашні завдання. Усе те сіре, від чого ми хотіли якнайдалі.

«Кайф» натомість був розкішшю, що все ж була в межах досяжності. Пара справжніх джинсів Levis. Затусувати на приватну вечірку з ігристим вином замість пива середньої міцності. Светрик Lacoste з крокодилом, нашитим правильним боком, а не догори дриґом. Це був «кайф».

Але «кайфаген» був кроком наступним. «Кайфагеном» було люксусове життя, зведене в десятий ступінь. Мрія майбутнього, міраж, фантазія про те, як усе буде за кілька років. Пити Дом Періньйон у гелікоптері, де приватний пілот — Дженет Джексон. Сидіти в лімузині завдовжки з квартал із холодильником та параболічною антеною. Швейцар, який привітно зустрічає тебе в East’і.

Письменницьке життя (точнісінько, як і всі інші життя) — постійне коливання між здебільшого «дерев’яним» «буднем» ну й трохи «кайфу» тут і там. Лиш іноді — в украй нечисленних випадках життя відчувається «кайфагеном». Як минулого уїк-енду на книжковому ярмарку в Гетеборгу. Жив я в гарному готелі, отримав премію Пера Улова Енквіста, говорив про книжки, читав уголос, а суботнього вечора «крутив» диски з Мохамедом в Uppåtframåt. «Кайфаген»!

І було би так легко — призвичаїтися. Просто «наставити» тіло на те, що відтепер, друже, будуть готельні сніданки, письменницькі премії та великі аудиторії — автоматично.

Та письменницький будень, зрозуміло, — інакший. Письменницький будень може бути такий: вісім годин їхати потягом, аби виступити перед сімома людьми в бібліотеці Ворґорди. Письменницький будень може бути такий: отримувати мейли від людей, на думку яких шведська мова тобою знищується, і які хочуть, щоб ти їхав назад до своєї країни, що, зрозуміло, буде нелегко, якщо тобі випало народитися та вирости в Стокгольмі.

І письменницький будень може бути такий, як та автограф-сесія в Естерсунді. Вивіски, на яких написано, що тут Юнас Гассен Хемірі роздаватиме сьогодні автографи, виставлений стіл із моїми романами, спеціально покладена ручка… І немає жодного клієнта в крамниці. Тільки я, стіл із книжками, кілька працівників, на думку яких час тíкає болюче повільно.

Що ж робить? Ясна річ — чекається. Скоро будуть. Минає п’ять хвилин. Десять. П'ятнадцять. Сиджу далі, ручка для автографів — напоготові.

Тож урешті хтось наближається. Старша дама бере «Око червоне». «Чули-чули…» «Атож», — кажу, — «Супердешева ціна на автограф-сесії: п’ятдесят крон — тільки сьогодні». Вона читає тильну сторінку, трохи гортає, мугикає. Відкладає книжку та йде далі до каси. У таких випадках можна себе втішити книжкою Mortification, де зібрано анекдоти з життя багатьох відомих письменників про їхні найпринизливіші миті. П’яний письменник, який на сцені засинає, опритомнює, завалюється за лаштунки і блює каскадами, а «звукач» не встигає вимкнути йому мікрофона. Письменник-неборак, який випадково вбиває домашню тваринку — власність одного з організаторів. Ну й мій улюбленець: бідолашний поет, який розповідає про те, як він знаходить викинутий екземпляр своєї книжки в купі сміття біля букіністичної книги. Книжка — підписана. Почерком письменника: «To mum and dad».

І в порівнянні з цим відчуття — цілком о’кей: потусуватись у книжковій крамниці в Естерсунді так і не підписавши жодної книжки. Ручку ж я отримав. А трохи пізніше я виступав у бібліотеці, і там було справді багато народу. А на подорож потягом додому я отримав коробку люксусових шоколадних праліне, і якщо є серед вас кілька таких, хто сумнівається, то можу сказати, що коробка праліне — завжди стовідсотковий «кайфаген».

