На початку 2009 року Salongen.De (шведський Інтернет-часопис про європейську художню літературу, що спеціалізується на неангломовних письменниках) почав серію інтерв'ю з низкою перекладачів художньої літератури. В цих інтерв'ю - кілька цілей. З одного боку - зазирнути до перекладацької майстерні та привідкрити світові, над чим б'ється перекладач під час своєї праці, з іншого боку - з допомогою відповідей на деякі із запитань укласти "банк ідей", з якого зацікавлені видавництва могли б брати твори для перекладу. А також, зрозуміло, наголосити на важливій ролі перекладача як культурного посередника та споруджувача мостів між різними мовами та країнами.
З люб'язного дозволу Salongen.De таку серію інтерв'ю з перекладачами художньої літератури в Україні вестиму я. Мірою надходження відповідей на запитання від запрошених перекладачів публікуватиму інтерв'ю на блозі WhyTranslator.
*
Як Ви стали перекладачем?
Я не ставав перекладачем. Якщо брати ширше, то перекладачем слід вирости, коли ти живеш, шукаючи паралелі – у двомовному середовищі, яке було і є зараз в Україні це геть нескладно. Технічно же мені свого часу стало цікаво донести українською ті тексти, які вплинули на моє власне формування, як особистости. Тобто якби не книжки, які змінили моє світосприйняття, і яких українською не було, я б ніколи за це не взявся.
З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?
З англійської, польської, російської та білоруської. Англійська з дитинства була профільною іноземною мовою всіх навчальних закладів, куди мені щастило втрапляти, ну а решта то слов’янські мови, до перекладів з яких приходиш інтуїтивно. Читаю я ще на 12-ти мовах, з різним ступенем володіння, зараз ще вчу шведську – подобається мова.
Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?
Якщо йдеться про велику прозу, текст обираю дуже довго. Ну тобто справді тривалий час – я ж не працюю на замовлення видавництв, навпаки – шукаю видавництво для видання перекладу. Вірші перекладаються одразу і спонтанно – щойно знаходиться текст, який бере за живе. Ну а ті оповідання, які перекладав, то як виконання тривалого плану – що колись читав і вразило, там ставлю галочку на майбутнє.
Технічно же, спочатку перекладаю начорно, потім відкладаю на якийсь час – відлежуватися, тоді правлю, тоді ділюся з друзями і знову правлю.
Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?
Як такого, замовлення від видавництва не існує. Мови мого інтересу важко назвати скільки-небудь екзотичними чи нетиповими, отже для виконання замовлень видавництву простіше знайти иншого перекладача. Я дуже перебірливий, оскільки не живу з перекладів. Тому все відбувається за вищеописаною схемою: я перекладаю книжку чи добірку віршів, а потім сам шукаю під це видавця. Поки знаходив.
Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?
Як і багато де, переваги ховаються в недоліках і навпаки. Переклад – страшенно копіткий процес, і часом втомлюєшся від масиву робіт, який необхідно виконати, але водночас яка радість від вдало перекладеного речення чи ж навіть фразеологізму! А найбільше приваблює можливість поділитися з читачем знайденими перлинами иншомовних текстів.
Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?
Безумовно, просто поки мені з цим нечасто щастило. Свого часу я розпитував у кількох білоруських авторів що значить те, чи инше слово – словники їх не містили, але це не було систематичним. Якщо перекладач має потребу і можливість – автор має бути залучений. Зрештою, левова частка недоліків сучасних поетичних перекладів полягає у недостатньому розумінні перекладачами деяких термінів і висловів, котрі ще мало опрацьовані словниками, і тільки авторська консультація здатна цьому зарадити.
Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?
Перекладач має бути енциклопедистом – щонайменше. Примітки самі не поставляться, цим має займатися перекладач. Бажане володіння латиною іноземними мовами, цитації з яких є у тексті. Необхідне володіння тематикою – щоби перекладати «Поштамт» Буковскі я досить довго сидів на форумах по кінських перегонах – розбирався що й до чого.
Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.
У Чака Палагнюка є оповідання «Кишки». Це був перший прозовий текст, який я переклав з власної волі. Річ на межі літератури, пристойности, та водночас неймовірной сили і потужности.
Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?
Мене цікавить контркультура – те, що б’є по читачеві, зубаті тексти. От зараз поволі перекладаю Гантера С. Томпсона «Страх і огида у Лас-Веґасі». Бо хочу, бо подобається, бо це потрібно. Сподіваюся, так буде і надалі.
Немає коментарів:
Дописати коментар