ВІСЛАВА ШИМБОРСЬКА
ЕПІТАФІЯ
Тут спочиває старосвітська, наче кома,
дещиці віршів авторка. Їй спокій від утоми
земля надати зволила, і то дарма, що труп
до жодної не входив із літературних груп.
Та й ліпшого нічого її склеп не чепурить,
лиш ці римовані рядки, сова та подорожник.
Дістань із кейса електронний мозок, подорожній,
над долею Шимборської задумайся на мить.
Пер. Андрій Савенець
Зі збірки "Сіль" (1962)
*
2 коментарі:
жахливий переклад! абсолютно не звучить українською!!!
Маю кардинально іншу думку, Аноніме. :-)
Дописати коментар