*
"Кайфаген" - один із текстів, написаних і начитаних автором для програми "Доброго ранку, світе!" (Перша програма Шведського Радіо, 2006). Опубліковано в книжці п'єс, новел, текстів Invasion! ["Навала!"] (2008).
*
"Літературний портрет" Юнаса Гассена Хемірі можна знайти тут (під новелою "Наймані солдати").
*
My Ukrainian translation from Swedish of text "Flashbazzazz" by Jonas Hassen Khemiri.

четвер, 25 червня 2009 р.


18-27 September I'll be in Gothenburg (Göteborg)!

*

24-27 September: Göteborg Book Fair Bok & Bibliotek 2009.


середа, 24 червня 2009 р.

Potjah 76 (Tåg 76)

Jurij Andruchovytj driver sedan flera år den centraleuropeiska kulturtidskriften Potyah 76 (Tåg 76). Här skriver Susanna Witt om den och avslutar med en dikt av JA i sin översättning:

JURIJ ANDRUCHOVYTJ
JÄRNVÄGSSTATIONEN

här strävar vi efter att stiga på rätt tåg
vi följer skyltarna och skyndar
genom trånga korridorer mellan väskor och knyten
vi har inte tid att kika upp mot det välvda taket
där det hänger en matt och dammig
kristallkrona i florentinsk stil
vi kramar svettiga kopparslantar som en hoptryckt fjäder
ställer oss i oordnade köer
ovanför oss blåser en gipsputto från tiotalet
i sitt förgyllda horn ibland
sneglar vi på en uttråkad blondin
som lutad mot en pelare äter på ett äpple
till slut dyker vi upp
på perrongen som luktar öl och rosor
vi kysser någon ber om att inte glömmas bort tvivlar
på att vi hamnat på våra platser
ända tills vi lösgör oss från marken
och varligt börjar rulla
lugnade ser vi genom fönstren de första
träden gulna i förortens skogar

вівторок, 23 червня 2009 р.

A Short Text by Nazar Honchar

I'll try and translate a short text by Nazar Honchar from his book of poetry ПРОменеВІСТЬ ("NEWSofMYSELF" or "radIatIon") from 2004. Honchar's book of poetry LIES DICH (2008) includes a German translation of this text:

lasst uns alle! zusammen! rufen!
WEG MIT DEM TOTALITARISMUS!

Here's my English translation:

all together now:
AWAY WITH TOTALITARISM!

четвер, 18 червня 2009 р.

Вірш "половина" Ліни Екдаль: ілюстративна інтерпретація Емми Ганквіст


Талановита шведська ілюстраторка Емма Ганквіст 2007 року для свого BFA Thesis створила низку «ілюстративних інтерпретацій» віршів Ліни Екдаль. Вищенаведена ілюстрація — до вірша «половина». Дизайнер обкладинки книжки вибраних поезій Екдаль «Про бажання стати виразною як людина», що вийшла 2008 року у видавництві «Факт» (серія «Зона Овідія»), Бйорн Гелльстрьом використав власне цю ілюстрацію. Далі — буде…

*

половина


Половина коня
чому тільки половина коня
половина дівчинки
і половина мошонки

бо другу половину з’їдено
підірвано
розбомблено
випатрано
порізано
виїбано
розйобано

зараз усе половинні коні
половинні коні та фінський дизайн

Зі збірки «Що виконуватиметься» (2005)
у «Про бажання стати виразною як людина» (2008)

*

The talented Swedish illustrator Emma Hanquist made a number of illustrative interpretations of poems by Swedish poet Lina Ekdahl for her BFA Thesis 2007. The illustration above interprets the poem “halv” from Ekdahl’s book of poetry Vad är det som skall utföras (2005).


This is my hundredth post in twelve words if I say so.

*

http://www.ubu.com/concept/rauschenberg_portrait.html

http://www.ubu.com/concept/stein_five.html

середа, 17 червня 2009 р.

