"Мозок є світлий не розрізняю" Кеннета Клеметса

Мозок є світлий не розрізняю
Щастя розпач це є те саме
Світло пульс мозок є
Світлий у постійному русі гостинець
До любові є мозок між двох пекел
Мозок є відкритий блискотливий є мозок
Світлий як обличчя
Є світле не розрізняю
Щастя розпач це є те саме
Світло пульс обличчя є
Світле у постійному русі гостинець
До любові є обличчя між двох пекел
Обличчя є відкрите блискотливе є обличчя
Світле як грудна кістка
Є світла не розрізняю
Щастя розпач це є те саме
Світло пульс грудна кістка
Є світла у постійному русі гостинець
До любові є грудна кістка між двох пекел
Грудна кістка є відкрита блискотлива є грудна кістка
Світла як долоня
Є світла не розрізняю
Щастя розпач це є те саме
Світло пульс долоня
Є світла у постійному русі гостинець
До любові є долоня між двох пекел
Долоня є відкрита блискотлива є долоня
Світла як пуп
Є світлий не розрізняю
Щастя розпач це є те саме
Світло пульс пуп
Є світлий у постійному русі гостинець
До любові є пуп між двох пекел
Пуп є відкритий блискотливий є пуп
Світлий як стать
Є світла не розрізняю
Щастя розпач це є те саме
Світло пульс стать
Є світла у постійному русі гостинець
До любові є стать між двох пекел
Стать є відкрита блискотлива є стать
Світла як нога
Є світла не розрізняю
Щастя розпач це є те саме
Світло пульс нога
Є світла у постійному русі гостинець
До любові є нога між двох пекел
Нога є відкрита блискотлива є нога
Світла

Зі збірки „лихоманка суботнього вечора”
(lördag natt feber, 2002)

*

Кеннет Клеметс — один із учасників цьогорічного Міжнародного літературного фестивалю (litfest.com.ua) Форуму Видавців у Львові.

Kennet Klemets is one of the participators of this year’s International Literature Festival (litfest.com.ua) of the Publisher’s Forum in Lviv.

"непевність" Ліни Екдаль

Вона йде
серединою
де росте трава
крона з очерету й перлин
аметисти в пазусі
пазуха повна морошки
зачіска
вона не зовсім знала як
шпилька ззаду
хвостик ліворуч
кучер на шиї
і — фанфара навпрост

мало-помалу
наближається до перехрестя вона
і розділяється все
куди їй ступати
куди

розгубила ягоди вона
крона колишеться
люди
стоять уздовж доріг

ось вона йде
дивіться-но яка ладна
ладна зачіска
а в повітрі судно
цепелін із хвостом
плакат із ясним і чітким текстом

хай живе непевність

вона далеко не імунна
ніщо не зупинилося

вона йде посередині
де росте трава
усі пори року
їй тисяча років
і чотирнадцять років
і три роки
із зачіскою
що далеко не стала

З "Про бажання стати виразною як людина"

(Київ: "Факт", 2008; серія "Зона Овідія")