WhyTranslator

Рік Стріндберґа-2012: "Гей же, до сонця!" Авґуста Стріндберґа (пер. Іван Франко)

2012-01-30T03:14:00.000-08:00

Kaspar David Frierich, "Der Wanderer über dem Nebelmeer"

АВГУСТ СТРІНДБЕРГ

ГЕЙ ЖЕ, ДО СОНЦЯ!*

Довгі три тижні вже не видно сонця в маленькім сільці Ґерзау над озером Чотирьох кантонів, від початку жовтня, відколи завіяв фен**. По заході сонця зробилося було зовсім тихо, і я спав до півночі, поки мене не збудив голос дзвонів і дивний шум, який швидко перейшов у рев бурі, що, перебігши через Альпи, кинулася на берег озера, а, здушена в його кітловині, виперлася в вулиці нашого села, почала торгати вивіски, термосити віконницями, потрясати ринвами, шаліти в конарах дерев та в чагарнику. Хвилі озера билися о набережні мури, бризкали піною через поруччя і плескалися біля човнів. Сипало піском до вікон, листя крутилося вируючи, медведі на коминах скрипіли і вищали, а хати тряслися. Я зирнув на Божий світ: у церкві світилося, і дзвони стогнали без упину, щоб збудити тих, хто ще не збудився досі, бо фен уважають тут так само небезпечним, як землетрус, не лише тому, що він і сам може валити доми, але, що гірше, може звалювати з гір скелі, а ми живемо власне у стіп такої гори, вона вправді має лише п’ятнадцять сот метрів заввишки, але її шпиль і кам’яні канти мають аж надто багато скельних відломків, дуже пригожих до бомбардації в великім стилі. По тригодиннім реві небезпека пройшла, а другого ранку сільська хроніка вміла зазначити лише одну пригоду: в Швіцу кам’яна брила накотилася на мужицьку хату і урвала їй праву половину; жильці спали в лівій половині і не потерпіли ніякої шкоди.

Та по тім теплім а сильнім вітрі залягла мряка над селом і над озером. Небо нависло хмарою, але дощ не йде, і сонце не показується. І се тягнеться три тижні, і хто зразу бачив усе в сірій барві, доходить нарешті до того, що все бачить на чорно. Альпейський крайобраз, що перед тим підносив чоловіка, стратив свою вдачу, відколи не можна бачити перед собою далі, як на сто метрів, сірих стін, і на серці робиться важко, мов у кліщах. Всі чужоземці забралися геть, готелі стоять пусткою, починається падолист, темний і безнадійний. Дні повзуть за днями, лиш одно чоловіка кортить — світити світло; небо безутішно сіре, озеро сіре, краєвид сірий.

Ані вітру, ані дощу, ані грому. Природа, досі така багато на переміни, тепер нестерпно одноманітна, спокійна, сумирна, що вже би чоловік волів хоч і землетрус. Де не стало світла, там щезають усі кольори, око тупіє, душу огортає сонливість, близька сусіда лінивства.

Коли одного вечора я жалувався громадському начальникові, що як же се так довго не видно сонця, він відповів мене зовсім спокійно, звичаєм німецького швейцарця:

— Сонце! Але ж отам, на кичері, його видно весь день!

Кичера — се один з менших альпійських шпилів, що обступили кітловину озера, над яким живемо й ми; вона нижча о двісті метрів від Сулітельми, і тому молоді англічани вибрали її собі на місце прогульок. Як поклонник сонця, я постановив собі відбути прощу до сонця і вчасним ранком одного падолистового дня рушив у дорогу.

Живучи у стін альпейського велетня, що, як згадано, любить не згірше вулкана кидатися камінням, ґерзауські люди заздалегідь готуються на вічну дорогу і для того щодня вранці, опівдні і вечером ходять до церкви. Оттим-то й тепер, о восьмій рано, я здибав богомольців із молитовниками в руках. Дві старі бабусі, що тюпають півмилі дороги, щоб помолитися в церкві, відмовляють по дорозі Рожанець. Одна вимовляє ангельське поздоровлення: Ave, Maria, а друга відповідає рефрен: In saecula saeculorum amen! І так усю дорогу. Хоч із такого Рожанця й не буде иншого добра, то бодай язики не молотимуть сплетень.

Полишивши бабусь і биту дорогу, щоб розпочати вихід на гору, наскочив я зараз на сильні вражіння, яркі і тому тривкі. На першім закруті стоїть волоський горіх із прибитою до нього фігурою Христа і з табличкою, на якій написано, що під час жнив із того горіха звалився селянин Сенні, чи як там, і забився на смерть. Боже, помилуй його душу! Молися за нього. Амінь.

При найближчім скруті стоїть чудернацька маленька капличка з побіленої цегли, не більша, як ось діти будують собі хатки для забави. Крізь решітку видно в її нутрі образки святої сім’ї, мальовані ще десь, може, в XVI віці, а збоку знов табличка, що засуджені на смерть ходили сюди на пляц страти і могли тут зупинитися та помолитися востаннє. Значить, се дорога до шибениці, якою я йду! Ще кілька звилин, і я вже на місці кари. Се зовсім приємна, широченька площа з прегарним видом, так що мусило бути дуже відрадно тим бідним людям прощатися з життям на такім місці, відки розкинувся чудовий вид на Пилата, Буохсенгорн, Аксеншок, Бюрґеншток. Навіть Вольтер був би тут радо вмирав, він, що так дуже не любив «бути повішеним в укритті (obscurément)» і так злобно закидав Руссо, що сей дав би повісити себе, аби лише його ім’я було прибите на шибениці. Відси видно: внизу над берегом трохи далі біліється капличка Кіндлморд, де якийсь затурбований батько мав убити вою дитину. Отсе разом чотири понурі малюнки в сірім поранковім освітленні, і від тих кровавих картин поспішаю піднятися вище вгору, до ясніших околиць, де жде на мене сонце.

Швидко минаю пояс правдивих каштанів, так само пояс волоських горіхів, і починається буковий ліс. Спочивши трохи біля зимарки, де були гарні корови і поганий пес, я знову увійшов у хмару, що виявилася простою мрякою, але ставала щораз густішою і робила весь краєвид нестерпним. Неможність бачення аж пече в очах, дерева і корчі стоять, мов завіяні димом, а мільйони павутиння між гілками натикані краплями води так густо, що видається, немов то якась лісова баба — коли бувають такі баби — порозвішувала сушити тисячі своїх коронкових хусточок.

Мряка запирає дух у грудях, начіпляється на вовну плаща, на волосся, на бороду і брови, розносить якийсь противний запах, робить каміння слизьким і гладким, так що йти по ньому годі, і накладає внутрі лісу таку сутінь, що пні ледве зарисовуються і зараз же й щезають у загальнім сірім тумані, що стіснює овид до кількох квадратових сяжнів.

Отсе пояс мряки, не вужчий, як тисячу метрів, мушу пролізти мокре і холодне чистилище, поки дійду до неба, і роблю се в повнім довір’ї слова пана начальника, що він скінчиться швидше, ніж кінчиться Кичера і починається над нею сіре ніщо.

Не маю при собі барометра, але чую, що я піднявся високо, що верства мряки рідшає і що вже наближаюся до чистого повітря. Якесь почуття, мов оп’яніння від доброго вина, починає проймати мене, і ось — у плайку з гори всміхається щось, мов перший проблиск на малюнку Рульо: пні дерев стають ясніші, око бачить далі, а вухо чує дзвоники корів десь угорі. А тепер, геть високо-високо стоїть золота хмара! Кільканадцять швидких кроків — і низькі букові корчі роз’ясняються золотом, пурпуром, сріблом, бронзом, потоки ломаного сонячного світла обливають пожовкле, не зірване ще листя. Я стою ще серед осіннього дня, серед вогкости й холоду, і бачу осяяну сонцем літню околицю, моментально мене прошибає згадка про мою поїздку на озеро Малер, де я сидів у сонячнім світлі, а зліва обік мене на кілька сяжнів проходила чорна градова туча. Та ось я стою уже весь у сонці, виджу над собою північний краєвид зі смереками і березами, бачу зелені полонини, засіяні червоними коровами, маленькі бурі хатки зі старими бабусями, що, сидячи на порогах, плетуть панчохи для татуся, що пішов на роботу вниз, до Тессінського кантону; бачу огороди, засаджені картоплею і корчі лавенди, далій та повою.

І сушу на сонці волосся і плащ, грію прозябле тіло, здіймаю капелюх перед горючим творцем усього світу — чи він складається з вічно горючих водевих газів, чи з нерозслідженої ще праматерії геліюм! Прабатько, що без жінки сплодив усі світові тіла, всемогучий, що дарує життя й смерть, розділює лід і теплоту, літо й зиму, недорід і урожай!

Покріпивши очі літнім настроєм і зеленою травою, зирнув я знов у темну глибінь, із якої отсе виліз. Там, над озером, якого не видно, лежить пітьма і холод, та не темна і холодна, але як облита світлом, біло вичесана хмара, і вона зверху осяяна сонцем, закриваючи внизу сутінь і брудну землю. А понад тою білою пеленою вистріляють угору блискучі снігові Альпи, немов збудовані з загустілої срібної мряки, викристалізувані з повітря і сонячного проміння, немов здоровенні ледові криги, що плавають серед моря свіжо нападаного снігу. Буквально, се надземний краєвид, супроти якого коров’ячі дзвоники отам під березами бренять зовсім банально.

Та ось ізнизу, коли тут все втишилося, як у могилі, знизу, де сумовиті люди здригаючи плентаються серед мряки, почувся якийсь плюскіт, якийсь шелест, що немов наближається, немов ось-ось очима побачиш його під хмарною пеленою. Він подібний до плюскоту води, що паде з лотоків, до шуму спіненого потоку, до реву повені. А тепер виривається знизу вереск, рик, немовби всі жильці чотирьох кантонів кричали «пробі» проти Урі-Роштока. Се засвистав так здорово паровик, і Кичера додала йому відгомону, і луна розрослася в чистому повітрі, пробившися крізь хмарну покрівлю.

Се значить: полудне!

І я мушу знов лізти вниз, униз крізь мряку, в сіру сутінь, у пітьму, в вогкість і бруд, і ждати, може, ще зо три тижні, поки знов побачу сонце.

Пер. Іван Франко

* Із циклу «Швейцарських новел». — Іван Франко.

** Теплий і вогкий вітер з-поза полонин. — Іван Франко.

Рік Стріндберґа-2012: "Танок смерти" Авґуста Стріндберґа

Рік Стріндберґа-2012: "Захід сонця на морі" Авґуста Стріндберґа

Рік Стріндберґа-2012: "Танок смерти" Авґуста Стріндберґа

2012-01-28T01:42:00.000-08:00

2012-й — Рік Стріндберґа. 14 травня виповниться 100 років із дня смерті цього відомого шведського письменника. Знаю, що принаймні у Львові навесні відбудеться низка заходів, присвячених Стріндберґові. Поки що пропоную ознайомитися з драмою "Танок смерти" в українському перекладі Наталі Іваничук та Ніни Бічуї: 2009 року переклад опублікував театрознавчий журнал "Просценіум".

Читати/завантажити "Танок смерти"

Рік Стріндберґа-2012: "Захід сонця на морі" Авґуста Стріндберґа

"Еспресо" Тумаса Транстрьомера

2012-01-26T06:50:00.000-08:00

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
ЕСПРЕСО

Чорна кава на столиках просто неба,
де стільці яскраві, немов комахи.

Це коштовні підхоплені краплі,
сповнені тією ж силою, що «Так» і «Ні».

Його виносять із темних кав’ярень,
і воно незмигно вдивляється в сонце.

У денному світлі — точка цілющої чорноти,
що швидко вливається в гостя блідого.

Воно нагадує краплі чорної глибокодумності,
що іноді підхоплюються душею,

що дають цілющий поштовх: «Іди!»
Натхнення розплющити очі.

Пер. Лев Грицюк

Free Download: "Гірчиця" і "Лілу після тебе" Катерини Бабкіної

2012-01-23T11:46:00.000-08:00

[Free Download]

Via.

New Release: "Бруно Шульц" Тараса Возняка (2012)

2012-01-17T10:50:00.001-08:00

[Read More]

New Release: "Крик" Юрія Завадського (2012)

2012-01-16T08:22:00.000-08:00

[Read More]

Тед Г'юз у перекладі Ірини Шувалової

2012-01-15T01:12:00.000-08:00

ТЕД Г'ЮЗ
ВУДВО

Що я таке? Нишпорю, перекидаю листя
Керуюся невловимим слідом у повітрі аж до ріки
Занурююся. Хто я, чому піді мною розступаються
Скляні зерна води вгорі я бачу дно
Ріки над собою перевернуте дуже чітко
Що я роблю тут між землею і небом? Чому
таке цікаве це жабеня чиї потаємні
нутрощі я досліджую я заселяю? Чи ці водорості
знають мене чи називають на ім’я між собою чи
вже бачили мене чи з їхнього я світу? Здається
я окремо від ґрунту не закорінено я – гульк! –
нізвідки без зусиль і ніщо мене
не тримає ніде можу піти де завгодно
здається тут мені дано бути вільно
то що ж я тоді? Відривання шматочків кори
із протрухлого пня не тішить не має жодної
користі то навіщо я це роблю
я і роблю поєдналися так химерно
А як мені зватися чи були вже такі як я
чи я маю хазяїна і що я на вигляд і що я
на вигляд чи я величезного розміру якщо йти
цим шляхом до кінця повз ті а далі он ті дерева
доки не втомлюся дійду лиш до одного краю себе
якщо я на мить завмираю якщо сиджу тихо то все
вже не зважає на мене припускаю що я самісінький центр
та є ще все це що це хмиз
хмиз хмиз хмиз та ще ось вода
так дивно знову так дивно та я не припиняю шукати

Пер. Ірина Шувалова

Більше Теда Г'юза в перекладі Ірини Шувалової

New Release: "Беовульф" (2011)

2012-01-12T05:21:00.000-08:00

"Кабінетна" зустріч з Оленою Фешовець

2012-01-11T03:18:00.000-08:00

МО "ДЗИГА" презентує літературні зустрічі у кав'ярні-книгарні "КАБІНЕТ"

Львів, вул. Винниченка,12

12 січня, четвер, 18 год

Перша у Новому, ми всі, безумовно, надіємося, щасливішому році, у тому сенсі, що у читаючих людей у світі ставатиме все більше і більше і першість, безумовно, тут вестимуть наші шановні відвідувачі і слухачі, так от перша у 2012 році зустріч буде присвячена знову українському перекладу.

ОЛЕНА ФЕШОВЕЦЬ і ТОЛКІН

Перекладач "Володаря Перстенів", що побачив світ у видавництві "Астролябія" буде гостем проекту "ТРЕТІЙ СВІТ", який модерує Наталія Трохим.