Words and Tears: "слів/сліз"

Однією з прегарних (жіночих) рим української мови мені здавались (і досі здаються) пара «слів/сліз» (саме так — у родовому відмінку): передусім графічно (забрати рисочку з «в» і маємо «з»), але також і змістовно. На початку Бекетового «Тексту ні для чого» (Text for nothing) під номером 8 слова та сльози наратором змішуються в одне (якби колись ці тексти нарешті з’явились українською, перекладач був би заскочений цим гарним співзвуччям):


«Це неперервний потік слів і сліз»

(Its an unbroken flow of words and tears)

[власне, родовий відмінок],


«[…] я їх плутаю, слова і сльози, мої слова — мої сльози, мої очі — мій рот»

([…] I confuse them, words and tears, my words are my tears, my eyes my mouth])

[не родовий відмінок, але все ж... :-) ].

вівторок, 16 червня 2009 р.

«козляча пісня | трагедія» Дáвіда Вікґрєна (2009)


Новий проект шведського поета Дáвіда Вікґрєна називається woolym. Перший «том» проекту — «козляча пісня | трагедія».

Картонна коробка з жовтою наліпкою містить компакт-диск із двома композиціями:

власне «трагедію» (2:51) та «Sida B» — «lt r glpp sm glmmr» (6:18),

книжечку «козляча пісня», що містить «[сценічні] ремарки (anvisningar) | переклади (översättningar)» та листок-вкладиш із поясненнями концепції першого видання та цілої серії.

50 ексклюзивних зроблених уручну пронумерованих екземплярів. Матеріалом для перекладів (як написано в примітці наприкінці книжечки) слугували сценічні ремарки з трагедій Есхіла, Софокла, Еврипіда. Усього є 26 текстів: усі — найрізноманітніші за формою. Скажімо, текст «Орест» виглядає так:

А «Г е р а к л» — так:

«Іфігенія в Тавриді» має такий вигляд:

А «Прохальниці» — такий:

Та є й більш «традиційні» за формою (та не за змістом) тексти (ось, наприклад, «Вакханки» та «Електра»):

За дизайн відповідала Карін Ґрадін (або ж, як пише в «козлячій пісні», «Kar¡n Grad¡n»); копірайт — Давіда Вікґрєна («Dav:d V:kgren»). Друк — D.I.Y. (Гетеборг, 2009), а отже робили самі — руцями. :-) ISBN, усі права застережено.

Електронні експерименти Вікґрєна свого часу знайшли втілення на MySpace: див. сторінку Pixelpörte: www.myspace.com/pixelporte. Pörte мій шведсько-англійський словник перекладає як [Finnish] hut (cabin): така собі «Піксельна хатинка». П’ять композицій називаються «понеділок», «вівторок», «середа», «четвер», «п’ятниця».

Охочі отримувати найсвіжішу інформацію «woolym»’у можуть подати свої контакти на мейл woolym@rocketmail.com, поштова адреса:

Inägogatan 33D

418 74 Göteborg

Sweden

*

Дáвід Вікґрєн [David Vikgren] (нар. 1975) виростав у населеному пункті Оверторнео [Övertorneå] на кордоні зі Фінляндією. Мешкає в Гетеборгу. Поет, драматург; працював у редакції мистецько-літературного часопису Butter, редактор та автор передмови зібраних віршів 1965-1972 років поета Вернера Бустрьома [Verner Boström] «Краї». Дебютував поетичною збіркою «Для майбутнього антропологічного дослідження» [För en framtida antropologisk forskning] 2002 року. 2004 року видав збірку «Порядок» [Ordning], 2008-го — збірку «Лекція в домашніх умовах» [Inomhuslektionen]. Перекладався румунською, українською, арабською.

Навесні 2007 року відвідав Україну: виступав у Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Львові в рамках літературного проекту «ТЕКСТ:ЗВУК», що відкривав масштабний шведсько-український культурний проект «СВІЖЕ».

З усіх поетичних збірок Давіда Вікґрєна його перша «Для майбутнього антропологічного дослідження» (2002) найбільше надається до перекладу. У ній він ще не відійшов від граматично цілісних речень, хоча порив до деконструкції проглядається. (Я чомусь був переконаний, що ця збірка — з 90-х; але ні — початок 2000-х…) «Порядок» (2004) та ще більшою мірою «Лекцію в домашніх умовах» (2008) уже не так легко перекладати. До «Лекції…» взагалі слово «перекладати» не надається; тут слід «перетлумачувати».

