Jurko Sadlovsky Online

У перекладача з латиської Юрка Садловського відкрився сайт. Окрім власне перекладів (Райніс, Вікторс Еґлітс, Александрс Чакс, Кнутс Скуєнієкс, Ґерманіс Марґерс Маєвскіс, Маріс Салейс, а також Іннокєнтій Аннєнскій та Володимир Някляєв), на сайті є й оригінальна поезія (вибрані вірші 1989-2009 рр.).

*

"Перекладацьке " інтерв'ю з Юрком Садловським.

Більше українських поетів на LyrikLine.Org! | More Ukrainian Poets @ LyrikLine.Org!

LyrikLine.Org продовжує додавати українських поетів! До Ю. Андруховича, С. Жадана, О. Коцарева, Г. Крук та А. Любки з 31 березня додалися Павло Коробчук та Богдана Матіяш. (Переклади всіх є наразі тільки німецькою.)

*

Read 7 Ukrainian poets in translation (and hear them reading their poems in original) at LyrikLine.Org!

Кеннет Клеметс - лауреат поетичної премії ім. Ґерарда Бонньєра

Photo: Annika von Hausswolff

Гетеборзький поет Кеннет Клеметс (нар. 1964 р.) отримав цьогорічну престижну поетичну премію ім.  Ґерарда Бонньєра (Gerard Bonniers lyrikpris), яку вручають щороку з 1978 р. 100 тис. шведських крон і пожиттєву славу (варто зазначити, що поет опинився в чудовій компанії) Клеметс отримав за свою найсвіжішу збірку поезій «Kling kling». Це п’ята книжка поета: Клеметс дебютував 1997 року збіркою поезій «Рік із тринадцятьма місяцями». За нею вийшли «лихоманка суботнього вечора» (2002), «Акселератор» (2005), «Lux Interior» (2007).

2008 року виступав у Львові на Міжнародному літературному фестивалі в рамках Форуму видавців.

Більше Кеннета Клеметса @ WhyTranslator шукайте тут і тут.

(Уже незабаром у моїй антології сучасної гетеборзької поезії «18 поетів із Гетеборга» буде опубліковано текст Кеннета Клеметса «ВІРШІ ПОКАЖЧИК».)

Інтерв'ю з перекладачем: 22. Рита Кіндлерова

Як Ви стали перекладачем?


Це довга історія. Ще в університеті до нас приїхав викладач грецької мови (я навчалася на новогрецькій та українській філологіях в Університеті Масарика в Брно), з яким я потоваришувала, і його зацікавила українська поезія, особливо Антонич, якого я тоді для себе відкрила зовсім без допомоги якої-небудь критики, і про якого йому розповідала. І тому я почала для цього грека перекладати вірші Антонича (та й інших українських поетів) на новогрецьку. Взагалі я перекладаю поезію (чеську й українську) на новогрецьку, щось там у мене в голові перемкнеться — і виходить. Тільки після того я почала перекладати на чеську, і мені це страшенно подобалося. Більше й більше, і зараз уже без перекладу жити не можу.


З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?


Див. вище.


На початку 90-х наша сім’я рік жила в США, а оскільки ми католики, то нам не подобалося ходити до гіпермодерного римо-католицького костьолу, і ми ходили на службу греко-католицьку — з колишніми українцями та русинами (які вже давно стали американцями, але церква їх гуртує) прекрасно товаришували. Ще в моїх батьків була українська приятелька в Празі, музиколог Ольга Дутко, дружина греко-католицького священника, якого катували комуністи. І ще ми декілька років (коли я була мала) жили в селі, де сусідка була українкою з Одеси і трохи виконувала роль доброї бабусі, бо єдина наша бабуся жила у Празі. Ця жінка познайомилася зі своїм чоловіком-чехом у концтаборі і була яскравим прикладом чеського речення «якщо немає загрози життю, значить усе решта — лайно». І ще одна річ, яка напевно сформувала – підсвідомо, бо я хотіла змалечку бути науковцем у галузі ботаніки або художницею (малювати я почала ще перед висловленням перших слів), - батько-математик завжди цікавився стародавнім співом, він диригент камерного хору, що співає стару християнську музику: вірменську, східнослов’янську, візантійську, латинську...


Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?


Беручи яку-небудь книжку, вперше читаю її як читачка, пробую не уявляти собі нічого спільного з перекладом. Якщо мені подобається настільки, що хочу її перекладати, то читаю вдруге вже з розмірковуваннями як перекладачка. Потім починаю перекладати. Але кожна книжка специфічна та вимагає своєрідного підходу, тому важко сказати, як це загалом «робиться». Коли закінчено переклад, залишаю книжку відпочити. 2-3 тижні хай собі лежить, і я пробую взагалі про неї забути, потім прочитую і «прочищаю».


