ПРО ПЕРЕКЛАД ВІРШІВ
Як джміль незграбний
сів на квітку
аж зойкнула тонка стеблина
і лізе в гущу пелюсткову
схожу на картки словникові
в глибини рветься
де аромат і мед солодкий
дарма що нежить
смаку відсутність
а він знай рветься
аж лобом б'ється
в маточку жовту
і то кінець вже
проникнуть важко
крізь келих квітки
в самий корінь
той джміль виходить
дуже гордий
й гуде уголос:
я був у глибинах
а тим усім
які йому не дуже вірять
покаже ніс
в пилку жовтім
Пер. Віктор Дмитрук
Зі збірки "Гермес, пес і зірка" (1957)
Немає коментарів:
Дописати коментар