Його руки були теплими, невеликими, знаючими.
Коли знов побачив їх учора ввечері я, були — двійко фреток,
Що бавляться самі собі на освітленім місяцем полі.
Його руки були теплими, невеликими, знаючими.
Коли знов побачив їх учора ввечері я, були — двійко фреток,
Що бавляться самі собі на освітленім місяцем полі.
Рука в руці — рівним ступом — ідуть. У вільних руках… ні. Вільні порожні руки. Спини обернені — обоє схилені — рівним ступом — ідуть. Дитяча рука здійнята — аби досягати руку, що тримає. Тримати стару руку, що тримає. Тримати й бути триманою. Ступають далі та не спиняються ніколи. Повільно — без жодного спину — ступають далі та не спиняються ніколи. Спини обернені. Обоє схилені. З’єднані триманими руками, що тримають. Ступають далі, як одно. Одна тінь. Ще одна тінь.
З «Уперед — до найгіршого» (Worstward Ho)