Ясно, що під час перекладу з’ясовую багато речей, спілкуюсь зі спеціалістами з різних галузей, наприклад, дуже люблю робити нотатки в кінці книжки, пояснення, шукаю в бібліотеках, бігаю від одного до іншого і багато впродовж цього часу вчуся. Залишаються спогади з найрізноманітніших дискусій чи інституцій. Наприклад, із галузі рибальства, одного разу я півгодини з’ясовувала в аптеці можливості отруєння різними засобами дезінфекції, і коли врешті аптекарка дізналася, що купувати я нічого не збираюся, то вона почала кривитися, але почувши, що це для перекладу, зраділа, що змогла допомогти. Часто спілкуюся з іншими перекладачами, всі вони дуже радіють, якщо можуть чимось допомогти, бо в інтернеті є багато, але не все. І допомога між перекладачами вважається чимось зовсім природним і ще ніхто ніколи не відмовився, коли я хотіла (і часто терміново) щось з’ясувати. Цим, мушу сказати, пишаюся, — що наші перекладачі в одному човні і розуміють навзаєм свої потреби.


Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?


Я сама рекомендую видавництвам книжки, вони мені довіряють. На замовлення працює тільки декілька визначних перекладачів зі світових мов. Але з радістю поділюся новиною, що нещодавно мене попросили з одного великого видавництва обрати твір для перекладу, і це, може, буде мій перший переклад книжки «на замовлення», якщо дійдемо згоди, бо я не все бажаю перекладати. Це великий плюс так званих малих мов, що можемо собі вибирати.


Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?


Це не фах, це мистецтво! І мистецтво - це частина мене. Якщо Бог надав якісь таланти, то було би нахабством не принести з цього людям якусь користь.


Але повторюю, для мене переклад необхідний. Просто почуття, що я є посередником між двома народами – це велика відповідальність, щоб не поплутати що-небудь, і це мене теж тримає «на землі» постійно нагадуючи про людську недосконалість і потребу бути покірною перед СЛОВОМ.


Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?


Ясно, що є! Консультації необхідні, і, крім допомоги, це гарне спілкування, яке приносить збагачення життя як такого, нових друзів, поглядів і згадку про те, що ніхто не є всезнаючий.


Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?


Все. Що більше, то краще. Найголовніше знати й мати чітке відчуття мови загалом, та рідної мови зокрема. Думаю, що на перекладі можна дізнатися про знання рідної мови конкретної людини.


Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.


Всі переклади специфічні, але найбільше я «жила у творі», коли перекладала «Польові дослідження...» Оксани Забужко, та й узагалі всі її твори в мені залишають дуже виразні сліди. Але, як я казала, кожен твір має своє. Наприклад, Винничукове «Ги-ги-и» в мене виходило страшенно легко, ніби це я сама писала. І недавно я насолоджувалася «Колекцією пристрастей» Наталки Сняданко, бо це «наша» генерація, багато спільного, насміялася стільки... Взагалі хороший гумор я дуже високо ціную.


Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?


Але я є вільною! Майже зовсім! З останніх років я би хотіла Санченкове «Весілля з Європою» і, може, Камаєва «Мед з дікалоном», хоча «Мед...» не зовсім для чехів, там стільки реалій, про які самі українці не знають. Але це — мовний, історичний та перекладацький виклик. І ще може якийсь гарний український детективний роман, але поки що я нічого насправді хорошого не знайшла.


І ще не можна забувати класиків, хоча чеською мовою вийшло багато і дуже якісних речей. Я би хотіла перекласти Івана Франка, Лесю Українку, але ще не цілий «Кобзар» перекладений на чеську, і мені вже доводилося деякі уривки перекладати. І недавно я з’ясувала на перекладі східнословацького русинського діалекту (перекладала їхні народні пісні для Слов’янського інституту АН), що народна пісня — теж моє (сама співаю в камерному хорі, і хоча ця церковна поліфонія - ренесансна й барокова, виросла я на народних піснях – між іншим, українських народних пісень знаю дуже багато й уявити собі, наприклад, Різдво без них не можу).