Протягом останніх десяти років українською вийшло аж три (!) переклади "Володаря", що не може не тішити, бо означає, що Толкін має шанс впевнено увійти в нашу культуру та почати справляти свій вплив, свідками, і часто учасниками якого, багато з нас на різному етапі свого життя були, залишаємося або ще будемо. Благо, "Астролябіївске" видання залишається досі доступним у книжкових магазинах. Так от, порівнюючи переклади останніх років, Максим Стріха відзначив "Два перші — не надто вдалі. Версія О. Мокровольського (2002) є спрощеною адаптацією для дітей, версія А. Немірової (2003) — найімовірніше, переклад з її ж російського перекладу, що з'явився роком раніше. Зате останній в часі переклад Олени Фешовець (Львів: Астролябія, 2004—2005) анітрохи не поступається кращим російським чи польським інтерпретаціям."

Координатор Юрій Кучерявий 0503799961

Виходить друком унікальний фінсько-український словник

2012-01-07T02:43:00.000-08:00

Юрій Зуб: "[Н]авесні має вийти друком фінсько-український словник (понад 20 тис. слів), над яким я інтенсивно працював останніми роками, а загалом уже більш як 10 років."

[Джерело]

Перекладацьке інтерв'ю з Юрієм Зубом

Шведські міста в "Лексиконі..." Андруховича

2012-01-05T02:13:00.000-08:00

Ґетеборґ, 2005

Истад, якось

Стокгольм, 1998

"Лексикон інтимних міст" на Лібрусеку

New Release: "Дольки помаранч. Нова українська поезія" Анети Камінської (2011)

2012-01-04T00:48:00.000-08:00

[Read More]

"Як перекладати авторів на рідну мову" Григорія Сковороди

2011-12-25T08:58:00.000-08:00

Якщо окремі латинські слова ти висловиш тими самими німецькими, то вийде нісенітниця. Бо про один і той самий предмет латинянин говорить так, а німець інакше. Напр[иклад], у Теренц[ія] сказано: коней або собак годувати (аlеrе) для полювання. Якщо ти в цьому разі захочеш “equos alere” (годувати коней) перекласти через «Pferde nähren» (годувати коней), то ти передаси значення дієслова “аlеrе”, але відступиш від правил і традицій німецької мови: німці говорять не “ein Pferd nähren”, а “еіn Pferd halten”. Таким чином, коли ми що-небудь перекладаємо з латини, завжди слід враховувати традиції та властивості мови, не обмежуючись передачею смислу й значення слова (Бухнер, том II, лист 28).

Література корисна для теології та для інших занять. Чим більше успіхів досягнеш у вивченні літератури, тим кращі успіхи будеш потім здобувати в теології чи в іншій науці (він-таки, там-таки).

Читати й перечитувати слід небагатьох авторів, але найкращих. Слід також дотримуватись порядку й вибору: варто читати не так багато щодо кількості, як багато щодо якості. Якщо не пережуєш їжі зубами, то буде використана лише невелика частина її, бо вона пройде в непереробленому вигляді; таким же чином, якщо не будеш брати від авторів того, що тобі потрібно, і не будеш старанно та пильно їх читати, то ніколи їх не перетвориш у сік і кров.

З філологічних виписок

"Григорій Сковорода: повна академічна збірка творів"

Моніка Транстрьомер про перекладачів

2011-12-13T01:01:00.000-08:00

Nobel Laureate Tomas Tranströmer (left) with his wife Monica and Peter Englund, Permanent Secretary of the Swedish Academy (right).

"Special thanks to all the translators, who work so hard for so little reward.

Your motivation is your curiosity and commitment.

It should be called love - the only realistic basis for translating poetry."

From Monica Tranströmer's speech on behalf of Nobel Laureate Tomas Tranströmer at the Nobel Banquet, 10 December 2011.

"В'язниця" Тумаса Транстрьомера

2011-12-11T01:55:00.000-08:00

Приватна премія для перекладачів поезії та есеїстики METAPHORA прийняла на конкурс мій переклад циклу хайку Тумаса Транстрьомера "В'язниця". Див. тут.

Нобелівський тиждень

2011-12-09T09:06:00.000-08:00

Отже, завтра в Стокгольмі вручають Нобелівські премії. 7 грудня вже відбулася Нобелівська лекція Тумаса Транстрьомера, її можна подивитися тут (програма текстів шведською та англійською – тут і тут). Завтра у Львові читаємо вірші Транстрьомера у Львові.

Читання віршів Тумаса Транстрьомера у Львові

2011-12-07T11:40:00.000-08:00

10 грудня у Стокгольмі вручають Нобелівські премії. З такої нагоди у львівській книгарні «Є» (просп. Свободи, 7) відбудуться читання Нобелівського лауреата-2011 із літератури Тумаса Транстрьомера (Швеція).

Перекладачі зі шведської мови Лев Грицюк та Юлія Мусаковська запропонують власні переклади віршів поета, прочитають їх в оригіналі та розкажуть про творчий шлях лауреата.

Початок о 17.00

[Джерело]

Нобелівська лекція Тумаса Транстрьомера

2011-12-05T23:56:00.000-08:00

Завтра о 18:30 (український час) у Шведській Академії в Стокгольмі – Нобелівська лекція Тумаса Транстрьомера. Цього року вона відбудеться у формі програми з текстами Транстрьомера в присутності лауреата. Участь у програмі візьмуть актори, музиканти, хористи та інші. Нобелівську лекцію транслюватимуть онлайн на Nobelprize.org.

Літературний клуб листувань

2011-12-04T01:20:00.000-08:00

Літературний клуб листувань – проект, який базується на міжнародному листуванні між поет(-к-)ами та перекладач(-к-)ами з різних країн, в основному з Німеччини та України. Теми листування стосуються літератури, перекладів, видавництв, упорядкувань, сприйняття текстів у різних країнах, культурних відмінностей з одного боку, а також – з іншого – буднів літературної справи та письменницького життя. Прозвучать нові імена, будуть названі корифеї та заголовки настільних книг, відбудеться обмін досвідом. Листи по два регулярно публікуватимуться на блозі. Через кожні два місяці з’являтиметься новий(а) поет(-ка) або перекладач(-ка), якому(якій) адресуватимуться питання. Листування зберігатиме традиційну форму листа та відсилатиме до епістолярного стилю («Листи молодому поету» Райнера Марії Рільке либонь чи не найпопулярніший зразок такого штибу).

Кожне листування складатиметься з чотирьох листів і чотирьох відповідей, які представлятимуть собою свого роду розлоге інтерв’ю, у якому адресат(-к-)и матимуть також змогу ставити питання. Листи та відповіді будуть перекладені на українську, а всі адресати додатково представлені. Проект курує Василь Лозинський.

[Read More]

New Release: "Sex and Aesthetics in Samuel Beckett's Work" by Paul Stewart (2011)

2011-12-02T05:57:00.000-08:00

[Read More]

Про Бекета і Ґейлінкса

2011-11-30T01:34:00.000-08:00

Світове бекетознавство йде семимильними кроками. Так наступного року в престижній серії "Historicizing Modernizm" видавництва "Continuum" вийде перше книжкове дослідження про Самюеля Бекета та фламандського філософа XVII ст. Арнольда Ґейлінкса (1624-1669), чия "Етика" мала значний вплив на письменника. Саме з Ґейлінкса Бекет почерпнув вислів "Ubi nihil vales, ibi nihil velis" ("Where you are worth nothing, there you should want nothing"). 2006 року нідерландське видавництво "Brill" опублікувало Ґейлінксову "Етику" з примітками Самюеля Бекета.

Translations by Oksana Maksymchuk

2011-11-28T06:27:00.000-08:00

Fans of contemporary Ukrainian poetry should definitely check out Oksana Maksymchuk's blog with "poems and other things". Her own translations of poems by Kostyantyn Moskalets, Ostap Slyvynsky, Taras Fedirko, Kateryna Kalytko, Albina Pozdnyakova, Oleh Romanenko, etc., are beautifully laid out on her blog. Check out the "Translations" category!

Good Read: "The Marriage Plot" by Jeffrey Eugenides (2011)

2011-11-26T02:49:00.000-08:00

"They stood at the subway entrance, one of those hugging, crying couples in New York, ignored by everyone passing by, granted perfect privacy in the middle of a teeming city on a hot summer night. Madeleine said nothing because she didn't know what to say. Even "I love you" seemed inadequate."

The Marriage Plot by Jeffrey Eugenides

New Release: "Романси без слів: Антологія українських перекладів поезій Поля Верлена" (2011)

2011-11-24T05:07:00.000-08:00

[Read More]

"Сябрам па той бок мяжы" Тумаса Транстрэмэра

2011-11-22T05:07:00.000-08:00

Тумас Транстрьомер і Володимир Арлов. Фото: Maria Söderberg

У цього перекладу прецікава історія. На початку листопада білоруська делегація в складі Валерії Кустави (Валерыя Кустава), Володимира Арлова (Уладзімір Арлоў) та Віри Бурлак (Вера Бурлак), перебуваючи в Стокгольмі в рамках турне на підтримку антології "Språket som svalan bor i dess hjärta", побували в гостях у цьогорічного Нобелівського лауреата Тумаса Транстрьомера. Під час розмови за келихом доброго іспанського вина мова зайшла про його вірш "Друзям потойбіч кордону" ("Till vänner bakom en gräns") зі збірки "Stigar" (1973). Очевидно, дорогою на північ Швеції (а після Стокгольма білоруси відвідали Паялу, Лулео та Умео) виникла ідея перекласти цей вірш білоруською, адже, як пише Марія Сьодерберґ, у Лулео "[п]ісля читань перекладачка Лана Вілебранд і Володимир Арлов довго сидять і щось клацають на своїх телефонах — перекладають Тумаса Транстрьомера білоруською". Зі сцени в Умео зачитали вже готовий переклад...

ТУМАС ТРАНСТРЭМЭР

СЯБРАМ ПА ТОЙ БОК МЯЖЫ

І

Я напісаў вам скупыя словы. А тыя, што ня змог сказаць,
разьдзьмуваліся й разьдзьмуваліся, як мангальф’еры,
каб узьняцца ў начное неба.

ІІ

Зараз мой ліст на стале ў цэнзара.У цьмяным мігценьні ягонае лямпы
мае словы скачуць, як малпы за кратаванкай,
калоцяць яе, тады заміраюць, ашчэрыўшы зубы!

ІІІ

Чытайце між радкамі. Ведаю: сустрэнемся праз 200 гадоў,
калі мікрафоны ў сьценах гатэляў будуць забытыя
і мы нарэшце спакойна засьнем ракавінкамі ў вапняку.

Пер. Лана Вілебранд

Келіх гішпанскага з нобэлеўскім ляўрэатам

"Червона книга" Романи Романишин

2011-11-20T12:21:00.001-08:00

Інтерв'ю з перекладачем: 37. Неля Ваховська

2011-11-14T13:26:00.000-08:00

Як Ви стали перекладачем?

Раптово. Після одного літературознавчого семінару із сучасної німецької літератури мене «понесло», і я за два тижні, запоєм переклала Бірґіт Вандербеке «Альберта приймає коханця». Потім через місяць перечитала, зрозуміла, що все читабельно, і понесла у «Всесвіт».

Хоча насправді літературою я марила всеньке життя, просто не могла визначитися, що ж я в ній хочу робити: читати, писати чи перекладати. Якщо чесно, то й досі відповіді на це не знаю.

З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?

Перекладаю з німецької, бо досить добре нею володію, на українську. Німецьку вчила зі шкільної лави, потім в університеті, адже за фахом я – германістка.

Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?

Незалежно від того, що я перекладаю, завжди відкладаю першу більш-менш прийнятну версію перекладу на 2-4 тижні, а потім перечитую «свіжим» поглядом. З великими текстами завжди «кружляю» навколо окремих епізодів, порівнюю різні місця, шукаю наскрізні мотиви тощо. Короткі тексти, особливо есе, зачитую вголос, пробую «на смак». До речі, й перекладати їх завжди намагаюся за один присіст, на одному подиху. Натомість перекладаючи великі тексти, витрачаю багато часу на пошук додаткової інформації.

Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?

Пропозиції від видавців я отримувала лише двічі у своєму житті, проте вони були мені нецікаві, я не працюю з тривіальною літературою. Переважно я сама приходжу до видавництва з пропозицією тексту, який я хотіла б перекласти, десятком перекладених сторінок з нього і – пардон, таке наше життя – інформацією про те, чи може видавництво десь отримати грант на цю книжку.

Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?

Інтимність. Іноді маю відчуття, що це єдина шпарина, через яку я тікаю до себе самої, нехай навіть через чужий текст. Відчуття самовідчуження під час перекладу, з одного боку, повна концентрація на рідній мові, на своєму перебуванні в ній – з іншого; таке собі самозаперечення і -ствердження водночас. Може, це і є сублімація?

Самотність. Аж дивно іноді стає, як починаю радіти простому натовпу на вулиці чи безкінечним телефонним розмовам із друзями. Ну і жалюгідна оплата праці, звісно.

Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?

Можливо. Проте мій єдиний досвід спілкування з авторкою, навколо темних місць тексту якої я вже встигла була вибудувати складну інтерпретацію, закінчився розчаруванням: текст виявився глибшим, ніж безпосередній авторський задум. Ось так вчишся не створювати кумирів )))

Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?

Колись мені, шалено невпевненому в собі початківцю, Марк Бєлорусець сказав, що перекладачеві потрібне нахабство – раз наважитися і зробити. Я би сьогодні говорила про чесність із собою як ознаку гарного перекладача: звичку перевіряти себе, критикувати, перечитувати і перероблювати зроблені переклади, розширювати свій літературознавчий горизонт. І готовність знову і знову дивуватися з того, наскільки ж ти не знаєш не лише іноземну, але й рідну мову, і щоразу відкривати в ній щось нове.

Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.

Швидше за все це «Левіафан» Арно Шмідта. В цей текст я входила дуже повільно й болюче – такими сконденсованими емоціями він сповнений, – зате увійшовши, впадала в якийсь майже медитативний стан, з якого мене викидала лише потреба шукати інформацію про реалії ІІІ Рейху, приховані цитати, неевклідову геометрію, астрономію і так до безкінечності. Цей текст досі уявляється мені складнючою музичною партитурою з разючою лакуною-тишею в кінці.

Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?

Мені важко назвати лише одне ім΄я. Швидше, це була би низка письменників-інтелектуалів др.пол. ХХ ст. (Кьоппен, Г.Мюллер, Їрґль, Відмер, Бахманн, інші).

Попередні інтерв'ювовані:

1. стронґовський

2. Христина Назаркевич

3. Андрій Савенець

4. Андрій Бондар

5. Остап Сливинський

6. Мар'яна Прокопович

7. Дзвінка Матіяш

8. Алла Татаренко

З сучасної американської поезії: "Похвала методові" Метью Остапчука

2011-11-12T14:44:00.000-08:00

МЕТЬЮ ОСТАПЧУК
ПОХВАЛА МЕТОДОВІ

Бабця пояснювала мені,
як деформувалася віконна рама,
коли крізь неї проштовхували рояль
чоловіки з біцепсами завбільшки
із залізничні вагони, тому що простір
між вхідними дверима й сходами
був завузький для голіафів і геніїв.

