Вірш Тер'є Геллесена

якщо власні слова — вбивають…
мої власні слова…
аби могти говорити
далі

може міг би я тоді розглядати кров і червону фарбу як одне й те саме —

чорнило на лінії з життям
без знаку
без надії

*

Пер. Лев Грицюк

Зі збірки "Щось із тебе існує деінде" (2005)

*

Тер’є Геллесен (нар. 1973 р.) дебютував 2005 року збіркою поезій "Щось із тебе існує деінде". Автор романів "Акселератор" (2006) та "Сома" (2008), а також дитячої книжки "Синій кит танцює сальсу" (2008).

*

Тер'є Геллесен @ WhyTranslator | Project Pripyat @ WhyTranslator

New Release: "Ран" Ірини Шувалової (2011)

Cover Art by Christopher Conn Askew: http://sekretcity.com/

New Releases: "Подорож" Віктора Кіяшка і "Прототип" Юрія Матевощука (2011)

[Read More]

*

[Read More]

*

Видавництво «Крок»

«Далі прочитайте це...»: попередні перегляди перекладених книжок

«Далі прочитайте це...»

Літературний блог Рочестерського університету Three Percent, присвячений промоції перекладної літератури, запустив новий проект — Read This Next. У його рамках щотижня представлятимуть безкоштовний попередній перегляд якоїсь нової перекладеної книжки.

Американці вірять, що створити «buzz» можна не тільки навколо нових музичних альбомів, але й навколо цікавих нових книжок (і не обов’язково про вампірів — жартують на Three Percent). Частково за основу нового проекту взяли «попередні прослуховування музичних альбомів» (наприклад, від KCRW та NPR), що дають змогу повністю послухати альбоми, які ще не вийшли на ринок.

Щопонеділка Read This Next запощуватиме свій «попередній перегляд книжки», яка має вийти за півмісяця-місяць. Цей попередній перегляд можна буде читати онлайн, видруковувати або ж завантажувати версії для телефону/Кіндла/електронної читалки. Запощуватимуть також інтерв’ю з автором/перекладачем (у середу) та повноформатну рецензію (у п’ятницю). Так кожен читач знайде свій спосіб ознайомитися з книжкою.

Проект Read This Next уже заготував матеріалу на добрих 2 місяці: першою книжкою, з якою можна ознайомитися, став переклад роману Tyrant Memory сучасного сальвадорського письменника Гораціо Кастельяноса Мойї.

Comparative Translations: "Palenie" Марціна Свєтліцького в перекладах С. Жадана і О. Сливинського

МАРЦІН СВЄТЛІЦЬКИЙ
ПАЛІННЯ

Питаю: чому люди, які не палять,
сідають без жодних докорів на місця
для тих, хто палить? Чому хочуть домінувати? Чому
завжди є ображеними?

Моя мала приятелько, папіросо,
Провів із тобою часу більше, ніж з кимось іншим.
Знищуємо одне одного навзаєм, ніжно
зобов'язані.

Питаю: чому люди, які не палять,
не цінують нашої самотності,
нашої немудрої відваги, нашого
жару, попелу?

Пер. Сергій Жадан

Зі збірки "64 вірші про водку і папіроси" (2011)

*

МАРЦІН СВЄТЛІЦЬКИЙ

КУРІННЯ

Я питаю: чому некурці 

безпардонно сідають в купе 

для курців? Чому вони хочуть домінувати? Чого вони

вічно ображені?

Моя маленька подруго, цигарко.

Я скоротав з тобою часу більше, ніж з будь-ким.

Ми нищимося навзаєм, з глибоким

почуттям обов’язку.

Я питаю: чому некурці

не цінують нашої самотности,

нашої нерозумної відваги, нашого

жару, попелу?

Пер. Остап Сливинський

New Release: "Ганеман" Стефана Хвіна (2010)

Стефан Хвін. Ганеман : роман. Пер. з польської Ігоря Пізнюка. – Київ : Аграр Медіа Груп, 2010

«Ганеман» – це майстерна, вишукана оповідь, в якій історії окремих, «маленьких» людей переплітаються з долею Вільного Міста Данциґа. Міста, котре змінює своїх мешканців, назву (на Ґданськ), деякі зовнішні атрибути, але зберігає той Genius loci, що вабить і полонить своєю неповторністю. Хтось із критиків, характеризуючи роман Стефана Хвіна «Історія одного жарту», написав, що це «спроба реконструкції ґданських місць і подій, котрі з роками перетворюються на скарб духовної генеалогії, в приватний літературний міт», – так можна сказати і про «Ганемана».

Ганеман – один із головних героїв роману, німець, котрий, утративши кохану, байдуже ставиться до того, чи залишитися в Ґданську, чи тікати на Захід. Ганеман постає «робінзоном», який намагається з того, що залишилося – речей, спогадів, – зліпити нове життя. Через нього, а також очима «прибульців» зі сходу (поляків), письменник відстежує, як міняється місто. Світ речей, котрий посідає в романі чільне місце, слугує символом знищення, назавжди втраченого минулого. У сюжетну канву також уплетено історії двох відомих самогубств: Гайнріха фон Кляйста з Генрієттою Фогель та Станіслава Іґнаци Віткевича (Віткаци), що посилюють напругу навколо подібної спроби Ганки, українки.

*

[Джерело]

*

Уривки з книжки на "Потязі 76"

*

Стефан Хвін у польській Вікіпедії

Вірш Еви-Стíни Бюґґместар

хмари
ось справжні блукальці цього світу
кажемо одна до одної лежачи
горілиць у траві й споглядаючи їх
як вони ліниво сунуть
немов жартома зі своїх сховків
із ущелин і за лісистими гребенями гір
на позір не напружуючись

Пер. Лев Грицюк

Зі збірки «Vagga liten vagabond»

[«Люляти маленького блукальця»]

(2010)

*

Ева-Стíна Бюґґмéстар у Вікіпедії