*

Попередні інтерв'ювовані:

1. стронґовський

2. Христина Назаркевич

3. Андрій Савенець

4. Андрій Бондар

5. Остап Сливинський

6. Мар'яна Прокопович

7. Дзвінка Матіяш

8. Алла Татаренко

9. Дмитро Дроздовський
10. Іван Лучук
11. Віталій Кейс
12. Наталка Сняданко
13. Андрій Маслюх
14. Михайло Найдан (Michael Naydan)
15. Уйям Блекер (Uilleam Blacker)
16. Юрій Садловський
17. Завен Баблоян
18. Юрій Зуб
19. Олександр Ірванець
20. Роман Гамада
21. Наталя Трохим

"...кропило великоднє..." ("...Easter water...")

ШЕЙМАС ГІНІ
ПАМ'ЯТІ ФРЕНСИСА ЛЕДВИДЖА,

що поліг у Франції 31 липня 1917 року

Солдат, що з бронзи, поправляє з бронзи каптур,

Уявний вітер морщить і здима,

І байдуже, які вітри дмуть справжні,

Кран біг завмерлий вгору підійма

Й над Фландрією ставить. Каска, ранець,

Рушниця вся: багнет є і приклад.

Ймення полеглі на плиті зостались,

Ґрунт здався й на меморіальний лад.

Я був там в сорок шостім — а чи в сьомім?

За руку тітки Мері все тримавсь.

Відтак Портстюарт і Касл-Вок знайомі.

До берега. У море я вдивлявсь...

Підплив з Кольрену лоцман до порому.

Закохані вернулися з горбів,

І фермер, що брав сонечко півголий,

Підкочені штани знов опустив.

Френсисе Левидже! Колись в неділю

Ти з дівчиною за Дрогедою гуляв.

Освічений, ти не цурався й діла.

Велосипеда ти зі Слейна гнав,

Де мешкав між прекрасних і голодних,

Де в травня квітах польових вівтар,

Де й пастуха сягне кропило великоднє

І де фортець прадавніх мріє чар.

Який ти в уніформі тій англійській...

Зацьковане католика лице...

Чужий шанцям, ніби глоду квітка,

Чи суть гробниць, де близько Бойн тече.

Ось літо, в дев'ятсот п'ятнадцятім. Я бачу

Дівча-пастушку, тітоньку мою.

У битві Дардаленській вік ти тратиш

І смокчеш камінь посеред вогню.

Сімнадцятий ось. Череду пасе вона.

Та в Іпрі свічок згасли тисячі:

«Моя душа, де Бойн, вона там вселена...

Моя країна — в дівчини святечному вбранні».

«Британським звусь солдатом, а моя країна

Не має місця поміж націй...» Тижнів шість —

Й тебе шрапнель убивча зрешетила.

«Політики нас розсварила злість».

В тобі, о таємнице наша упокоєна,

Сплітаються всі болі наших ран...

І, поки вітер награє на невсипущій бронзі,

Я чую знов бадьорий барабан,

Що ти за ним подавсь від Бойну на Балкани...

Та де твоїх сопілок сутінковий тон?

Не поділяв ти лордів поривання —

Та всіх змирив вас потойбічний сон.

Пер. Олександр Мокровольський

Поетичні переклади на "Блозі про культуру"

Якийсь час тому я наштовхнувся на "Блог про культуру", де, серед іншого, є й поетичні переклади ("аматорські та некомерційні", як зазначено на блозі, але дуже цікаві). Наразі є тільки два переклади: вірші Грегорі Корсо та Роберта Крілі. (Маю надію, будуть з'являтися ще.)

"Тактика" Сєрґєя Тімофєєва

Andreas Gursky, "99 Cent" (1999)

СЄРҐЄЙ ТІМОФЄЄВ

ТАКТИКА 

Залишаю гроші в супермаркетах,

Бодай копійку, сантим, але залишаю,

На полицях із сухими сніданками, на банках сметани,

На палетах із упаковками меленої кави, щоразу

Приблизно з п'ять-шість монет. Завжди ношу

Спеціальний дріб'язок у кишені, найперше

Дістаю його, коли проходжу з кошиком у руці

За ворітця. Залишаю гроші, коли ніхто не бачить,

Уже завченими швидкими рухами

Заштовхую, запихаю, розкладаю монетки.

Тому що інакше суворі боги супермаркетів

Можуть забрати гаманець, можуть зняти що є

На картці, можуть заморочити голову та довести

До непоправних витрат. А так, залишивши мимохідь то тут,

То там монетки, вдається вкластись у заплановану

Суму, вдається уникнути спокус та принад,

Ну, хіба що в кілька знижок ушелепаєшся за інерцією.

Виходиш задоволений, із високо піднятою головою,

Потім крокуєш до свого дому, насвистуєш.

Пер. Лев Грицюк

*

Оригінал.

*

Сєрґєй Тімофєєв @ WhyTranslator