Норвегія на Літфесті-2011: Тіна Омудт і Геннінґ Г. Берґсваґ

Tina Åmodt

Крім Ерленда Лу, Тер'є Геллесена, двох перекладачів і представниці NORLA, на Шостий міжнародний літературний фестиваль у рамках 18 Форуму видавців у Львові з Норвегії приїдуть ще двоє дуже цікавих поетів: Тіна Омудт (Tina Åmodt) та Геннінґ Г. Берґсваґ (Henning H. Bergsvag). Нижче подаю уривки текстів цих поетів у моєму перекладі з норвезької, які ввійдуть до альманаху літфесту.

*

ТІНА ОМУДТ

МАПА І КІЛЬКА ДІТЕЙ

Знову була ніч. Ми готувалися прокинутись.

Прокидаєшся, і часто — більше нічого.

Але одного ранку ми встали й народили дітей.

Було нас сімсот жінок із датою пологів одного й того самого дня.

Ми мали різний одяг і різні фігури, але платили податки в тій самій комуні — комуні, в якій ми всі

жили.

Деякі мали висипку.

Деякі були блондинками.

Деякі обожнювали котів.

Деякі писали романи.

Деякі були одружені з домашніми майстрами.

Деякі зривали квіти з сусідового саду.

Деякі фантазували про злягання з тваринами.

Деякі були незаймані.

Деякі боялися ворожок.

Деякі завжди писали довгі мейли.

Деякі втішились би вторгненню.

Багато хто хотів через деякий час позбутися причетних, але мірою розвитку вагітності стало зрозуміло,

що це була погана думка.

Пер. Лев Грицюк

*

ГЕННІНҐ Г. БЕРҐСВАҐ

Що ти бачиш?

Смерть зростила в тобі

очі. Несхитний погляд.

Кажеш, що мене

не бачиш.

Що мене немає.

До твого рота вкладаються слова.

Чи можу я повірити в те, що ти кажеш?

Що ти бачиш?

Що дає спокій твоєму обличчю?

Смієшся

моїм ротом.

Зводиш нові стіни, що

не бачили світу.

Що дає спокій твоєму обличчю?

Твої долоні лежать мертві на колінах, але

ти продовжуєш говорити.

Мова — одягнена, хоч її й не видно.

Ніхто не відкидає тіні на текст.

До твого рота вкладаються слова. Чи можу я повірити в те, що ти кажеш?

Що ти бачиш? Розкажи.

:Великий птах тягнув поїзд.

Із червоно-чорного дзьоба виривалася пара.

Вагони були повні півнів.

У шоломах із високими гребенями вони їхали на війну.

Я був хлопчиком, а дідова щока спиралася на

потягову шибку, дихання приклеїлося до пейзажу.

Пер. Лев Грицюк

Henning H. Bergsvag