Крістофер Фленсмарк: "Календар"

Вихід книжки Крістофера Фленсмарка "Календар" (2009) сколихнув шведське літературне середовище. Поет, на рахунку якого було дві поетичні збірки ("Stilla en björn" (2004) та "Den sista expeditionen" (2007)), у своїй новій книжці транскрибував календарі, які вела його важкохвора бабуся. Тут багато болю, але й чимало гумору: дні складаються в тижні, тижні — в роки, роки — в книгу.


Критика писала: "Хоча "Календар" нечитабельний, він захоплює. Бідолашні розкидані тут і там знаки. Бідолашна людина. Сосюр і Барт усміхаються на своїх небесах." ("Expressen") "Траурна пісня, що водночас є актом, настільки сповненим поваги до окремої людини, що набуває універсального розмаху." ("Bohuslänningen")


Сам Крістофер Фленсмарк у післямові до книжки писав:


"Усе почалось у квартирі в Крістіанстаді кілька років тому. Моя бабуся померла 1999 року; батьки розмістили частину речей, які вона залишила по собі, в однокімнатній квартирі за містом. Ми з сестрою іноді ночували там, коли приїжджали до Сконе.


Одного дня я натрапив на один із бабусиних календарів у шухляді письмового столу. Не пам’ятаю, з якого року, але на обкладинці бабуся написала "ЧОРНИЙ РІК". Це формулювання щось у мені «запустило»: щось у цих вельми відкритих поетичних словах, розміщених нібито не на своєму місці — на обкладинці звичайнісінького календаря. Так ніби це речення запрошувало до дальшого читання.


Я вирішив зібрати всі бабусині календарі, що залишилися, і пройтися матеріалом: частково, можливо, аби краще пізнати її, але також, аби дізнатися, чи десь у цьому матеріалі, що залишився по ній, є розповідь, художня література.


Моя книжка "Календар" — прямий результат бабусиних нотаток. Із матеріалом я працював як редактор в одній особі. Це — found poetry, документальна поезія."

*

[Погортати книжку (клацати на яблучко)]