Вона розповідала мені, як дівчинкою
спостерігала за злетом і падінням
імперії, яка звила собі гніздо на спині
черепахи; як діти
шикувалися на вулиці з палицями, мов
рушницями, на плечах, і крокували,
а те створіння, виснажившись, пішло на дно

морське під власною вагою. Вона
розповідала мені, як старість стерла
її вірші на порох, літери
скам’яніли, і як поставали містечка
на рештках кожної крапки, розливались
океани навколо трупа кожної
коми, а якщо вона прислухалась,

то чулося святкування. Розпорядник
квартири знайшов її тіло, вбране
у колись гарний одяг, її мереживо тепер —
«шотландка» з пороху й плям
плісняви. До її улюбленого капелюшка,
того, що виглядав, як Слонова нога*,
була пришпилена така записка:

Я була свідком століття гниття
з хробакової точки зору.
Прибираючи після похорону,
під старовинною шератоновою отаманкою
я знайшов її скарби: пляшку з-під бренді;
половинки квитків до театру, який ніколи
не існував; чорну перлину; двох мертвих пташок.

Пер. Лев Грицюк

З книжки Best New Poets 2010: 50 Poems from Emerging Writers

* Dioscorea elephantipes. — Прим. пер.

BestNewPoets.Org

Інтерв'ю з перекладачем: 36. Володимир Чернишенко | Перекладацьким інтерв'ю - 2 роки! :-)

2011-11-09T02:20:00.000-08:00

Як Ви стали перекладачем?

Завжди мріяв писати. А оскільки фантазії на оригінальні твори забракло, довелося перекладати :) Якщо серйозно, воно якось саме сталося. Ніби так мало бути.

З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?

Перекладаю з англійської на українську. Українська моя рідна, вважаю, що перекладач може перекладати з багатьох мов, але лише на одну, бо саме знання отої однієї мови є вирішальним для якості його роботи. Намагався перекладати вірші з білоруської та хорватської, за допомогою підрядників – з татарської.

Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?

Для перекладу прозового твору – хай це буде повість чи оповідання – потрібно сидіти, а для перекладу віршів – бігати. Маю на увазі, для перекладу взагалі потрібен особливий настрій, стан внутрішньої рівноваги. Для перекладу поезії усе це ще більше відчувається. Перекладаючи прозу, ви можете обмотати голову рушником, нажлуктитися кави і цілу ніч чапіти над комп’ютером і все рівно зробити якісний продукт. Для перекладу віршів вам краще лягти спати, а на ранок ловити нірвану, тоді може (але не напевно!) щось вийде.

Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?

Переважно я сам шукаю цікаві книги і пропоную їх видавцю. Інколи уже готовий переклад, якщо я певен, що текст продасться. Кілька разів видавці робили замовлення на ту чи іншу книгу – так сталося, приміром, з «Томасіною» Ґелліко.

Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?

Найприємніше тримати в руках готову книгу, мов первістка. Найприкріше – неспівмірні праця і оплата.

Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?

Так, звісно. Якщо є змога. Жодного разу ще не вдавалося. Хоча під час роботи намагаюся бути у постійному діалозі з автором тексту :)

Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?

Потрібно читати більше, ніж перекладаєш. Читати рідною. Тією мовою, на яку перекладаєш. Ще слухати, як Велике Вухо, персонаж зі старого мультика. Отак ідеш вулицею – і слухаєш…

Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.

Усі переклади є важливими. Мабуть, перша робота над повістю Джаклін Вілсон запам’яталася найкраще. Я тоді був під таким враженням від книги, що не хотів ні їсти, ні пити, ні спати. Переклав менш як за місяць на одному подиху. З іншого боку, згадуються оповідання Дж.Р.Кіплінґа, на які пішло страшенно багато часу, майже як у тій «Чумі» А.Камю – «струнка амазонка їхала лісом…». Зате тепер є чудова книга «Легенди з Книги Джунґлів», якою я пишаюся.

Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?

Дивно, але я цілком вільний обирати, з чим працювати. За це я плачу своїм часом, своїми грошима і своєю репутацією. Але не жалкую.

Попередні інтерв'ювовані:

1. стронґовський

2. Христина Назаркевич

3. Андрій Савенець

4. Андрій Бондар

5. Остап Сливинський

6. Мар'яна Прокопович

7. Дзвінка Матіяш

8. Алла Татаренко

9. Дмитро Дроздовський
10. Іван Лучук
11. Віталій Кейс
12. Наталка Сняданко
13. Андрій Маслюх
14. Михайло Найдан (Michael Naydan)
15. Уйям Блекер (Uilleam Blacker)
16. Юрій Садловський
17. Завен Баблоян
18. Юрій Зуб
19. Олександр Ірванець
20. Роман Гамада
21. Наталя Трохим
22. Рита Кіндлерова
23. Віктор Морозов
24. Вікторія Наріжна
25. Роман Скакун
26. Ірина Шувалова
27. Сергій Снігур
28. Юрій Завгородній
29. Ярослава Шекера
30. Дмитро Чистяк
31. Андрій Антоновський
32. Катерина Міщенко
33. Юрій Завадський
34. Єлєна Марінічева
35. Анна Багряна

*

Нині минає рівно 2 роки з того дня, коли я опублікував перше з цілої серії інтерв’ю з перекладачами художньої літератури. За перший рік назбиралось аж 30 перекладацьких інтерв’ю, за другий — лише 6.

Принагідно прошу читачів WhyTranslator рекомендувати, кого ще можна опитати в цій серії (найкраще — відразу з контактами).

*

На початку 2009 року Salongen.De (шведський Інтернет-часопис про європейську художню літературу, що спеціалізується на неангломовних письменниках) почав серію інтерв'ю з низкою перекладачів художньої літератури. В цих інтерв'ю — кілька цілей. З одного боку — зазирнути до перекладацької майстерні та привідкрити світові, над чим б'ється перекладач під час своєї праці, з іншого боку — з допомогою відповідей на деякі із запитань укласти "банк ідей", з якого зацікавлені видавництва могли б брати твори для перекладу. А також, зрозуміло, наголосити на важливій ролі перекладача як культурного посередника та споруджувача мостів між різними мовами та країнами.

З люб'язного дозволу Salongen.De таку серію інтерв'ю з перекладачами художньої літератури в Україні веду я. Мірою надходження відповідей на запитання від запрошених перекладачів публікую інтерв'ю на блозі WhyTranslator (LevHrytsyuk.BlogSpot.Com).

New Release: "Вибрані вірші" Поля Елюара (2011)

2011-11-07T02:36:00.000-08:00

До вибраних творів видатного французького поета Поля Елюара (1895—1952), одного з найяскравіших представників сюрреалізму, ввійшли загалом поезії, які українською мовою не перекладалися. Основу збірки становлять ліричні твори, які справедливо вважаються перлинами світової лірики.

[Джерело]

"Був у безмежному часі" Раґнара Стрьомберґа

2011-11-04T23:05:00.000-07:00

РАҐНАР СТРЬОМБЕРҐ
БУВ У БЕЗМЕЖНОМУ ЧАСІ

був у безмежному часі
часі долонь
бачив усе на світі
чорт забирай це правда
така ж правда як оце я стою тут
бачив землі розкриту долоню
у небесних лініях життя
і птаство
туди-сюди між пальцями дерев

я, це — я
це — долоня моя
це — ти
за долонею — я
перед долонею все — ти
ось я забираю долоню
і зовнішній світ
розкривається всередину — до того що мною є

Пер. Лев Грицюк

Зі збірки "У часі долонь: вірші 1971-1991"

Берлінська стіна в об'єктиві Бьорґе Бяртманна Бєрка

2011-11-02T04:03:00.000-07:00

Project DISINTEGRATE THE BERLIN WALL by BØRGE BJARTMANN BJERCK | Make Your Own Book

Бьорґе Бяртманн Бєрк (Børge Bjartmann Bjerck), який відповідав за мікрозйомку в "Проекті Прип'ять", видав чудову книжку про Берлінську стіну в рамках проекту "Disintegrate". Як завжди, митця цікавить естетика розпаду й нових форм життя після катастрофи.

New Release: "Лексикон інтимних міст" Юрія Андруховича (2011)

2011-11-02T03:49:00.000-07:00

Видавництво «Книги – ХХІ»

"Лексикон інтимних міст" @ WhyTranslator

"Кабінетна" зустріч з Мар'яною Прокопович

2011-11-01T06:26:00.000-07:00

МО "Дзиґа" представляє

літературні зустрічі у кав'ярні-книгарні "Кабінет" (Львів, Винниченка, 12)

3 листопада, четвер, 18 год.

Цикл зустрічей із перекладачами "Третій Світ", модерований Наталією Трохим

Мар'яна Прокопович

"МАЯТНИК ІМЕН"

Зустріч із видатною перекладачкою Джойса, Кальвіно, Еко, Павезе, Владіміра Соловйова, Аскольда Мельничука, Піранделло, Льюіса, Івана-Павла ІІ, Феліні...

Координатор "Кабінетних" зустрічей
Юрій Кучерявий 0503799961

Відео з презентації "18 поетів із Гетеборга" в Тернополі

2011-10-31T01:00:00.000-07:00

Сучасна шведська поезія from yuriy on Vimeo.

Подкаст із Тер'є Геллесеном

2011-10-29T00:26:00.000-07:00

viewpoint-east.org

На сайті Літературного подкасту "Кабі.net" з'явився запис зустрічі з норвезьким письменником Тер'є Геллесеном, який був гостем цьогорічного Літературного фестивалю в рамках Форуму видавців у Львові. Послухати й завантажити подкаст можна тут.

Тер'є Геллесен @ WhyTranslator

Презентація "18 поетів із Гетеборга" в Тернополі

2011-10-26T08:45:00.000-07:00

29 жовтня 2011 року о 17:00 в барі Коза
презентація антології сучасної шведської поезії “18 поетів із Гетеборга”
у перекладах українською мовою львів’янина Лева Грицюка.
Книга видана у Тернополі видавництвом “Крок”.
Проект здіснено за підтримки Шведської Культурної Ради.

[Джерело]

"Кабінетна" зустріч з Марією Габлевич

2011-10-26T01:00:00.000-07:00

МО "Дзиґа" представляє

Літературні зустрічі у кав'ярні-книгарні "Кабінет"

27 жовтня, четвер, 18 год.

Цикл зустрічей з перекладачами "Третій Світ", модерований Наталією Трохим

Марія Габлевич

ТРОЯНДА КРАСИ

Розмова торкнеться "Сонетів" Вільяма Шекспіра, дослідженню яких Марія Габлевич присвятила все життя, проблемам перекладу з англомовної прози, драматургії та поезіїї і не тільки...

Вхід вільний.

Коротко про перекладача:

Народилася 1950 року в м. Вольську Саратовської області (Росія). Cередню освіту закінчила у м. Львові, вищу здобула у Львівському державному університеті імені Івана Франка. Працювала технічним перекладачем, вчителем і викладачем англійської мови та літератури. Паралельно перекладала та редагувала художню й науково-гуманітарну літературу для видавництв “Дніпро“, НТШ у Львові та Львівської Богословської академії. Зараз редагує перекладну художню прозу для різних видавництв та займається дослідженнями в галузі шекспірознавства. Керівник проекту “Перекладацька майстерня 2000-2001“.

Перша публікація — переклад повісті Джека Керуака Малий Пік (журнал Всесвіт, 1979, вид-во “Веселка“, 1982). Інші улюблені тексти: повість Малькольма Лаурі “Лісова стежка до джерела“ (у виданні Сучасна канадська повість, “Дніпро“, 1984), переклад драм Шекспіра Генріх VIII та редакція Антонія і Клеопатри (Вільям Шекспір, Твори в шести томах, “Дніпро“, 1985, 1986), романи Джона Апдайка Кентавр і Ферма (“Дніпро“, 1988), Чарльза Діккенса Домбі і син (“Дніпро“, 1991) та ін. До наукових публікацій відносяться коментарі й післямова до Сонетів Вільяма Шекспіра (переклад Дмитра Павличка, вид-во “Літопис“, 1998), шекспірознавчі, перекладознавчі та мовознавчі статті у різних журналах від 1994р.

Також про Марію Габлевич

Координатор "Кабінетних" зустрічей
Юрій Кучерявий 0503799961

New Release: "Мілош підказаний" (2011)

2011-10-25T02:18:00.000-07:00

Робота над українською антологією Чеслава Мілоша відбувалась у два етапи. Спочатку польські літератори складали список своїх улюблених віршів автора, що дало змогу показати його сучасну рецепцію в польській культурі. Потім за роботу взялися українські літератори, які переклали ці твори своєю мовою. Проект став діалогом не тільки польських та українських авторів, а й літераторів різних поколінь. І все – завдяки поезії Чеслава Мілоша.

Перекладачі: Сергій Жадан, Тарас Прохасько, Костянтин Москалець, Юрій Андрухович, Остап Сливинський, Дзвенислава Матіяш, Богдана Матіяш, Олег Коцарев, Юлія Стахівська, Маріанна Кіяновська, Олександр Ірванець, Андрій Бондар. Редактор: Андрій Бондар.

Польські літератори, задіяні в проекті: Анджей Сосновський, Томаш Ружицький, Даріуш Фокс, Адам Заґаєвський, Яцек Подсядло, Адам Відеманн, Ізабелла Філіпяк, Богдан Задура, Аґнєшка Вольни-Гамкало.

[Джерело]

20 хайку Тумаса Транстрьомера

2011-10-23T01:21:00.000-07:00

Фото: Ulla Montan

Попільна тиша.
Проходить синій велет.
Зимний з моря бриз.

Божий вітер у
спину. Безгучний постріл:
надто довгий сон.

Сцена на пероні.
Який дивний спокій:
внутрішній голос.

Щось сталося. Місяць
освітив кімнату. Бог
відав про це.

Мур безнадії…
Голуби ходять туди-
сюди — безликі.

Клітка з темряви.
Я зустрів велику тінь
у парі очей.

Людиноптахи.
Яблуні заквітчані.
Вічна загадка.

Одкровення. Вид
старенької яблуні.
Море — десь близько.

Смерть схиляється
й пише по морю. Церква
золотом диха.

Загадковий ліс,
де Бог живе без грошей.
Мури — сяяли.

Він пише, пише...
Клей лелíв у каналах.
Пором через Стікс.

Бронзове листя —
цінне, як і Сувої
Мертвого Моря.

Сонце зникає.
Бульдожою мордою
дивиться буксир.

Орхідеї. Повз
Пропливають танкери.
Місячна повня.

