***
Я знаю це марно
Я знаю це егоїстично
У тебе так мало часу
Ти й без мене знаєш цей образ
Зітканий із багатьох напрямків
Позбавлений початку й кінця
Зібраний за вічним шаблоном
Візьми мою руку
Підемо крізь разом
…Та руки мої холодні
Ти спиш надто далеко
Тепер
Мої руки телефонні лінії
З довгими гудками на кінцях пальців
Спробую дотягнутися до тебе
Але не стану дзвонити надто довго,
Ні.
Спробую любити
Це як ніколи дається мені важко
Тому що цей синій — паморочливий океан
Зелений — амбіції
Червоний — вина…
Тут багато червоного
Я знаю це марно
Я знаю це егоїстично
Таке коротке життя
Так мало часу
Спробую додзвонитися до тебе
Але не стану дзвонити
Надто довго
Спробую любити…
Тому що це сіре
Моє світло
Приходить рідко
Ледве досить щоб утримати тебе на відстані
Пер. Лев Грицюк
*
Оригінал: http://orbita.lv/publications/1037