«козляча пісня» (2009) демонструє багатство форм: кожний із 26 текстів має іншу форму; дещо перекласти все ж можна. Шведська критика вже зауважила, що Вікґрєн у своїй творчості грається й зі своїм прізвищем: vika означає «згинати». Вікґрєн слова «згинає». Критики недарма називають його творчість «інтересом до мовних затужавінь та вузлів, ущільненою метафоричністю і словесними новотворами», що «характеризується винятковим мовним чуттям на межі між магічними формулою та теоремою, що створює гранично особистісну поезію».

*

David Vikgren @ Wahlström & Widstrand: http://www.wwd.se/Forfattare/Forfattarpresentationssida/?PersonId=10185

*

On David Vikgren and his books of poetry.

понеділок, 15 червня 2009 р.

‘Männer und Frauen; Männer, Männer, Frauen / Und Kinder. . . .’

When Samuel Beckett was asked to comment in the July 1934 Criterion on J. B. Leishmann’s translation of Rilke’s Poems, Ruby Cohn writes in A Beckett Canon, he spent about three-quarters of his essay on Rilke’s poems themselves, and the remainder on the translation. “He approves of neither.” “‘Keine Vision von fremden Ländern,’” Beckett laments, “blossoms forth as ‘No dream of surf on southern coast-lines glancing,’ ‘Lieder’ is promoted to ‘blithe songs’ and the competent hysteria of ‘Männer und Frauen; Männer, Männer, Frauen / Und Kinder. . . .’ [is] made presentable as ‘Men, women, women, men in blacks and grays, / And children with their bright diversity. . . .’”. Beckett ends his essay. These “men in blacks and grays” and “children with their bright diversity” always make me smile.

*

Beckett's essay is to be found in Disjecta.

Bassnett & Lefevere on Translation


“[W]riters and their work are translated differently when they are
considered ‘classics,’ when their work is recognized as ‘cultural
capital,’ and when they are not.”

*

Bassnett, Susan and André Lefevere. Constructing Cultures: Essays
on Literary Translation. Clevedon, Philadelphia, Toronto,
Sydney, Johannesburg: Multilingual Matters, 1998.

неділя, 14 червня 2009 р.

Вірш "Хіт-парад" Владіміра Свєтлова

наче подарунок за довіру

постійним клієнтам

нам дано ці дні

дні щастя,

усмішок та розуміючих поглядів

Дні янголів що співають звучно трубами

з ледь озвірілими від зневаги очима

нас є за що зневажати

і за що нам перерізати пельку теж є,

нас є в чому звинуватити

та янголи в діамантових обладунках

сяють навіть у хмурі дні

їхня пісня не змовкає…

от чим я справді хотів би зайнятися

так це провести решту днів

складаючи хіт-парад

100 найкращих пісень

усіх часів та народів

*

Композицію "Хит-парад" можна прослухати на сайті "Орбіти".

*

My Ukrainian translation from Russian of poem "Hit-Parade" by Vladimir Svetlov (Orbita, Latvia).

пʼятниця, 12 червня 2009 р.

Samuel Beckett: Russian "Oskolki" & Polish "Wiernosc przegranej"

Beckett's Proust and texts from Disjecta appeared in Russian this year in a single volume titled Oskolki ("Smithereens"). (Tekst Publishers continues to publish good translations of Beckett's works (Dream of Fair to Middling Women is one example and Murphy is another) and a lot of other good literature as well.) Oskolki is a very good translation indeed by Mark Dadyan (I have only looked through the volume a couple of times so far, but I have already noted some key frases having been rendered very good indeed into Russian). It makes a much more enjoyable reading than, say, a similar Polish volume of Beckett's texts I have in my library called Wiernosc przegranej


(translated by Antoni Libera). In my opinion, Dadyan's translation (and other Tekst Publishers translations for that matter) is more precise--without loosing Beckett's poetics. (Dadyan has also (brilliantly) translated Beckett's Dream... for Tekst Publishers.)

понеділок, 8 червня 2009 р.

