ВАСИЛЬ МАХНО
СИҐІТ МАРМАРОСЬКИЙ
У Сиґіті Мармароському пахли червиві яблука
і циганки чіплялися за рукави щоби поворожити
казали що знають про тебе усе
від них несло цуйкою пережованою зранку цибулею
і українськими цигарками
які вони проносять через прикордонний міст кілька
разів на день
Ранішні тумани закутували місто аж під шию
вони сходили з гір – як місцеві селяни – до Сиґіту на ринок
і залишались на вулицях
і притулялись головами до будинків
наче бездомні пси
цього міста
Я стояв на перехресті вулиць
дорожній знак вказував напрям на Бая-Маре
десь поблизу відреставрована синагога
православна церква і ратуша та кілька перевернутих вітром
сірникових коробок будинків свідчили про занепад
усіх европ та імперій
і лише залізниця побудована за Австрії
принаймні кудись вела шарпаючи вагонами
наче неслухняну дитину за руку
і потяг
в’їзджаючи в гори навіки у них зникав
забравши звідси з собою євреїв
бо їм не можна було тут жити
це значить молитися у синагозі
доїти кіз та продавати червоний перець
їздити до Бая-Маре та Угорщини
і співати щосуботи своїх сумних пісень
тут взагалі не можна було жити
серед дерев’яних церков з кириличними написами
зі святою Варварою картинами Страшного суду
євангелістами що тримають напоготові вказівний палець
як ключ
а нічний сторож мабуть
замикаючи церкву на ніч і вхід на цвинтар
лаявся що ключі та замки поржавіли
А у Сиґиті Мармароському пахли також розчавлені сливи
з коричневими очима кісточок як у мертвої корови по яких лазили
мухи і мурахи
і було зрозуміло що нічний потяг прибуває до двірця
бо машиніст задовго до зупинки сигналив
цим горам яблукам сливам і змученим циганам
які пили вино у придорожній корчмі
і брудними руками патрали всмажених пстругів
і кричали до власника
щоби той приніс білого хліба ще
але швидко
бо їм потрібно було встигнути доїхати до прикордонного переходу
коли їхні жінки з контрабандними сигаретами
повертатимуться домів
*
VASYL MAKHNO
SIGHETU MARMAȚIEI
In Sighetu Marmației the odor of wormy apples
and gypsy women grabbing at your sleeves to read your fortune
claiming to know all about you
they reeked of homemade brandy laced with the onions chewed in the morning
and Ukrainian cigarettes
they smuggle across the border bridge several
times a day
morning mists would envelop the town up to its neck
descending from the mountains – like the local villagers – to the market in Sighetu
and lingering on the streets
they snuggled up to the buildings with their heads
like the stray dogs
of this town
I stood at the street intersection
where the road sign pointed towards Baia Mare
nearby a restored synagogue
an Orthodox church the city hall and a few matchbox houses
overturned by the wind attested to the downfall
of all the Europes and empires
and only the railroad built back in Austrian times
at least was heading somewhere tugging the cars
like a disobedient child by hand
and the train
entering the mountains would vanish in them forever
having taken away the Jews
for it was impossible for them to live here
meaning to pray in their synagogue
to milk their goats and sell red pepper
to travel to Baia Mare and Hungary
and to sing their mournful songs each Sabbath
it was impossible to live here in general
among the wooden churches with Cyrillic inscriptions
with the pictures of St. Barbara and the Last Judgment
with the evangelists each holding at the ready his index finger
like a key
and the night watchman probably
while locking up the church and the cemetery gate for the night
would grumble that the keys and locks were rusty
And Sighetu Marmației also smelled of squashed plums
with their pits resembling the brown eyes of a dead cow
with flies and ants crawling all over them
and it was obvious that the night train was approaching the station
for long before the stop the engineer was signaling
to these mountains to apples to plums and to the tired gypsies
drinking wine at the roadside tavern
and gutting fried trout with their dirty hands
while shouting at the innkeeper
to serve more white bread
and quickly
For they had to reach the border crossing by the time
their women were returning home
with bootlegged cigarettes
*
VASYL MAKHNO
SIGHETU MARMAȚIEI
I Sighetu Marmației doftade maskstungna äpplen
och zigenerskor hängde i dina ärmar och ville spå
och de sa att de visste allt om dig
de luktade av țuică spetsat med morgonens lök
och ukrainska cigaretter
som de smugglade över gränsbron flera
gånger om dagen
morgondimmor omslöt staden upp till halsen
de kom ner från bergen – som byborna därifrån – till marknaden i Sighetu
och stannade kvar på gatorna
och smög sina huvuden intill husen
som de herrelösa hundarna
i denna stad
Jag stod vid en gatukorsning
en skylt pekade mot Baia Mare
i närheten den restaurerade synagogan
den ortodoxa kyrkan och rådhuset och några tändsticksaskshus
omkullvälta av vinden vittnade om undergången
för alla europeiska kontinenter och imperier
och bara järnvägen från österrikisk tid
släpade trots allt iväg sina vagnar
som ett trotsigt barn vid handen
och tåget
for in bland bergen och försvann i dem för alltid
hade tagit med sig judarna
för de fick inte leva där
för det betydde att be i synagogan
att mjölka getter och sälja paprika
att resa till Baia Mare och Ungern
och att sjunga sina sorgsna sånger på sabbaten
här kunde man alls inte leva
bland träkyrkorna med kyrilliska inskrifter
med bilder på sankta Barbara och yttersta domen
med evangelisterna som höll pekfingret redo
som en nyckel
och när han låser kyrkan och kyrkogårdsgrinden för natten
knotar nattvakten kanske
över de rostiga nycklarna och låsen
Och Sighetu Marmației luktade också av söndermosade plommon
med bruna kärnögon som hos en död ko där
myggor och myror kröp
och det var tydligt att nattåget närmade sig stationen
för långt innan det stannade hade lokföraren sänt sin vissling
till bergen och äpplena och plommonen och de utmattade zigenarna
som satt och drack vin på vägkrogen
och rensade stekta foreller med smutsiga fingrar
medan de hojtade till krogägaren
hämta mer vitt bröd
och det kvickt
för de ville nå fram till gränsövergången
när deras kvinnor kom hem
med de smugglade cigaretterna
*
*
1 коментар:
Ранішні тумани закутували місто аж під шию
вони сходили з гір – як місцеві селяни – до Сиґіту на ринок
і залишались на вулицях
і притулялись головами до будинків
наче бездомні пси
цього міста
Це класно!!!
Віктор
Дописати коментар