Дуби та місяць.
Світло й тихі сузір’я.
Холодне море.

Сонце заходить.
Наші тіні — велетні.
Скоро тінь — усе.

Ніч тече собі
зі сходу на захід у
темпі місяця.

Дві бабки, одна
із одною зчеплені,
продзижчали повз.

Біле сонце до
синьої гори смерті
самотньо біжить.

Твердині, чуже
місто, холодні сфінкси,
пусті арени.

Пер. Лев Грицюк

http://levhrytsyuk.blogspot.com/search?q=%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80

Вірш Раґнара Стрьомберґа

2011-10-21T01:58:00.000-07:00

пригорщ голоду

пригорщ неба

Пер. Лев Грицюк

Раґнар Стрьомберґ @ WhyTranslator

Вірш прозою Тумаса Транстрьомера

2011-10-19T05:38:00.000-07:00

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
ВІДПОВІДІ НА ЛИСТИ

У найнижчій шухляді бюро знаходжу листа, що вперше прийшов двадцять шість років тому. Лист, що все ще дихає панікою, приходячи вдруге.
Будинок має п’ять вікон: крізь чотири ясно й тихо світить день. П’яте виходить на чорне небо й грозу. Стою біля п’ятого вікна. Лист.
Іноді розверзається прірва між вівторком і середою, але двадцять шість років можуть минути за мить. Час — не пряма, а радше лабіринт, і якщо притиснутися до стіни в правильному місці, то можна почути квапливі кроки й голоси, можна почути, як ти сам проходиш десь там потойбіч.
Чи на цей лист коли-небудь була відповідь? Не пам’ятаю, це було давно. Незліченні пороги моря продовжували прибувати. Серце продовжувало здійснювати свої стрибки з секунди на секунду, як жаба в мокрій траві серпневої ночі.
Листи без відповідей нагромаджуються високо вгорі, як перисто-шаруваті хмари, що віщують негоду. Сонячні промені вони роблять тьмянішими. Колись я відповім. Колись, коли помру й нарешті зможу сконцентруватися. Або, принаймні, буду настільки далеко звідси, що зможу віднайти себе. Коли йтиму, щойно прибувши, великим містом, 125-ю вулицею, на вітрі, вулицею, де танцює сміття. Я, котрий любить блукати й зникати в юрбі, літера “Т” у нескінченній масі тексту.

Пер. Лев Грицюк

Зі збірки “Дика площа” (1983)

Алкеєва строфа Тумаса Транстрьомера

Сапфічна строфа Тумаса Транстрьомера

Хайку Тумаса Транстрьомера

Алкеєва строфа Тумаса Транстрьомера

2011-10-17T02:31:00.000-07:00

ТУМАС ТРАНСТРЬОМЕР
АЛКЕЄВОЮ СТРОФОЮ

Травневий ліс. Ціле моє життя тут
блука примарою: невидимий віз-
перевіз. Спів пташиний. Знаки
питання комариних личинок.

Утікаю до тих самих місць і слів.
З моря — холодний бриз, дракон крижаний
карк мені лиже, сонце — пече.
Перевіз полум’ям зимним горить.

Алкеєва строфа

New Release: "Зібрані твори" Назара Гончара (2011)

2011-10-15T03:51:00.000-07:00

[Read More]

Сапфічна строфа Тумаса Транстрьомера

2011-10-13T11:35:00.000-07:00

На середині життя смерть приходить
знімати мірку з людини. Візит цей
забувається, життя триває. Стрій
шиється в тиші.

Пер. Лев Грицюк

"Чорні листівки", строфа ІІ

Зі збірки "Дика площа" (1983)

Сапфічна строфа

Тексти Ганса Йорґена Валліна-Вейє

2011-10-11T05:43:00.000-07:00

Ганс Йорґен Валлін-Вейє (Hans-Jørgen Wallin Weihe)

У той чи інший спосіб ми всі учителі. Кожна взаємодія поміж людськими істотами

на якусь дещицю також і навчання. Ми, люди, здобуваємо освіту, бачачи, як щось роблять інші, роблячи щось разом з іншими, наслідуючи один одного, слухаючи, дивлячись, пробуючи щось на запах і на дотик, відчуваючи та роблячи щось на власну руку. Годі, просто неможливо взаємодіяти один з одним та зі своїм довкіллям так, щоб це не впливало на наші навики й знання. Ось чому вчитися так складно - і так просто. Адже люди вчаться постійно, невпинно набуваючи якихось знань і вмінь.

Чимало знань, здобутих за життя, можна навчитися тільки одним способом -

проживши саме це життя.

Порубані, поколені дрова обігріють дім, але не зможуть навчити про дерево, яке росте на природі, і як ще це дерево можна б ужити, коли воно стане деревиною.

Знання окрушин, трісок і шматків часто засліплює настільки, що не вміємо угледіти цілості, а далі вже й не знатимемо, як розпиляти дерево на дрова і як обігріти ними свій дім.

Ганс Йорґен Валлін-Вейє, "Простота і складність навчання"

Топос (місця), Тропос (ідеї) та Антропос (люди)

в інтелектуальній біографії Ганса Йорґена Валліна-Вейє:

Урок з Лавоньярґи

У середині сімдесятих я працював і звідував околиці на фйорді Тана у Фінляндії геть на північному кордоні з Норвегією. На пару ночей я спинився у невеликій спільноті рибалок та селян що звалася Лавоньярґа. Під ту пору в Лавоньярзі жило три родини: переважно люди середнього віку, одна молодиця років двадцяти та її п’ятирічна донечка.

Лавоньярґа зовсім відрізана від світу, без жодної гавані. Лише скелястий берег над водами великої ріки Тана. Напровесні бистра ріка несе в море кригу, так що до Лавоньярґи й зовсім не дістатися. Узимку вітер і хвилі можуть взяти це місце в облогу на кілька тижнів.

Єдиний шлях назовні – спинатися вгору крутим стрімчаком, а далі миля за милею долати безконечні скелі й бескиди. День-два такої ходи – і можна дістатися до тракту, що перетинає цю височину. У другій світовій війні всі будинки Фінляндії було спалено – всі, крім Лавоньярґи. Це місце стояло таким недоступним, що ані радянський наступ, ані німецький відступ ніколи туди не дійшов.

Якось рано-вранці я розговорився з літньою господинею. Була вона загартованою жінкою років шістдесяти, що ціле життя пропрацювала біля землі. Ми розмовляли про її родину. У цій розмові я збагнув, що всі чоловіки родини втонули в морі. Жоден не дожив до старості. Море і рибальство було основним джерелом доходу в Лавоньярзі.

Літня жінка сказала мені, що чоловіки завжди зникають у морі – така доля всіх чоловіків. Ще вона сказала, що серед її найближчих – лише інші жінки в Лавоньярзі. Чоловіки проживали своє життя на морі, а жінки проживали своє – на землі. Жінки помирали тільки на березі і найтісніші емоційні стосунки жінки завжди будуть серед жінок, а найтісніші емоційні стосунки чоловіка все будуть з іншими чоловіками.

Вітрильником через Атлантику

Пару років тому я поплив невеликим вітрильником з Європи до Америки. То був непростий заплив та й погода ставала подеколи загрозлива й холодна. Нас було троє і всі ми повністю один від одного залежали, позмінно стернуючи, сплячи і знову стернуючи. Часом це була тяжелезна праця, часом ми сумирно пропливали довгі години по долинах хвиль.

Міцні емоційні взаємини на морі, спільна праця, залежність один від одного у просторі кількох квадратних метрів – це випробування людських стосунків. Три тижні запливу – це значить пізнати всі риси один одного і все-таки залишатись собою.

Доглядаючи старого чоловіка

Надцять років тому мій батько помер по недовгій недузі. У нього був рак у пізній стадії, але він залишився вдома до самої смерті. Доглянути свого рідного батька у хворобі аж до самої смерті – це було випробування сили і витривалості куди більше за ті, що я коли-небудь досвідчував у довгих виправах по Арктиці чи в підготовках до іспитів.

По смерті батька моя мама лишилась сама. Старша пані, що живе на сільському хуторі. Якоюсь мірою наступні роки дали мені нагоду по-іншому пізнати свою маму. Ми чимало робимо разом: чистимо гриби, збираємо ягоди, вирощуємо картоплю, зрештою, доглядаємо дім, худібку, разом проводимо вечори і ділимо навпіл щоденні клопоти зими, літа, осені й весни.

Це особливий досвід по-новому пізнати старшу пані – коли вона ділиться своєю мудрістю і знанням про минуле, коли вона живе у теперішньому і будує плани на майбутнє. Вечорами ми читаємо книги і я обговорюю з нею те, над чим працюю, а вона пише листи усім своїм друзям і подругам – довгі листи, – вона писала листи все своє життя і любить слова на папері: сплітати речення і повідомляти про всі вагомі в житті речі. Чимало її листів про квіти й рослини, про сніг та погоду, про кота і курей, про кольори неба, про птахів у лісі і про стежки великої звірини, що переходить попри наш дім.

Пані вся в теперішньому, і її все ще тішать ті самі речі, якими вона втішалась молодою дівчиною. І все-таки їй багато років – їй дев’яносто, – вона потребує помочі, щоб підкинути дров і розвести вогонь, їй щораз більше подобається, коли це я готую страву, і їй вже не під силу довгі прогулянки, як то було колись.

Ганс Йорґен Валлін-Вейє у Львові: 12-13 жовтня 2011 року

Ганс Йорґен Валлін-Вейє у Львові

2011-10-10T01:44:00.000-07:00

У четвер перекладатиму Ганса Йорґена Валліна-Вейє у львівській книгарні "Є" (див. афішу вище). А напередодні, в середу 12 жовтня, відомий скандинавський антополог, соціолог та есеїст виступить у ЛНУ ім. І. Франка з лекцією "Квіти, краєвид, література".

Вибрані поезії Тумаса Транстрьомера на "Просторах"

2011-10-08T08:29:00.000-07:00

"Простори" опублікували вибрані поезії Тумаса Транстрьомера в перекладах Юлії Мусаковської і моїх. Юлія надала для публікації вірші в новій редакції перекладу, а я — 7 хайку.

"Свіже відчуття дійсності": стаття про Нобелівського лауреата-2011 Тумаса Транстрьомера

2011-10-07T06:05:00.000-07:00

ЛітАкцент опублікував мою статтю про цьогорічного Нобелівського лауреата Тумаса Транстрьомера "Свіже відчуття дійсності". Транстрьомер, нагадаю, отримав найвищу літературну відзнаку світу за те, що "дає нам свіже сприйняття дійсності" через "насичені образи, що просвічуються".

Тумас Транстрьомер @ WhyTranslator

2011 Nobel Prize: Tomas Tranströmer

2011-10-06T04:02:00.000-07:00

"because, through his condensed, transluscent images, he gives us fresh access to reality"

New Release: "Språket som svalan bor i dess hjärta: Belarus Litteraturresan. En antologi" (2011)

2011-10-05T01:41:00.000-07:00

[Read More]

MidSommarForlag.Se

"Квіти, краєвид, література": університетський діалог Ганса Йорґена Валліна-Вейє

2011-10-03T01:57:00.000-07:00

Відомий скандинавський антрополог, соціолог, есеїст розповідатиме про:

• ідеологію краєвиду
• Карла фон Ліннея і його «Систему природи»
• культуру як другу натуру
• те, чому літераторам варто доглядати свій сад
• повагу до квітів у Дарвіна, Бйорнсона й Толстого
• неуникненність життя в пейзажі
• поетичне і політичне натхнення

Ганс Йорґен Валлін-Вейє / Hans-Jørgen Wallin Weihe:

• народився 1951 р. у губернії Опплан поблизу Ліллегаммера (Норвегія)

• професор соціології та соціальної роботи в університеті Ставанґера, у коледжах Бодо та Ліллегаммера, запрошений професор університету ім. Т. Масарика в Брно (Чехія) і Лундського університету (Швеція)

• директор дослідницької частини Національного музею Майгауґен

• встиг бути молодшим (може наймолодшим) другом Тура Хейєрдала

• шість разів нелегально переходив кордон Норвегії з СРСР, сам на човні не раз перепливав Атлантику

• жив у спільноті бітників і видав збірку поезій за редакцією Аллена Ґінзберга

• захистив дисертацію про європейську історію «відкриття» та колонізації Нікобарських островів

• автор восьми книг і двох виставок на теми історії повсякдення, взаємодії та протистояння традиційних і модерних культур, мов та ідентичностей

• багатолітній дослідник корінного населення Півночі

• упорядник більше десятка альбомних видань

• визнання прийшло через книгу про сп’яніння, радість і страждання (2004) у соціальному розрізі

• батько трьох дорослих дітей

• далекий нащадок Фрідріха Крістофа фон Вейє, полоненого шведського лейтенанта, учасника походу Карла ХІІ і літописця Полтавської битви 1709 р.

12 жовтня 2011 р. · 15:00 - 17:00

Дзеркальна зала Львівського національного університету ім. Івана Франка

вул. Університетська 1

Подія у ФБ

Impromptu Translation: "До виконання" Сєрґєя Тімофєєва

2011-10-01T01:25:00.000-07:00

СЄРҐЄЙ ТІМОФЄЄВ
ДО ВИКОНАННЯ

Оператори спокою повинні постійно тримати
Руки на тумблерах регуляторів. У разі часткового
Завалу реальності та появи провалів ілюзорності,
Негайно почати вкидання концентрату сутності в зону
Ірреального гіатусу. Залишати свою варту можна лише
Повідомивши черговому із заміни та передавши йому тумблери
Регуляторів із рук до рук. Якщо ж якоїсь миті
Втомлена від постійної уваги свідомість надішле
Сигнал вашому сприйняттю про ілюзорність самого пульта
Генерального контролю, негайно натисніть на червоний ґудзик
У бильці крісла для ін’єкції дози стабілізатора.
І пам’ятайте – реальність вашого існування та існування
Ваших близьких і рідних, вулиць, на яких ви виросли,
Дерев, на яких ви вішали шпаківні, й птахів,
Які до них залітали, шкільних парт і доріжок
Районного стадіону, пальців і губ ваших коханих,
Неба над головами й землі під асфальтом залежить лише
Від вас, від вашої уваги, від вашої готовності діяти,
Викорінюючи будь-які спроби руйнації існування
З боку ураганів хаосу, мікробів небуття, прибульців
Із потойбіччя. Бажаю вам конкретності, детальності
І доладного спокійного розуму логічного перебування в тут
І тепер. Головнокомандувач силами контролю реальності,
Генерал-фельдмаршал Суховатов.

Пер. Лев Грицюк

Оригінал.