"Likgiltighetens apologi" av Nazar Gontjar

Den kände ukrainske författaren Kostyantyn Moskalets skriver i sin blogg om den ovanstående dikten av Nazar Gontjar. "Likgiltighetens apologi" fick han av honom som present i juli 1988. Texten i min (med hjälp av Bodil Zalesky) översättning lyder:

mitt tanklöst gapande

ukraina

du känner dig glad 

du likgiltiga du

nånstans har du en

solsläckare

för den är som alla andra en

ukrainare

*

Mer om Kostyantyn Moskalets på svenska @ Salongen.Dehttp://salongen.de/moskalets

субота, 6 червня 2009 р.

13-19 June: 40th Poetry International Festival in Rotterdam


*

More Info:


&

четвер, 4 червня 2009 р.

Антологія сучасної гетеборзької поезії. Вірш "Неділя" Ліни Екдаль


З одного боку міг би вже

світ бути одним світом

 

і так уже — є

 

але водночас міг би бути повен маленьких сіл

маленьких хуторів

аби не зникало серце

 

це звучить банальніше ніж усе інше —

отак говорити

 

скажіть мені як слід говорити

 

господи боже

маємо пори року й маємо сутінки в цій країні

 

не відаємо що отримаємо якщо ризикнемо

можемо тримати якраз що-завгодно


Зі збірки "Неси радість Моряцькому двору Анетт" (2007)

у книжці вибраних віршів "Про бажання стати виразною як людина"

(Київ: Факт, 2008)

*

Про Ліну Екдаль на українській "Вікіпедії"

*

Інші вірші Ліни Екдаль увійдуть до антології сучасної поезії Гетеборга, що наразі мною готується.

*

My Ukrainian translation from Swedish of poem "Sunday" by Lina Ekdahl from her book of poetry Sprid glädje på Sjömansgården Anette. Other poems by Ekdahl will be included in an anthology of Gothenburg's contemporary poetry I am currently working on.


середа, 3 червня 2009 р.

Nordic Voices in Translation: "Over the Water I Walk" by Pia Tafdrup

На днях я знайшов чудовий блоґ Nordic Voices in Translation ("Нордичні голоси в перекладі"), присвячений англійським перекладам літератури нордичних країн: Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції, а також Естонії. Крім чималої кількості цікавої та корисної інформації та власне якісних літературних текстів у перекладі англійською, на сайті є купа корисних лінків для тих, хто цікавиться (сучасною) літературою (нордичних країн).


Наприклад, представлена на блозі чудова датська письменниця Пія Тафдруп. Тут публікують частинами її прекрасний "шкіц до поетики" (skitse til en poetik) "Над водою йду" (Over vandet går jeg). Останній пост, скажімо, - від 2 червня (унизу також подано лінки до попередніх публікацій твору).

*

вівторок, 2 червня 2009 р.

"Одинадцятка з Гетеборга" (1992)

Антологія поезії Гетеборга шведською мовою, що включає твори 11 поетів:

Ліна Екдаль (Lina Ekdahl)
Ґунілла Ґренсбу (Gunilla Gränsbo)
Малін Гельґее (Malin Helgee)
Петтер Ларссон (Petter Larsson)
Йорґен Лінд (Jörgen Lind)
Рікард Ліндгольм (Rickard Lindholm)
Жозефін Люнґгілл (Joséphine Ljunghill)
Ульф Карл Улов Нільссон (Ulf Karl Olov Nilsson)
Фредрік Нюберґ (Fredrik Nyberg)
Оскар Шьоландер (Oscar Sjölander)
Oса Веттерґрен (Åsa Wettergren)

(Передмова: Раґнар Стрьомберґ (Ragnar Strömberg),
фотографії: Андерс К. Юганссон (Anders K Johansson))

Екдаль, Лінд, Нільссон та Нюберґ точно ввійдуть до антології гетеборзької поезії українською мовою, що наразі мною готується. Як буде з іншими - покаже час... :-)

Нижче подаю вірш Ліни Екдаль, що не ввійшов до жодних її збірок, та мініатюру Ульфа Карла Улова Нільссона (з "Одинадцятки з Гетеборга").

