"Може, це все" – двомовне польсько-українське видання, містить 40 вибраних поезій та їх перекладів з 10 збірок творів Віслави Шимборської з 1952 по 2005 роки. Автором вступу, вибору поезій та перекладу є Андрій Савенець.
Ілюстроване художнє видання збірки поезій виконане Творчою майстернею "Аґрафка" за час перебування в Кракові на стипендійній програмі «Gaude Polonia» Міністра культури і національної спадщини Польщі. "Аґрафка" - це Романа Романишин та Андрій Лесів, випускники Львівської національної академії мистецтв, живуть та працюють у Львові.
Презентація книги Віслави Шимборської "Може, це все" відбудеться в четвер 8 липня о 18:00 год., в Кракові, в галереї Фундації нового мистецтва "Znaczy Się", вул. Костюшка 37.
*
З люб'язного дозволу Андрія Савенця ексклюзивно публікую його вступ до книги та її зміст:
ТРИ НАЙВАЖЛИВІШІ СЛОВА
МОЖЕ, я не надто оригінальний, але у віршах Віслави Шимборської найбільше ціную силу сумніву і свідомости власного незнання, яка подається як найвища цінність. Авторка висміює зарозумілу впевненість і прославляє скромне припущення: «МОЖЕ» в її приватній ієрархії модальностей розташоване незрівнянно вище від «напевно». Це характерний розпізнавальний знак цієї завзятої читачки Монтеня, творчость якої (не лише поетична) є впертим і послідовним підважуванням візії людини як остаточної інстанції, яка встановлює універсальні цінності й істини. Дещо парадоксальним чином це своєрідне відречення від упевнености не принижує людську гідність, тільки вивищує людину. МОЖЕ, це якось пов’язано з етимологією? Як би там не було, згідно з одним із висновків, які ми робимо з цих віршів, людина, озброєна сумнівом, припущенням і непевністю, насправді багато МОЖЕ.
ЦЕ пов’язане також із іншою особливістю цих віршів, унаочненням якої може послужити вказівний займенник ЦЕ і яка полягає на виокремленні з безмежних краєвидів найдрібніших, непомітних деталей або ж на експонуванні прихованих атрибутів речей. Поставлені одна при одній у різних комбінаціях, як у давній грі «камінь – ножиці – папір», вони демонструють свої різні – слабкі й сильні – сторони. Тут слід відмовитися від загальноприйнятих уявлень про постійні атрибути речей: ножиці нищать папір, але також надають йому досконалих форм витинанки, аркуш паперу огортає камінь, але не зрівняється з ним, якщо йдеться про міцність. Саме ЦЕ поетичне зміщення перспективи, тяга до поєднування і проекції (пунктири!) оприявнюються у графічній рефлексії Романи Романишин і Андрія Лесева, в якій морський камінець перетворюється хоча б на горщичок для квітки, а листок паперу, наприклад, на птаха. Митці немовби підхоплюють розпочату Авторкою гру, провокуючи до неї також читача: а що ти скажеш на ЦЕ?
ВСЕ стає відносним у настільки загальній, воістину космічній перспективі, але також збагачується новими значеннями. Приправлений дещицею сумніву й жарту, універсалізм цих віршів здатен охопити ВСЕ, адже для творчости Віслави Шимборської немає непримітних речей ані малозначущих подій. Все через те, що вона вміє зробити так, аби й картина давнього майстра, і мертвий жук на польовім шляху, і скелет доісторичного плазуна, і голівка цибулі сповіщали нам якісь істини про нас самих, побачених із нетипової перспективи. Зміщування перспективи резонує в цих віршах зі спростовуванням межі між серйозністю й жартом, адже що може бути смішніше за набундючену серйозність? Саме це примруження ока у віршах Шимборської промовляє набагато переконливіше, ніж пафос інших поетів. Пам’ятаючи про те, як свого часу Авторка висміяла «сповнене пихи» слово ВСЕ, озброймося також почуттям поміркованости й покори: у розумінні цих віршів придаcться понад УСЕ.
*
ЗМІСТ
Циркові тварини
Дві мавпи Бройгеля
Розмова з каменем
Томас Манн
Довгоп’ят
Сміх та й годі
Листи померлих
Скелет ящура
Промова в бюро знахідок
Зачудування
День народження
Псалом
Бачене звисока
Усмішки
Рецензія на ненаписаний вірш
Застереження
Цибуля
Утопія
Археологія
Про смерть без перебільшення
Коротке життя наших предків
Схилок століття
Тортури
Розпочата оповідь
Люди на мосту
Небо
Кінець і початок
Ненависть
Може, це все
Ніщо не дар
Велике це щастя
У юрмищі
Мовчання рослин
Платон, тобто чому
Дещо про душу
До питання статистики
Бал
Подія
Розрада
Ввічливість незрячих
Немає коментарів:
Дописати коментар