З Міжнародним днем перекладача! :-)

2011-09-29T23:49:00.000-07:00

Усіх вітаю з Міжнародним днем перекладача! І запрошую перечитати ВСІ 35 перекладацьких інтерв'ю, які я веду з 2009 року! ;-) Пам'ятаймо: "[п]ереклад можна вважати найповільнішим і найуважнішим способом читання з усіх можливих" (Андрій Бондар)! :-)

Good Read: "У чужій красі" Адама Загаєвського (2008)

2011-09-27T05:32:00.000-07:00

Купив на Форумі чудові "120 віршів" Загаєвського. А, виявляється, 2008 року вийшла збірка есеїв цього польського письменника - у перекладах того ж Віктора Дмитрука. Книжка називається "У чужій красі" і, судячи з поезії (і попри обкладинку), має бути просто бомбовою. :-)

"Вірші в Метро – Поезія з Польщі"

2011-09-26T08:21:00.000-07:00

Нині в Києві стартує чудовий проект - "Вірші в Метро – Поезія з Польщі". Відразу запрошую на українську сторінку проекту, де можна знайти більше інформації: http://www.poetryfrompoland.com/2011/EN//Home/. Там справді багато цікавого: ось, наприклад, - конкурс хайку, а ось, власне, - вірші. :-)

Криворізький "LitZeppelin"

2011-09-25T01:25:00.000-07:00

Одним із часописів, який узяв інтерв'ю в Тер'є Геллесена про "Проект Прип'ять" під час Шостого літературного фестивалю в рамках 18 Форуму видавців у Львові, був криворізький "LitZeppelin". На Issuu доступні вже 9 номерів цього Інтернет-журналу. Інтерв'ю з Геллесеном (а також, імовірно, данським поетом Клаусом Анкерсеном) – у черговому "Літературному цепеліні".

New Release: "Ґолем" Ґустава Майрінка (2011)

2011-09-23T01:53:00.000-07:00

Ще за життя автора твір здобув широку популярність і був двічі екранізований у Франції та Німеччині. Сюжет цієї філософсько-поетичної притчі побудований на леґенді про юдейського рабина, який створив живу істоту під назвою Ґолем із глини та оживив її за допомогою каббалістичного закляття. Вперше українською мовою роман «Ґолем» переклав у 30-х рр. ХХ ст. Василь Софронів-Левицький, але давно вже назріла потреба нової версії перекладу цього світового шедевру, що і здійснила з високою майстерністю Наталя Іваничук.

Літературна аґенція "Піраміда"

ViewPoint-East.Org om Book Forum i Lviv: "Project Pripyat", Terje Hellesen, 18 göteborgspoeter m.m.

2011-09-21T03:47:00.000-07:00

Vernissage på Dzyga – Pripyat utan norrmän

Terje Hellesen på miniturné i Lviv

Ett besök på Book Forum i Lviv

18 göteborgspoeter i fokus

ViewPoint-East.Org

Трішки Форуму-2011

2011-09-19T07:00:00.000-07:00

"Перекладач" Вернера Аспенстрьома

2011-09-11T00:34:00.000-07:00

ВЕРНЕР АСПЕНСТРЬОМ
ПЕРЕКЛАДАЧ

Зимові й весняні рахунки за електроенергію він заплатив.
Оце залишився борг сонцю.
Темно не можна сказати що було,
але й не досить світло, аби починати
новий переклад Ехнатонового гімну сонцю.
Тоді з озера Іммельн прибув трищогловик,
завантажений тутешніми променями.
Дедалі світлішало.
Напливали замовлення від різних істот,
які хотіли, щоб розтлумачили їхні звуки.
Рибки осяйні, з верховодкою включно, вимагали,
щоб із збереженим блиском їх написати.

Пер. Лев Грицюк

"Мої" заходи на Літфесті-2011

2011-09-09T01:03:00.000-07:00

Виставка Відкриття фотовиставки "Project Pripyat" 14.09 17:00-18:00 60хв. КМЦ "Дзига" (вул. Вірменська, 35). Галерея Тер'є Гелессен; Левко Грицюк;

Презентація Презентація I-го кластеру проекту «More countres more books/Більше країн більше книжок»: «Перекладацькі студії: Україна-Норвегія & Норвегія-Україна». Пройшло дуже небагато часу після проведення пілотного проекту «Україно-норвезьких літературних днів» в Осло, але є вже план наступних дій в скандинавському напрямку проекту «Європейська література в українському контексті &Українська література в європейському контексті» – розпочинають роботу «Перекладацькі студії: Україна-Норвегія & Норвегія-Україна». На цьогорічному етапі студій в серпні-вересні запланована поїздка норвезьких перекладачів в Україну для участі в Літературному фестивалі та Форумі Видавців у Львові, їх стажування на базі Центру країн Північної Європи Львівського університету ім. Івана Франка та підготовка до кінця року за їх результатами Альманаху перекладів фрагментів творів сучасних українських письменників норвезькою мовою. На наступному етапі, в травні 2012 року, заплановано перебування перекладачів з України в Норвегії з відвідуванням Norsk Litteraturfestival (Ліліхаммер). В серпні 2012 року учасники стажування повинні підготувати Альманах перекладів фрагментів сучасних норвезьких авторів українською мовою. Координатором заходів виступає фонд NORLA — Норвезька література закордоном. Для відбору українських учасників на поїздку в Норвегію буде ініційовано перекладацький конкурс за результати якого і буде відібрано кращих. 15.09 12:45-13:00 15хв. Палац Потоцьких Дзеркальна зала Кальварія, м. Київ Ерленд Лу; Діна Ролл-Гансен; Даґфінн Фольдьой; Геґе Сюсанн Берґан; Тер’є Геллесен; Тіна Омудт; Геннінґ Г. Берґсваґ; Наталя Іваничук; Левко Грицюк;

Дискусія Дискусія «Слова без кордонів»: «Норвезький шлях в українську літературу». Пройшло дуже небагато часу після проведення «Україно-норвезьких літературних днів» в Осло, але є вже план наступних дій в скандинавському напрямку проекту «Європейська література в українському контексті &Українська література в європейському контексті» – розпочинають роботу «Перекладацькі студії: Україна-Норвегія & Норвегія-Україна». На цьогорічному етапі студій в серпні-вересні запланована поїздка норвезьких перекладачів в Україну для участі в Літературному фестивалі та Форумі Видавців у Львові, їх стажування на базі Центру країн Північної Європи Львівського університету ім. Івана Франка та підготовка до кінця року за їх результатами Альманаху перекладів фрагментів творів сучасних українських письменників норвезькою мовою. На наступному етапі, в травні 2012 року, заплановано перебування перекладачів з України в Норвегії з відвідуванням Norsk Litteraturfestival (Ліліхаммер). В серпні 2012 року учасники стажування повинні підготувати Альманах перекладів фрагментів сучасних норвезьких авторів українською мовою.Координатором заходів виступає фонд NORLA — Норвезька література закордоном. Для відбору українських учасників на поїздку в Норвегію буде ініційовано перекладацький конкурс за результати якого і буде відібрано найкращих. 15.09 13:00-13:30 30хв. Палац Потоцьких Дзеркальна зала Кальварія, м. Київ Діна Ролл-Гансен; Даґфінн Фольдьой; Геґе Сюсанн Берґан; Тер’є Геллесен; Тіна Омудт; Геннінґ Г. Берґсваґ; Наталя Іваничук; Левко Грицюк;

Авторська зустріч Тер’є Геллесен (Норвегія). Модератор Левко Грицюк. Авторська зустріч 15.09 19:00-20:30 90хв. Кав'ярня-книгарня "Кабінет" (вул. Винниченка, 12). Тер’є Геллесен; Левко Грицюк;

Авторська зустріч Клаус Анкерсен (Данія). Модератор Левко Грицюк. Авторська зустріч 16.09 11:45-13:15 90хв. ЛІБС УБС НБУ (вул. Коперніка, 14) Подвір'я Клаус Анкерсен; Левко Грицюк;

Читання-тандем Тіна Омудт і Геннінґ Г. Берґсваґ (Норвегія) Модератор Левко Грицюк. Читання-тандем 17.09 14:00-16:00 120хв. КМЦ "Дзига" (вул. Віременська, 35). галерея Вілла Деціуша Тіна Омудт; Геннінґ Г. Берґсваґ; Левко Грицюк;

Читання-тандем Клаус Анкерсен (Данія) та Катерина Бабкіна (Україна). Модератор Левко Грицюк. Читання-тандем 17.09 16:00-17:30 90хв. Фестиваль-ресторація "Лівий берег" (пр. Свободи, 28). Клаус Анкерсен; Катерина Бабкіна; Левко Грицюк;

Авторська зустріч "18 поетів Гетеборга". Розповідає Левко Грицюк. Авторська зустріч 17.09 19:00-20:30 90хв. Кав'ярня-книгарня "Кабінет" (вул. Винниченка, 12). Левко Грицюк;

Програма Форуму

Відкриття виставки "Project Pripyat: поетичні розкопки" у Львові: середа 14 вересня о 17:00 в галереї "Дзиґа"

2011-09-07T03:18:00.000-07:00

Відкриття виставки "Project Pripyat: поетичні розкопки" відбудеться в середу 14 вересня о 17:00 в галереї "Дзиґа". (У рамках Шостого міжнародного літературного фестивалю під час 18 Форуму видавців у Львові.)

Pripyat.No

Інтерв'ю з перекладачем: 35. Анна Багряна

2011-09-05T00:02:00.000-07:00

Як Ви стали перекладачем?

Колись я вивчала польську мову. У 2007 році познайомилася з кількома сучасними польськими авторами і спробувала перекласти їхні твори. Завдяки цьому мені вдалося налагодити літературну співпрацю з Польщею. З часом почала вчити інші мови й перекладати з них.

З якої мови (мов) Ви перекладаєте і на яку (які)? Як сталося так, що Ви обрали саме цю мову (мови)?

З польської, болгарської, македонської, трохи – з сербської і хорватської. Мені цікаво відстежувати розвиток слов’янських мов та літератур, порівнювати їх між собою, відкривати для себе нові слова, значення, образи, а відтак – і особливості менталітету кожного з цих, по-своєму близьких до українського, народів. Віднедавна почала перекладати і з української на македонську. Щоправда, потім віддаю свої переклади на редагування македонським колегам.

Розкажіть трішки, як Ви підходите до роботи, перекладаючи роман, збірку новел, збірку віршів. Що спільного? Що відмінного? Які кроки Ви зазвичай здійснюєте?

По-перше, кілька разів уважно перечитую оригінал, намагаючись проникнути у внутрішній світ автора. По-друге, завжди тримаю біля себе словники, аби можна було швидко перевірити потрібне слово. Досі я переклала три книги поезій, понад тридцять поетичних добірок, п’ять оповідань і дві п’єси. Перекладати поезію мені значно цікавіше. Ця робота так само творча, як і написання власних текстів, щоправда, вимагає більшої відповідальності і посидючості, особливо ж, якщо йдеться про класичний вірш.

Як Ви отримуєте замовлення? З Вами сконтактовуються видавництва? Чи як це відбувається?

Книги двох видатних болгарських поетес ХХ ст. Елисавети Багряної та Дори Габи, а також добірку поезій Дімчо Дебелянова я перекладала на замовлення видавництва Слов’янської літературно-мистецької Академії (м.Варна), але й не без власної ініціативи. Ідея видавництва була видати переклади разом з оригіналами, аби ці книги могли читати як болгари, так і українці. Переклад книги “Храм, справді, храм” македонського поета Рісто Василевскі я сама запропонувала видавництву “Твердиня”. Із сучасними авторами часто домовляюся про взаємні переклади. Це зараз дуже розповсюджена серед поетів практика. Щоправда, найчастіше подібні переклади здійснюються через англійські або російські підрядники. Я ж завжди ставлю собі за мету максимально відчути оригінал і відтворити його засобами своєї мови. Добірки перекладених мною творів були опубліковані в українських часописах “Всесвіт”, “Київ”, “Дніпро”, “Українська літературна газета”, “Мистецькі грані” та ін. З виданням книг значно важче, для цього авторам потрібно брати участь у різних конкурсах або самотужки шукати спонсорів. На жаль, видавці не завжди готові ризикувати, вкладаючи кошти в нерозкрученого автора, тим паче, якщо йдеться про поезію.

Що Вас найбільше приваблює в перекладацькому фаху, які його переваги? Недоліки?

Перекладацька робота розширює мій світогляд, дає можливість постійно вдосконалювати знання мов – не лише чужих, а й рідної. Поет, який займається перекладами, має більше шансів встановити літературні зв’язки з іншими країнами, брати участь в різних міжнародних фестивалях, знайти нових колег і друзів. Недолік цієї справи лише у тому, що вона неприбуткова у фінансовому плані, а якщо й перетворюється на професію, то не завжди перекладач має змогу перекладати саме те, що йому подобається.

Чи є сенс ставити запитання авторові твору, який Ви саме перекладаєте?

Коли виникають запитання, краще їх вчасно поставити, аби потім не виникло непорозумінь. Якщо автор – живий, якщо з ним є зв’язок, і якщо він бодай трохи розуміє мову, якою його перекладають, тоді навіть є сенс узгоджувати з ним свої переклади. Адже завжди знайдуться в тексті такі мовні нюанси, об які можна легко спіткнутися. Слов’янські мови мають дуже багато спільної лексики, але не завжди ця лексика має однакову семантику. Міжмовна омонімія – пастка для перекладача, який недостатньо знає мову оригіналу. Коли ми з польським поетом Войчехом Песткою працювали над взаємними перекладами для книги «Мандрівка линвою», узгоджували по інтернету буквально кожен рядок. Переклади класиків болгарської поезії я здійснювала з допомогою друзів – поетів з Болгарії, також консультувалася з відомими українськими перекладачами.

Який досвід, які знання та якості особливо важливі для перекладача художньої літератури?

Побутує думка, що для перекладу поезії важливо самому бути поетом, для перекладу ж прози достатньо бути просто хорошим філологом. Частково з цим погоджуюся, але, як на мене, перекладач художніх текстів завжди повинен мати добрий естетичний смак, вміти мислити образно і розумітися на усіх тонкощах художньої мови, іншими словами кажучи – бути поетом, незалежно від того, з яким літературним жанром має справу.

Чи існує який-небудь виконаний Вами переклад, що особливо врізався Вам у пам'ять? Розкажіть трішки про нього, будь ласка.

З усіх перекладів, які я зробила до цього часу, найціннішою для мене є книга Елисавети Багряної “Вічна і свята”. Це – перше україномовне видання поезій відомої болгарської поетеси. Цікаво те, що поки я працювала над цією книгою (а працювала більше, ніж півроку), вивчила на пам'ять не лише власні переклади, а й оригінали болгарською, адже внутрішній світ авторки виявився мені дуже близьким. Між іншим, завдяки роботі над перекладом книги “Вічна і свята” я познайомилася з онукою Елисавети Багряної, теж поетесою, Елисаветою Шапкаревою.

Якби Ви були цілком вільні обирати - яку книжку, які книжки, творчість якого автора Ви перекладали б?

Дякувати Богу, я цілком вільна у своєму виборі, тож робота над перекладами завжди приносить мені задоволення.

Попередні інтерв'ювовані:

1. стронґовський

2. Христина Назаркевич

3. Андрій Савенець

4. Андрій Бондар

5. Остап Сливинський

6. Мар'яна Прокопович

7. Дзвінка Матіяш

8. Алла Татаренко

Анна Багряна

(Багрянцева Ганна Юріївна)

Поет, прозаїк, драматург, перекладач.

Народилася 24 березня 1981 року в м.Фастів Київської області.

Закінчила Інститут філології Київського національного університету ім. Т.Шевченка (спеціальність: українська мова та література). Працювала журналістом на телебаченні та радіо.

2006-2008 рр. - Голова Всеукраїнської Ліги українських жінок.

2006-2009 рр. - Секретар Ради Національної Спілки письменників України.

Член Національної спілки письменників України, Асоціації Українських Письменників, Міжнародної Асоціації письменників і публіцистів.

Автор поетичних книг: "Суцвіття слів" (Київ, 2000), "Поміж бузкових снів" (Київ, 2002), "Між богами і нами" (Киї, 2005), “Мандрівка линвою/Spacer po linie” (у співавторстві з В.Песткою, Львів, 2008), «Інші лінії» (Київ, 2009), “Замовляння із любові” (Луцьк, 2011); романів: “Етимологія крові” (Київ, 2008), «Дивна така любов» (Київ, 2010), книги для дітей “Анна Багряна про Марію Заньковецьку, Олену Телігу, Вангу, Марію Приймаченко, Славу Стецько» (серія «Життя видатних дітей»). - Київ. - Грані-Т. – 2010; книжок перекладів поезій Елисавети Багряної та Рісто Василевскі.

Постановки вистав за п’єсами та лібрето А.Багряної:

“Над Часом” (драматична поема) – Драматичний театр “ЕРА” (Київ), 2006; Музично-драматична студія “Прем’єра” (Київ), 2009.

“Глорія” (мюзикл) – Донецький національний академічний український музично-драматичний театр, 2010.

“Рододендрон” (трагікомедія на 2 дії) – Український драматичний театр “Гомін” (Чикаго, США) 2010.

Твори перекладені польською, болгарською, російською, англійською, французькою, латиською, азербайджанською, македонською, сербською, хорватською та албанською мовами. В Польщі, Азербайджані та Болгарії виходили окремі поетичні книги, в Македонії – збірка п’єс.

Перекладає з польської, болгарської, македонської, сербської та хорватської мов.

Відзнаки, нагороди, премії:

Лауреат конкурсів “Коронація слова” (ІІІ місце) та “Смолоскип” (ІІ місце). Міжнародна українсько-німецька премія ім. О.Гончара – 2008 р. (за роман “Етимологія крові”).

Міжнародна літературна відзнака “Срібне летюче перо” (Болгарія) – 2009 р. (за переклад книги поезій Елисавети Багряної).

Лауреат Літературного конкурсу СФУЖО ім. Марусі Бек (Канада) – 2009 р. (за оповідання «Зелений борщ»).

New Release: "120 віршів" Адама Загаєвського (2011)

2011-09-04T00:46:00.000-07:00

«120 віршів» у перекладі Віктора Дмитрука — українська книжкова поетична прем’єра одного з найвідоміших сучасних польських поетів Адама Загаєвського: «Я ніколи не буду кимось таким, хто пише тільки про спів птахів — і ні про що більше; хоча пташиний спів викликає у мене щире захоплення, та не настільки, щоб відсторонитися від світу історичного, адже історичний світ також зачаровує Що мене справді цікавить, так це переплетення світу історичного зі світом космічним, незмінним — точніше, змінним, але в абсолютно іншому ритмі. Я ніколи не знатиму, як ці світи співіснують. Вони конфліктують один з одним і доповнюють один одного — і лише це варте наших рефлексій».

[Read More]

Четвертий "Радар"

2011-09-03T00:11:00.000-07:00

E-Radar.Pl

New Releases: "Вільшаний король" Мішеля Турньє і "Золотошукач" Жана-Марі Ґюстава Ле Клезіо (2011)

2011-09-01T00:00:00.000-07:00

Один із найвизначніших сучасних французьких письменників, член «Ґонкурівського комітету». Мішель Турньє не лише входить до першої п'ятірки французьких прозаїків, але і впродовж останніх тридцяти років є одним із найпопулярніших сучасних авторів світової літератури — живим класиком. За роман «Вільшаний король» був удостоєний Ґонкурівськой премії. У 1996 році роман було екранізовано, головну роль у фільмі зіграв Джон Малковіч.

Роман лауреата Нобелівської премії 2008 року Жана-Марі Ґюстава Ле Клезіо «Золотошукач» – це розповідь про пошук своєї ідентичности у заплутаному жорстокому світі, це спроба відповіді на кричущі питання розгубленого людства, яке знемагає від невмотивованого духовного і фізичного насилля, що панує у так званому проявленому світі, насилля, що спричинює безкінечні конфлікти, втягує в них цілі народи і нищить життя на планеті і саму планету. Це також щира розповідь про справжню дружбу, велику любов і чисте кохання…

Видавництво Жупанського

Презентація "18 поетів із Гетеборга" на Літфесті-2011

2011-08-30T00:07:00.000-07:00

Фото Юрія Завадського

Презентація антології сучасної шведської поезії "18 поетів із Гетеборга" відбудеться в суботу 17 вересня з 19:00 до 20:30 в кав'ярні-книгарні "Кабінет" на Шостому міжнародному літературному фестивалі в рамках 18 Форуму видавців у Львові.

"18 поетів із Гетеборга"

2011-08-28T01:00:00.001-07:00

New Release: "CÀPSULA: pedra, ocell, noia / КАПСУЛА: камінь, пташка, дівчина" (2011)

2011-08-25T00:04:00.000-07:00

[Read More]

"Лексикон інтимних міст" Андруховича: періодична система міст

2011-08-23T01:41:00.000-07:00

Художниця: Ірина Колиба-Ковальська

"Лексикон інтимних міст" @ WhyTranslator

Шведське радіо поставило українську п'єсу

2011-08-21T01:17:00.000-07:00

Шведське радіо поставило українську п'єсу "Хрематофобія" Наталії Коломієць. Тема радіоп'єси злободенна — хабарництво. Високопосадовець державної установи захворює на дивну хворобу — не може взяти в руки грошові купюри… Текст радіоп'єси шведською переклав Дмитро Плакс (Dmitri Plax). Тут можна подивитися на фото, зняті під час постановки п'єси, а тут — послухати її повністю.

6 п'єс Віткаци українською

2011-08-19T00:08:00.000-07:00

Віткаци, "бляха муха". :-) У рамках нового польсько-українського театрального проекту "Бляха муха" вперше українською мовою переклали 6 п'єс Станіслава Іґнаци Віткєвіча: "Мати", "Каракатиця", "Ласощі й макаки, або зелена пігулка", "Соната Вельзевула", "Вар'ят і монашка", "Бляха муха". Як пишуть у прес-релізі, у "проекті працює перекладацька лабораторія і вже у вересні всі п'єси будуть доступні для українського читача у повному обсязі".

[Read More]

"Хто плаче за Єммою Бломгофф": оригінальні треки з поетично-акордеонної постановки

2011-08-17T01:59:00.000-07:00

Анна, Лінн, Ліна

Майже рік минув із того часу, коли шведська поетично-акордеонна постановка "Хто плаче за Єммою Бломгофф" побувала в Україні. Днями я знайшов кілька оригінальних треків із постановки на SoundCloud.Com. Нижче подаю 2 треки разом із текстами в моєму перекладі зі шведської, спільний трек Анни Ґуставссон із Юлією Вандою-Мусаковською та інструментальну композицію. Тексти з постановки "Хто плаче за Єммою Бломгофф", нагадаю, можна почитати тут.

Sjölejon by Vem gråter för J Blomhoff

Морські леви (Ліна)

Давненько бачилося морських левів
морських левів із м’ячем
морських левів без м’яча
червоний м’яч
синій м’яч
стілець
трюки з м’ячем
трюки без синього м’яча
оберт на стільці
оберт на носі
оберт із червоним м’ячем
оберт із перекидом
оберт без музики
оберт із музикою
труби
вуса
оберт на холодному носі на канаті
оберт із синім м’ячем на трапеції
холодний ніс синій м’яч труба трапеція
трюк із червоним м’ячиком
оберт перекид на стелі
ззаду спереду на стільці на м’ячі
без спідниць

дуже-дуже давненько бачилося морських левів у спідницях
плісируваних спідницях
немає за чим тужити
немає за чим шкодувати
морські леви
три морські леви можливо
тирса
танцівниця
прикрашені перами коні без спідниць
плечі
танцівниця на коні
російські плечі піраміда з плечей
переповнене шатро

немає
немає за чим шкодувати
розпиляна пані
якийсь кріль

старі вуса
капелюх
найбільша можлива тиша

Пер. Лев Грицюк

Kriget by Vem gråter för J Blomhoff

Вона жила під час війни (Лінн)

Вона жила десь, але важливо, коли вона жила.
Вона жила під час війни. Вона жила в серпні.
Ймовірніше, що собака вб’є курча у воєнний час, аніж у мирний час.

Сподіваюсь, у дев’ятнадцятому сторіччі було тепло.
Сподіваюся, під час Відроження гуляли собі.
У Середньовіччі. Сподіваюсь, у Середньовіччі зранку ніжились у ліжку.
Сподіваюсь, у п’ятдесятих було добре кіно.
Сподіваюся, німецькі чоловіки добре ставилися до німецьких дітей, німецькі чоловіки добре ставилися до німецьких жінок, німецькі жінки добре ставилися до німецьких дітей, німецькі діти добре ставилися до німецьких собак. Ні, добре вони не ставилися.

Важливо знати, як вона жила, але цікавіше — коли.
Коли жила вона?… вона жила під час кризи.
Ймовірніше, що дитина потягне іншу дитину за волосся, коли впаде біржа.

Сподіваюся, під час класицизму люди організувалися.
Сподіваюся, люди бачилися.
Історична особа може сказати іншій особі, що отепер — починається, але коли мається на увазі?
Усі країни важливі, лише не водночас. Франція була важлива, але чи важлива вона тепер? Ні.

Усі мусять бути вільні, це відбувається не водночас, не в усіх країнах, але, сподіваюсь, так було раніше.
Є різниця між — убити когось і взяти й забути підтримувати життя комусь.
Забувають підтримувати життя собаці.
Забувають підстригати дітям волосся.
Це легко стається і це цікаво, але — не продовжується.
Сумно те (і це стосується чого завгодно), що все закінчується.

Солдат є солдатом в один час, але шевцем — у інший.
Сподіваюся, спочатку він швець, потім солдат, а потім поляже на війні. Ні, сподіваюся, він солдат, потім поляже на війні, потім врятується і стане шевцем.

Потрібно довго думати про німецьких чоловіків, німецьких жінок та їхніх собак, німецьких собак та їхню шерсть, німецькі сім’ї та їхнє здоров’я. Їхнє дуже погане здоров’я. Їхнє дедалі гірше здоров’я. Їхнє гарне вбрання та їхнє погане здоров’я.

Тому що була війна.
Не тому, що була війна, війна завжди десь є, а тому, що війна наближалася.
Бо чекали на війну.
Тому, що чекали на війну, тягли одне одного за волосся.

Потрібно традицію, свободу, близькість, — і хто завгодно каже це, але більше людей каже це у воєнний час.
Більше людей каже це у двадцятому сторіччі.
Чудові й спокійні, німецькі чоловіки й жінки — чудові й спокійні, а особливо — у мирний час.

Сподіваюся, під час модернізму уникли сумніву.
Сподіваюсь, у вісімдесятих сиділи за столиками з картатими скатертинами.
Сподіваюся, французькі сім’ї добре ставилися до німецьких сімей, німецькі сім’ї були більші, ніж шведські сім’ї, шведські сім’ї не здавали своїх позицій норвезьким сім’ям, сподіваюся, норвезькі сім’ї пам’ятають французькі сім’ї. Великі прості французькі сім’ї.

Вона жила десь, це важливо, але важливіше — як.
Як жила вона?… вона жила як швачка, швачка, яка брала участь у війні і полягла на війні, але потім врятувалася.
Історична особа може сказати іншій, що оце — кінець, але коли мається на увазі?

Пер. Лев Грицюк

Fuga+Julia by Vem gråter för J Blomhoff

Ta mig till havet by Vem gråter för J Blomhoff

"Хто плаче за Єммою Бломгофф" @ WhyTranslator

Vem gråter för Jemma Blomhoff @ SoundCloud

Sjón знову пише для Björk

2011-08-15T02:27:00.000-07:00

Sjón

Sjón знову пише для Björk. На її новому альбомі Biophilia ісландський поет — співавтор пісень "Cosmogony", "Virus" і "Solstice". Sjón уже не перший рік співпрацює з Björk. Його оригінальні вірші та їхні переклади різними мовами можна почитати, наприклад, тут.

Pop Poetry: "Untitled" by Hype Williams

2011-08-13T00:59:00.000-07:00

untitled by Hippos In Tanks

Narrated by Vito Acconci

One Nation by Hype Williams

New Release: "Тіні читання/Shadows of the Read" Леса Вікса (2011)

2011-08-11T02:11:00.000-07:00

Вікс Л. Тіні читання. Shadows of the Read. ―

Тернопіль-Сідней: Видавництво Крок, 2011. ― 32 c.

[Read More]

Сєрґєй Тімофєєв на "Просторах"

2011-08-09T01:20:00.000-07:00

Сєрґєй Тімофєєв

Літературний журнал "ПРОSTORY" опублікував вибрані поезії Сєрґєя Тімофєєва в моєму перекладі з російської. Усього — 7 віршів: "Дні ангелів", "Вже", "Гімн бідняків", "Стара війна", "Нова хвиля", "Північ" і "Мистецтво французького кіно..."

Сєрґєй Тімофєєв @ WhyTranslator

Норвегія на Літфесті-2011: Тіна Омудт і Геннінґ Г. Берґсваґ

2011-08-08T00:42:00.000-07:00

Tina Åmodt

Крім Ерленда Лу, Тер'є Геллесена, двох перекладачів і представниці NORLA, на Шостий міжнародний літературний фестиваль у рамках 18 Форуму видавців у Львові з Норвегії приїдуть ще двоє дуже цікавих поетів: Тіна Омудт (Tina Åmodt) та Геннінґ Г. Берґсваґ (Henning H. Bergsvag). Нижче подаю уривки текстів цих поетів у моєму перекладі з норвезької, які ввійдуть до альманаху літфесту.

ТІНА ОМУДТ

МАПА І КІЛЬКА ДІТЕЙ

Знову була ніч. Ми готувалися прокинутись.

Прокидаєшся, і часто — більше нічого.

Але одного ранку ми встали й народили дітей.

Було нас сімсот жінок із датою пологів одного й того самого дня.

Ми мали різний одяг і різні фігури, але платили податки в тій самій комуні — комуні, в якій ми всі

жили.

Деякі мали висипку.

Деякі були блондинками.

Деякі обожнювали котів.

Деякі писали романи.

Деякі були одружені з домашніми майстрами.

Деякі зривали квіти з сусідового саду.

Деякі фантазували про злягання з тваринами.

Деякі були незаймані.

Деякі боялися ворожок.

Деякі завжди писали довгі мейли.

Деякі втішились би вторгненню.

Багато хто хотів через деякий час позбутися причетних, але мірою розвитку вагітності стало зрозуміло,

що це була погана думка.

Пер. Лев Грицюк

ГЕННІНҐ Г. БЕРҐСВАҐ

Що ти бачиш?

Смерть зростила в тобі

очі. Несхитний погляд.

Кажеш, що мене

не бачиш.

Що мене немає.

До твого рота вкладаються слова.

Чи можу я повірити в те, що ти кажеш?

Що ти бачиш?

Що дає спокій твоєму обличчю?

Смієшся

моїм ротом.

Зводиш нові стіни, що

не бачили світу.

Що дає спокій твоєму обличчю?

Твої долоні лежать мертві на колінах, але

ти продовжуєш говорити.

Мова — одягнена, хоч її й не видно.

Ніхто не відкидає тіні на текст.

До твого рота вкладаються слова. Чи можу я повірити в те, що ти кажеш?

Що ти бачиш? Розкажи.

:Великий птах тягнув поїзд.

Із червоно-чорного дзьоба виривалася пара.

Вагони були повні півнів.

У шоломах із високими гребенями вони їхали на війну.

Я був хлопчиком, а дідова щока спиралася на

потягову шибку, дихання приклеїлося до пейзажу.

Пер. Лев Грицюк

Henning H. Bergsvag

Раґнар Стрьомберґ у "Всесвіті"

2011-08-06T00:06:00.000-07:00

"Всесвіт" опублікував вибрані поезії Раґнара Стрьомберґа в моєму перекладі. 18 віршів цього сучасного шведського поета можна знайти в №5-6 за цей рік.

Раґнар Стрьомберґ @ WhyTranslator

Тер'є Геллесен їде до Львова! | 7 віршів зі збірки "Щось із тебе існує деінде" (2005)

2011-08-04T02:47:00.000-07:00

Фото: Skjalg Ekeland

Одним із учасників Шостого міжнародного літературного фестивалю в рамках 18 Форуму видавців у Львові буде норвезький письменник Тер'є Геллесен. Нижче подаю його біографію та вірші в моєму перекладі з новонорвезької.

Тер’є Геллесен (Terje Hellesen) (нар. 1973 р.) — поет, романіст, дитячий письменник.

Дебютував 2005 року збіркою поезій «Щось із тебе існує деінде» («Noko av deg lever andre stader»), що отримала схвальні критичні відгуки.

2006 року видав роман «Акселератор» («Akselerare») про чоловіка, який переживає кризу. 2008 року — роман «Сома» («Soma»), в якому дочка пише роман про свого батька, а паралельною лінією сюжету є подорож письменника разом зі своїм другом-фотографом до Берліна, які шукають там сліди героя роману. У кожному зі своїх романів Геллесен використовує сильну й експресивну мову, сповна демонструючи свій талант.

Як дитячий письменник Геллесен дебютував 2008 року книжкою «Синій кит танцює сальсу» («Kvalen Blå dansar salsa»). Це шалена й весела книжка про те, як ділити з кимось своє життя з усім добрим і поганим.

На Шостому міжнародному літературному фестивалі в рамках 18 Форуму видавців у Львові Тер’є Геллесен представить також виставку «Проект Прип’ять: поетичні розкопки» (pripyat.no), в якій сучасна поезія поєднується з макро- та мікрофотографією.

(літнє тепло)

хочеться надвір

сидіти перед вікном

бачити як злітають літаки

чути як гудуть авто

відчувати як пилок збуджує здушені плачем носові цибулинки

отоді пив би я світле «літнє пиво»

курив сиґариллу й читав непокірну

літературу

увечері сонце зайшло б у мене

і лежав би я

під тонкими покривалами

ніжачись у списаних аркушах

із темнішого боку всесвіту

складки слів

може встав би я тоді

написав би щось під зірками

про зірки

але зірки сяють здавна

не треба їм мого літнього тепла

інші вже прокололи дірки

у нічному небі своїми членами зі сну

лиш аби

створити нові зірки

навколо яких можна складати долоні

жарину з допомогою якої

запалювати вогнища під людьми

ні якби встав я

то вийшов би у вечір

був би чимось живим

що потребує дихати

у ньому

(те саме життя)

ранкової пори коли

серце лише шепоче

не забуваю про власну смерть

зараз я — ввесь час

те саме життя

ще раз

так само як я піднімаю склянку

зі свіжим соком

багато разів

цього ранку

невеличка похоронна процесія проходить

раз за разом

тим самим шляхом

і так само як іноді я відчуваю

що чуття збіглися

з відчуттями

у радості

як гарно було б

якби паралельні лінії одного разу зустрілися

а вічність дійшла кінця

(народження)

з’явився на світ я

згодом —

межею

для всього навколо

десь-інде

радість

чи глибока тривога

ще один

колодязь який треба накрити

з’явився на світ я

згодом —

межею

для всього навколо

відстанню

яку встановлює біль

якщо власні слова — вбивають…

мої власні слова…

аби могти говорити

далі

може міг би я тоді розглядати кров і червону фарбу як одне й те саме —

чорнило на лінії з життям

без знаку

без надії

(просто бути)

якби міг ти

просто бути

то лежав би

у траві, відчував

як тече життя

тілом — землею

волоссям — травою

та ти мав бути

собою і було цього

так мало, так

боляче

ти плавав колами

й одяг був важкий

од тієї води

яку ти відмовився пити

хтось траскає дверима

лише старі вмирають

і врешті спить він

після ще однієї ночі

вряди-годи щось

прокидається в ньому, вирує

згадує що все спочатку

було чорним

чотири тижні — здебільшого

нічого в поспіху моєму

дощ був чи сонце було?

рента зросла чи впала?

тридцять порожніх днів

папір лінійований

криками голодними й підгузками наповненими

дні відкриті завше

як записник —

ясно-білий коло

останнього аркуша коричневого картону

(образ)

зимне сонячне світло заморожує плеса

хрустких надій під

товстими підошвами осені

(серед таких образів

не чути

машинної природи)

Пер. Лев Грицюк

Зі збірки «Щось із тебе існує деінде» (2005)

Тер'є Геллесен @ WhyTranslator

Project Pripyat @ WhyTranslator

"Вавилон": ілюстрація до "Лексикону інтимних міст" Андруховича

2011-08-02T00:11:00.000-07:00

Ірина Колиба-Ковальська, художниця, яка ілюструє "Лексикон інтимних міст" Юрія Андруховича, поділилась однією ілюстрацією з майбутньої книжки. На малюнку зображено Вавилон (хоч у самому "Лексиконі..." будуть лише ті міста, які є на сучасній мапі.) "Лексикон інтимних міст" вийде 11.11.2011.

Інтерв'ю з Іриною Колибою-Ковальською

Utøya Poem: "Seven Dresses for Visibility" by Pia Tafdrup (Translated by David McDuff)

2011-07-30T08:28:00.000-07:00

PIA TAFDRUP
SEVEN DRESSES FOR VISIBILITY

I am sewing a dress that can be worn
proudly by one who is born with
an expectant spark in the heart’s vessels,
it will perfectly fit large and small,
is spun strong by the bow of the rain
it can be enjoyed a whole life long,
if the cloth is looked after well.

I am sewing a dress that can be worn
silently by new victims of fear,
it can fit large and small,
does not hide vulnerability
as droves of birds are hunted
out of the tree's dense crown,
the fabric flutters in the wind.

I am sewing a dress that can be worn
lightly by new victims of hate,
it is coloured red by blood
and has thunder-black borders,
it can fit large and small,
those who least of all will think
that one should change before the night.

I am sewing a dress that can be worn
by the victims of a cold cynicism
it can fit large and small,
its crazy fabric is made
of fire no downpour will quench,
it will be a reminder that the earth
may open up at any time at all.

I am sewing a dress that can cover
dried blood on the victims of death,
it can hide large and small,
it is shaped by the deep furrows
of tears across the cheek,
the cloth matches the walls of the dark,
the peace in each grave on the planet.

I am sewing a dress that can be worn
in a misty haze of sorrow’s
victims, designed for relatives
and friends of the deceased,
it can fit large and small,
anger’s first light is visible
between lead-grey threads of pain.

I am sewing the dress that can be worn
securely by one who knows hope,
woven in are the laughter of friends,
quiet tears of joy, the desire
to wake up in spite
of life the disaster took
– it reflects the rays of the sun.

Translated by David McDuff

PIA TAFDRUP

SYV KJOLER FOR SYNLIGHEDEN

Jeg syr en kjole, som kan bæres

stolt af den, der fødes med

forventningsgnist i hjertets kar,

den passer fuldendt stor og lille,

spindes stærkt af regnens bue,

den kan nydes hele livet,

hvis der værnes godt om klædet.

Jeg syr en kjole, som kan bæres

tyst af frygtens nye offer,

den kan passe stor og lille,

skjuler ikke sårbarhed,

som flokkevis af fugle jages

ud af træets tætte krone,

flagrer stoffet op i vinden.

Jeg syr en kjole, som kan bæres

let af hadets nye offer,

den er farvet rød af blodet

og har tordensorte kanter,

den kan passe stor og lille,

den, der mindst af alt vil tro,

der skulle skiftes tøj før natten.

Jeg syr en kjole, som kan bæres

af en kold kynismes offer,

den kan passe stor og lille,

kjolens vanvidsstof er gjort

af ild, som ingen skylregn slukker,

den skal minde om, at jorden

når som helst kan åbne sig.

Jeg syr en kjole, som kan dække

størknet blod på dødens offer,

den kan skjule stor og lille,

den er formet efter grådens

dybe furer over kinden,

klædet matcher mørkets vægge,

freden i hver grav på kloden.

Jeg syr en kjole, som kan bæres

i en tågedøs af sorgens

offer, viet til en slægtning

og til venner af den døde,

den kan passe stor og lille,

vredens første lys er synligt

mellem blygrå smertetråde.

Jeg syr på kjolen, som kan bæres

trygt af den, der kender håbet,

vævet ind er venners latter,

stille glædestårer, lysten

til at vågne op på trods

af liv, som katastrofen tog

– den reflekterer solens stråler.

[Source] / [Source]

New Release: "тьфу, тьфу" Пйотра Мачєжиньского (2011)

2011-07-29T07:48:00.000-07:00

Мачєжиньскі П. тьфу, тьфу /Переклад з польської Лобас Н., Завадський Ю. — Тернопiль: Видавництво «Крок», 2011. — 86 с.

[Source]

Pop Poetry: "Celery Salt (Spider Man Quit Fucking With Me)" by Green Gerry

2011-07-27T06:09:00.000-07:00

<p>&amp;amp;amp;lt;p&amp;amp;amp;gt;&amp;amp;amp;amp;amp;lt;a href="http://greengerry0.bandcamp.com/album/2"&amp;amp;amp;amp;amp;gt;2 by Green Gerry&amp;amp;amp;amp;amp;lt;/a&amp;amp;amp;amp;amp;gt;&amp;amp;amp;lt;/p&amp;amp;amp;gt;</p>

Торік улітку "поетичний" альбом Odd Tymes від Green Gerry був одним із моїх абсолютних фаворитів. (Див. lyrics.) Новий реліз музиканта "Celery Salt (Spider Man Quit Fucking With Me)" — 7 строф справжнісінької поезії в прозі:

endlessly climbing the hill

feet sinking deep into the ground

elongated road maps

point nowhere close but only to their sound

secrets tied up by their feet

never reach longevity

short strokes reluctant to fight

losing their battle against time and gravity

now who are you what side have you taken

stealing soapboxes from out under our feet

best not try your luck with this one

your eyes are now opened even as you sleep

dead ringer dead ringer

theyve called on you

reach for the rope

for it was alive that they buried the fool

everything is an arms race

false prophets choose to unite

who am i to choose to stay untied

the trite balance lies in the suns fiery night

i just want you thinking you owe me nothing

the opening of my eyes

light blinding sending my head spinning

the doors fly open as you take to glide

dead ringer dead ringer

theyve called upon you

the rope has been pulled

churning harm as the seas tend to do

Via.

"Захід сонця на морі" Авґуста Стріндберґа

2011-07-25T01:13:00.000-07:00

АВҐУСТ СТРІНДБЕРҐ
ЗАХІД СОНЦЯ НА МОРІ

Лежу собі на палубі,
курю “П’ятеро синіх братів”
і не думаю ні про що.

Море — зелене,
темне таке, мов абсент, зелене;
гірке, як хлористий магній,
і солоніше за хлористий натрій;
цнотливе, як йодистий калій;
і забуття, забуття
гріхів великих, великих бід —
його дає тільки море;
й — абсент!

О, зелене абсентне море,
о, тихе абсентне забуття,
приспіть мої чуття
і дайте мені спокійно заснути,
як раніш засинав я
над статтею у
“Ревю де дю Монд”!

Швеція стелиться димом —
димом мадуро-гавани;
незагашеною сигарою
над нею висить сонце;
а довкіл обрію
спалахують хвилі,
наче бенгальські вогні,
й освітлюють жаль мій.

Пер. Лев Грицюк

Зі збірки "Вірші римовані і прозою"

("Dikter på vers och prosa", 1883)

2012 року — 100 років із дня смерті Стріндберґа

Sommarvila/Sommerpause/Kesätauko: вірш Еви-Стíни Бюґґместар

2011-07-10T02:42:00.000-07:00

але візьми мене
з собою — атож, візьми
до ярів, що медом пахнуть,
до печери квіткової, посеред джунглів
галявини — атож, до самого джерела!

і співай там
для мене гарніше ніж
цикада.

Пер. Лев Грицюк

Зі збірки «Vagga liten vagabond» (2010)

Sommarvila/Sommerpause/Kesätauko на WhyTranslator триватиме тижні два

Ще один вірш Еви-Стíни Бюґґместар

"Кузні" Шеймаса Гіні і Чеслава Мілоша

2011-07-08T02:12:00.000-07:00

ШЕЙМАС ГІНІ
КУЗНЯ

Пригадую лише ті двері в морок.
Що ще? Іржаві обручі в дворі.
А в кузні молот із ковадлом все на прі.
Тих іскор — скільки? Сто разів по сорок?
Сичить в воді підкова, лютий сквар.
Десь посередині, отам — ковадло:
Ніс — одноріг, задок йому квадратом,
І шириться незрушний цей олтар,
Просториться тілесно і музично...
Коваль у шкіряному фартусі
Одвірок підіпре й згадає звично:
Карет ряди... підкуті коні всі...
Та, гмукнувши, знов дійство вогнедишне
Учинить у простій його красі.

Пер. Олександр Мокровольський

Зі збірки "Двері в пітьму" (1969)

ЧЕСЛАВ МІЛОШ

КУЗНЯ

Мені міх подобався на шнурі, рухомий

Рукою чи педаллю, вже не пам'ятаю.

О, те дмухання, роз'ярення вогню!

Й заліза шмат в огні, затиснутий кліщами.

Червоний, вже м'який, готовий до кувадла,

Битий молотом, у підкову гнутий,

Киданий у чан... Води шипіння, пара.

І коні стриножені, ось будуть підкуті,

Тріпочуть гривами, в траві понад рікою

Борони, плуги, полоззя для направи.

Босоніж біля входу долівку відчуваю.

Бухкає тут гаряче, а за мною хмари.

І дивлюсь, дивлюся. Це моє покликання:

Речі прославляти, тому що вони сущі.

Берклі, 1989

Пер. Станіслав Шевченко

Зі збірки "Далекі околиці" (1991)

Видавництво "2244" (Швеція): яскрава література з Чорного моря

2011-07-06T02:13:00.000-07:00

Яскрава література з Чорного моря. “Мангеттен уже завойовано, є інші світи, куди можна податися”, — пише на сайті нового шведського видавництва “2244”, що цієї осені видає “Anarchy in the UKR” Жадана. “Багату літературу країн із виходом до Чорного моря надто погано знають у Швеції. І ми це змінимо. Стокгольмське видавництво “2244” — для читачів, які хочуть відкрити письменників поза англосакським світом. Видаватимемо 8-10 книжок на рік. Зосереджуватимемось і на сучасних молодих письменниках, і на «живих класиках»”.

Отже, вихід до Чорного моря та шанс бути опублікованими у видавництві “2244” мають 6 країн: Болгарія, Грузія, Росія, Румунія, Туреччина, Україна. “2244” — це, власне, глибина Чорного моря в метрах. Працює видавництво з осені 2010 року. Ставку робитимуть на високу якість і широкий спектр: видавництво вже заявляє, що, крім художньої прози, публікуватиме також нон-фікшн і поезію.

“Anarchy in the UKR” Жадана переклав із оригіналу Нільс Гокансон (Nils Håkanson). Він — відомий перекладач, зокрема, з російської, білоруської та української мов, а також автор роману “Nya Aros” (2006).

Крім власне Жадана, у видавництві “2244” найближчим часом опублікують таких письменників, як Elif Şafak (Туреччина), Miroslav Penkov (Болгарія), Ioana Pârvulescu та Norman Manea (Румунія)

Видавництво “2244” входить у Bonnier Group.

2244.se

Press Release: готується до друку "Лексикон інтимних міст" Андруховича

2011-07-04T03:01:00.000-07:00

Нову книжку Юрія Андруховича “Лексикон інтимних міст” готує до друку Міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz. Офіційний реліз книги, початок її продажів та перша презентація у Києві призначені на 11.11.2011.

«Лексикон інтимних міст» – найбільший за обсягом твір Юрія Андруховича. Невтомний мандрівник Україною, Європою, Америкою, автор розповідає нам 111 історій про 111 міст, з якими йому пощастило пережити щасливі й не дуже, але завжди інтимні – у широкому значенні цього слова – пригоди. Розташовані в алфавітному порядку за географічними назвами, ці різножанрові тексти – від есе й оповідань до віршів у прозі – разом становлять автобіографічний атлас світу письменника. Крім того, кожна «лексиконна» пригода є чітко вписаною не лише у просторові, а й у часові координати, що дає змогу читачеві здійснити слідом за автором 111 приватно-історичних стрибків від середини 60-х років минулого століття до наших днів. Навряд чи варто очікувати від цього атласу, цього вкрай суб’єктивного «посібника з геопоетики і космополітики» об’єктивних характеристик Києва і Львова, Москви і Варшави, Нью-Йорка і Єнакієвого. Але в ньому напевно можна знайти художньо важливіші речі: атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. А також миттєві спостереження і глибші рефлексії, ліричність і смуток, іронію і сарказм – тобто усе те, завдяки чому наше спілкування зі світом набуває ознак інтимності.

Олександр Бойченко

“Лексикон інтимних міст” стане першим прозовим книжковим проектом, що буде здійснений в рамках Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz. “Так сталося передусім тому, що я люблю чинити за принципом "а чому б і ні?", - коментує свою співпрацю з Фестивалем в якості видавця сам Юрій Андрухович, - А по-друге: мені сподобався минулорічний - він був перший - фестиваль. Я завжди мріяв про те, щоб десь у нашій країні такий був. Тепер мені хочеться, щоб він ріс і розвивався в інших напрямках - не тільки у традиційно фестивальному, але й у видавничому. Цією книжкою я, скажімо так, роблю свій внесок у цю справу. Я люблю співпрацювати з видавцями по-хорошому і на повну. Тому навіть не знаю, чого б хотілось очікувати від Меридіану в якості видавця. Напевно, все-таки ось чого: своєчасного виходу книжки. Позаяк дата презентації визначилася сама собою, ми не маємо права її провалити. А все інше додасться”.

Книжка орієнтовно матиме близько 500 сторінок. Над оформленням “Лексикону інтимних міст” працює київська художниця Ірина Ковальська. Невдовзі після паперового варіанту до продажу надійде й електронний “Лексикон інтимних міст”.

New Release: "Anarchy in the UKR" av Serhij Zjadan (2011)

2011-06-30T03:58:00.000-07:00

[Källa]

2244.se

«Ґодо х 2» на «Драмі.UA»: 30 червня о 16:00 (Львів, театр "Воскресіння", пл. ген. Григоренка 5)

2011-06-28T05:34:00.000-07:00

Е с т р а г о н (відсапується). Не лізе. [Діброва]

vs.

ЕСТР. (знов зневірюється): Нічого не вдієш. [Бойчук]

Про «Ґодо х 2»

Comparative Translations: монолог Лакі/Щасливого в перекладах В. Діброви і Б. Бойчука

Уся програма «Драми.UA»-2011

Третій "Радар"

2011-06-26T00:02:00.000-07:00

[English] / [Polski]

E-Radar.Pl

New Release: "Озії" Юлі Бабак (2011)

2011-06-25T00:44:00.000-07:00

Бабак Ю. Озії — Тернопiль: Видавництво «Крок», 2011. — 70 с.

Упорядник: Юрiй Завадський
Дизайн обкладинки: стронґовський
Макет i верстка: Юра Пікасо
Ілюстрації: Олег «Худя» Худий
Друкується в авторськiй редакцiї.
Мова видання — українська.

[Джерело]

Володимир Сосюра: "Верстат"

2011-06-23T00:53:00.000-07:00

Пісню "Верстат" на слова Володимира Сосюри виконує група "Push Club Orchestra" (Львів, "Дзиґа", 21.06.2011)

Comparative Translations: монолог Лакі/Щасливого в перекладах В. Діброви і Б. Бойчука

2011-06-21T15:39:00.000-07:00

Жан Мартен (Лакі/Щасливий) у першій постановці "Чекаючи на Ґодо" в Théâtre de Babylone (1953)

ЛАКІ: Приймаючи як зазначено в останніх загальновідомих працях Кулакера та Шомана буття антропоморфного Бога кваквакваква з білою бородою кваква який перебуває поза часом і простором та з високості божественної апатії божественної афамбії божественної афазії щиро любить усіх нас за винятком хіба що з невідомих причин але час покаже, [sic!] та страждає подібно до святої Міранди разом із тими хто з невідомих причин але час покаже занурені у буремне занурені у вогняне чиє полум’я якщо так триватиме й далі то ті хто своїми сумнівами спопелять небозвід а саме висадять пекло у небеса такі блакитні вряди-годи і сьогодні спокійні такі упокорені спокоєм котрий хоча й з перебоями є не менш жаданим але не будемо лізти поперед і з іншого боку враховуючи в результаті незавершених досліджень не будемо лізти поперед досліджень незавершених разом з тим увінчаних Акакакакадемією Антропопопометрії Франкфурта-на-Аймурі Членке та Мудека встановлено й не викликає жодного сумніву стосовно до людських намірів які в результаті недовершених досліджень недовершених Членке та Мудека встановлено мовлено оновлено як витікає стікає стікає але не будемо лізти поперед із невідомих причин в результаті праць Кулакера та Шомана з цілковитою очевидністю показано настільки очевидно що зусиллями Пердова та Ригана незавершеними незавершеними з невідомих причин Членке та Мудека незавершеними незавершеними очевидно що людина всупереч протилежним твердженням що людина на Аймурі Членке та Мудека що людина зрештою словом що людина словом нарешті попри значні успіхи в галузі харчування та асенізації худне і водночас поруч із невідомих причин попри небачене піднесення фізичної культури запровадження різноманітних марних барвних видів спорту таких як теніс футбол перегони на велосипедах ногами плавання кінний спорт авіація конація теніс ковзани на льоду на асфальті теніс авіація в усіх різновидах зимовий спорт літній осінній осінній теніс великий дрібний земляний притрамбований авіація теніс хокей на траві у морі в повітрі пеніцилін сурогати замінники словом я закругляюся водночас поруч із меншати з невідомих причин попри теніс я закругляюся авіація гольф як на дев’ять так і на дев’ятнадцять лунок теніс на льоду словом із невідомих причин у департаментах Льонтре Жаб’є Теляпасе Курвуазьє а саме водночас поруч із невідомих причин худнути збігатися я закругляюся Льонпасе словом непоправні втрати на душ відколи помер Вольтер що складають два метри чотири грами на душ приблизно в середньому цілі числа нормальна вага гола в Нормандії з невідомих причин словом нарешті не має значення факти всі тут а з іншого боку враховуючи те що є набагато серйознішим і пов’язано з набагато серйознішими що у світлі світла дослідів Стайнвега та Петермана пов’язано з серйознішим пов’язано з іще набагато серйознішим у світлі світла марних дослідів Стайнвега та Петермана у долині у горах на березі моря у дворі і вода і вогонь повітря таке саме і земля а саме повітря й земля узимку повітря й земля пустеля кам’яна узимку на жаль сьомогу року їхнього строку збоку земля море каміння у глибинах узимку понад морем над землею усією гей я закругляюся з невідомих причин попри теніс усі факти тут з невідомих причин я закругляюся чия черга словом нарешті на жаль чия черга для каміння хто своїми сумнівами я закругляюсь але не будемо лізти поперед я закругляюсь голова водночас поруч із невідомих причин попри теніс чия черга борода полум’я сльози каміння таке блакитне таке упокорене на жаль голова голова голова голова у Нормандії попри теніс марні зусилля незавершені серйозніше каміння словом я закругляюся на жаль на жаль марні незавершені голова голова у Нормандії попри теніс голова на жаль каміння Мудек Мудек […] Теніс!.. Каміння!.. Таке упокорене!.. Мудек!.. Незавершені!..

Пер. з фр. Володимир Діброва

["Французька п'єса ХХ століття. Театральний авангард" (Київ: Основи, 1993)]

ЩАСЛИВИЙ: Дане існування як сказано в публічних працях Пунчера і Ватмана особистого Бога кваквакваква з білою бородою кваквакваква поза часом і без продовження який з висот божественної апатії божественної асамбії божественної афазії прещиро любить нас за малими винятками з незнаних нам причин та час покаже і страждає як божественна Міранда з тими що з незнаних нам причин та час покаже вкинені у муки вкинені в вогонь якого полум’я якщо це потриває а хто б тут сумнівався то запалить склепіння іншими словами пекло висадить до неба такого синього спокійного і тихого такого тихого і з тишею яка хоч і переривана є краща як ніщо та не спішім і беручи щобільше до уваги що внаслідок праць що залишились незакінчені увінчані Академією Антропометрії у Срак-у-Пізті Тестєва і Кунарда поза всяким сумнівом встановлено за всяким іншим сумнівом крім того що тримається до праць людей що внаслідок нескінчених ще праць Тестєва і Кунарда встановлено як буде слідувати але не спішім з причин незнаних в наслідок публічних праць Пунчера і Ватмана встановлено поза всіма сумнівами що з уваги на праці Пердова і Виверга що залишились незакінчені з причин незнаних і Тестєва та Кунарда що залишились незакінчені встановлено що багато заперечують що людина в Пізті Тестєва і Кунарда що людина в Срак-у що людина одним словом що людина коротко всупереч крокуванням харчування і випорожнювання витрати і худіння витрати і худіння і рівночасно й рівнобіжно щобільше з невідомих нам причин і всупереч крокуванням фізичної культури і практикування спортів таких як теніс і футбол біг їзда вельосипедом плавання літання їждження зсування намагання камоґі лещетарство теніс усіх родів умирання літунство спорти усіх родів гокей всіх родів пеніциліна і сукцеданея одним словом я продовжую літання зсування ґольф понад дев’ять і вісімнадцять дір теніс усіх родів одним словом з причин незнаних в Єбгамі в Хуйгамі в Дургамі і Ґоноргамі іменні рівночасно й рівнобіжно і щобільше з причин незнаних але час покаже зникає я продовжую Дургамі Ґоноргамі словом мертва втрата на одну голову від смерти єпископа Берклі що на мелодію одного сантиметра і чотири грами на голову заокруглено менш більш до найближчого десятого добра міра круглі цифри зовсім голі у панчохах з Коннемара одним словом з незнаних нам причин без уваги якої ваги факти маємо і беручи до уваги те що більш далеко більш серйозне що у світлі світлі світлі надаремних трудів Штайнвеґа і Пітермана що на долах горах на морях на ріках що течуть водою що течуть вогнем повітря таке саме а тоді земля іменно повітря а тоді земля в великім холоді в великій темряві повітря і земля оселя з каменю в великій глибині в великім холоді на морі на землі в повітрі я продовжую з причин незнаних без уваги на теніс факти маємо та час покаже я продовжую на жаль на жаль далі далі коротко у гарній далі далі оселі з каменю хто може сумніватися продовжую та не спішім продовжую череп никне никне никне і рівночасно рівнобіжно і щобільше з незнаних нам причин, [sic!] без уваги на теніс далі далі борода полумя [sic!] сльози камінь такий синій і такий спокійний на жаль на жаль далі далі череп череп череп череп в Коннемара без уваги на теніс занедбані праці незакінчені і ще серйозніше оселя з каменю словом я продовжую на жаль на жаль занедбані і незакінчені череп череп в Коннемара без уваги на теніс череп на жаль каміння Кунард […] теніс . . . каміння . . . Кунард . . . нескінчені . . .

Пер. з англ. Богдан Бойчук

["Сучасність" (Мюнхен, 1972)]

"Ґодо х 2" на "Драмі.UA"-2011