*

ЛІНА ЕКДАЛЬ

У НАШІЙ НОВІЙ КВАРТИРІ (I VÅR NYA LÄGENHET)

 

У нашій новій квартирі

дві квартири

об’єднано в одну передпокій

 

чотири кімнати

і кухня

91 квадратний метр

 

Є вікно

у кожній кімнаті

є двері

що ведуть до передпокою

 

Можна йти в один спосіб

у нашій новій квартирі

 

можна входити

в одну кімнату

і виходити знову

і ти вже собі в передпокої

Знову

 

Є можливість

у нашій новій квартирі

 

вибити стіну

так щоб мати змогу

обходити в один спосіб

 

і ти вже в передпокої знову


*


УЛЬФ КАРЛ УЛОВ НІЛЬССОН

НОВИЙ (NY)

 

я є noveau


*


My Ukrainian translation from Swedish of a poem by Lina Ekdahl and a miniature by Ulf Karl Olov Nilsson from the anthology of Gothenburg's contemporary poetry En elva från Göteborg (1992).

понеділок, 1 червня 2009 р.

Марцін Свєтліцький - українською!

Цього року вибрані вірші польського поета Марціна Свєтліцького вийдуть окремою книжкою в перекладах Андрія Бондаря, Сергія Жадана та Остапа Сливинського. 

*

МАРЦІН СВЄТЛІЦЬКИЙ
НІЧ

Є книга заклять, але слова

затерлися, зникли. Є невиразні сліди,

та сором гадати. Давно не читана,

лежить у шухляді. Засинаючи, хочу

відтворити в уяві її первісну форму.

 

Бо були часи, роки героїчні,

коли стояв я на сонці, в самому центрі,

опівдні, цілячись язиком

у саму середину, в ядро. А тепер прокидаюся,

щойно заснувши. Прокидаюся і не знаю.

 

Шукаю ту книгу, хоч лежить ніби поруч,

в шухляді. Шукаю у пам’яті.

Шукаю у собі. Всі конституції разом узяті

не можуть із нею зрівнятись,

є мертвим світлом, не конституюють.

 

Я кажу літери. Мовлю шифром, до якого

давно немає ключа. Були часи, коли я

сам був ключем, і був шифром.

Прокидаюся і не знаю. Засинаючи, був я

отут, був деінде.

 

Питаю:

куди витекло життя?

 

Питаю:

куди?

 

Люди в автах, люди в брамах, люди в передмістях, люди на візочках, люди в темних залах, люди в третій дії, люди у палатах, у зачинених салонах, люди в оманах, лахманах, в опалі, люди в потребі, в порічках, у безкраях, люди на страйку, на протязі, на виборах, на шпалерах, люди людям, немає чого виходити з дому.

 

Питаю:

куди витекло життя?

 

Куди?

– питаю.

 

Клумак повертається! Велике, у великому стилі

повернення клумака! Клумак, що сходить

із потяга й рушає до центру, у центрі

не знаходить нічого, декілька трішки

знайомих облич, але непривітних достатньо,

аби йти далі, не підсідати.

А я сплю тим часом, і сниться мені клумак,

що містом мандрує. А клумак і дійсно

містом мандрує, але про дійсність

сперечатись не будемо. Події останніх

днів моє туманне поняття про дійсність

остаточно поруйнували. Клумак,

що повертається вічно. Вічно хитким

маршрутом. Клумак повертається! А я сплю й ворушу

ногами крізь сон.

 

Хаотичне незв’язне суперечливе блудне

позиції тіл душ розклад розпад розмитий

образ це комікс який слід розглядати зсередини

у всі боки все псується з середини

 

самі чорні картинки самі порожні балуни

переклади собі сам це не твоя мова

це есперанто брайлем це ніч і не вір

у те що кажу і не вір що це кажу я

 

це говорить радіо північ говорить радіо прірва

говорить радіо пустка говорить радіо страх

не буде новин не буде прогнозу

погоди буде один однозначний гімн

Зі збірки «Nieczynny», 2003

Переклав О.Сливинський

*

This year, a book of selected poems by Polish poet Marcin Swietlicki will be published in Ukraine. The translators include Andriy Bondar, Serhiy Zhadan, and Ostap Slyvynsky. The poem above is called "Night" (translated by O.Slyvynsky).