Як Ви стали перекладачем?
Раптово. Після одного літературознавчого семінару із сучасної німецької літератури мене «понесло», і я за два тижні, запоєм переклала Бірґіт Вандербеке «Альберта приймає коханця». Потім через місяць перечитала, зрозуміла, що все читабельно, і понесла у «Всесвіт».
Хоча насправді літературою я марила всеньке життя, просто не могла визначитися, що ж я в ній хочу робити: читати, писати чи перекладати. Якщо чесно, то й досі відповіді на це не знаю.
З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?
Перекладаю з німецької, бо досить добре нею володію, на українську. Німецьку вчила зі шкільної лави, потім в університеті, адже за фахом я – германістка.
Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?
Незалежно від того, що я перекладаю, завжди відкладаю першу більш-менш прийнятну версію перекладу на 2-4 тижні, а потім перечитую «свіжим» поглядом. З великими текстами завжди «кружляю» навколо окремих епізодів, порівнюю різні місця, шукаю наскрізні мотиви тощо. Короткі тексти, особливо есе, зачитую вголос, пробую «на смак». До речі, й перекладати їх завжди намагаюся за один присіст, на одному подиху. Натомість перекладаючи великі тексти, витрачаю багато часу на пошук додаткової інформації.
Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?
Пропозиції від видавців я отримувала лише двічі у своєму житті, проте вони були мені нецікаві, я не працюю з тривіальною літературою. Переважно я сама приходжу до видавництва з пропозицією тексту, який я хотіла б перекласти, десятком перекладених сторінок з нього і – пардон, таке наше життя – інформацією про те, чи може видавництво десь отримати грант на цю книжку.
Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?
Інтимність. Іноді маю відчуття, що це єдина шпарина, через яку я тікаю до себе самої, нехай навіть через чужий текст. Відчуття самовідчуження під час перекладу, з одного боку, повна концентрація на рідній мові, на своєму перебуванні в ній – з іншого; таке собі самозаперечення і -ствердження водночас. Може, це і є сублімація?
Самотність. Аж дивно іноді стає, як починаю радіти простому натовпу на вулиці чи безкінечним телефонним розмовам із друзями. Ну і жалюгідна оплата праці, звісно.
Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?
Можливо. Проте мій єдиний досвід спілкування з авторкою, навколо темних місць тексту якої я вже встигла була вибудувати складну інтерпретацію, закінчився розчаруванням: текст виявився глибшим, ніж безпосередній авторський задум. Ось так вчишся не створювати кумирів )))
Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?
Колись мені, шалено невпевненому в собі початківцю, Марк Бєлорусець сказав, що перекладачеві потрібне нахабство – раз наважитися і зробити. Я би сьогодні говорила про чесність із собою як ознаку гарного перекладача: звичку перевіряти себе, критикувати, перечитувати і перероблювати зроблені переклади, розширювати свій літературознавчий горизонт. І готовність знову і знову дивуватися з того, наскільки ж ти не знаєш не лише іноземну, але й рідну мову, і щоразу відкривати в ній щось нове.
Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.
Швидше за все це «Левіафан» Арно Шмідта. В цей текст я входила дуже повільно й болюче – такими сконденсованими емоціями він сповнений, – зате увійшовши, впадала в якийсь майже медитативний стан, з якого мене викидала лише потреба шукати інформацію про реалії ІІІ Рейху, приховані цитати, неевклідову геометрію, астрономію і так до безкінечності. Цей текст досі уявляється мені складнючою музичною партитурою з разючою лакуною-тишею в кінці.
Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?
Мені важко назвати лише одне ім΄я. Швидше, це була би низка письменників-інтелектуалів др.пол. ХХ ст. (Кьоппен, Г.Мюллер, Їрґль, Відмер, Бахманн, інші).
*
Попередні інтерв'ювовані:
